Трудова доплата ≠ додаткова база ЄСВ
Якщо фактична зарплата менша за МЗП (пропорційно виконаній нормі праці) — на різницю між цими величинами нараховуємо працівникові трудову доплату. Вона є складовою фонду оплати праці, нараховується в бухобліку і виплачується «на руки» працівнику (після утримання податків). А також потрапляє в Об’єднаний звіт у загальній сумі зарплати.
Якщо база нарахування внеску з доходів працівника (основного, ставка ЄСВ 22 %, повний місяць у трудових відносинах) менша за мінімалку, то ЄСВ треба сплатити з МЗП. До бази нарахування ЄСВ входять виплати, що включені до фонду оплати праці, зокрема і трудова доплата.
В Об’єднаному звіті відображення сплати ЄСВ з МЗП (у разі виконання цієї вимоги) реалізується шляхом відображення ЄСВ з фактичної бази внеску та додаткової бази нарахування ЄСВ. При цьому додаткова база нарахування ЄСВ є допоміжною величиною для відображення різниці між фактичною базою нарахування ЄСВ і МЗП. Додаткова база ЄСВ у бухобліку не нараховується і працівнику не виплачується.
У статті цього випуску «Трудова доплата VS сплата ЄСВ з МЗП: розбираємо відмінності» ви знайдете правила, умови та нюанси застосування цих двох норм законодавства. У цій статті продовжуємо тему і висвітлюємо нюанси бухобліку і звітності.
Покажемо в таблиці правила відображення в бухобліку та звітності трудової доплати до МЗП і додаткової бази нарахування ЄСВ.
Трудова доплата та додаткова база
Форма звітності | Трудова доплата до МЗП | Додаткова база нарахування ЄСВ |
Бухоблік | Нараховується за звичайними зарплатними проводками | Не нараховується |
Додаток Д1 Податкового розрахунку | Відображаємо: — у загальній сумі зарплати (в одному рядку з зарплатою) за загальними зарплатними правилами; — в місяці її нарахування в бухобліку | Відображаємо в окремому від зарплати рядку з типом нарахувань «13» у графі 09 |
Податковий розрахунок | Потрапляє до табличної частини у складі зарплати | Вказується в окремому рядку |
Додаток 4ДФ Податкового розрахунку | Показуємо у загальній сумі нарахованого зарплатного доходу у місяці нарахування з ознакою доходу «101» | Не вказуємо |
Після теорії закріплюємо інформацію на прикладах.
Трудова доплата і ЄСВ з фактичної бази в Д1
Приклад 1. Працівник Тертишник М. І. (основний, без інвалідності) перебував у відпустці без збереження зарплати з 26 по 31 жовтня 2023 року (6 календарних днів). За фактично відпрацьовані 18 робочих днів (норма — 22 дні) йому нараховано зарплату виходячи з окладу 4581,82 грн. Також йому нарахована матеріальна допомога, яка передбачена колдоговором (систематична) у сумі 2000,00 грн.
Трудова доплата. Чи потрібно донараховувати доплату до МЗП у цьому випадку? Так, потрібно.
У наведеній ситуації порівнювати з мінімалкою треба тільки оклад (пропорційно відпрацюваннню). А от матдопомога до порівняння не враховується, бо ця виплата не пов’язана з виконанням норми праці. Отже, до порівняння беремо фактичну зарплату у сумі 4581,82 грн.
Місячна норма працівником не виконана. Замість 22 днів за нормою він працював тільки 18. Тоді і МЗП до порівняння буде у пропорційному до виконаної норми розмірі:
6700,00 : 22 х 18 = 5481,82 (грн).
Розрахуємо доплату до МЗП:
5481,82 - 4581,82 = 900,00 (грн).
Обчислимо зарплату за жовтень:
4581,82 + 900,00 + 2000,00 = 7481,82 (грн).
Додаткова база. Чи треба в цьому випадку виконувати вимогу про сплату ЄСВ з МЗП і визначати додаткову базу? Ні, не треба.
До бази нарахування внеску включаються виплати, які входять у фонд оплати праці. У прикладі 1 це основна зарплата + доплата до МЗП + матдопопога. Матдопомога, що має систематичний характер, надається всім або більшості працівників, входить до фонду оплати праці у складі інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
Отже, фактична база нарахування ЄСВ становить 7481,82 грн. І це більше за МЗП.
ЄСВ визначаємо з фактичної бази нарахування внеску:
7481,82 х 22 % = 1646,00 (грн).
Додаток Д1. У Д1 трудову доплату, основну зарплату і матдопомогу відображаємо в одному рядку загальною сумою.
Як це буде виглядати в Д1, зображено на рис. 1.
Рис. 1. Трудова доплата і ЄСВ з факту в Д1
Трудова доплата і додаткова база в Д1
Приклад 2. Працівник Бугло А. М. (основний, без інвалідності), який працює з неповною зайнятістю (0,5 штатної одиниці) звільняється 31 жовтня 2023 року. За повністю відпрацьовані 22 робочих дні за графіком роботи йому нарахований оклад 3000,00 грн. Також нарахована компенсація за 4 дні невикористаної відпустки 513,20 грн.
Трудова доплата. У порівняльних з МЗП виплатах візьме участь нарахована працівнику зарплата у розмірі 3000,00 грн. Відпускна компенсація до порівняння не враховується, оскільки це виплата за невідпрацьований час.
МЗП до порівняння беремо у місячному розмірі 6700,00, але пропорційно зайнятості, оскільки працівник займає 0,5 штатної одиниці.
Обчислимо мінзарплатну межу:
6700,00 х 0,5 = 3350,00 (грн).
За повністю виконану місячну норму сума нарахованої зарплати працівника 3000,00 грн менша за мінзарплатну межу 3350,00 грн. Отже, будемо розраховувати трудову доплату:
3350,00 - 3000,00 = 350,00 (грн).
Обчислимо зарплату за жовтень:
3000,00 + 350,00 + 513,20 = 3863,20 (грн).
Додаткова база. У цьому прикладі працівник основний, ставка ЄСВ до його доходу — 22 %, він перебував повний місяць у трудових відносинах і нарахована зарплата за місяць, яка включається до бази нарахування внеску (3863,20 грн), менша за МЗП (6700,00 грн).
Чи впливає на порівняння з МЗП для виконання вимоги сплати мінімального страхового внеску неповна зайнятість працівника? Ні, не впливає. Тут орієнтиром є розмір загальної бази нарахування внеску за місяць.
Чи впливає на виконання вимоги про сплату ЄСВ з МЗП дата звільнення? Так, впливає. У місяці прийняття/звільнення ЄСВ справляємо з фактичної бази нарахування внеску, якщо трудові відносини тривали менше місяця. Але в наведеному прикладі вони тривають повний місяць. Тому вимогу щодо мінімального страхового внеску маємо виконати.
Отже, за жовтень за цим працівником нараховуємо ЄСВ 1474,00 грн (6700,00 х 22 %).
Додаток Д1. Тепер щодо зарплатної звітності. Для відображення в Д1 Податкового розрахунку маємо розділити фактичну базу нарахування внеску і ЄСВ з неї та додаткову базу і, відповідно, ЄСВ з неї.
ЄСВ з фактичної бази нарахування внеску становить:
3863,20 х 22 % = 849,90 (грн).
Визначаємо додаткову базу нарахування внеску:
6700,00 - 3863,20 = 2836,80 (грн).
ЄСВ з додаткової бази нарахування внеску становить:
2836,80 х 22 % = 624,10 (грн).
У додатку Д1 трудову доплату показуємо загальною сумою із зарплатою одним рядком.
Додаткову базу нарахування внеску показуємо окремим рядком з КТН «13» у графі 09.
Який це матиме вигляд у Д1 Податкового розрахунку, зображено на рис. 2.
Рис. 2. Трудова доплата і додаткова база в Д1
Висновки
- Трудова доплата до МЗП входить у фонд оплати праці, нараховується в бухобліку, входить до бази нарахування ЄСВ, у Д1 відображається в одному рядку із зарплатою.
- Додаткова база нарахування ЄСВ — допоміжний показник, який не нараховується в бухобліку. В Об’єднаному звіті він допомагає зафіксувати різницю між фактичною базою нарахування ЄСВ і мінімальною базою нарахування внеску (МЗП).
- У Д1 додаткова база відображається окремим рядком із КТН «13» у графі 09.