Звільнення у вихідний: коли розрахуватись із працівником?

Звільнення в суботу

Спочатку розглянемо первинно запланований варіант — звільнення у суботу 30.09.2023, тобто у вихідний.

Звільнення у вихідний. Чинне трудове законодавство не містить заборони на таке звільнення. Поряд з цим припис ст. 47 КЗпП зобов’язує роботодавця в день звільнення:

— видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення;

— видати письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (за ст. 116 КЗпП);

— провести з працівником остаточний розрахунок у строки, визначені ст. 116 КЗпП;

— на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що у нього зберігається.

Днем звільнення вважається останній день роботи (п. 2.27 Інструкції № 58*).

* Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінсоцзахисту від 29.07.93 № 58.

Зауважте, якщо на момент звільнення працівника відомості про його трудову діяльність (сканкопії трудової книжки) ще не передані до ПФУ, то запис про звільнення до трудової книжки вносити обов’язково.

Свого часу фахівці Мінсоцполітики в листі від 05.01.2018 № 9/0/22-18/134 роз’яснювали: якщо останній день дії трудового договору припадає на вихідний для працівника і підприємства, то роботодавець повинен виконати свої обов’язки, передбачені ст. 47 КЗпП в останній робочий день працівника. І хоча цей лист стосується строкового трудового договору, але висновки, зроблені в ньому, актуальні і в нашій ситуації. Тож усе можна «закрити» у п’ятницю 29.09.2023. При цьому днем звільнення буде значитись субота 30.09.2023.

Розрахунок раніше. Вас можуть бентежити строки перерахування виплат, які належать працівникові при звільненні.

Як ми вже з’ясували, КЗпП вимагає розрахуватись із працівником у день звільнення (ст. 47 КЗпП). Також ст. 116 КЗпП передбачено план дій на випадок, якщо працівник у цей день не працював: зазначені суми слід виплатити не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. А якщо раніше? Про це законодавство мовчить. Але давайте виходити із такого: а що буде, якщо належні працівникові суми виплатити не в установлений термін?

Відповідальність передбачена лише у разі затримки розрахунку при звільненні (ст. 117 КЗпП). Тоді, за відсутності спору про розмір виплат потрібно буде виплатити працівнику його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

Як бачимо, відповідальність настає у випадку, коли належні працівникові суми виплачені пізніше дня звільнення. Якщо ж провести розрахунок раніше, то це не буде порушенням. Тому розрахуватись із працівником на день раніше можна. Для цього слід:

— 29.09.2023 нарахувати та виплатити належні працівнику суми (включаючи останній день роботи — день звільнення 30.09.2023);

— у день виплати таких сум (29.09.2023) видати працівнику письмове повідомлення про їх нарахування та виплату (як цього вимагає припис ст. 116 КЗпП). Законодавчо встановленої форми такого повідомлення немає. Тому роботодавець має право визначити її самостійно. Таким повідомленням може бути, наприклад, розрахунковий лист або спеціально розроблена установою форма.

Але попереджаємо! При завчасному розрахунку зі звільненим працівником є ризиковий момент — він може захворіти. У такому разі доведеться провести перерахунок. Унаслідок цього зарплата, яка була виплачена за день хвороби, буде сторнована, а замість неї нараховані лікарняні.

А ось що робити, якщо хвороба наздогнала працівника у відпустці, яку він узяв перед звільненням, — читайте в статті «Відпустка з подальшим звільненням: що робити, коли вклинився лікарняний» // «Оплата праці», 2020, № 18.

Звільнення у п’ятницю

Цей варіант також має право на життя. Причому побоювання на тему «зарплата та ЄСВ за неповний місяць» даремні. Пояснимо.

Повна зарплата. Вас може насторожити те, що днем звільнення буде останній робочий, але не останній календарний день місяця. Але це зовсім не завадить виплатити зарплату за повний місяць. Адже за місяць, у якому повністю відпрацьовані усі дні за графіком роботи, нараховують оклад у повному розмірі.

Ба більше, зарплата за повністю виконану норму місяця не може бути меншою за мінімальну зарплату (ч. 5 ст. 3¹ Закону про оплату праці*). Інакше її потрібно «дотягнути» до мінімалки.

* Закон України «Про оплату праці» від 24.03.95 № 108/95-ВР.

У ситуації, що розглядається, працівник звільняється в останній робочий день за своїм графіком роботи. Отже, якщо він виконав місячну норму праці, то йому слід виплатити повний оклад і заробіток за місяць не повинен бути меншим за МЗП. Той факт, що він уже не буде працювати у вихідний, погоди не зробить.

Водночас якщо працівник трудився за неповним робочим часом або частину місяця не працював (наприклад, був у відпустці без збереження зарплати), то доплату до МЗП нараховують пропорційно відпрацьованому часу. У такому разі виникає питання із базою нарахування ЄСВ за місяць, яка може виявитися меншою за МЗП.

ЄСВ з МЗП. Якщо база нарахування ЄСВ не перевищує розміру МЗП, установленого законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄСВ дорівнює добутку розміру МЗП і ставки внеску (ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ*).

* Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI.

Для застосування цієї норми ключовим є перебування у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця.

Отже, за наведених у питанні умов працівник перебуватиме у трудових відносинах неповний місяць. Але якщо він відпрацює усі робочі дні вересня, які передбачені його графіком роботи, то будуть діяти загальні правила: ЄСВ нарахуємо із розміру МЗП, але лише у тому разі, якщо база нарахування виявиться меншою за мінзарплату.