(044) 581-10-10 Перезвоните мне
Перейти к номеру...
  • № 32
  • № 31
  • № 30
  • № 28/1
  • № 29
  • № 28
  • № 27
? С помощью этой функции вы можете перейти в номер, который вас интересует
  • В избранное
  • Печать
  • Шрифт
  • Цвет фона
  • Комментарии 0
  • В разработке
1/2
Бюджетная бухгалтерия
Бюджетная бухгалтерия
Август , 2014/№ 32/1

Ще раз про головне: ключові аспекти здійснення державних закупівель

Сфера державних закупівель є однією із тих сфер, де часто-густо змінюються так би мовити «правила гри», адже досить часто зазнають змін норми, що регулюють цю сферу. Однією із підстав такої мінливості є удосконалення правового регулювання відносин у сфері держзакупівель. З метою створення конкурентного середовища у сфері держзакупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції законодавцем прийнято Закон України «Про здійснення державних закупівель» від 10.04.2014 р. № 1197-VIІ, який набрав чинності 20 квітня 2014 року. Хоча скоро будемо святкувати півріччя нового Закону і, здавалося б, уже всі повинні вивчити його назубок, та багато учасників держзакупівельного процесу до цього часу не можуть точно визначитися, наприклад, з тим, чи підпадають вони під дію Закону № 1197, як правильно оприлюднювати інформацію щодо закупівлі, чи необхідно вимагати той чи інший документ тощо. Тож спробуймо акцентувати увагу на особливостях більшості змін, яких зазнала держзакупівельна сфера.

ВИКОРИСТАНІ ДОКУМЕНТИ

Закон № 1197  Закон України «Про здійс­нення державних закупівель» від 10.04.2014 р. № 1197-VII.

Закон № 4851 — Закон України «Про особли­вості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності» від 24.05.2012 р. № 4851-VI.

Закон № 2289 — Закон України «Про здійс­нення державних закупівель» від 01.06.2010 р. № 2289-VI.

Закон № 2210 — Закон України «Про захист економічної конкуренції» від 11.01.2001 р. № 2210-III.

Наказ № 743 — наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України «Про затвердження Порядку розміщення інформації для оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу з питань державних закупівель» від 25.06.2014 р. № 743.

Порядок розміщення інформації — Порядок розміщення інформації для оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу з питань державних закупівель, затверджений наказом № 743.

ВИКОРИСТАНІ СКОРОЧЕННЯ

Юридична особа  орган державної влади (орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація (їх об’єднання)).

Мінекономрозвитку, Уповноважений орган  Міністерство економічного розвитку і торгівлі України.

 

СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ: ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПІДХІД

З прийняттям Закону № 1197 найбільш вагомих новацій зазнала сфера застосування цього Закону, адже маємо новий підхід щодо визначення суб’єктів держзакупівельної сфери, який узгоджується з європейською практикою проведення держзакупівель.

Наразі для вирішення питання, чи необхідно застосовувати у своїй діяльності Закон № 1197, юридичній особі насамперед варто з’ясувати, чи забезпечуються нею потреби держави або територіальної громади, чи ні.

При цьому якщо такі потреби забезпечуються, але не на промисловій чи комерційній основі, тоді варто проаналізувати, чи має юридична особа одну з трьох ознак, передбачених у Законі № 1197:

 

1

юридична особа є одержувачем бюджетних коштів та уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, в межах такого фінансування

2

органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи

3

у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків

 

Отож, якщо юридична особа забезпечує потреби держави або територіальної громади не на промисловій або комерційній основі та при цьому відповідає одній із трьох наведених вище ознак, то необхідно застосовувати Закон № 1197.

Також замовниками є суб’єкти господарювання, визначені в п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону № 4851.

Варто звернути увагу, що оскільки ні Закон № 1197, ні інше законодавство України не містить визначення понять «промислова основа», «комерційна основа», «потреби держави», «потреби територіальної громади», то одразу після набрання чинності Законом № 1197 виникла ситуація, коли багато юридичних осіб сумнівалися в тому, чи є вони замовниками у розумінні Закону № 1197, чи ні.

З питання визначення, хто після набрання чинності Законом № 1197 може вважатися замовником у розумінні норм зазначеного Закону, Уповноваженим органом у сфері державних закупівель, яким є Мінекономрозвитку, оприлюднено 23.05.2014 р. на офіційному сайті лист-роз’яснення «Щодо Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 10.04.2014 р. № 1197-VII» № 3302-05/16629-03.

 

У зв’язку із набранням чинності 20.04.2014 Законом України «Про здійснення державних закупівель» від 10.04.2014 № 1197-VII (далі — Закон) Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (далі — Мінекономрозвитку) як центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державних закупівель, повідомляє.

Закон встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Законом запроваджується новий функціональний підхід до визначення кола суб’єктів державних закупівель, придбання товарів, робіт і послуг якими здійснюється у порядку, установленому цим Законом.

Водночас звертаємо увагу, що Закон не містить поняття «державні кошти».

Визначення поняття «замовники» наведено в пункті 9 частини першої статті 1 Закону, згідно з яким замовниками є, зокрема, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є одержувачем бюджетних коштів та уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, в межах такого фінансування; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.

Для однозначного правозастосування поняття «замовники» необхідно розглянути елементи, з яких складається це поняття, та ознаки, за якими суб’єкти належать до замовників у розумінні Закону.

 

Щодо забезпечення потреб держави або територіальної громади

Потреби держави та територіальної громади в розумінні Закону потрібно розглядати в широкому значенні, оскільки такі потреби є поняттям динамічним та не охоплені нормативно-правовим визначенням.

Проте потреби держави та територіальної громади характеризуються тим, що для їх забезпечення держава або органи місцевого самоврядування приймають нормативно-правові акти, розпорядчі рішення, у яких фактично констатується обов’язок або функція державної інституції / місцевого самоврядування забезпечити певну функцію держави чи загальні потреби територіальної громади, серед яких є організація освіти, охорони здоров’я громадян, охорони громадського правопорядку тощо.

При цьому юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування (частина друга статті 81 Цивільного кодексу України).

Тому, оскільки безпосередню участь держава бере у створенні юридичних осіб публічного права, які створюються з метою ефективного та раціонального використання державного і громадського майна, так як держава чи територіальні громади не можуть управляти належними їм цінностями, закріплюючи майно за окремими підприємствами, установами та організаціями, держава, територіальні громади як власники дозволяють їм управляти цим майном, розпоряджатися грошовими коштами, вступати від свого імені в різні правовідносини для реалізації певних інтересів та потреб держави чи територіальної громади.

 

Щодо діяльності юридичних осіб (підприємств, установ, організацій) та їх об’єднань

Важливим елементом для розуміння поняття «замовник» у контексті Закону є спосіб, у який держава або органи місцевого самоврядування забезпечують свої потреби: 1) на комерційній чи промисловій основі; 2) на умовах, установлених рішеннями державних органів, які зобов’язують юридичних осіб забезпечувати державні чи громадські потреби в певний спосіб та на певних умовах.

З огляду на вищезазначене, потрібно розмежовувати способи, якими забезпечуються потреби держави та територіальної громади.

Діяльність не є комерційною чи промисловою у разі якщо держава, підконтрольні їй організації при забезпеченні певної державної потреби керуються іншими мотивами, ніж прибутковість, водночас така діяльність не залежить від економічних ризиків і витрат на неї (оскільки держава визначила мету організації саме для здійснення такої діяльності та нормативно встановила спосіб, умови, ціни, тарифи тощо).

Натомість діяльність здійснюється на комерційній основі у випадках, коли потреби держави та територіальної громади забезпечуються на конкурентному ринку.

Різниця в забезпеченні потреб у вищеперелічених випадках полягає в тому, що в першому випадку контрольовані державою інституції (організації) виконують публічні функції та зобов’язання перед державою чи громадою, установлені нормативно-правовими актами, розпорядчими рішеннями, статутами юридичних осіб, а не здійснюють таку діяльність на комерційній основі, де прибутковість є основною мотивацією.

Таким чином, у разі якщо потреби держави або територіальної громади забезпечуються не на комерційній чи промисловій основі, необхідно визначитись щодо наявності ознак, встановлених Законом.

 

Щодо наявності ознак

Ознаку, передбачену абзацом другим пункту 9 частини першої статті 1 Закону, згідно з яким юридична особа є одержувачем бюджетних коштів та уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, у межах такого фінансування, необхідно розглядати в контексті бюджетного законодавства, оскільки відповідно до пункту 38 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України одержувач бюджетних коштів — це суб’єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету.

Тобто у разі якщо юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, є одержувачами бюджетних коштів, такі юридичні особи є замовниками в розумінні Закону незалежно від розміру такого фінансування і повинні дотримуватися вимог Закону під час здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, керуючись вартісними межами, визначеними Законом, протягом бюджетного періоду, що становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року, з дня отримання бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою.

Ознаку, передбачену абзацом третім пункту 9 частини першої Закону, згідно з яким органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи, можна розглядати, ґрунтуючись на положеннях Цивільного кодексу України, статтею 92 якого визначено цивільну дієздатність юридичної особи, відповідно до якої юридична особа набуває цивільних прав та обов’язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Так, органи або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону володіють більшістю голосів у вищому органі управління, виступають від її імені, при прийнятті рішень щодо всієї діяльності юридичної особи, голос яких є визначальним, діють в інтересах такої юридичної особи.

Тобто у разі якщо юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об’єднання забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, та органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління такої юридичної особи на підставі установчих документів та/або закону, зазначені суб’єкти вважаються замовниками в розумінні Закону та повинні дотримуватися вимог Закону під час здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, керуючись вартісними межами, визначеними Законом.

Ознаку, передбачену абзацом четвертим пункту 9 частини першої Закону, згідно з яким у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків, потрібно розглядати в контексті положень Господарського кодексу України, оскільки відповідно до статті 55 цього Кодексу суб’єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов’язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством, до яких належать, зокрема, господарські організації — державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу.

Тобто у разі якщо господарські організації (державні, комунальні та інші підприємства) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, у статутному капіталі яких державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків, такі юридичні особи є замовниками у розумінні Закону і мають здійснювати закупівлі товарів, робіт і послуг з дотриманням вимог Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом.

Отже, замовниками разом з органами державної влади та органами місцевого самоврядування є також юридичні особи та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави та територіальної громади у спосіб, що не є комерційною або промисловою діяльністю в умовах конкуренції та одночасно відповідають хоча б одній із передбачених Законом ознак.

<...>

 

Окремо слід звернути увагу на те, що вартісні межі застосування Закону № 1197 наразі розраховуються без урахування податку на додану вартість, якщо вартість предмета закупівлі (без), товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 100 тис. грн., а робіт — 1 млн грн. (ч. 1 ст. 2 Закону № 1197).

Отож, якщо вартість товару без податку на додану вартість буде становити менше 100 тис. грн. (наприклад, 99 тис. грн.), то Закон № 1197 не застосовується.

При цьому згідно з ч. 1 ст. 35 Закону № 1197 замовник здійснює закупівлю шляхом застосування процедури запиту цінових пропозицій щодо товарів і послуг, для яких існує постійно діючий ринок, за умови, що їх вартість не перевищує 300 тис. грн.

Таким чином, для застосування запиту цінових пропозицій вартісна межа розраховується з урахуванням податку на додану вартість.

Увага! Учасником процедури закупівлі нині є також і особа, яка не подала пропозицію конкурсних торгів, а лише звернулася письмово до замовника з наміром узяти участь у процедурі закупівлі.

ОПРИЛЮДНЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ

Згідно із Законом № 1197 замовник має подати для оприлюднення на веб-порталі Мінекономрозвитку інформацію про закупівлю, передбачену Законом № 1197, в порядку, встановленому цим Законом. При цьому подання інформації для оприлюднення здійснюється за Законом № 1197 безо­платно.

Також замовник може додатково оприлюднювати таку інформацію щодо закупівель в інших засобах масової інформації, на власному веб-сайті, якщо такий є.

Слід зазначити, що ст. 10 Закону № 1197 не передбачено окремо оприлюднення повідомлення про відміну торгів чи визнання їх такими, що не відбулися, як це було передбачено Законом № 2289.

При цьому згідно з ч. 1 ст. 10 Закону № 1197 оголошення про результати процедури закупівлі подається замовником для оприлюднення не пізніш як через 7 днів із дня укладення договору про закупівлю або прийняття рішення про відміну торгів чи визнання їх такими, що не відбулися.

Водночас згідно з п. 16 ч. 1 ст. 1 Закону № 1197 передбачено, що оголошення про результати процедури закупівлі — це оголошення про результати проведення торгів, повідомлення про результати проведення попередньої кваліфікації, інформація про результати процедури запиту цінових пропозицій, інформація про результати проведення переговорної процедури закупівлі, повідомлення про відміну торгів або визнання їх такими, що не відбулися, повідомлення про відміну переговорної процедури закупівлі.

Увага! Нині для оприлюднення подається також повідомлення про внесення змін до договору, звіт про виконання договору.

Крім того, при поданні інформації (документів) для оприлюднення замовникам слід уважно аналізувати вимоги Закону № 1197 щодо строків оприлюднення інформації, адже й тут ми бачимо певні зміни.

Так, наприклад, згідно зі ст. 10 Закону № 1197 оголошення про проведення процедури закупівлі, документація конкурсних торгів або кваліфікаційна документація подаються для оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу не пізніш як за 20 робочих днів до дня розкриття пропозицій конкурсних торгів або кваліфікаційних пропозицій, якщо цим Законом для окремих процедур закупівлі не встановлено інший строк.

Примітним є те, що якраз інші норми Закону № 1197 таки передбачають інший строк оприлюднення, зокрема, для попередньої кваліфікації — це 30 календарних днів.

Слід зазначити, що раніше Законом № 2289 для оприлюднення зазначених документів було передбачено 30 календарних днів.

Тож тут замовникам головне не прорахуватися у визначенні строків, а контролюючим органам — враховувати в комплексі новації Закону № 1197.

 

ЧИМ ВРЕГУЛЬОВАНО ПИТАННЯ ОПРИЛЮДНЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ

Наразі затверджено Порядок розміщення інформації. Слід зазначити, що веб-порталом Уповноваженого органу з питань державних закупівель є загальнодержавний веб-портал «Державні закупівлі» за адресою в мережі Інтернет www.tender.me.gov.ua (п. 2 наказу № 743).

Наповнення зазначеного веб-порталу здійснює, як передбачено наказом № 743, Державне підприємство «Зовнішторгвидав України».

Інформація, яка підлягає оприлюдненню, подається замовником (суб’єктом господарювання) через автоматизоване робоче місце замовника (суб’єкта господарювання) в електронному вигляді (п. 3 Порядку розміщення інформації).

При цьому, щоб отримати доступ до автоматизованого робочого місця, замовник (суб’єкт господарювання) має пройти реєстрацію на веб-порталі. Така реєстрація, як передбачено Порядком розміщення інформації, здійснюється безоплатно.

Інформація для оприлюднення подається замовником за формами документів у сфері державних закупівель та інструкціями щодо їх заповнення, що затверджені Мінекономрозвитку (п. 6 цього Порядку).

 

ДОВІДКА

Форми документів у сфері державних закупівель затверджені наказом Міністерства економіки України від 26.07.2010 р. № 922.

 

Суб’єктом господарювання подається інформація для оприлюднення, до якої належать звіт про укладення договору про закупівлю товарів, робіт і послуг за кошти підприємств та інформація про зміну істотних умов договору.

 

ДОВІДКА

Наказом Мінекономрозвитку від 12.06.2014 р. № 683 затверджено Примірний вид, у якому подається інформація, необхідна для оприлюднення суб’єктами господарювання на веб-порталі Уповноваженого органу.

 

Слід звернути увагу замовників на те, що вони мають бути повідомлені протягом двох робочих днів про необхідність доопрацювання інформації, якщо подана ними для оприлюднення інформація не відповідає затвердженим Мінекономрозвитку формам документів у сфері державних закупівель. При цьому повторно інформація має подаватися відповідно до вимог, установлених Порядком розміщення інформації.

Увага! Інформація вважається оприлюдненою у разі наявності її на веб-порталі в режимі он-лайн.

Голова та секретар комітету з конкурсних торгів замовника несуть відповідальність за повноту і достовірність поданої інформації.

ПРОЗОРІСТЬ ТА ВІДКРИТІСТЬ ІНФОРМАЦІЇ ДЕРЖЗАКУПІВЕЛЬ. ЩО ЩЕ НОВОГО?

Із набранням чинності Законом № 1197 замовники мають допускати на процедуру розкриття пропозицій конкурсних торгів учасників не лише самих учасників (або їх уповноважених представників), а й забезпечити безперешкодний доступ до розкриття представникам засобів масової інформації, у тому числі й уповноваженим представникам громадських об’єднань.

 

ДОВІДКА

Визначення поняття «безперешкодний доступ» Закон № 1197 не містить.

 

При цьому новацією стало також те, що замовники повинні забезпечити право на фіксацію технічними засобами процедури розкриття на вимогу як представників засобів масової інформації, так і представників громадських об’єднань (ч. 4 ст. 9, ч. 2 ст. 27 Закону № 1197).

Слід акцентувати увагу на тому, що визначення терміна «фіксація технічними засобами» Закон № 1197 не містить. Разом з тим не визначено держзакупівельним законодавством, які засоби можна віднести до «технічних», за допомогою яких може здійснюватися фіксація. При цьому не зазначається у Законі № 1197 і про те, що є «фіксацією» технічними засобами.

Необхідно також наголосити, що в Законі № 1197 відсутня норма, згідно з якою представники засобів масової інформації або громадських організацій можуть підписувати протокол розкриття пропозицій.

Увага! Замовник повинен забезпечувати протягом усього процесу здійснення процедури закупівлі конфіденційність інформації, яка надається учасниками (учасниками попередньої кваліфікації).

При цьому інформація щодо розгляду та оцінки пропозицій конкурсних торгів надається виключно Уповноваженому органу, органам, що здійснюють державне регулювання та контроль у сфері закупівель, органу оскарження та суду (ч. 2 ст. 14 Закону № 1197).

ЗМІНИ ЩОДО ПРОЦЕДУР

Згадаємо про основні.

Зміни (група перша). Найбільших змін зазнала закупівля в одного учасника. І це не дивно, адже часто-густо замовники зловживали своїм правом застосовувати зазначену процедуру. Як наслідок, під час перевірок торгів значна частина порушень виявлялася саме щодо процедури закупівлі в одного учасника.

Тож законодавцем з метою наближення українського законодавства до європейського змінено саму назву процедури. Наразі це переговорна процедура закупівлі.

При цьому, як і раніше, нині зазначена процедура застосовується також як виняток. Договір про закупівлю укладається замовником із учасником, як і раніше, після проведення переговорів з одним або кількома учасниками.

При цьому зміни торкнулися підстав для застосування переговорної процедури, на що звернемо окрему увагу.

Насамперед зупинимося на так званій підставі «нагальна потреба». Нижче схематично показано відмінності виділеним шрифтом.

 

Зміст положення (норми)

Закону № 2289

(попередня редакція)

Зміст відповідного положення (норми)
Закону № 1197

(нова редакція)

п. 3 ч. 2 ст. 39:

Процедура закупівлі в одного учасника застосовується замовником як виняток у разі:

нагальної потреби у здійсненні закупівлі у зв’язку з виникненням особливих економічних чи соціальних обставин, які унеможливлюють дотримання замовниками строків для проведення процедур конкурсних торгів, зокрема пов’язаних із забезпеченням продуктами нафтопереробки рідкими спеціалізованого санітарного транспорту бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги, з негайною ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, а також наданням у встановленому порядку Україною гуманітарної допомоги іншим державам

п. 3 ч. 2 ст. 39:

Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі:

нагальної потреби у здійсненні закупівлі у зв’язку з виникненням особливих економічних чи соціальних обставин, які унеможливлюють дотримання замовниками строків для проведення процедур конкурсних торгів, а саме пов’язаних з негайною ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, з особливим періодом, якщо замовником виступає Міністерство оборони України, Міністерство внутрішніх справ України, Служба безпеки України, Національна гвардія України, Державна прикордонна служба України, Служба зовнішньої розвідки України, Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, а також наданням у встановленому порядку Україною гуманітарної допомоги іншим державам. Застосування переговорної процедури закупівлі у таких випадках здійснюється за рішенням замовника щодо кожної процедури

 

Тож нині замовники мають право застосувати переговорну процедуру закупівлі за зазначеною в таблиці підставою виключно за умови наявності нагальної потреби у здійсненні закупівлі, якщо вони не можуть дотриматися строків для проведення процедури конкурсних торгів, оскільки виникли особливі економічні чи соціальні обставини, що пов’язані лише з наведеними нижче двома фактами:

 

1

ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру

2

надання у встановленому порядку Україною гуманітарної допомоги іншим державам

 

Як бачимо, відповідно до попередньої редакції п. 3 ч. 2 ст. 39 Закону № 2289 замовники мали можливість застосовувати наведену підставу, наприклад, і в інших випадках, якщо виникали особ­ливі економічні чи соціальні обставини.

Наразі ж чинна редакція норми п. 3 ч. 2 ст. 39 Закону № 1197 не надає такого права замовникам. Разом з тим такі замовники, як-от Міністерство оборони України, Міністерство внутрішніх справ України, Служба безпеки України, Національна гвардія України, Державна прикордонна служба України, Служба зовнішньої розвідки України, Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, мають право застосовувати переговорну процедуру закупівлі у разі нагальної потреби у здійсненні закупівлі у зв’язку з виникненням особливих економічних чи соціальних обставин, що унеможливлюють дотримання зазначеними замовниками строків для проведення процедур конкурсних торгів, а саме пов’язаних з особливим періодом.

 

ДОВІДКА

Особливий період — період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій (абз. 5 ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.93 р. № 3543-XII).

 

Увага! Підстава щодо закупівлі у зв’язку з нагальною потребою в особливий період поширюється лише на замовників, виключний перелік яких зазначено у п. 3 ч. 2 ст. 39 Закону № 1197.

Слід зазначити, що замовники, які закуповували роботи і в них виникла необхідність закупити ще додаткові роботи, мають право застосувати переговорну процедуру закупівлі у разі необхідності проведення таких додаткових будівельних робіт, але за умови, що загальна вартість додаткових робіт не перевищуватиме 50 відсотків вартості головного (первинного) договору. Зазначене передбачено п. 6 ч. 2 ст. 39 Закону № 1197.

Зауважте, що відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 39 Закону № 1197 переговорна процедура закупівлі не може застосовуватися замовником у разі закупівлі послуг з виконання науково-дослідних, нау­ково-технічних та дослідно-конструкторських робіт, що пройшли конкурсний відбір у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку. Попередньо така можливість була в замовників.

Нагадаємо про відповідні підстави, які були визначені у Законі № 2289:

 

1

закупівля товарів на товарних біржах

2

закупівля товарів у разі припинення господарської діяльності, зокрема внаслідок банкрутства, за домовленістю з кредиторами

 

Нині такі підстави у Законі № 1197 не передбачені для застосування переговорної процедури закупівлі.

Натомість з’явилася нова підстава (п. 7 ч. 2 ст. 39 Закону № 1197):

 

1

у разі закупівлі юридичних послуг, пов’язаних із захистом прав та інтересів України, в тому числі з метою захисту національної безпеки і оборони, під час врегулювання спорів, розгляду в закордонних юрисдикційних органах справ за участю іноземного суб’єкта та України на підставі рішення Кабінету Міністрів України або Ради національної безпеки і оборони України

 

Значних змін зазнали й підстави відміни переговорної процедури закупівлі. Наразі їх зменшено: з п’яти залишилося лише дві, що, на нашу думку, не відображає практики застосування держзакупівельного законодавства й потребує доопрацювання законодавцем.

Адже наразі, якщо замовнику скоротяться видатки на здійснення закупівлі чи якщо переможець процедури закупівлі відмовиться від підписання договору за її результатами, то підстав для відміни в таких випадках переговорної процедури немає. Проте торги мають бути завершені згідно із зазначеним Законом. Та, на жаль, конкретного механізму завершення таких торгів Закон № 1197 не містить, що може як наслідок створювати різну практику застосування цього Закону. Роз’яснення ж Уповноваженого органу із цього приводу наразі немає.

При цьому варте уваги те, що ст. 30 Закону № 1197 в частині відміни замовником торгів чи визнання їх такими, що не відбулися, не може застосовуватися до переговорної процедури закупівлі.

Підстави для відміни переговорної процедури закупівлі визначені у ст. 39 Закону № 1197:

 

Зміст положення (норми)

Закону № 2289

(попередня редакція)

Зміст відповідного положення (норми) Закону № 1197

(нова редакція)

ч. 5 ст. 39:

Процедура закупівлі в одного учасника відміняється замовником у разі:

якщо замовником допущено порушення порядку оприлюднення інформації про застосування процедури закупівлі в одного учасника, визначеного цим Законом, та/або порушення, які вплинули на об’єктивність визначення переможця процедури закупівлі;

відмови переможця процедури закупівлі в одного учасника від підписання договору про закупівлю та/або у разі недосягнення між замовником та учасником (учасниками) процедури закупівлі згоди щодо істотних умов договору;

відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт і послуг;

скорочення видатків на здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг

ч. 5 ст. 39:

Переговорна процедура закупівлі відміняється в разі, якщо замовником допущено порушення порядку оприлюднення інформації про застосування переговорної процедури закупівлі, визначеного цим Законом,
та/або порушення, які вплинули на об’єктивність визначення переможця процедури закупівлі. Переговорна процедура закупівлі може бути відмінена замовником частково (за лотом)

 

Та разом з тим не можна не відмітити такий позитивний момент, як право замовника відмінити переговорну процедуру закупівлі частково (за лотом), що є новацією Закону № 1197.

Змінилися також строки укладання договору про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі. Наразі згідно з ч. 3 ст. 39 Закону № 1197 цей строк становить не раніше ніж через 10 календарних днів із дня оприлюднення на веб-порталі Мінекономрозвитку повідомлення про акцепт пропозиції за результатами застосування цієї процедури. Попередньо у Законі № 2289 було 14 календарних днів.

Зміни (група друга). Це стосується відкритих торгів:

1. Зменшено строк для подання конкурсних пропозицій з 30 календарних днів до 20 робочих днів із дня оприлюднення оголошення про проведення процедури відкритих торгів на веб-порталі Уповноваженого органу (ч. 3 ст. 21 Закону № 1197). Якщо скорочена процедура — замість 15 календарних днів 10 робочих днів.

2. Зменшено розмір забезпечення пропозиції конкурсних торгів: не більше 0,5 % очікуваної вартості закупівлі робіт і не більше 3 % — у разі закупівлі товарів/послуг (раніше було відповідно: 1 % і 5 %).

3. Якщо закуповуються роботи або послуги, то документація конкурсних торгів повинна містити вимогу про зазначення учасником у пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб’єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт як субпідрядника в обсязі не менше ніж 20 % від вартості договору про закупівлю.

4. Замовник може визнати торги такими, що не відбулися частково (за лотом).

Щодо інших процедур, то слід зазначити, що процедура двоступеневих торгів не зазнала змін.

Зміни (група третя). Щодо попередньої кваліфікації учасників у Законі № 1197 уточнено підставу для її застосування: замовник має підтвердити те, що застосування попередньої кваліфікації учасників пов’язане зі складністю чи комплексністю предмета закупівлі (ч. 1 ст. 37 Закону № 1197).

Зміни (група четверта). Для застосування запиту цінових пропозицій збільшилася вартісна межа: з 200 до 300 тис. грн. Зменшився строк подання учасниками цінових пропозицій: з 10 до 7 робочих днів (з дня оприлюднення запиту на веб-порталі Мінекономрозвитку). Також зменшився строк укладання договору про закупівлю з переможцем торгів: нині це не раніше ніж через 3 робочих дні з дня оприлюднення на веб-порталі Мінекономрозвитку повідомлення про акцепт цінової пропозиції, а попередньо було 5 робочих днів).

Крім того, наразі згідно з ч. 5 ст. 36 Закону № 1197 замовник має право акцептувати іншу цінову пропозицію у разі письмової відмови переможця від підписання договору про закупівлю або неукладення договору про закупівлю з вини учасника.

 

ВІДМОВА УЧАСНИКУ В УЧАСТІ У ТОРГАХ: ЩО ЗМІНИЛОСЯ

Багато в чому змінилася редакція ст. 17 Закону № 1197. Розглянемо окремі з таких змін.

Насамперед варто звернути увагу на нову підставу для відмови учаснику в участі у торгах, яка з’явилася у Законі № 1197.

Зміна перша. Так, наразі замовник повинен відмовити учаснику в участі у торгах та відхилити пропозицію цього учасника у разі, якщо суб’єкт господарювання (учасник або учасник попередньої кваліфікації) протягом останніх 3 років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 Закону № 2210, у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів (тендерів) (п. 3 ч. 1 ст. 17 Закону № 1197).

Водночас законодавством не визначена форма документального підтвердження відповідності учасників вимозі, що встановлена в п. 3 ч. 1 ст. 17 Закону № 1197. Таким чином, документ або перелік документів, які учасник має надати замовнику для підтвердження відсутності підстав для відмови йому в торгах, замовник визначає самостійно. При цьому замовником мають дотримуватися принципи державних закупівель, передбачені ст. 3 Закону № 1197.

Слід зазначити, що антиконкурентні узгоджені дії — це узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів (п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону № 2210).

При цьому, як передбачено цим же Законом, за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України прий­мають рішення.

Зміна друга. Цікавим є те, що наразі норма ст. 17 Закону № 1197 не містить такого випадку для відмови в участі в торгах учаснику, як було передбачено у Законі № 2289, а саме: виявлення факту участі учасника або учасника попередньої кваліфікації у змові. Натомість згідно з абз. 4 ч. 1 ст. 30 Закону № 1197 виявлення факту змови учасників є підставою для відміни торгів.

Проте якщо Закон № 2289 містив термін «змова», то наразі ні Законом № 1197, ні іншими нормативно-правовими актами не визначено поняття «змова учасників».

То які ж дії учасників замовник має трактувати як змову?

Як бачимо, Закон № 1197 потребує доопрацювання, адже така неврегульованість може мати наслідком неоднакове застосування Закону № 1197 учасниками держзакупівельного процесу.

Зміна третя. Слід зазначити, що змін зазнали не тільки випадки, коли замовник зобов’язаний відмовити учаснику в торгах, а й ті, коли замовник має право відмовити в такій участі. Так, норму ч. 2 ст. 17 Закону № 1197 доповнено ще одним випадком, який зазначено нижче в таблиці.

 

Зміст положення (норми)
Закону № 2289
(попередня редакція)

Зміст відповідного положення (норми)
Закону № 1197
(нова редакція)

Норма відсутня

п. 3 ч. 2 ст. 17:
учасник або учасник попередньої кваліфікації зареєстрований в офшорних зонах. Перелік офшорних зон встановлюється Кабінетом Міністрів України

 

Слід зазначити, що Закон № 1197 має й інші відмінності від попереднього Закону № 2289. Ми ж зупинилися на більшій їх частині.

Як кажуть, навіть профі інколи можуть помилятися, оскільки позначається мінливість законодавства і людський фактор.

Тож зважаючи на часті зміни законодавства у сфері державних закупівель, усім учасникам держзакупівельного процесу варто тримати руку на пульсі, слідкуючи за такими змінами та аналізуючи практику застосування цього законодавства.

Державні закупівлі добавить теги изменить теги
Добавьте свои теги к статье
Разделяйте метки запятой. Например: бухгалтерия, форма, проценты, НДС, квартальный отчёт. Максимальное количество 10.
или Закрыть
Ваша оценка учтена! Оцените статью :
  • Хорошо
  • Нормально
  • Плохо
Поделиться:
Комментарии к статье
 Вход в систему ×  Сессия завершена × Вы осуществили вход на сайт с другого браузера или компьютера. Чтобы читать журналы, пожалуйста, авторизуйтесь еще раз
Показать пароль  Забыли пароль?
 Восстановление пароля × Введите Ваш e-mail, и мы вышлем Вам информацию для восстановления пароля на почтовый ящик
 Регистрация ×

Введите только ваше имя, чтобы мы знали как к вам обратиться.
Фамилию и отчество вы сможете позже указать в своем профиле.

 

Допускаются русские и украинские символы.

Телефон используется только для связи с вами.

Пример: +38 (066)870-10-10

Данный номер телефона уже используется пользователями:. Это случайно не вы?

Вы можете войти под одним из существующих email адресов. Если Вы забыли пароль, восстановите его.

Напоминаем, что один номер телефона может быть использован максимум 3 раза!

Почта станет вашим логином в системе. С ее помощью вы сможете войти и восстановить забытый пароль.

На почту приходят системные уведомления и полезная информация.

Показать пароль 

Укажите пароль при помощи которого вы сможете войти в систему.

Используйте кнопку "Показать пароль", чтобы увидеть введенные символы

Данный номер телефона привязан к 3 email адресам:.

Вы можете:

 - использовать другой номер телефона для регистрации;

 - войти под одним из существующих email адресов;

 - восстановить забытый пароль

 ОБРАТНЫЙ ЗВОНОК ×

Введите только ваше имя, чтобы мы знали как к вам обратиться.
Фамилию и отчество вы сможете позже указать в своем профиле.

 

Допускаются русские и украинские символы.

Телефон используется только для связи с вами.

Пример: +38 (066)870-10-10

Данный номер телефона уже используется пользователями:. Это случайно не вы?

Вы можете войти под одним из существующих email адресов. Если Вы забыли пароль, восстановите его.

Напоминаем, что один номер телефона может быть использован максимум 3 раза!

Данный номер телефона привязан к 3 email адресам:.

Вы можете:

 - использовать другой номер телефона для регистрации;

 - войти под одним из существующих email адресов;

 - восстановить забытый пароль

Спасибо за вашу заявку! Наш специалист свяжется с вами в ближайшее время.
Телефоны × (044) 581-10-10 (066) 87-010-10 (097) 78-010-10 Перезвоните мне
Вы не авторизованы на сайте × Данная функция доступна только авторизированым пользователям. Пожалуйста войдите или зарегистрируйтесь.