Нагадаємо: «компенсуючий» ПДВ нараховується в тому періоді, в якому у платника виникли підстави відображати ПК (БЗ 101.14, 101.06).
У нашому випадку підстави відображати ПК виникнуть у 2021 році, конкретно — у періоді реєстрації «вхідних» ПН у ЄРПН. Тобто тоді, коли у платника вже не буде неоподатковуваних операцій. Чи означає це, що запізнілий ПК за накладними 2020 року, який буде відображено у 2021 році, можна буде не розподіляти?
Прямо із тексту ст. 199
такий висновок не випливає. Адже п. 199.1 ПКУ говорить не про відображення ПК, а про використання придбаних товарів, робіт чи послуг частково в оподатковуваних операціях, а частково — в неоподатковуваних. Тобто якщо виходити з буквального прочитання ст. 199 ПКУ, значення для платника буде мати, в якому періоді фактично відбулося використання тих придбань, які зафіксовано у незареєстрованих ПН.
Якщо такі товари, роботи чи послуги буде використано лише у 2021 році, можна говорити про те, що вони використовувалися виключно в оподатковуваних операціях. Тоді у звітних періодах 2021 року (після ЄРПН-реєстрації) можна буде просто відобразити ПК за ПН 2020 року і не нараховувати ніяких компенсуючих податкових зобов’язань.
А от якщо товари, роботи чи послуги вже використані за підсумками 2020 року, фактично вони підпадають під дію ст. 199 ПКУ. Тобто такі товари є подвійними придбаннями і ПК за ними потрібно буде розподілити. Цей висновок є особливо актуальним для тих придбань, які пов’язані з оплатою послуг за конкретний період (наприклад, орендна плата чи комунальні послуги — типові «подвійні» придбання). Навіть якщо ПН буде зареєстровано у 2021 році, вона все одно відображатиме орендну плату чи комунальні послуги за 2020 рік, тому в таких випадках розподіляти ПК доведеться.
Отже, повторимось: не розподіляти у 2021 році ПК 2020 року платник зможе тільки тоді, коли товари, роботи і послуги, яких стосується цей ПК, будуть фактично використані у 2021 році (коли вже не буде неоподатковуваних операцій, а відтак — і подвійного використання цих товарів, робіт чи послуг).
Якщо ж товари, роботи чи послуги фактично використані у 2020 році, у 2021 році (у періоді, коли буде зареєстровано в ЄРПН «вхідні» ПН) доведеться скласти зведену ПН (з кодом зведеності «2») і компенсувати ПДВ-зобов’язаннями ПК, що припадає на «анти-ЧВ», тобто на частку неоподатковуваних операцій.
При цьому «анти-ЧВ» слід брати вже виходячи з даних перерахунку за підсумками 2020 року. Цей самий «анти-ЧВ», на нашу думку, логічно застосовувати, і якщо ПН буде зареєстровано у 2022 чи 2023 році. Однак сміливі платники можуть взяти для розподілу «анти-ЧВ» 2020 року, а за підсумками 2021 року здійснити перерахунок виходячи з «анти-ЧВ» 2021 року (тобто «0»). Але податківці явно будуть проти цього перерахунку.
А як визначити, використано чи ні ті або інші придбання у 2020 році? Тут усе залежить від того, про які придбання йдеться:
— необоротні активи — дивимося на дату введення в експлуатацію;
— матеріали і МШП — дату передачі в експлуатацію (відпуску у виробництво тощо);
— роботи і послуги — дату їх отримання.
При цьому дата використання ПДВ-придбань для цілей ст. 199 ПКУ визначається первинними документами, складеними відповідно до Закону про бухоблік. Погоджуються з цим і податківці (див. лист ДФСУ від 26.11.2018 р. № 4967/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).
