Ви запитували на семінарі

Запитання

Відповідь

1

2

Несвоєчасний остаточний розрахунок з ЄСВ єдиноподатником

Наприкінці березня єдиноподатник подав звіт до Пенсійного фонду за 2011 рік. ЄСВ за весь 2011 рік у повному обсязі сплачено в березні 2012 року. Чи має рацію податковий інспектор, який наполягає на тому, що потрібно сплатити штраф, оскільки слід було сплатити ЄСВ до 20 січня?

У цьому випадку інспектор має рацію. Відповідно до пункту 4.6 Інструкції від 27.09.2010 р. № 21-5 підприємці-єдиноподатники сплачують щомісячно до 20-го числа авансові внески з ЄСВ у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Авансові платежі враховуються підприємцем при остаточному розрахунку, який здійснюється не пізніше 20-го числа місяця, наступного за базовим звітним періодом — календарним роком. Тобто стосовно ЄСВ за 2011 рік потрібно було здійснити остаточний розрахунок не пізніше 20.01.2012 р.
Несвоєчасна сплата ЄСВ тягне за собою застосування штрафних санкцій у розмірі 10 % своєчасно не сплачених сум і нарахування пені з розрахунку 0,1 % суми недоплати за кожний день прострочення платежу (пункт 2 частини 11, частина 10 статті 25 Закону про ЄСВ)

Недоплата ЄСВ за січень і лютий 2012 року єдиноподатником

Підприємець-єдиноподатник за січень і лютий 2012 року недоплатив до Пенсійного фонду по 50 грн. Чи будуть якісь штрафні санкції?

Частиною 8 статті 9 Закону про ЄСВ установлено, що базовим звітним періодом для фізичних осіб — підприємців є календарний рік. Сплату щомісячних авансових платежів з ЄСВ підприємцями-єдиноподатниками в Законі про ЄСВ не передбачено (її передбачено Інструкцією від 27.09.2010 р. № 21-5). Тому, на нашу думку, штрафні санкції, визначені статтею 25 Закону про ЄСВ, за недоплату авансів з ЄСВ до підприємців-єдиноподатників застосовуватися не повинні. Як правило, працівники Пенсійного фонду є лояльними в цьому питанні та нараховують штрафи лише в разі несплати ЄСВ у строк не пізніше
20 січня наступного за звітним року (див., наприклад, думку Головного управління Пенсійного фонду в Чернівецькій області — pfu.cv.ua/news/news3335.php)

Несплата авансових платежів з ПДФО у 2011 році

Підприємець-загальносистемник зареєструвався на початку 2011 року та подав декларацію
про доходи за I квартал 2011 року, згідно з якою сума ПДФО становила 500 грн.

Такі вимоги, на наш погляд, є неправомірними. Ми вважаємо, що авансові платежі з податку на доходи не є податковими та відповідно грошовими зобов'язаннями у розумінні ПКУ (хоча б тому, що вони не нараховані від встановленої для «підприємницького» податку на доходи бази оподаткування).

У ДПІ нарахували ще два авансові платежі. Протягом 2011 року аванси з податку на доходи не сплачувалися. За даними річної декларації про доходи сума податку на доходи становить 150 грн. Чи правомірними є вимоги податківців сплатити всю суму авансових платежів за 2011 рік?

Податківці ж у Єдиній базі податкових знань наполягають на тому, що за несплату авансів з податку на доходи до підприємця можуть бути застосовані штрафні санкції за статтею 126 ПКУ. Тому підприємцю складно буде переконати у протилежному працівників ДПС

Заповнення декларації платника ЄП

Чи потрібно в декларації з єдиного податку розбивати суму отриманого доходу за КВЕД (у ДПІ говорять, що так) та як це зробити?

Форму декларації платника ЄП затверджено наказом Мінфіну від 21.12.2011 р. № 1688. Види діяльності в розрізі КВЕД зазначаються в полі 6 розділу I декларації, отриманий дохід вказується у відповідному розділі декларації однією сумою без розбиття за видами діяльності згідно з КВЕД. У Книзі обліку доходів (Книзі обліку доходів і витрат) відображаються доходи від усіх видів діяльності, при цьому Порядок заповнення Книги не містить вимог щодо розбиття отримуваного доходу за КВЕД. А оскільки дані Книги використовуються для заповнення декларації платника ЄП, цей факт
є ще одним аргументом на користь того, що вимоги податківців розбивати суму доходу за КВЕД є безпідставними

Застосування штрафу за неоприбуткування готівки

Підприємець-загальносистемник здійснює торгівлю з використанням РРО. Виручка до банку здається один раз на декілька днів. За результатами перевірки податківці мають намір застосувати штраф за неоприбуткування виручки в 5-кратному розмірі. Наприклад, 20 березня до банку здано виручку 10 тис. грн. за декілька днів,
а у Книзі обліку доходів і витрат за 20 березня відображено виручку в сумі 2 тис. грн. Суму 8 тис. грн. податківці вважають неоприбуткованою. Чи можливе застосування штрафу в цьому випадку?

У ситуації, що розглядається, підприємець, очевидно, у полі «Призначення платежу» заяви на переказ готівки зазначав «Внесення виручки на рахунок». Такі формулювання, як правило, викликають підозри в податківців, які вважають різницю між сумою виручки, унесеною на банківський рахунок, і сумою виручки, відображеною у Книзі обліку доходів і витрат, неврахованою виручкою підприємця.
У таких випадках податківці намагаються застосувати штраф у 5-кратному розмірі неоприбуткованої суми готівки, передбачений статтею 1 Указу від 12.06.95 р. № 436/95. Однак застосування такого штрафу в цьому випадку не має під собою жодних законних підстав.

Отримавши виручку, підприємець відобразив її у Книзі обліку доходів і витрат і тим самим виконав вимоги щодо оприбуткування готівки, регламентовані Положенням від 15.12.2004 р. № 637. Чинне законодавство не зобов'язує підприємців уносити виручку на банківський рахунок у день її отримання. Ліміт каси для підприємців не встановлюється. Тому підприємець має право здавати виручку до банку один раз на декілька днів