Заборони як такої на здійснення експорту товарів (і для ЗЕД у цілому) для єдиноподатників у ПКУ не встановлено. Це підтверджують і податківці, в т. ч. для гр. 1 і гр. 4 (див. БЗ 107.05, лист від 19.03.2019 № 1113/6/99-99-13-02-03-15/ІПК). Але виходячи з дозволених видів діяльності ФОП гр. 1 не можуть експортувати товари. Нагадаємо, вони можуть здійснювати тільки роздрібну торгівлю на ринках і надавати побутові послуги населенню, а це з експортом товарів ніяк не в’яжеться.
Інші групи ЄП можуть здійснювати експорт, але з обмеженнями для підакцизних товарів. Так, згідно з п.п. 291.5.1 ПКУ не можуть бути платниками ЄП груп 1 — 3 юрособи і фізособи, які здійснюють, зокрема, імпорт, експорт підакцизних товарів. А дозволи на продаж окремих підакцизних товарів (ПММ у ємностях до 20 л, а для ФОП — пива, сидру, перрі, столових вин) стосуються тільки роздрібного продажу. Тому навіть якщо на території України іноземний суб’єкт господарської діяльності вирішить придбати щось підакцизне в єдиноподатника (з дозволеного переліку), то така операція для останнього буде заборонена.
Немає і спеціальних перешкод для експорту товарів інтернет-магазинами (детальніше див. «Торгівля через Інтернет із закордоном» // «Податки & бухоблік», 2022, № 76).
Інша річ, що часто вивезення товарів (особливо тими, хто продає їх через Інтернет) супроводжується транспортними та іншими витратами. І тут потрібно особливо уважними бути ФОП гр. 2. Іноді вони окремо виділяють плату за доставку товару покупцеві. Адже ФОП гр. 2 можуть надавати послуги тільки єдиноподатникам або населенню. Тому якщо виділити доставку окремо, то будуть порушені умови перебування на спрощеній системі: буде надана послуга нерезиденту. У цій ситуації набагато простіше включити вартість доставки в продажну вартість власне товару й окремо її не виділяти.