10.04.2017
1 Далі за текстом — КпАП.
Почнемо зі строків розгляду справ про адміністративні правопорушення. Вони визначені в ст. 277 КпАП. Отже, передбачається, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у п’ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
В той же час уточнюється, що законами України може бути передбачено й інші строки розгляду справ про адміністративні правопорушення.
Слід одразу означити, що ані КпАП, ані будь-який інший нормативно-правовий акт не містить норм, які б визначали строк, протягом якого особа, уповноважена на складення протоколу про адміністративне правопорушення, має направити складені нею матеріали відповідному органу чи посадовій особі. З цього приводу в ст. 257 КпАП лише зазначається, що протокол надсилається органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення.
Тим не менш це є дуже важливим моментом, оскільки, якщо затягнути із такою передачею, може статися так, що пройдуть вже всі строки для накладення адміністративного стягнення (звертаємо вашу увагу на ст. 38 КпАП). Відповідно ваші дії будуть даремними. Тому рекомендуємо якнайскоріше надсилати (передавати) складені вами протоколи та додатки до них уповноваженим на їх розгляд органам (посадовим особам).
Адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні — не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні — не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.
Перелік уповноважених органів, яким підвідомчий розгляд тієї чи іншої адміністративної справи, ми вам наводили в попередньому номері2.
2 Див. газету «Радник старости» № 2 за 2016 рік, с. 19.
Тепер щодо місця розгляду справи. Це питання прямо кореспондується з органами, які розглядають справи про адміністративні правопорушення: ви маєте розуміти, якщо правопорушення буле вчинене на території «вашого» населеного пункту, отже, розглядати адміністративну справу буде той орган, юрисдикція якого поширюється на територію цього населеного пункту. Так, ст. 276 КпАП передбачає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Слід зазначити, що навколо цієї статті свого часу точилися певні суперечки,оскільки деякі фахівці по-різному розуміли, що мав на увазі законодавець під «місцем вчинення правопорушення». В цьому питанні крапку поставив Конституційний Суд України, який у своєму рішенні від 26.05.15 р. № 5-рп/2015 вказав, що використане словосполучення «за місцем його вчинення» визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.
Щоправда, відносно справ, які підвідомчі саме адміністративним комісіям, уточнюється, що вони розглядаються за місцем проживання порушника. Тобто якщо, наприклад, староста складає протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 152 КпАП (Порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів), і в ході його складення з’ясовується, що порушник проживає на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, староста має направити такий протокол адміністративній комісії, юрисдикція якої поширюється саме на ту територію. Інше питання, як з’ясувати місце проживання особи, якщо в неї відсутні відповідні документи (той же паспорт громадянина України) і інформація щодо місця проживання в протоколі заповнюється зі слів порушника? Це вже запитання для роздумів і відповідного реагування.
Увага! Законами України може бути передбачено й інше місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Тепер декілька слів щодо повідомлення особи про розгляд справи. Всі ми розуміємо, що це є важливим моментом, оскільки ст. 268 КпАП прямо передбачається, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Отже, доцільним буде дізнатися, яким чином, наприклад, ті ж адміністративні комісії при виконавчих комітетах «ваших» рад повідомляють порушників про дату, час і місце розгляду справи. Тим паче що в КпАП містяться норми лише щодо повісток, які застосовуються, коли розгляд справи віднесено до повноважень суду. Так, у ст. 2772 КпАП вказано, що повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Тому, як правило, а також враховуючи відсутність інших положень, адміністративні комісії можуть користуватися саме ст. 2772 КпАП в разі виклику особи на своє засідання. Тож будемо вважати, що строк виклику особи, передбачений для розгляду справи в суді, можна використовувати «за замовчуванням» і для засідань адміністративної комісії. Тобто повідомляти особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, про день, час та місце розгляду справи адмінкомісією бажано з таким розрахунком, щоб вона була повідомлена не менше як за три доби до дня розгляду нею справи. Перевірте, яким чином ця схема працює на території вашої громади.
Нарешті ми підійшли до процедурних моментів, власне, як відбувається підготовка до розгляду справи про адміністративне правопорушення. Вони наведені в ст. 278 КпАП, в якій вказується, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:
| 1 | чи належить до його компетенції розгляд справи |
| 2 | чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення |
| 3 | чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду |
| 4 | чи витребувано необхідні додаткові матеріали |
| 5 | чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката |
Зверніть увагу на перші дві позиції. Це таке собі нагадування вам про два основні правила, які ви маєте пам’ятати постійно, складаючи протокол і вирішуючи питання з тим, куди його направити, оскільки ці позиції обов’язково перевіряються уповноваженим на розгляд справи органом (посадовою особою). Як розумієте, якщо ви припуститеся помилки чи то при складенні протоколу, чи то під час визначення органу, якому має бути направлено протокол, слід буде очікувати на відповідні негативні наслідки.
Тепер щодо порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення. Він визначений у ст. 279 КпАП та передбачає, що розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає справу.
Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз’яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов’язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
При цьому на орган (посадову особу) при розгляді справи про адміністративне правопорушення ст. 280 КпАП покладено обов’язок з’ясувати:
| 1 | чи було вчинено адміністративне правопорушення |
| 2 | чи винна особа в його вчиненні |
| 3 | чи підлягає вона адміністративній відповідальності |
| 4 | чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність |
| 5 | чи заподіяно майнову шкоду |
| 6 | чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу |
| 7 | інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи |
Як бачите, більшість інформації, яка має бути з’ясована при розгляді справи уповноваженим на те органом (посадовою особою), вони можуть взяти з протоколу про адміністративне правопорушення. Отже, це є додатковим підтвердженням того, що протокол має бути складений правильно і містити максимально вичерпну інформацію стосовно порушника.
При розгляді колегіальним органом справи про адміністративне правопорушення ведеться протокол, в якому зазначаються (це вимога ст. 281 КпАП):
| 1 | дата і місце засідання |
| 2 | найменування і склад органу, який розглядає справу |
| 3 | зміст справи, що розглядається |
| 4 | відомості про явку осіб, які беруть участь у справі |
| 5 | пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, їх клопотання і результати їх розгляду |
| 6 | документи і речові докази, досліджені при розгляді справи |
| 7 | відомості про оголошення прийнятої постанови і роз’яснення порядку та строків її оскарження |
Протокол засідання колегіального органу підписується головуючим на засіданні і секретарем цього органу.
Відповідно до ст. 282 КпАП орган (посадова особа), який розглядає справу, встановивши причини та умови, що сприяли вчиненню адміністративного правопорушення, вносить у відповідний державний орган чи орган місцевого самоврядування, громадську організацію або посадовій особі пропозиції про вжиття заходів щодо усунення цих причин та умов. Про вжиті заходи протягом місяця з дня надходження пропозиції повинно бути повідомлено орган (посадову особу), який вніс пропозицію.
Рекомендуємо вам поцікавитися у «ваших» органах місцевого самоврядування про наявність означених вище пропозицій та про відповіді, які були надані на них. Взагалі-то було б незайвим, якщо б вас (як осіб, які уповноважені на складення протоколів про адміністративні правопорушення) було залучено до відповідної роботи щодо розгляду пропозицій. Слід враховувати, що форми залучення старост можуть бути різними (все залежить від того, до якого органу потрапила та чи інша пропозиція). Крім іншого, необхідно враховувати вид правопорушення та місце його вчинення (ваш це старостинський округ чи ні). Основна мета вашої участі — це наявність у вас інформації про те, що відбувається у «вашому» старостинському окрузі.
Статтею 283 КпАП передбачається, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Увага! Відповідно до ст. 283 КпАП постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.
Ця норма висуває певні вимоги до змісту постанови (рішення), а саме в ній мають бути зазначені:
| 1 | найменування органу (прізвище, ім’я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову |
| 2 | дата розгляду справи |
| 3 | відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування) |
| 4 | опис обставин, установлених під час розгляду справи |
| 5 | зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення |
| 6 | прийняте у справі рішення |
Увага! Якщо при вирішенні питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення органами (посадовими особами), переліченими у пп. 1 — 4 ст. 213 КпАП (в цій статті наведено перелік органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення), одночасно вирішується питання про відшкодування винним майнової шкоди, то в постанові по справі зазначаються розмір шкоди, що підлягає стягненню, порядок і строк її відшкодування.
Також передбачається, що постанова по справі повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи, а також вказівку про порядок і строк її оскарження.
Якщо ж адміністративну справу розглядає суд, то постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.
Для загального відома: постанова колегіального органу приймається простою більшістю голосів членів колегіального органу, присутніх на засіданні.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення підписується посадовою особою, яка розглянула справу, а постанова колегіального органу — головуючим на засіданні і секретарем цього органу.
У випадках, передбачених законодавством України, про захід стягнення робиться відповідний запис на протоколі про адміністративне правопорушення або постанова оформляється іншим установленим способом.
Звертаємо також вашу увагу на те, що КпАП передбачено декілька видів постанов по справі про адміністративне правопорушення. Всі вони перелічені в ст. 284 КпАП, в якій визначено, що по справі про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:
| 1 | про накладення адміністративного стягнення |
| 2 | про застосування заходів впливу, передбачених ст. 241 КпАП |
| 3 | про закриття справи |
| Примітка. Постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також за наявності обставин, передбачених ст. 247 КпАП (зміст цієї статті було наведено в попередньому номері). | |
Тепер декілька слів про процедуру оголошення постанови по справі про адміністративне правопорушення та про порядок потрапляння її до порушника та інших учасників справи. Статтею 285 КпАП визначено, що постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. При цьому копія постанови має бути протягом трьох днів вручена або надіслана особі, щодо якої її винесено.
Крім іншого, передбачається, що копія постанови в той же строк вручається або надсилається потерпілому на його прохання.
Тут слід враховувати, що відповідно до ст. 269 КпАП потерпілий має право знайомитися з матеріалами справи, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися правовою допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, оскаржувати постанову по справі про адміністративне правопорушення. Отже, потерпілий про своє бажання отримати копію постанови може заявити на будь-якому етапі провадження адміністративної справи.
Для загального відома: копія постанови вручається під розписку; у разі ж якщо копія постанови надсилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.
У випадках же, передбачених ст. 258 КпАП (ця стаття визначає випадки, коли протокол про адміністративні правопорушення не складається, а одразу складається постанова), копія постанови уповноваженої посадової особи у справі про адміністративне правопорушення вручається особі, щодо якої її винесено, на місці вчинення правопорушення.
Враховуйте, що ст. 287 КпАП надає право оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення. У ній, зокрема, зазначається, що постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.
Постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена в порядку, визначеному цим Кодексом.
У свою чергу, ст. 288 КпАП визначає порядок оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення. У таблиці, наведеній нижче, міститься перелік рішень компетентного органу (посадової особи) та відповідний перелік органів, до яких такі рішення можуть оскаржуватися:
| постанову адміністративної комісії | у виконавчий комітет відповідної ради або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими КпАП |
| рішення виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради | у відповідну раду або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими КпАП |
| постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення | у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими КпАП |
Передбачається, що скарга подається в орган (посадовій особі), який виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України. Скарга, що надійшла, протягом трьох діб, надсилається разом із справою органу (посадовій особі), правомочному її розглядати.
Особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
Статтею 289 КпАП визначено, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Увага! За загальним правилом ст. 291 КпАП постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Наведену вище інформацію, особливо яка стосується порядку та строків оскарження, рекомендуємо вам доводити до відома тих осіб, стосовно яких ви складаєте протоколи.
Слід одразу означити, що постанова про накладення адміністративного стягнення є обов’язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами (ст. 298 КпАП).
За правилами ст. 299 КпАП постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншими законами України.
Увага! При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення, за винятком постанов про застосування заходу стягнення у вигляді попередження, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого ч. 1 ст. 307 КпАП.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п’ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 3001 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови — не пізніш як через п’ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі відсутності самостійного заробітку в осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративне правопорушення, штраф стягується з батьків або осіб, які їх замінюють.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.
Увага! Постанова про накладення адміністративного стягнення звертається до виконання органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Враховуйте, що постанова про накладення адміністративного стягнення виконується уповноваженим на те органом у порядку, встановленому КпАП та іншими законами України.
У разі винесення кількох постанов про накладення адміністративних стягнень щодо однієї особи кожна постанова виконується окремо.
У той же час ст. 302 КпАП передбачається, що за наявності обставин, зазначених у пп. 5, 6 і 9 ст. 247 цього Кодексу, орган (посадова особа), який виніс постанову про накладення адміністративного стягнення, припиняє її виконання. Йдеться, зокрема, про такі обставини, як видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення; скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність; смерть особи, щодо якої було розпочато провадження у справі.
Не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до ст. 301 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Законами України може бути встановлено й інші, більш тривалі строки для виконання постанов по справах про окремі види адміністративних правопорушень.
Також звертаємо вашу увагу на зміст ст. 304 КпАП, в якій зазначається, що питання, пов’язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Крім іншого, не зайвим вам буде знати про те, що відповідно до ст. 305 КпАП контроль за правильним і своєчасним виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення здійснюється знову ж таки органом (посадовою особою), який виніс постанову, та іншими органами державної влади в порядку, встановленому законом.
Наприкінці ми декілька слів скажемо про особливості виконання постанов про винесення попередження та про накладення штрафу.
Так, ст. 306 КпАП передбачається, що постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді попередження виконується органом (посадовою особою), який виніс постанову, шляхом оголошення постанови порушнику.
Якщо постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді попередження виноситься під час відсутності порушника, йому вручається копія постанови в порядку і строки, передбачені ст. 285 цього Кодексу.
Тепер щодо виконання постанови про стягнення штрафу. Статтею 308 КпАП передбачається порядок примусового виконання постанови про стягнення штрафу. В ній, зокрема, зазначається, що у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягуються:
| 1 | подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу |
| 2 | витрати на облік зазначених правопорушень |
| Примітка. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України. | |
Увага! Статтею 310 КпАП визначено, що постанова про накладення штрафу, за якою стягнення штрафу проведено повністю, з відміткою про виконання повертається органові (посадовій особі), який виніс постанову.
Сподіваємося, що інформація, наведена у цій статті, буде для вас корисною та може використовуватися у вашій професійній діяльності. У разі виникнення запитань з цієї теми звертайтеся до нашої редакції.