09.10.2009

Страхування майнових ризиків та інвестори

Відповідь на запитання

Страхування майнових ризиків та інвестори

 

Інвестори, готові вступити до ФФБ, не хочуть укладати договори страхування своїх майнових ризиків. Управитель укладає з ними договори про участь у ФФБ за умови, що вони напишуть заяву про добровільну відмову від страхування. Чи мають юридичну силу такі договори про вступ до ФФБ?

 

Договір страхування майнових ризиків за договором про участь у фонді фінансування будівництва (ФФБ) віднесено відповідно до Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» від 19.06.2003 р. № 978-IV (далі — Закон про управління майном) до обов’язкових видів страхування. І

укладати його довіритель зобов’язаний — хочеш не хочеш. Тому таке страхування й називається Законом обов’язковим1. Жодні письмові відмови суб’єкта страхування — довірителя тут юридичної сили не матимуть. Єдине, від чого довіритель може відмовитися, — це укладати договір такого страхування у певного, нав’язуваного йому, страховика.

1 Статті 5, 7 Закону України «Про страхування» від 07.03.96 р. № 85/96-ВР.

Чому управителі ФФБ наважуються на таке очевидне порушення Закону, зрозуміло: інвестора ж удень з вогнем не знайти, тож і доводитися лавірувати і йти на компроміси, аби тільки залучити інвестиції.

Що ж робити, якщо таку відмову було прийнято фінансовою компанією — управителем? Чи перетворює це договір про участь у ФФБ на недійсний? Звичайно ж, ні. Договір участі у ФФБ залишається дійсним, він якраз і є підставою страхування майнових ризиків. Причому, незважаючи на те, що обов’язок страхування покладається на громадянина, претензії в контролюючого державного органу (а вони можуть втілитися і у штрафні санкції) висуватимуться насамперед до фінансової компанії. Саме фінансова компанія, діяльність якої ліцензується, створює ФФБ, публікує Правила ФФБ, що містять принципи його діяльності, та забезпечує функціонування всієї системи. Фізична особа — інвестор не є суб’єктом будь-якого контролю з боку державних органів.

Однак ситуацію можна виправити, навіть якщо зазначену розписку взято фінансовою компанією. Не випускатимемо з уваги, що відповідно до останньої редакції

Закону про управління майном управителі ФФБ набули широких повноважень та можливостей впливати на поведінку довірителів: адже управитель має повноваження відкріпити об’єкт інвестування від довірителя в разі порушення останнім умов договору про участь у ФФБ2 (ст. 20 Закону про управління майном). Таким чином, управитель може в будь-який момент повернутися до цього питання і просто затребувати від інвестора застрахувати свої майнові ризики.

2 Невід’ємною частиною договору є і Правила ФФБ.

Але управляючим компаніям, щоб зняти з себе відповідальність у цьому випадку і водночас не втратити інвесторів, можна порадити включати до договору про участь у ФФБ застереження про те, що довіритель зобов’язався застрахувати майнові ризики за цим договором у певний строк. У такому разі відповідальність за ухилення від укладення обов’язкового договору страхування цілком ляже на довірителя.

 

Борис Бідій