З власного досвіду: поради колегам

Одразу слід означити, що складення адміністративного протоколу за порушення, передбачене ст. 152 КпАП, — це доволі суворий спосіб впливу на порушника, який однозначно викличе хвилю негативу. Оскільки ж староста — це виборна посада, тому зазначену норму варто використовувати обережно, щоб не зашкодити власній роботі, адже в майбутньому можуть скластися обставини, коли вам доведеться звернутись із певними проханнями до цієї особи.

Тому я рекомендую попередньо вжити інші заходи впливу, такі як особиста розмова, попередження, але попередження, яке не є предметом складання протоколу і, згодом, розгляду на засіданні адміністративної комісії. Коли ж ви розумієте, що шляхи порозуміння вичерпано, треба переходити до складання протоколу.

Важливо морально налаштуватись, оскільки жодне оформлення правопорушення не впливатиме позитивно на ваш психологічний стан. Це завжди стрес, кожен протокол буде як уперше. І до цього треба бути готовим.

Також за наявності однотипних порушень на певній території (складування будівельних матеріалів, відсутність договорів на вивезення та утилізацію твердих побутових відходів) варто застосувати системний підхід і вживати заходи до усіх порушників без винятку, оскільки вибірковість заходів створює зайве напруження.

Нижче я наведу кілька порад, як підготуватись до такої роботи організаційно і як мінімізувати можливості оскарження ваших дій. І староста має чудовий арсенал для цього...

Загальні поради

1. У більшості випадків правопорушник може відмовитись від надання документів, що посвідчують особу, інформації про майно, власника тощо. Тому варто попередньо підготувати цю інформацію на основі будинкових книг, погосподарських та земельно-кадастрових книг. Коли ви цієї інформації не маєте або не впевнені в її достовірності, вирішенням є залучення правоохоронних органів.

2. Доволі часто виникає проблема із свідками правопорушення. Тому варто завчасно подумати про це. Шукати осіб, які можуть свідчити безпосередньо на місці, в умовах села надзвичайно проблемно. Отже, варто підготуватись заздалегідь.

3. У протоколі не має бути пустих граф. Використовуйте фразу «інформація відсутня». Додатками до справи ви можете заповнити ці неточності пізніше.

4. У протоколі використовуйте чіткі і зрозумілі речення. Уникайте описовості та лірики. Кожне зайве слово може стати предметом прискіпливої уваги контролюючих органів та предметом оскарження ваших дій.

5. Будь-яка відмітка в протоколі, зроблена особисто правопорушником (підпис, пояснення тощо), дозволить вам уникнути цілого ряду неприємностей (не доведеться доводити, що правопорушення мало місце, що протокол складений у присутності правопорушника тощо).

Поради щодо складання протоколу

Законодавство лише передбачає, які елементи мають бути в протоколі обов’язково. Форму ж протоколу затверджує орган місцевого самоврядування. У практичній роботі я використовував відповідну форму також. Отже:

— графи щодо прізвища, імені, по батькові, дати та місця народження не варто заповнювати зі слів особи. Спирайтеся на власну інформацію (за умови, що ви впевнені в її достовірності) або на документи, що засвідчують особу. Будь-яка помилка на цьому етапі зробить марною всю вашу наступну роботу;

— графа про громадянство є об’єктом посиленої уваги, якщо протокол складається на не громадянина України;

— для графи про місце роботи та посаду важливо встановити, чи є правопорушник посадовою особою або громадянином — суб’єктом підприємницької діяльності, оскільки мінімальний штраф для таких осіб починається з 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

— графу про місячний заробіток та інформацію відносно наявних на утриманні осіб варто заповнювати із поміткою «зі слів» або «інформація відсутня» за відсутності достовірної інформації;

— графу про місце проживання не варто заповнювати зі слів особи (спирайтеся на власну інформацію (за умови, що ви впевнені в її достовірності) або на документи, що засвідчують місце проживання);

— у графі щодо адміністративних стягнень, накладених на особу протягом року, завжди варто ставити помітку «зі слів» за відсутності достовірної інформації;

— щодо документа, який посвідчує особу, спирайтеся на документи, що посвідчують особу (в іншому випадку варто звернутись за допомогою до правоохоронних органів);

— графа з датою, часом, місцем вчинення і суттю адміністративного правопорушення — це основа основ, тому тут варто окрім дати, часу та місця вчинення правопорушення, чітко розписати: який саме пункт якого документа було порушено, обставини виявлення або вчинення правопорушення; намагайтесь подати максимальну кількість фактів;

— щодо матеріальної шкоди: у випадку наявності матеріальної шкоди варто бути дуже обережним і мати «залізні» аргументи, що вона була заподіяна та, власне, у такому розмірі (можна використати фразу «без проведення додаткового дослідження (експертизи) встановити неможливо»);

— щодо роз’яснення прав, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КпАП: ви зобов’язані повідомити особі про її права; невиконання цієї вимоги є грубим порушенням чинного законодавства (відповідні статті потрібно завчити напам’ять або прописати їх у протоколі та зачитувати порушнику);

— щодо пояснень особи: щоразу варто уважно вислухати пояснення особи, після чого сформулювати їх належним чином і особисто записати із поміткою в кінці «з моїх слів записано вірно». Слід запропонувати порушнику підписати достовірність запису (у 99 % випадків порушник підписує пояснення);

— щодо заяв, клопотань: якщо особа має заяви або клопотання, також інколи варто записувати їх особисто із поміткою в кінці «з моїх слів записано вірно»;

— стосовно додатків до протоколу: якщо є інші докази (речові докази, фото- або відеофіксація порушення), це обов’язково необхідно фіксувати у протоколі (у разі оскарження суд може не враховувати їх як прямі докази вини особи, але опосередковано вони завжди доводитимуть протиправну дію або бездіяльність);

— щодо надання одного примірника протоколу порушнику: обов’язково необхідно вручити один примірник протоколу особі (законодавство передбачає лише такий варіант вручення протоколу; використання інших способів (відправлення протоколу поштою тощо) може бути предметом оскарження дій уповноваженої особи;

— стосовно одержання повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення: доволі часто ви не будете мати інформації про час засідання адміністративної комісії, тому варто зробити помітку: «Повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення буде вручено додатково».

Увага! Усі протоколи ви повинні зареєструвати в Журналі реєстрації адміністративних протоколів, де чітко фіксувати усі свої дії.

Отже, ми маємо зафіксоване у протоколі адміністративне порушення. Варто зауважити про те, що посадові особи органу місцевого самоврядування, які уповноважені на складання адміністративних протоколів, доволі часто є об’єктом посиленої уваги з боку контролюючих органів. Тому дуже важливо, окрім правильного складання протоколу, належним чином підготувати відповідну адміністративну справу.

Належно підготовлена справа виглядає наступним чином:

1. Титульна сторінка.

2. Опис справи.

3. Протокол про адміністративне правопорушення.

4. Додатки за наявності (додаткові пояснення правопорушника, пояснення свідків, докази у вигляді предметів, фото- та відеофіксації).

Усі вказані матеріали направляються до адміністративної комісії із супровідним листом, який реєструємо в журналі вихідної документації.

Слід зазначити про поширену практику участі під час розгляду адміністративної справи особи, яка складала протокол.

Враховуйте: під час провадження адміністративна комісія доволі часто зупиняє увагу на деталях правопорушення, які не відображені у документах. Мається на увазі, що можуть виникати запитання до вас щодо поведінки правопорушника, його ставлення до вас і до правопорушення, деталі виявлення правопорушення, встановлення причетності саме цієї особи до неправомірних дій тощо. До цих питань варто бути готовим і чітко усвідомлювати, що ваша додаткова інформація може схилити адміністративну комісію на накладення штрафів різного розміру.

На завершення скажу ще декілька слів... Адміністративні протоколи — це засіб наведення порядку та впливу на населення села, але невміле його використання може зашкодити авторитету старости. Тому доволі часто староста уникає складення протоколів, а така поведінка хибна, оскільки притягнення до відповідальності винних у правопорушеннях осіб може допомогти старості отримати величезний авторитет і повагу у населення.