28.11.2024
Чи повинен роботодавець оплачувати працівнику дні проходження обов’язкового трудового медогляду? Що робити, якщо дні медогляду є для працівника вихідними?
Так, роботодавець має оплатити дні проходження працівником трудового медогляду, навіть якщо день такого медогляду припадає на вихідний день такого працівника.
Справа в тому, що відповідно до ст. 123 КЗпП, п. 2.21 Порядку № 246* на період проходження медогляду роботодавець зобов’язаний зберігати за працівниками:
— і місце роботи (посаду);
— і середній заробіток.
Зауважте, що з цих норм не випливає, що середній заробіток за працівниками зберігається тільки протягом робочих днів.
Тому якщо працівника направили на медогляд, який здійснюється у його вихідні дні, за ним також потрібно зберігати середній заробіток.
Проте СМУ Держпраці у своєму роз’ясненні від 16.09.2021 чомусь доходило іншого висновку. На думку цього органу, перш за все працівнику, який проходив медогляд у свій вихідний день, доцільно надати інший день відпочинку. І тільки в разі неможливості з виробничих причин надати вихідні дні, за згодою працівника, за дні проходження медогляду за ним потрібно зберігати середній заробіток.
Але попереджаємо: надання іншого дня відпочинку працівнику, який проходив трудовий медогляд у свій вихідний день, не передбачено ані ст. 123 КЗпП, ані п. 2.21 Порядку № 246. А отже, застосовувати таку гарантію у випадку, що розглядається, не можна.
Середню зарплату розраховують відповідно до Порядку № 100* виходячи з виплат за останні 2 календарних місяці роботи перед проходженням медогляду.
* Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 № 100.
Середня зарплата за час медогляду входить до фонду оплати праці (п.п. 2.2.12 Інструкції № 5*), а отже, оподатковується ПДФО, військовим збором та ЄСВ у складі заробітної плати в загальному порядку.
* Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату від 13.01.2004 № 5.
Підприємство оплачує проведення обов’язкового трудового медогляду працівників власними коштами. Чи виникає у таких працівників дохід, який слід оподатковувати ПДФО та ВЗ?
Нагадаємо, що ст. 169 КЗпП, ч. 1 ст. 17 Закону про охорону праці* зобов’язують роботодавця організовувати та проводити обов’язкові трудові медогляди за власні кошти.
* Закон України «Про охорону праці» від 14.11.92 № 2694-XII.
При цьому роботодавець направляє ці кошти безпосередньо медзакладу, який проводить медогляд, а не самому працівнику. Чи виникне в цьому випадку дохід у працівників?
Якщо зазирнути до п.п. 165.1.19 ПКУ, то відповідь — ні. Адже відповідно до цієї норми вартість послуг, що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податків, у тому числі в частині витрат роботодавця на обов’язковий профілактичний огляд працівника згідно із Законом № 1645*, не включається до загального місячного оподатковуваного доходу такого платника податку. А отже, й не оподатковується ПДФО.
* Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 № 1645-III.
Звісно, за умови, що є документи, які підтверджують понесені витрати (договори, укладені між роботодавцем та медзакладом, платіжні та розрахункові документи тощо).
При цьому у додатку 4ДФ суму, витрачену на обов’язковий медогляд конкретного працівника, роботодавець повинен відобразити з ознакою доходу «143».
Водночас якщо роботодавець відшкодовує працівникові вартість оплаченого ним попереднього медогляду, то сума такого відшкодування включається до оподатковуваного доходу працівника як додаткове благо та оподатковується ПДФО на загальних підставах («126»). На цьому податківці наполягають в консультації з підкатегорії 103.04 ЗІР.
Однак маємо попередити: оскільки в п.п. 165.1.19 ПКУ немає прямого посилання на Закон про охорону праці та Порядок № 246, відповідно до якого проводяться трудові медогляди, податківці у своїх роз’ясненнях, як правило, говорять про звільнення від оподаткування тільки «протиепідеміологічних» медоглядів за Законом № 1645. Оплату роботодавцем інших медоглядів рекомендують оподатковувати як додаткове благо.
Так, у своєму листі ДПСУ від 24.10.2024 № 4946/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК контролери зазначили, що до загального оподатковуваного доходу працівника не включаються витрати роботодавця на обов’язковий попередній профілактичний огляд такої особи, якщо її професія, виробництво та організація підпадає під дію Закону № 1645.
А ось вартість трудових медоглядів, оплачених роботодавцем, слід оподатковувати ПДФО (із застосуванням «натурального» коефіцієнта) і зазначати у додатку 4ДФ Об’єднаної звітності з ознакою доходу «126» (лист ДФСУ від 08.07.2019 № 3147/6/99-99-13-02-03-15/ІПК).
Тому перш ніж утримуватися від оподаткування ПДФО вартості трудових медоглядів, радимо все ж таки отримати індивідуальну податкову консультацію з цього питання.
Щодо ВЗ, то згідно з п.п. 1.7 п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, якщо доходи звільнені від оподаткування ПДФО, то й ВЗ їх не потрібно оподатковувати.
Чи є базою нарахування ЄСВ вартість послуг медзакладу, який проводить обов’язкові трудові медогляди працівників?
Ні. І ось чому.
Оплата вартості обов’язкових трудових медоглядів працівників не зазначена в п. 2 Інструкції № 5 як складова фонду оплати праці. Отже, під ЄСВ-нарахування ці виплати не потрапляють.