05.10.2009

Щодо розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 р. № 1120-р «Деякі питання адміністрування податку на додану вартість»

Лист від 21.09.2009 р. № 20400/7/16-1517

Щодо розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 р. № 1120-р «Деякі питання адміністрування податку на додану вартість»

Лист Державної податкової адміністрації України від 21.09.2009 р. № 20400/7/16-1517

 

Державна податкова адміністрація України надсилає для використання в роботі

розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 р. № 1120-р «Деякі питання адміністрування податку на додану вартість» і повідомляє.

Згідно з

пунктом 2 статті 55 Закону України від 16.05.2008 р. № 279-VI «Про Кабінет Міністрів України» (зі змінами та доповненнями) розпорядження Кабінету Міністрів України набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо цими розпорядженнями не встановлено пізніший термін набрання ними чинності. Тому розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 р. № 1120-р (далі — розпорядження № 1120-р) набрало чинності з 9 вересня 2009 року.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 р. № 1120-р

визнано такими, що втратили чинність, пункт 2 розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.07.2009 р. № 757-р «Деякі питання адміністрування податків, зборів (обов’язкових платежів)» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.07.2009 р. № 838-р «Про врегулювання деяких питань адміністрування податку на додану вартість».

Пунктом 2 розпорядження від 09.09.2009 р. № 1120-р

визначено, що у разі виникнення у платника податку права на податковий кредит на підставі податкових накладних, отриманих у попередніх звітних періодах, платник самостійно відображає у своїй податковій звітності та в реєстрі отриманих і виданих податкових накладних інформацію, зазначену в такій податковій накладній.

При цьому при формуванні податкового кредиту платники податку мають право на включення до складу податкового кредиту податкових накладних, фактичне отримання яких відбулося в податкових періодах, наступних за тим податковим періодом, в якому такі податкові накладні були виписані, але за умови документального підтвердження затримки такого отримання.

Відображення у податковій звітності таких податкових накладних має здійснюватися шляхом внесення до неї відповідних коригувань в порядку, встановленому

пунктом 4.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 р. № 166 (з урахуванням змін та доповнень).

Листи ДПА України від 15.07.2009 р. № 14927/7/16-1517

та від 04.08.2009 р. № 16521/7/16-1517 відкликаються, а інші податкові роз’яснення застосовуються в частині, що не суперечить цьому податковому роз’ясненню.

 

Заступник голови О. Любченко

 

коментар редакції

 

У коментарі до

розпорядження КМУ від 09.09.2009 р. № 1120-р (див. с. 2) ми звертали увагу на те, що податкові накладні, відображені, так би мовити, «не місяць у місяць», умовно можна поділити на дві категорії: одні — отримані в місяці виписування, але не включені у цьому ж місяці до податкового кредиту, інші — отримані пізніше місяця виписування, і тому вони не потрапили до податкового кредиту періоду виписування (справедливості ради зазначимо третю категорію — це ті податкові накладні, які не надають права на податковий кредит у місяці виписування (наприклад, якщо покупець використовує касовий метод), але їх ми не розглядаємо, оскільки вони включаються до декларації в загальному порядку). Відмінність між цими двома категоріями умовна — усе залежить від дати отримання відповідної податкової накладної, зафіксованої в журналі вхідної кореспонденції і реєстрі отриманих податкових накладних.

Формально

розпорядження № 1120 стосується відображення в декларації податкових накладних лише першої категорії (судячи з конструкції пункту 2 цього розпорядження, вони повинні відображатися як виправлення помилки). Друга категорія податкових накладних, на наш погляд, повинна відображатися в загальному порядку через ряд. 10.1.

Проте, як випливає з

листа, який коментується, податківці вважають, що податкові накладні, отримані із запізненням (а за термінологією ДПАУ, як відомо, це означає, що їх отримано не в місяці виписування), слід відображати як виправлення помилки (пункт 4.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПАУ від 30.06.97 р. № 166, зумовлює саме правила виправлення помилок, допущених у поданих раніше деклараціях). У результаті виходить, що першу категорію слід відображати як виправлення помилки на підставі розпорядження КМУ, а другу — таким самим чином — на підставі листа ДПАУ, що коментується. Тут виникає низка запитань.

По-перше, зверніть увагу на умову включення до декларації податкових накладних другої категорії — затримку отримання податкової накладної слід підтвердити документально. На нашу думку, таким документальним підтвердженням може бути вже згаданий журнал вхідної кореспонденції і реєстр вхідних податкових накладних (саме в останньому передбачено спеціальну графу «Дата отримання»). Але не виключено, що податківці на місцях під «підтвердженням» матимуть на увазі щось більше, наприклад, поштовий конверт, в якому надійшла податкова накладна та на якому є дата його отримання і назва відправника. Зі свого боку зазначимо: обов’язку зберігати такі «документи» не передбачено, та й не зрозуміло, що робити, коли ця податкова накладна надійшла не поштою.

По-друге, важко погодитися з відображенням такої податкової накладної через механізм виправлення помилки. Адже якщо податкова накладна до покупця фактично надійшла не в місяці її виписування, то невідображення цієї податкової накладної в декларації в місяці її виписування не є помилкою, тому й виправляти, по суті, нічого.

По-третє, не зовсім зрозуміло, навіщо документально підтверджувати затримку отримання, якщо відображається така податкова накладна не в загальному порядку (ряд. 10.1), а через механізм виправлення помилки (ряд. 16.1). Можливо податківці взагалі проти включення податкових накладних першої категорії до податкового кредиту? Але це прямо суперечить

розпорядженню № 1120.