25.03.2010
Проектно-кошторисна документація в судових позовах: як уникнути конфліктних ситуацій
(частина 2)
Влада Карпова, консультант
ДОКУМЕНТИ СТАТТІ
ЦКУ
— Цивільний кодекс України від 16.01. 2003 р. № 435-IV.ГКУ
— Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV.Закон про архітектуру
— Закон України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 р. № 687-XIV.Закон про авторські права
— Закон України «Про авторське право та суміжні права» в редакції від 11.07.2001 р. № 2627-III.Закон про податок на прибуток
— Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР.
II. Проектно-кошторисна документація у взаємовідносинах між замовником та проектною організацією
Проектна документація, як правило, виконується спеціалізованими організаціями, але може розроблятися й самим підрядником, який має у своєму розпорядженні відповідні умови. У судовій практиці досить часто трапляються позови сторін з приводу неналежного виконання умов за договорами на розробку проектно-кошторисної документації. Розглянемо найтиповіші тяжби.
1.
За відсутності доказів надання вихідних даних замовником відповідальність у проектанта не виникає.Переважно позови з приводу розробки проектно-кошторисної документації пов’язані з несвоєчасним виконанням робіт проектантом. Зокрема, у
рішенні Господарського суду Донецької області від 15.11.2006 р. у справі № 11/307 позивач (замовник) вимагав стягнення з проектної організації пені та збитків у зв’язку з простроченням виконання зобов’язань після розробки проектно-кошторисної документації, а також примушування проектанта до виправлення помилок у проекті, виявлених при розгляді проекту держорганами. Суд відмовив у задоволенні позову виходячи з того, що проектант підтвердив надсилання листів замовнику з вимогою надання технічних завдань, в яких указував на те, що внаслідок цих обставин його провини в несвоєчасному виконанні робіт немає. Вимоги щодо виправлення проектних помилок суд не задовольнив через незазначення замовником у позові конкретних помилок.2.
Брак доказів прострочення надання вихідних даних замовником не звільняє проектанта від відповідальності. Як приклад такої практики згадаємо постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 23.09.2009 р. у справі № 18/53/08. Відповідно до обставин цієї справи проектант прострочив передачу відкоригованого Робочого проекту, аргументуючи це несвоєчасним наданням замовником вихідних даних. Замовник надіслав проектанту лист, в якому з посиланням на ст. 849 ЦКУ відмовився від договору і вимагав відшкодувати збитки у вигляді передоплати, перерахованої за проектні роботи. Проектант відповіді на цей лист не надав і через деякий час надіслав замовнику поштою виготовлену документацію, яку останній не отримав.Замовник подав позов до суду з вимогою відшкодування шкоди в розмірі перерахованої передоплати, а проектант — зустрічний позов про стягнення із замовника оплати за виконані роботи. Місцевий господарський суд відмовив у задоволенні вимог обом сторонам, а апеляційний господарський суд став на бік замовника. При цьому суд виходив з того, що проектант не підтвердив факт прострочення надання вихідних даних двостороннім актом приймання-передачі, а посилання на дату прийняття технічних умов на їх титульному аркуші, скріплене підписом посадової особи проектанта, не є належним доказом. Зіграло роль також те, що проектант не попереджав замовника про обставини, які унеможливлюють подальше проведення робіт унаслідок ненадання вихідних даних.
Коментар.
Особливості договірних відносин у частині розробки проектної документації регламентуються параграфом 4 гл. 61 ЦКУ. Відповідно до ч. 1 ст. 888 ЦКУ: «За договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов’язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов’язковим для сторін з моменту його затвердження замовником».З цього можна дійти висновку, що зобов’язання проектанта з розробки проектної документації кореспондує із зобов’язанням замовника щодо надання відповідних вихідних даних, тобто такі зобов’язання є зустрічними (
ст. 538 ЦКУ). Тому, як і в ситуації з передачею проектно-кошторисної документації замовником підряднику, проектанта буде звільнено від відповідальності за несвоєчасне виконання зобов’язань, якщо замовник не забезпечить його своєчасно вихідними даними.Проте факт такого прострочення зобов’язань слід документально підтвердити, зокрема, шляхом надсилання замовнику листів з вимогою про надання вихідних даних та з повідомленням про те, що за відсутності таких даних неможливе подальше проведення проектних робіт. У цьому листі також можна послатися на норми
ст. 538, 888 ЦКУ, ст. 220, 221 ГКУ і зауважити, що ненадання вихідних даних свідчитиме про порушення строків виконання робіт з вини замовника. У самому договорі на виконання проектних робіт бажано застерегти конкретний склад, умови і строки передачі вихідних даних проектанту і передбачити можливість продовження строку здавання розробленої документації через прострочення надання вихідних даних замовником.3.
У разі виявлення недоліків у проектній документації збитки замовнику не відшкодовуються, якщо сторони погоджували вартість виконаних робіт.Помилку замовника в разі невиконання договірних умов проектантом можна проаналізувати на прикладі
постанови ВГСУ від 15.04.2009 р. у справі № 10/70-08-2889. Згідно з обставинами цієї справи замовник подав до суду позов на проектанта з вимогою стягти збитки за договором підряду на розробку проектної документації та робочого проекту, що являли собою суму перерахованого авансу. Замовник надав проектанту вихідні дані, у тому числі технічні умови, та перерахував передоплату. Але після цього на його замовлення енергопостачальна організація розробила нові технічні умови, і замовник запропонував проектанту внести відповідні зміни до проектної документації. Проектант листом у відповідь повідомив замовника про готовність проектної документації та надіслав на підписання акти приймання-здавання виконаних робіт. Зрештою сторони погодили вартість виконаних робіт і підписали додаткову угоду про розірвання договору. Після цього замовник подав позов до суду, але всі судові інстанції в задоволенні вимог йому відмовили.При цьому суди, зокрема, керувалися таким: незважаючи на недоліки у проектній документації, сторони погодили вартість виконаних робіт, і їх оплата для замовника не є збитком.
Коментар
. Відповідно до ст. 890 ЦКУ підрядник (проектант) зобов’язаний «виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування та згідно з договором». При цьому нормами ст. 889 ЦКУ передбачається обов’язок замовника відшкодувати підряднику додаткові витрати, пов’язані зі зміною вихідних даних для проведення проектних і дослідницьких робіт унаслідок обставин, що не залежать від підрядника. Тому цілком правомірною є вимога проектанта про оплату виконаних робіт, здійснених до його повідомлення про зміну технічних умов. Якщо сторони не домовляються про зміну вихідних умов, договір за погодженням сторін може бути розірвано (ст. 604 ЦКУ, ст. 188, 206 ГКУ), але погоджена вартість виконаних робіт при цьому підлягає оплаті.Якщо ж замовник виявив недоліки у проектній документації, то згідно з
ч. 2 ст. 891 ЦКУ ці питання вирішуються так: «У разі виявлення недоліків у проектно-кошторисній документації або в пошукових роботах підрядник на вимогу замовника зобов’язаний безоплатно переробити проектно-кошторисну документацію або здійснити необхідні додаткові пошукові роботи, а також відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено договором або законом». Однак для відшкодування збитків важливо чітко підтвердити, у чому саме полягали недоліки проектної документації та які саме збитки внаслідок цього було отримано. Відповідно до положень ч. 1 ст. 225 ГКУ до складу збитків уключаються:— вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
— додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб’єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків унаслідок порушення зобов’язання другою стороною;
— неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов’язання другою стороною;
— матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Таким чином, оплата вартості неякісно проведених робіт дійсно не підпадає під поняття збитку, тому подавати позов про таке відшкодування недоцільно. Перспективнішим виглядає варіант, при якому замовник документально підтвердить наявність недоліків у проектній документації та на цій підставі письмово вимагатиме від проектанта їх усунення (з посиланням, зокрема, на норми
ст. 889 і 890 ЦКУ). У разі отримання відмови проектанта від проведення таких дій краще не погоджувати вартість неякісно виконаних робіт, а подати позов до суду про примушування проектанта до виконання своїх обов’язків належним чином та про відшкодування понесених збитків у контексті ч. 1 ст. 225 ГКУ (наприклад, у вигляді санкцій за порушення строків виконання будівельних робіт за договором підряду через наявність недоліків у розробленій проектній документації).При цьому умову про порядок відшкодування понесених сторонами збитків і застосування інших санкцій за порушення договірних умов замовником та проектантом бажано закріпити в договорі первісно.
4.
Проектно-кошторисна документація підлягає охороні як об’єкт авторського права. Цікавою в частині ілюстрації цього аспекту договірних відносин є постанова ВГСУ від 21.10.2008 р. № 5/128-07 . Згідно з обставинами власник «плагіатної» проектної документації на об’єкт сам звернувся до правовласника з метою виявлення недоліків побудованої конструкції (башти). Фахівці розробника проаналізували проектну документацію і виявили, що вона повністю відтворює їх розробку. У зв’язку з цими обставинами розробник подав позов про стягнення з власника проектної документації компенсації за порушення авторських прав та про відшкодування моральної (немайнової) шкоди.Місцевий та апеляційний суди задовольнили вимоги розробника в частині стягнення компенсації за порушення авторських прав, яку було визначено в розмірі вартості аналогічного проекту, складеного розробником. При цьому було призначено судову експертизу, що підтвердила наявність факту плагіату. ВГСУ направив справу на новий розгляд, приписавши з’ясувати питання, чи відноситься даний проект до службових творів і кому належать авторські права на нього. ВГСУ також не погодився з порядком визначення компенсації, пославшись на
п. 33 Рекомендацій президії ВГСУ від 10.06.2004 р. № 04-5/1107 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних із захистом прав інтелектуальної власності».Коментар.
Те, що проектна документація є об’єктом авторського права, випливає з декількох нормативних документів (ч. 1 ст. 433 ЦКУ, ст. 29 Закону про архітектуру, ст. 8 Закону про авторські права). Причому виходячи з положень ст. 30 Закону про архітектуру:«Майнові права на об’єкт архітектури1 як об’єкт авторського права, створений у зв’язку з виконанням трудового договору, належать працівникові, який створив цей об’єкт, та юридичній або фізичній особі, де або в якої він працює, спільно, якщо інше не встановлено договором2.
Майнові права на об’єкт архітектури як об’єкт авторського права, створений за замовленням, належать творцеві цього об’єкта або замовникові (забудовникові) спільно, якщо інше не встановлено договором
».1 Під об’єктом архітектури розуміються: «будинки і споруди житлово-цивільного, комунального, промислового та іншого призначення, їх комплекси, об’єкти благоустрою, садово-паркової та ландшафтної архітектури, монументального і монументально-декоративного мистецтва, території (частини територій) адміністративно-територіальних одиниць і населених пунктів» (ст. 1 Закону про архітектуру).
2 Тут спостерігається колізія норм, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону про авторські права виняткове майнове право на службовий твір належить роботодавцеві, якщо інше не передбачене договором між роботодавцем і працівником. Але в цьому випадку з урахуванням положень ст. 430 ЦКУ пріоритет слід віддати нормам ст. 29 Закону про архітектуру.
Аналогічні формулювання наводяться і в
ст. 430 ЦКУ. Договір на розробку проектної документації, як правило, відповідає ознакам договору замовлення і в частині порушення авторських прав підлягає розгляду в розрізі двох аспектів.По-перше
, слід з’ясувати, чиї саме авторські права було порушено, тобто хто є правовласником. Виходячи з норм ст. 30 Закону про архітектуру і ст. 430 ЦКУ авторські права на проектну документацію, що є службовим твором і створена за договором замовлення, належать спільно трьом особам: автору (працівнику), роботодавцю та замовнику. У зв’язку з цим для уникнення зайвих непорозумінь у договорі замовлення краще окремо застерегти, які саме майнові права передаються замовнику, а які належать розробнику (автору, роботодавцю).По-друге
, необхідно визначити, хто ж саме є порушником авторських прав. Відповідно до норм ст. 890 ЦКУ підрядник (проектант) зобов’язаний: «гарантувати замовникові відсутність у інших осіб права перешкодити або обмежити виконання робіт на основі підготовленої за договором проектно-кошторисної документації». З цього можна зробити висновок, що порушником потрібно вважати не власника проектної документації, а її розробника. Проте замовнику не зашкодить убезпечити себе від подібних проблем, скажімо, шляхом уключення до договору підряду умови про надання підрядником гарантії, що проектна документація є оригінальним твором та розроблена з дотриманням Закону про авторські права.
III. Проектно-кошторисна документація в податковому обліку
Податковий облік проектно-кошторисної документації чітко не врегульовано, що породжує спори з контролюючими органами з питань порядку її відображення в податковому обліку.
1.
Витрати на розробку проектно-кошторисної документації включаються до валових витрат замовника. Це питання було предметом розгляду, зокрема постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2009 р.Органами податкової служби за результатами виїзної планової документальної перевірки позивачу було надіслано податкові повідомлення-рішення в частині донарахування податку на прибуток і штрафних санкцій, зокрема, щодо такого порушення. Підприємство включило вартість послуг на виготовлення проектної документації — «Робочого проекту щодо реконструкції адміністративно-побутового корпусу, газової зерносушарки та автонавантажувача» — до складу валових витрат, тоді як, на думку перевіряючих, на їх вартість слід було збільшити балансову вартість об’єкта основних фондів. Підприємство не погодилося з цим висновком і подало позов до суду. Суд першої інстанції та апеляційний суд задовольнили вимоги позивача і зауважили, що
вартість проектної документації підлягає включенню до валових витрат на підставі п.п. 5.4.2 Закону про податок на прибуток.2.
Витрати на розробку проектно-кошторисної документації підлягають амортизації у складі об’єктів основних фондів замовника. Як приклад прийняття такого рішення судовими органами можна згадати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.04.2008 р. у справі № 2а-3651/08, в якій також підлягало оскарженню податкове повідомлення-рішення ДПІ у частині донарахування податку на прибуток із санкціями за включення вартості послуг з виготовлення проектної документації на реконструкцію будівлі до складу валових витрат. Але в цьому випадку суд погодився з висновками контролюючих органів про порушення позивачем норм пп. 5.2.10, 5.3.2 Закону про податок на прибуток і виніс постанову на користь ДПІ.Коментар.
У податковому обліку витрати на розробку та погодження проектної документації сторонніми організаціями відповідають визначенню поняття «інжиніринг», що підтвердила і ДПАУ в листі від 31.01.2007 р. № 941/6/22-5015.Чітких норм стосовно порядку відображення таких витрат в обліку з податку на прибуток законодавство не містить. Водночас є підстави вважати, що податковий облік таких витрат залежатиме від призначення проектної документації.
Так, витрати на розробку та погодження проектної документації на будівництво об’єкта, що включатиметься в подальшому замовником до складу основних фондів, підлягають віднесенню на балансову вартість такого об’єкта на підставі норм
п.п. 8.4.2 Закону про податок на прибуток. Аналогічної позиції дотримуються і представники податкових органів (див. консультацію «Оподаткування діяльності, здійснюваної за довгостроковим контрактом» у журналі «Вісник податкової служби України», 2007, № 32).У разі будівництва об’єкта для продажу проектні витрати в загальному порядку включаються до валових витрат згідно з
п.п. 5.2.1 Закону про податок на прибуток, що підтвердила і ДПАУ в листі від 01.11.2006 р. № 5696/Г/15-0314.Якщо ж проектна документація розробляється для проведення капітального ремонту чи реконструкції основних фондів, то такі витрати відносяться до поліпшень основних фондів (
п.п. 8.3.2 і п. 8.7 Закону про податок на прибуток) і відображаються відповідно до норм п.п. 8.7.1 Закону про податок на прибуток. Такої ж думки, виходячи із судової практики, дотримуються і податківці.Застосовувати ж норми
п.п. 5.4.2 Закону про податок на прибуток для ситуацій, що розглядаються, небезпечно, тому що з правової позиції договори підряду на проектні й дослідні роботи відрізняються від договорів на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських і технологічних робіт. Перший вид договорів регламентується параграфом 4 глави 61 ЦКУ «Підряд», і згідно з ч. 1 ст. 887 ЦКУ: «За договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов’язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов’язується прийняти та оплатити їх».Другий вид договорів описується у
главі 62 ЦКУ «Виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт» і відповідно до ст. 892 ЦКУ характеризується так: «За договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов’язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов’язується прийняти виконану роботу та оплатити її».Як бачимо, ці види договорів відрізняються за предметом: у договорах, що підпадають під дію
ст. 887 ЦКУ, предметом договору є виготовлення проектної та технічної документації або дослідні роботи, що й має місце при виготовленні проектно-кошторисної документації для будівництва. А от договори зі ст. 892 ЦКУ спрямовані на проведення наукових досліджень, конструкторської та технологічної документації. Згідно ж із п.п. 5.4.2 Закону про податок на прибуток до валових витрат включаються: «Витрати, крім тих, що підлягають амортизації, пов’язані з науково-технічним забезпеченням господарської діяльності, на винахідництво і раціоналізацію господарських процесів, проведення дослідно-експериментальних та конструкторських робіт , виготовлення та дослідження моделей і зразків, пов’язаних з основною діяльністю платника податку <…>».За змістом у
п.п. 5.4.2 Закону про податок на прибуток маються на увазі саме договори на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських і технологічних робіт. Виходячи з цього дозволити собі віднести на валові витрати вартість проектно-кошторисної документації на підставі п.п. 5.4.2 Закону про податок на прибуток можуть лише сміливі платники.3.
Витрати на розробку проектно-кошторисної документації включаються до валових витрат підрядника.Дуже цікавою в цьому аспекті є
постанова ВГСУ від 01.07.2009 р. у справі № 2/102-Д, в якій були деякі «підводні камені». Суть справи полягала в тому, що при перевірці представники податкових органів донарахували підприємству податок на прибуток і ПДВ зі штрафними санкціями унаслідок уключення суми витрат підрядника на виготовлення проектної документації для реконструкції об’єкта до валових витрат і до податкового кредиту з ПДВ. «Пікантність» полягала в тому, що підрядник в останніх числах кварталу перерахував істотну суму проектанту як аванс на виконання договору щодо розробки проектної документації, а згодом цей договір, так само як і договір між підрядником та замовником будівельних робіт, було розірвано. У зв’язку з цим суму перерахованого авансу було повернено, і за датою цієї події підрядником було відкориговано валові витрати і податковий кредит з ПДВ. Податківці при перевірці виключили суми авансу з валових витрат і податкового кредиту як такі, що не пов’язані з господарською діяльністю підрядника. Підрядник оскаржив податкові повідомлення-рішення в судових інстанціях, і вони задовольнили позовні вимоги. При цьому ВГСУ зауважив: невиконання договірних зобов’язань, що спричинило розірвання договорів, не свідчить про те, що підрядник при укладенні господарських договорів не мав на меті отримання прибутку.Коментар.
Фахівці розуміють, що в описаному вище випадку фактично було реалізовано схему оптимізації за методом «відстрочення податкового платежу», коли сторона на певний час набуває права на необхідні валові витрати і податковий кредит. Тут могло йтися про правочин, який визначається нікчемним за ст. 207 і 208 ГКУ, що не потребує навіть подання позову до суду (див. із цього приводу ухвалу ВАСУ від 22.01.2009 р. № К-3295/08, п. 21 Інформаційного листа ВГСУ від 07.04.2008 р. № 01-8/211). Але податківці пішли іншим шляхом і позбавили «псевдопідрядника» права на валові витрати і податковий кредит унаслідок «негосподарності» проведеної операції. У цьому випадку суди стали на бік підрядника, однак здійснювати такі схеми дуже небезпечно, оскільки за інших обставин суди можуть прийняти й інші рішення.Постанова, що розглядається, зацікавить також тим, що в ній суди підтвердили
правомірність уключення підрядником витрат на виготовлення проектної документації для замовника до валових витрат і до податкового кредит. Такої ж позиції дотримуємося й ми (див. публікацію «Проектна документація в будівництві: особливості відображення в обліку» // «Будівельна бухгалтерія», 2010, № 2, с.18).Наостанку зауважимо, що в судовій практиці також трапляються позови, пов’язані з позбавленням права на податковий кредит з ПДВ у сторін, які співпрацюють із фіктивними структурами. Але це вже тема для окремої розмови…