11.07.2024

Максимальна база нарахування ЄСВ і лікарняні в Д1

Як виконати вимогу щодо максимальної бази нарахування ЄСВ, якщо працівнику нараховані зарплата і лікарняні? За якою черговістю проводити обмеження бази нарахування внеску? Ці питання розглянемо у статті.

База нарахування ЄСВ У межах максимальної величини

Максимальна величина бази нарахування ЄСВ — це максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, на яку нараховується ЄСВ (п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону про ЄСВ*). Вона дорівнює 15 розмірам МЗП.

* Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI.

Нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску (ч. 3 ст. 7 Закону про ЄСВ).

Розмір мінзарплати з 1 січня 2024 року становив 7100 грн. З 1 квітня 2024 року — 8000 грн.

Отже, з 1 квітня 2024 року:

— максимальна база нарахування ЄСВ становить 120000 грн (8000 х 15);

— максимальна сума ЄСВ за ставкою 22 % становить 26400 грн (120000 грн х 22 %).

Тож у разі коли база нарахування ЄСВ перевищує 120000 грн на місяць, ЄСВ на суму перевищення не нараховуємо.

Визначаємо базу нарахування внеску

Як визначити базу нарахування ЄСВ за працівником і нарахувати на неї єдиний внесок, зображено на рис. 1.

Рис. 1. База нарахування ЄСВ і максимальна межа

Виплати, які формують фактичну базу нарахування внеску. До фактичної бази нарахування ЄСВ включаємо всі доходи, що перелічені у ст. 7 Закону про ЄСВ, нараховані працівнику роботодавцем. А саме зарплату, лікарняні, допомогу по вагітності та пологах.

Якщо працівник оформлений у цього ж роботодавця ще й за внутрішнім сумісництвом, то до фактичної бази нарахування внеску за місяць плюсуємо такі ж виплати, нараховані за внутрішнім сумісництвом. Також додаємо і винагороду за виконані роботи (надані послуги) за ЦПД, якщо з працівником укладений такий договір.

Перехідні виплати. До фактичної бази нарахування внеску перехідні виплати (відпускні, лікарняні, допомогу по вагітності та пологах) включаємо у місяці, ЗА які вони нараховані.

Наприклад, якщо працівнику нараховано в липні зарплату за відпрацьований час та відпускні за частину липня і частину серпня, то до фактичної бази нарахування ЄСВ липня серпневі відпускні не включаємо. Натомість, коли будемо визначати фактичну базу у серпні, не забуваємо додати до серпневої зарплати відпускні, які були нараховані у липні за дні відпустки серпня.

Зверніть увагу, у цій статті ми розглядаємо правила обмеження щодо максимальної бази нарахування ЄСВ. Законодавством також установлені вимоги щодо її мінімальної межі. Про це ви можете прочитати у статті «Додаткова база нарахування ЄСВ: законодавчі вимоги» // «Оплата праці», 2023, № 14 (ср. ).

База нарахування ЄСВ У Д1

У Д1 відображаємо як фактичну базу нарахування ЄСВ, так і обмежену максимальною величиною суму. Також інформація щодо розміру бази нарахування ЄСВ (як фактична, так і обмежена максимумом) підтягується в табличну частину Податкового розрахунку.

Фактичну базу нарахування внеску в Д1 фіксуємо у графі 16 «Загальна сума нарахованої заробітної плати / доходу, грошового забезпечення (усього з початку звітного місяця)».

А от у графі 17 Д1 «Сума нарахованої заробітної плати / доходу / грошового забезпечення у межах максимальної величини, на яку нараховується єдиний внесок», показуємо базу, на яку нараховуємо ЄСВ із застосуванням обмежуючої вимоги. Тобто в разі якщо:

— фактична база нарахування внеску менша за максимальну базу, то графи 16 і 17 Д1 будуть дорівнювати;

— фактична база буде більшою за максимальну, тоді у графі 16 покажемо фактичну базу, а в графі 17 — максимальну базу нарахування ЄСВ.

Суму ЄСВ, розраховану множенням даних графи 17 на ставку ЄСВ, відображаємо у графі 20.

Лікарняні в Д1

Лікарняні в Д1 звичайний роботодавець відображає:

— в тому місяці звітного кварталу, у якому вони були фактично нараховані в бухобліку;

— окремо від інших виплат, нарахованих застрахованій особі у звітному місяці;

— з розбивкою за місяцями, за дні хвороби яких вони нараховані. При цьому у графі 10 зазначаємо місяць і рік, за які нарахована непрацездатна виплата, а у графі 12 — кількість календарних днів тимчасової непрацездатності, які припали на відповідний місяць;

— з кодом категорії застрахованої особи «29» — якщо непрацездатним був працівник, до бази нарахування якого застосовували ставку ЄСВ 22 %, або «36» — якщо лікарняні нараховані працівнику з інвалідністю і за ставкою ЄСВ — 8,41 %).

Фактично нараховану суму лікарняних відповідного місяця зазначаємо в графі 16. А от суму лікарняних, яка входить до бази нарахування ЄСВ, з урахуванням максимального обмеження — у графі 17.

А як відображати базу нарахування внеску, якщо сума зарплати та лікарняних перевищує максимальну базу нарахування ЄСВ? Це питання розглянемо на прикладі.

Приклад. Працівнику Коржу І. А. (основний, без інвалідності, повний робочий час) за 18 відпрацьованих робочих днів у травні 2024 року нараховано зарплату у сумі 109800 грн (ЄСВ — 24156 грн). З 27 травня по 5 червня 2024 року він хворів. За 17 відпрацьованих днів у червні 2024 року йому нарахована зарплата у сумі 119255 грн. Також у червні працівнику нараховані лікарняні у сумі 45200 грн (у тому числі за 5 днів хвороби травня — 22600 грн і таку ж суму за 5 днів хвороби червня).

Травень. У травні лікарняні ще не були нараховані. До фактичної бази нарахування ЄСВ на той момент увійшла вся сума зарплати. Її розмір був нижчий за максимальну межу і ЄСВ був сплачений з фактичної бази нарахування внеску, тобто з суми 109800 грн.

Червень. Після нарахування лікарняних у червні за дні хвороби травня фактична база нарахування внеску за травень збільшилася. Її розмір 132400,00 грн (109800,00 + 22600,00) перевищив допустиму максимальну межу 120000 грн. Тому ЄСВ нараховуємо на суму лікарняних, яка увійде до бази нарахування внеску не у фактичному розмірі, а в обрізаному в межах максимальної величини бази нарахування ЄСВ травня.

Обчислимо її:

120000,00 - 109800,00 = 10200,00 (грн).

Нарахуємо ЄСВ на цю різницю:

10200,00 х 22 % = 2244,00 (грн).

У результаті база нарахування ЄСВ за травень буде зменшена за лікарняними.

Визначимо червневу базу нарахування ЄСВ. Спочатку визначаємо її фактичну величину (до зарплати червня додаємо суму лікарняних за дні хвороби червня):

119255,00 + 22600,00 = 141855,00 (грн).

Фактична база є більшою при порівнянні її з червневою максимальною базою нарахування внеску (120000 грн). Тоді базу нарахування ЄСВ за червень також обмежуємо максимальною сумою у 120000 грн. На неї і нараховуємо внесок.

Але ж в бухобліку маємо окремо нарахувати ЄСВ на суму зарплати і на суму лікарняних. А також окремо показати в Д1 (про нього далі). Чи є різниця, як нараховувати: обрізати суму зарплати чи лікарняних червня (адже вони нараховані перші)?

У наведеному випадку нараховуємо ЄСВ з урахуванням такої черговості цьому працівнику за червень:

— в першу чергу зарплата (фонд оплати праці);

— потім сума допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Чому так? Ось дивіться, припустимо, що працівник у ситуації, яку ми розглядаємо, наприклад, через пів року знову захворіє. Розрахунковим періодом для обчислення лікарняних є 12 місяців, які передують місяцю початку хвороби. Це означає, що травень і червень 2024 року увійдуть до розрахунку лікарняних. Але ми маємо виключити з розрахунку дні тимчасової непрацездатності, які припали на розрахунковий період, разом із сумою лікарняних. Тобто в розрахунку залишиться зарплата, на яку нарахований ЄСВ. І якщо при застосуванні обмеження максимальної бази нарахування ЄСВ була зрізана база нарахування із зарплати, то маємо включити до розрахунку лікарняних обрізану її суму, а не фактичну. Адже в розрахунку бере участь тільки та сума виплат, на яку нараховано ЄСВ.

На таку черговість нарахування ЄСВ вказали фахівці ПФУ у листі від 02.05.2024 № 2800-050202-8/27016.

Таким чином, до бази нарахування ЄСВ за червень включимо всю суму зарплати, яка менша за максимальний поріг:

119255,00 х 22 % = 26236,10 (грн).

Базу нарахування ЄСВ з урахуванням максимального розміру за червень зменшуємо за лікарняними:

120000,00 - 119255,00 = 745,00 (грн).

Нараховуємо на неї ЄСВ:

745,00 х 22 % = 163,90 (грн).

Тепер розглянемо, як це відобразити в Д1 Податкового розрахунку.

Д1 за травень. У Д1 всі виплати відображаємо відповідно до нарахування в бухобліку. У травні працівнику була нарахована тільки зарплата. Вся її сума увійшла до фактичної бази нарахування ЄСВ і не перевищила максимальний поріг. Як її відобразити в Д1, зображено на рис. 2 (травень 2024).

Д1 за червень. У червні працівнику нарахована зарплата за червень і лікарняні за дні хвороби травня і червня. У Д1 лікарняні ми покажемо окремо від зарплати. Для них заведемо два рядки: для лікарняних травня і червня відповідно.

Як ми з’ясували вище, фактична база нарахування внеску за травень і червень перевищила максимальний поріг і ЄСВ у цих місяцях нараховано з максимальної бази. Як це показати в Д1, див. на рис. 2 (червень 2024).

Рис. 2. Максимальна база нарахування ЄСВ у Д1 за травень і червень

Висновки

  • Нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску.
  • Якщо працівнику нараховано, окрім зарплати, лікарняні і фактична база нарахування ЄСВ перевищує максимальний поріг, то пріоритетною при нарахуванні ЄСВ є зарплата, а потім лікарняні.
  • У Д1 фактичну базу ЄСВ відображаємо у графі 16, а обмежену з урахуванням максимального розміру — у графі 17.