13.11.2025

Зарплату замінили на лікарняні: як це вплине на «непрацездатну» середню

Заміна зарплати на лікарняні дуже поширена саме у бюджетних установах. Тобто місяць закривається як повністю відпрацьований, а потім з’ясовується, що працівник в останні дні був на лікарняному. Як ця заміна вплине на подальший розрахунок середньої зарплати для лікарняних — читайте у статті.

Суть питання

Ключовим питанням у цій ситуації є те, до якого місяця відносити сторновану у зв’язку з виявленим лікарняним зарплату — до місяця, У якому її сторнували, чи до того місяця, ЗА який її сторнували.

Подивимося, що прописано у нормативних документам, а саме у Порядку № 1266*.

* Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 № 1266.

Розрахунковий період для обчислення середньої зарплати для лікарняних у загальному випадку становить 12 календарних місяців, що передують місяцю настання хвороби.

Відповідно до п. 3 Порядку № 1266 середньоденна зарплата розраховується діленням нарахованої в розрахунковому періоді суми заробітної плати, з якої сплачений ЄСВ, на кількість календарних днів у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин. Вичерпний перелік таких причин містить п. 3 Порядку № 1266.

Тобто суми виплат, з яких сплачений ЄСВ, включаємо у розрахунок. При цьому лікарняні і допомога по вагітності та пологах, нараховані в розрахунковому періоді, у розрахунку «середньої» участі не беруть.

Якщо виходити з цієї норми, то сторновану зарплату треба урахувати у місяці, у якому таке сторнування проведено.