(044) 581-10-10 Перезвоните мне
Перейти к номеру...
  • № 29
  • № 28
  • № 27
  • № 26
  • № 25
? С помощью этой функции вы можете перейти в номер, который вас интересует
  • В избранное
  • Печать
  • Шрифт
  • Цвет фона
  • Комментарии 0
  • В разработке
1/1
Бюджетная бухгалтерия
Бюджетная бухгалтерия
Июль , 2014/№ 28/1

Антикорупційне законодавство: вивчаємо, щоб не порушувати

Ми неодноразово торкалися теми зміни антикорупційного законодавства та намагалися тримати вас у курсі рішень парламенту, що стосувалися розгляду та прийняття пакета антикорупційних законів. Цей номер спецвипуску ми присвятимо аналізу приписів Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 07.04.2011 р. № 3206-VI та Кодексу України про адміністративні правопорушення у частині, що передбачає відповідальність за вчинення корупційних правопорушень. Також ми з вами розглянемо порядок складення протоколів про адміністративні корупційні правопорушення та разом поміркуємо над тим, як захищатися у разі складення таких протоколів із порушенням законодавства.

ВИКОРИСТАНІ ДОКУМЕНТИ

КЗпП Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.

КК — Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р. № 2341-III.

КпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.

ЦК  Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.

Закон № 3206 — Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 07.04.2011 р. № 3206-VI.

Закон № 2939 — Закон України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 р. № 2939-VI.

Методрекомендації — Методичні рекомендації Мін’юсту «Запобігання і протидія корупції в державних органах та органах місцевого самоврядування» від 09.10.2013 р.

Постанова Пленуму ВСУ № 5 постанова Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про хабарництво» від 26.04.2002 р. № 5.

 

ВИКОРИСТАНІ СКОРОЧЕННЯ

Нмдг — неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Бюджетна установа — бюджетні установи, підприємства та організації у розумінні Бюджетного кодексу України.

 

РОЗДІЛ 1. Визначення термінології

Корупція

використання особою, зазначеною в ч. 1 ст. 4 Закону № 3206, наданих їй службових повноважень та пов’язаних із цим можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній в ч. 1 ст. 4 Закону № 3206, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень та пов’язаних із цим можливостей

Корупційне правопорушення

умисне діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 4 Закону № 3206, за яке законом установлено кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність

Коментар автора:

Я навмисно почала знайомство з антикорупційним законодавством з цих двох визначень. Їх треба розглядати лише у сукупності. Та й усі наступні поняття та склади правопорушень слід аналізувати через призму цих двох понять. Ми будемо звертатися до цих понять протягом усього номера спецвипуску. Наразі ж хочу привернути вашу увагу до наступного.

По-перше, корупційне правопорушення вчиняється виключно з прямим умислом та у корисливих цілях — з метою одержання неправомірної вигоди. Ці дві складові мають бути обов’язково доведені належними засобами при притягненні особи до відповідальності.

По-друге, корупційне правопорушення — це діяння. Воно може вчинятися як у вигляді дії, так і у вигляді бездіяльності. По-третє, корупційні правопорушення завжди пов’язані із протиправним використання наданих особі службових повноважень та пов’язаних із цим можливостей (тобто всупереч інтересам служби). І це також має бути належним чином доведено особами, які ініціюють притягнення порушника до відповідальності.

Безпосереднє підпорядкування

відносини прямої організаційної або правової залежності підлеглої особи від її керівника, в тому числі через вирішення (участь у вирішенні) питань прийняття на роботу, звільнення з роботи, застосування заохочень, дисциплінарних стягнень, надання вказівок, доручень, контролю за їх виконанням

Коментар автора:

Статтею 9 Закону № 3206 встановлено, що посадова особа бюджетної установи не може мати у безпосередньому підпорядкуванні близьких осіб або бути безпосередньо підпорядкована у зв’язку з виконанням повноважень близькій особі.

Зверніть увагу, що заборона стосується виключно безпосереднього підпорядкування, тобто коли особи підпорядковані напряму. Наприклад, якщо мати — керівник бюджетної установи, її донька за загальним правилом не може працювати головним бухгалтером у цій установі. А ось якщо донька працює рядовим працівником у бухгалтерії установи — безпосереднього підпорядкування не буде, адже донька напряму підпорядковується не матері, а своєму керівнику — головному бухгалтеру.

Безпосереднє підпорядкування дозволяється для:

1) народних засідателів і присяжних;

2) близьких осіб, які підпорядковані один одному у зв’язку з перебуванням кожного з них на виборній посаді;

3) осіб, які працюють у сільських населених пунктах (крім тих, що є районними центрами), а також гірських населених пунктах;

4) осіб, які працюють в галузі освіти, науки, культури, охорони здоров’я, фізичної культури та спорту, соціального захисту, крім державних органів, органів влади АР Крим та органів місцевого самоврядування.

Близькі особи

чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки із суб’єктом, зазначеним у ч. 1 ст. 4 Закону № 3206, в тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі

Конфлікт інтересів

суперечність між особистими майновими, немайновими інтересами особи чи близьких їй осіб та її службовими повноваженнями, наявність якої може вплинути на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи невчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень

Неправомірна вигода

грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав

Суб’єкти декларування

особи, зазначені в п. 1, п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону № 3206, які зобов’язані подавати декларацію про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру

Коментар автора:

У 2014 році коло осіб, які мають складати та подавати «антикорупційну» декларацію за попередній рік, розширилося. З цього часу усі посадові особи, які працюють у юридичних особах публічного права (у тому числі у бюджетних установах, незалежно від того, фінансується ця установа за рахунок бюджету чи є госпрозрахунковою), мають звітувати про своє майно, доходи, витрати та зобов’язання фінансового характеру.

Уповноважені підрозділи

уповноважені підрозділи (особи) з питань запобігання та виявлення корупції, які утворюються (визначаються) в державних органах, органах влади АР Крим, їх апаратах, органах місцевого самоврядування та юридичних особах публічного права за рішенням керівника органу або юридичної особи публічного права в порядку, визначеному законодавством

Коментар автора:

Не треба плутати це поняття із визначенням «спеціально уповноважені суб’єкти у сфері протидії корупції». Уповноважені підрозділи створюються та діють у кожній юридичній особі публічного права (у тому числі мають бути створені у бюджетних установах) з метою запобігання та виявлення корупції (тобто мають здійснювати у першу чергу превентивні функції). У невеликій бюджетній установі уповноважений підрозділ може не створюватись, а його функції покладаються на одного працівника — уповноважену особу.

Згідно ж із ст. 5 Закону № 3206 спеціально уповноважені суб’єкти у сфері протидії корупції безпосередньо здійснюють у межах своєї компетенції заходи щодо виявлення, припинення
та розслідування корупційних правопорушень.

Спеціально уповноваженими суб’єктами у сфері протидії корупції наразі є:

— органи прокуратури;

— спеціальні підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю МВС України (УБОЗ);

— органи по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю СБУ.

Члени сім’ї

особи, які перебувають у шлюбі, а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою і піклуванням, інші особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі

Коментар автора:

Необхідно розрізняти між собою поняття «члени сім’ї» та «близькі особи», якими оперує антикорупційне законодавство. Ці поняття не тотожні та застосовуються для різних цілей. Зокрема, при встановленні обмежень щодо спільної роботи (безпосереднього підпорядкування), або при визначенні кола осіб, які можуть дарувати нам дарунки без обмежень у їх вартості, використовується термін «близькі особи».
А ось при визначенні кола осіб, яких треба зазначати у антикорупційній декларації, слід користуватися терміном «члени сім’ї».

Посадова особа

Цей термін прямо не визначений ані у Законі № 3206, ані у КпАП. Водночас він потрібен для встановлення службового статусу працівника для цілей застосування антикорупційного декларування. Простіше кажучи, від того, чи вважається працівник посадовою особою, буде залежати, чи поширюються на нього вимоги, обмеження та заборони, встановлені антикорупційним законодавством.

Згідно з Методрекомендаціями головним критерієм віднесення особи до кола посадових осіб є наявність у неї організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій

Коментар автора:

Мін’юст радить нам визначати організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські функції, спираючись на постанову Пленуму ВСУ № 5, згідно з якою:

а) організаційно-розпорядчими обов’язками є обов’язки по здійсненню керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форм власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, колективних чи приватних підприємств, установ і організацій, їх заступників, керівників структурних підрозділів (начальники цехів, завідуючі відділами, лабораторіями, кафедрами), їх заступники, особи, які керують ділянками робіт (майстри, виконроби, бригадири тощо);

б) адміністративно-господарськими обов’язками вважаються обов’язки по управлінню або розпорядженню державним, колективним чи приватним майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації, забезпечення контролю за цими операціями тощо). Такі повноваження в тому чи іншому обсязі є у начальників планово-господарських, постачальних, фінансових відділів і служб, завідуючих складами, магазинами, майстернями, ательє, їх заступників, керівників відділів підприємств, відомчих ревізорів та контролерів тощо.

 

РОЗДІЛ 2. Склади адміністративних корупційних правопорушень

Вичерпний перелік корупційних правопорушень, за вчинення яких передбачена адміністративна відповідальність, визначений у главі 13-А Особливої частини КпАП.

Це дуже важливо знати, оскільки окремі несумлінні правоохоронці намагаються притягати працівників бюджетних установ до адміністративної відповідальності за іншими нормами Особливої частини КпАП, як за корупційні правопорушення.

 

ПРИКЛАД

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону № 3206 посадовим особам бюджетних установ забороняється:

— відмовляти фізичним або юридичним особам в інформації, надання якої цим фізичним або юридичним особам передбачено законом;

— надавати несвоєчасно, недостовірну чи не в повному обсязі інформацію, яка підлягає наданню відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону № 2939 розпорядниками публічної інформації, до якої не можна обмежувати доступ, є:

— юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету АР Крим, — стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;

— особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб’єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, — стосовно інформації, пов’язаної з виконанням їхніх обов’язків;

— суб’єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, — стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

Ненадання цієї інформації на запити про доступ до інформації дійсно є адміністративним правопорушенням. Однак склад цього правопорушення передбачений ст. 2123 КпАП (порушення права на інформацію та права на звернення). Це правопорушення віднесене законодавцем до правопорушень, що посягають на встановлений порядок управління, та міститься у главі 15 Особливої частини КпАП, а отже, не належить до складу корупційних.

Всупереч цьому, на практиці й досі трапляються випадки, коли посадову особу бюджетної установи намагаються притягти до адміністративної відповідальності за ст. 2123 КпАП не як за «звичайне» правопорушення, а як за корупційне.

 

Чому це має значення? Тому що, по-перше, інформація про особу, яка вчинила корупційне правопорушення, заноситься у Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення, що формується та ведеться Міністерством юстиції України. Інформація з цього Реєстру «спливає» кожного разу, коли особа, відомості про яку внесені у Реєстр, намагається поступити на державну службу чи на службу в органи місцевого самоврядування. Тобто внесення інформації про особу до цього Реєстру певним чином перешкоджатиме її подальшій кар’єрі.

Більш неприємним може бути наслідок у вигляді дострокового припинення трудових відносин. З літа 2012 року до КЗпП внесені зміни, які передбачають можливість розірвання трудових відносин з працівником, якого притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення, пов’язаного з порушенням обмежень, установлених Законом № 3206. Зокрема, п. 71 ст. 36 КЗпП у чинній редакції передбачає, що однією з підстав для припинення трудового договору є набрання законної сили судовим рішенням, відповідно до якого працівника притягнуто до відповідальності за корупційне правопорушення, пов’язане з порушенням обмежень, передбачених Законом № 3206.

Отже, складення «корупційного» протоколу та подальше притягнення працівника до відповідальності за корупційне правопорушення шкідливе ще й тим, що може означати для нього звільнення. Ключовим у цій процедурі є питання, чи було порушення, за вчинення якого особа притягнута до відповідальності, пов’язане з порушенням обмежень, передбачених Законом № 3206. Тому далі, коли ми будемо аналізувати конкретні склади правопорушень, будемо кожного разу дивитися, а чи не тягне вчинення цього проступку додаткові негативні наслідки у вигляді розірвання трудових відносин.

Крім того, інформація з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, з січня 2014 року є загальнодоступною. Гадаю, кожній сумлінній особі буде вкрай неприємно, якщо колеги чи особи, які звертаються до неї по роботі, будуть думати, що особа є корупціонером, особливо у випадку, коли посадовець припустився помилки або був притягнутий до відповідальності за діяння, які не мають «корупційного підґрунтя».

Отже, перейдемо до розгляду конкретних складів адміністративних корупційних правопорушень.

 

Стаття 1724 КпАП. Порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення
з іншими видами діяльності

Норма КпАП

Корупційне правопорушення

Диспозиція
(склад правопорушення)

Санкція
(покарання за його вчинення)

Частина 1 ст. 1724 КпАП

Порушення особою встановлених законом обмежень щодо зайняття підприємницькою чи іншою оплачуваною діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої діяльності, медичної та суддівської практики, інструкторської практики зі спорту)

Штраф від 50 до 125 нмдг (від 850 до 2125 грн.) з конфіскацією отриманого доходу від підприємницької діяльності чи винагороди від роботи за сумісництвом

Частина 2 ст. 1724 КпАП

Порушення особою встановлених законом обмежень щодо входження до складу органу управління чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особа здійснює функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі, та представляє інтереси держави в раді товариства (спостережній раді), ревізійній комісії господарського товариства)

Штраф від 100 до 200 нмдг (від 1700 до 3400 грн.) з конфіскацією отриманого доходу від такої діяльності

 

Увага! Відповідальність за вчинення правопорушень, склади яких визначені ст. 1724 КпАП, більшості з вас, друзі, нецікава.

Справа у тому, що у примітці до чинної редакції ст. 1724 КпАП визначено, що суб’єктом правопорушень у цій нормі права визнаються лише особи, зазначені у п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 3206. Тобто обмеження щодо суміщення та сумісництва встановлені для держслужбовців, посадових осіб місцевого самоврядування, депутатів місцевих рад, які працюють у органах місцевого самоврядування на постійній основі.

На відміну від цієї категорії працівників, посадові особи бюджетних установ, які не є державними органами, органами державної влади чи місцевого самоврядування, мають право суміщувати свою роботу з іншими видами діяльності, у тому числі з підприємництвом. Більшість із вас належить до категорії суб’єктів відповідальності, на яких це обмеження не поширюється. У розумінні антикорупційного закону ви належите до категорії посадових осіб юридичних осіб публічного права, статус яких визначений п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону № 3206. Якщо це так, то вас не можуть притягнути до відповідальності за ст. 1724 КпАП.

 

ПРИКЛАД

Головний бухгалтер місцевої ради чи райдерж­адміністрації є посадовою особою місцевого самоврядування (державним службовцем). Його професійний статус визначається п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 3206. Отже, такому працівнику антикорупційним законом заборонено займатися будь-якою додатковою діяльністю, крім викладацької, наукової чи творчої, а також суддівською практикою та інструкторською практикою зі спорту. Не можна такій особі здійснювати і підприємницьку діяльність.

Головному бухгалтеру, скажімо, лікарні чи школи, антикорупційне законодавство заборон щодо суміщення чи сумісництва не встановлює. А отже, якщо ви працюєте у такій установі, ви можете суміщувати свою роботу з іншими видами діяльності, аби тільки здоров’я та часу вистачало.

Єдині обмеження щодо суміщення чи сумісниц­тва для осіб, чий статус визначений п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону № 3206, можуть встановлювати норми трудового законодавства чи умови вашого контракту з роботодавцем. Але порушення норм КЗпП для такої категорії працівників не можна розцінювати як корупційний проступок.

 

 

Увага! Якщо ви все ж працюєте у бюджетній установі, яка є органом влади, місцевого самоврядування чи державним органом, — будьте обережні. Притягнення до відповідальності за ст. 1724 КпАП матиме наслідком дострокове припинення вашої служби або розірвання трудового договору, оскільки проступок, передбачений цією нормою права, пов’язаний з порушенням обмежень, встановлених Законом № 3206.

Цій категорії працівників нагадаю, що законодавець розуміє під «дозволеними» видами діяльності.

Під науковою діяльністю згідно із Законом України «Про наукову та науково-технічну діяльність» від 13.12.91 р. № 1977-ХII розуміють інтелектуальну творчу діяльність, спрямовану на одержання і використання нових знань, основними формами якої є фундаментальні та прикладні наукові дослідження.

Під творчою діяльністю відповідно до Закону України «Про культуру» від 14.12.2010 р. № 2778-VI розуміють індивідуальну чи колективну творчість, результатом якої є створення або інтерпретація творів, що мають культурну цінність.

Під медичною практикою відповідно до наказу Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики» від 02.02.2011 р. № 49 (зі змінами та доповненнями, у редакції станом на момент підготовки цієї статті) розуміють вид господарської діяльності у сфері охорони здоров’я, який провадиться закладами охорони здоров’я та фізичними особами — підприємцями, які відповідають єдиним кваліфікаційним вимогам, з метою надання видів медичної допомоги, визначених законом, та медичного обслуговування.

Визначення викладацької діяльності, суддівської практики та інструкторської практики зі спорту наразі у законах чи підзаконних актах фактично не існує, ці поняття є оціночними і повинні встановлюватись у кожному конкретному випадку окремо.

 

Стаття 1725 КпАП. Порушення встановлених законом обмежень
щодо одержання дарунка (пожертви)

Норма КпАП

Корупційне правопорушення

Диспозиція
(склад правопорушення)

Санкція
(покарання за його вчинення)

Частина 1 ст. 1725 КпАП

Порушення встановлених законом ОБМЕЖЕНЬ щодо одержання дарунка (пожертви)

Штраф від 25 до 50 нмдг (від 425 до 850 грн.) з конфіскацією такого дарунка (пожертви)

Частина 2 ст. 1725 КпАП

Порушення встановленої законом ЗАБОРОНИ щодо одержання дарунка (пожертви)

Штраф від 50 до 100 нмдг (від 850 до 1700 грн.) з конфіскацією такого дарунка (пожертви)

 

Ця норма КпАП може бути застосована до усіх посадових осіб бюджетних установ — неважливо, говоримо ми про комунальне підприємство, школу, місцеву раду чи іншу юридичну особу публічного права.

 

ДОВІДКА

Згідно зі ст. 717 ЦК дарунок — це майно, яке одна сторона (дарувальник) передає або зобов’язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно у власність, без умови вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру.

Відповідно до ст. 720, 729 ЦК пожертвою є дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема грошей та цінних паперів, на користь фізичної особи, юридичної особи, держави Україна, АР Крим, територіальної громади для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети.

 

У чому ж полягають заборони та обмеження щодо одержання дарунків та пожертв?

Почнемо з заборон. Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону № 3206 усім посадовим особам юридичних осіб публічного права забороняється безпосередньо або через інших осіб одержувати дарунки (пожертви) від юридичних або фізичних осіб:

— за рішення, дії чи бездіяльність в інтересах дарувальника, що приймаються, вчиняються як безпосередньо такою особою, так і за її сприяння іншими посадовими особами та органами;

— якщо особа, яка дарує (здійснює) дарунок (пожертву), перебуває в підпорядкуванні такої особи.

Отже, якщо ви порушили одну з цих двох заборон, до вас можуть бути застосовані санкції, передбачені ч. 2 ст. 1725 КпАП.

Зверніть увагу, що заборона поширюється не лише на одержання дарунків «власноруч», але й опосередковано. Тобто не можна за те, щоб здобути лояльність мами-керівника навчального закладу, обдаровувати її доньку. Якщо це буде встановлено і доказано належним чином, можуть початися неприємності.

Чим особливо неприємний цей склад правопорушення? Тим, що межа між адміністративним проступком та кримінальним злочином у випадку з порушенням заборони на подарунки (пожертви) вкрай тонка.

Згідно з ч. 2 ст. 9 КпАП адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності. Відрізнятимуть ці протиправні діяння і за обставинами, при яких заборонений «дарунок» пропонувався чи дарувався, і за його вартістю. Втім, нащо дражнити гусей? Якщо є заборона, краще її виконувати.

Тепер щодо обмежень. Усім посадовим особам бюджетних установ дозволено приймати дарунки, які відповідають загальновизнаним уявленням про гостинність, та пожертви, крім випадків, передбачених ч. 1 ст. 8 Закону № 3206. Але при цьому законодавець встановив, що розмір «дозволеного» дарунка не повинен:

— перевищувати 50 % мінімальної заробітної плати, встановленої на день прийняття дарунка (пожертви), одноразово;

— сукупна вартість таких дарунків (пожертв), отриманих з одного джерела протягом року, — однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня поточного року.

Отже, якщо дарунок не від підлеглих і не вчиняється під умовою «посприяти» чомусь у інтересах дарувальника, він допустимий, але у невеликих розмірах.

Законодавець передбачив випадки, коли дарунки (пожертви) можна приймати без обмежень. Зокрема, згідно з ч. 3 ст. 8 Закону № 3206 допустимо, коли дарунки (пожертви):

— даруються (здійснюються) близькими особами;

— одержуються як загальнодоступні знижки на товари, послуги, загальнодоступні виграші, призи, премії, бонуси.

Увага! Правопорушення, визначені ч. 1 ст. 1725 КпАП, пов’язані з порушенням обмежень, а тому можуть мати додаткові негативні наслідки у вигляді розірвання трудових відносин з порушником, якого притягнули до адміністративної відповідальності.

 

Стаття 1726 КпАП. Порушення вимог фінансового контролю

Норма КпАП

Корупційне правопорушення

Диспозиція
(склад правопорушення)

Санкція
(покарання за його вчинення)

Частина 1 ст. 1726 КпАП

Неподання або несвоєчасне подання декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, передбаченої Законом № 3206

Штраф від 10 до 25 нмдг
(від 170 до 425 грн.)

Частина 2 ст. 1726 КпАП

Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунку в установі банку-нерезидента

Штраф від 10 до 25 нмдг
(від 170 до 425 грн.)

Частина 3 ст. 1726 КпАП

Подання завідомо недостовірних відомостей у декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, передбаченій Законом № 3206

Штраф від 100 до 300 нмдг
(від 1700 до 5100 грн.)

 

Відповідати за цією статтею можуть усі особи, які відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону № 3206 зобов’язані подавати декларацію про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру.

З січня поточного року такий обов’язок виник в усіх посадових осіб бюджетних установ. Отже, якщо ви є такою особою та не подали декларацію до 01.04.2014 р., — ви вчинили корупційне правопорушення.

Частина 2 ст. 1726 КпАП передбачає відповідальність за неповідомлення або несвоєчасне повідом­лення про відкриття валютного рахунку. Згідно з ч. 3 ст. 12 Закону № 3206 у разі відкриття суб’єктом декларування або членом його сім’ї валютного рахунку в установі банку-нерезидента така особа зобов’язана в десятиденний строк письмово повідомити про це орган доходів і зборів за місцем проживання із зазначенням номера рахунку і місцезнаходження банку-нерезидента.

Зверніть увагу, що обов’язок повідомляти податківців про валютний рахунок виникає лише у випадку, коли він відкривається в установі банку-нерезидента. Водночас ви маєте повідомляти не лише про відкриті вами валютні рахунки, а ще й про рахунки членів своєї сім’ї. Як на мене — остання вимога не зовсім реальна — адже як можна змусити дорослих членів сім’ї розкривати мені та ще й негайно подібну інформацію? І чому я маю відповідати, якщо вони мені не надають або несвоєчасно надають подібні відомості? Втім, поки що ми не знайшли у практиці жодного випадку, коли б посадовця притягували до адміністративної відповідальності за те, що він не надав інформацію по рахунках, відкритих членами його сім’ї.

Неприємністю стало й введення у дію з 04.06.2014 р. нової ч. 3 ст. 1726 КпАП, яка відтепер передбачає відповідальність за завідомо неправильне чи неправдиве заповнення декларації. З 1 січня наступного 2015 року перевіряти антикорупційні декларації на достовірність будуть виключно податкові органи. Наразі ж таку перевірку можуть здійснювати підрозділи УБОЗ, прокуратури та СБУ.

Методика перевірки достовірності цієї інформації сьогодні відсутня.

Приємна новина — жодне з цих правопорушень не пов’язано з порушенням обмежень, а відповідно додаткове покарання у вигляді розірвання трудових відносин у межах провадження по справі про адміністративне правопорушення застосовано бути не може.

Щоправда, для окремих категорій посадових осіб бюджетних установ, наприклад для працівників органів місцевого самоврядування, суддів тощо, подання завідомо недостовірних відомостей до антикорупційної декларації вважається дисциплінарним проступком і таки може спричинити дострокове припинення служби. Але дисциплінарні провадження — це окрема історія, дуже специфічна для кожної категорії службовців, для яких такі провадження передбачені їх профільними законами. У більшості з вас такого немає. Отже, не будемо заглиблюватись у це. Головне, пам’ятайте — у межах провадження по адміністративній справі за ст. 1726 КпАП застосувати до особи звільнення у порядку, передбаченому ст. 22 Закону № 3206, неможливо.

 

Стаття 1727 КпАП. Порушення вимог щодо повідомлення про конфлікт інтересів

Норма КпАП

Корупційне правопорушення

Диспозиція
(склад правопорушення)

Санкція
(покарання за його вчинення)

Частина 1 ст. 1727 КпАП

Неповідомлення особою безпосереднього керівника у випадках, передбачених законом, про наявність конфлікту інтересів

Штраф від 10 до 150 нмдг
(від 170 до 2550 грн.)

 

Пунктом 2 ч. 1 ст. 14 Закону № 3206 передбачено, що усі суб’єкти відповідальності мають невідкладно у письмовій формі повідомляти безпосереднього керівника про наявність конфлікту інтересів.

Ця вимога поширюється абсолютно на усіх посадових осіб бюджетних установ. А отже, й відповідальність за її порушення настає для вас усіх.

Важливо звернути увагу на те, що поняття «конф­лікт інтересів» для цілей притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 1727 КпАП відрізняється від цього ж терміна, визначеного у ст. 1 Закону № 3206. Оскільки поняття з КпАП більш вузьке, тобто сприяє захисту особи, що притягується до відповідальності, слід без будь-яких роздумів використовувати саме його.

Отже, відповідно до ч. 2 ст. 1727 КпАП під конф­ліктом інтересів слід розуміти суперечність між особистими інтересами особи та її службовими повноваженнями, наявність яких може вплинути на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи невчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень.

Як бачимо, це поняття, на відміну від його «двійнятка», наведеного у ст. 1 Закону № 3206, не охоплює інтереси близьких осіб, і це важливо враховувати при побудові тактики захисту особи, що притягується до адміністративної відповідальності.

Правопорушення, склад якого передбачений ст. 1727 КпАП, також не пов’язане з порушенням обмежень, отже, не тягне дострокового припинення служби (розірвання трудових відносин).

 

Стаття 1728 КпАП. Незаконне використання інформації, що стала відома особі
у зв’язку з виконанням службових повноважень

Норма КпАП

Корупційне правопорушення

Диспозиція
(склад правопорушення)

Санкція
(покарання за його вчинення)

Частина 1 ст. 1728 КпАП

Незаконне розголошення або використання в інший спосіб особою у своїх інтересах інформації, яка стала їй відома у зв’язку з виконанням службових повноважень

Штраф від 50 до 100 нмдг
(від 850 до 1700 грн.)

 

Відповідальність за цією статтею передбачена виключно для категорій посадовців, статус яких визначений п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 3206. Отже, якщо ви не депутат місцевої ради, не держслужбовець та не посадова особа місцевого самоврядування — до вас ця норма застосована бути не може.

Для тих же, хто може підпадати під дію цієї норми, нагадаємо кілька понять.

Під інформацією відповідно до ст. 1 Закону України «Про інформацію» від 02.10.92 р. № 2657-ХII розуміють будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Поняття «незаконне розголошення або використання в інший спосіб особою у своїх інтересах інформації, яка стала їй відома у зв’язку з виконанням службових повноважень», є оціночним поняттям. Зазвичай під розголошенням інформації розуміють ознайомлення іншої особи без згоди особи, уповноваженої на те, з відомостями, що відповідно до закону є інформацією з обмеженим доступом, особою, якій ці відомості були довірені у встановленому порядку або стали відомі у зв’язку з виконанням службових обов’язків.

Незаконність розголошення або використання інформації означає, що ця інформація відповідно до законодавства України є інформацією з обмеженим доступом і доступна для ознайомлення лише особам, що мають право доступу до цієї інформації і аж ніяк не особам, які не мають такого доступу.

Ще однією кваліфікуючою ознакою цього правопорушення є намір особи використати таку інформацію у своїх особистих інтересах, тобто з корисливою метою. Якщо особа розголошує цю інформацію в інтересах суспільства, наприклад для того, щоб відвернути загибель майна або зберегти здоров’я чи життя людей, до неї не можна застосовувати ст. 1728 КпАП, оскільки в її діях немає складу правопорушення, передбаченого цією нормою права. Однак ви маєте розуміти, що довести відсутність власного корисливого інтересу у цьому випадку буде досить складно.

 

Стаття 1729 КпАП. Невжиття заходів щодо протидії корупції

Норма КпАП

Корупційне правопорушення

Диспозиція
(склад правопорушення)

Санкція
(покарання за його вчинення)

Частина 1 ст. 1729 КпАП

Невжиття передбачених законом заходів посадовою чи службовою особою органу державної влади, посадовою особою місцевого самоврядування, юридичної особи, їх структурних підрозділів у разі виявлення корупційного правопорушення

Штраф від 50 до 125 нмдг
(від 850 до 2125 грн.)

 

Це норма, за якою правоохоронці полюбляють притягувати до відповідальності керівників бюджетних установ, а у цьому році ще й уповноважених на запобігання та виявлення корупції у бюджетних установах.

Стаття не зовсім приємна, оскільки під неї можна «підтягти» фактично будь-яке порушення Закону № 3206, у тому числі й таке, яке ще не спричинило несприятливих наслідків.

Найбільшу загрозу для керівників ця норма містить у випадку, коли вони не звільняють чи звільняють із затягуванням звільнення працівника, притягнутого до адміністративної відповідальності за корупційне правопорушення, пов’язане з порушенням обмежень. Принаймні у нашій практиці є купа випадків, коли правоохоронці фактично шантажують керівника застосуванням цієї норми.

Про що нагадаю у розрізі застосування ст. 1729 КпАП? Що 04.06.2014 р. Закон № 3206 доповнено новою статтею 141. Ця норма зобов’язує усіх юридичних осіб, у тому числі бюджетні установи, забезпечити розроблення та вжиття заходів із запобігання корупції, які є необхідними та обґрунтованими для запобігання корупції у діяльності юридичної особи та заохочення її працівників діяти відповідно до закону, нормативно-правових актів та встановлених підприємством правил та процедур щодо виявлення та запобігання корупції у діяльності юридичної особи. Невиконання цієї вимоги як раз і може бути розцінене як невжиття заходів щодо протидії корупції.

Ця норма також не пов’язана з порушенням обмежень, а отже, не тягне розірвання трудових відносин з правопорушником.

РОЗДІЛ 3. Притягнення до відповідальності

Відповідно до ч. 1 ст. 33 КпАП стягнення за адміністративні корупційні правопорушення накладаються у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

Строки, протягом яких може бути накладене адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення, встановлені ч. 3 ст. 38 КпАП. Згідно з цією нормою стягнення може бути накладено протягом трьох місяців з дня виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

У разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження (ч. 4 ст. 38 КпАП).

Притягнення до адміністративної відповідальності відбувається за певною процедурою.

 

Крок 1. Складення протоколу про адміністративне правопорушення

Хто складає протокол

Уповноважені на те посадові особи:

— органів внутрішніх справ;

— органів СБУ;

— прокурор або уповноважена ним особа з числа працівників прокуратури

Ст. 255 КпАП

Форма протоколу

Протокол складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності

Ст. 254, 256 КпАП

Порада:
Якщо вам не подобається зміст протоколу, або він складався із порушенням якихось вимог закону, не відмовляйтеся одержувати другий примірник. Більш того — вимагайте його. Одержати екземпляр протоколу на старті потрібно з двох причин. По-перше, для того щоб не затягувати із побудовою захисту, а без тексту протоколу ані ви, ані жоден юрист цього не зробить. По-друге, для того щоб убезпечитися від можливих виправлень у тексті протоколу («нових редакцій»), які можуть з’явитися «заднім числом». На жаль, на практиці трапляється й таке.
Та й від підпису відмовлятися не варто. Напишіть краще на ОБОХ примірниках протоколу, що ви не згодні з ним і свої заперечення подасте у встановленому законом порядку. Розкривати зміст зауважень у протоколі не варто. Це доцільно робити, тільки якщо вам потрібно зафіксувати якесь порушення. В усіх інших випадках не навчайте ваших опонентів їх роботі, не підказуйте, де їхні помилки. Власні «козирі» потрібно зберігати у таємниці до початку судового розгляду справи.

Особливості оформлення протоколу

Протокол в обов’язковому порядку підписує особа, яка його склала, та особа, яка притягається до відповідальності. Але для останньої підписання протоколу є правом, а не обов’язком.
Ви можете відмовитись від підписання протоколу.
Якщо ви відмовляєтесь від підписання, у протоколі робиться запис про це. Ви можете зазначити у протоколі мотиви відмови від його підписання, а можете свою відмову й не мотивувати

Ст. 256 КпАП

Порада:
Те, що ви відмовляєтесь від підписання протоколу, не означає, що вам не мають надати його примірник. Навіть якщо ви відмовилися підписати протокол — вимагайте другий примірник для себе. У випадку, якщо вам його не надають, — одразу ж подавайте письмову скаргу керівнику органу, якому підпорядкована особа, що складала протокол, та зберігайте копію скарги у себе.

 

ДОВІДКА

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі (ч. 1 ст. 268 КпАП).

Роз’яснення прав

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз’яснюються її права і обов’язки, передбачені ст. 268 КпАП, про що робиться відмітка у протоколі

Ст. 256 КпАП

Порада:

На практиці у кожному протоколі «забитий» стандартний шаблон із цитатами по тексту ст. 268 КпАП, і особу, яка притягається до відповідальності, просять поставити підпис під цим шаблоном, жодних прав їй реально не пояснюючи. Якщо таке відбулося, будьте уважними та не ставте свій підпис під текстом ст. 268 КпАП, а навпаки вкажіть, що права вам не роз’яснювалися, хоча ви пояснили, що не маєте належної освіти для того, щоб усвідомлювати усі особливості ситуації (або перебуваєте у стресовому стані, що перешкоджає вам належним чином оцінювати ситуацію).

Зміст протоколу

У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за це правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі

Ст. 256 КпАП

Порада:

На практиці протоколи складаються не дуже якісно. Іноді з їх змісту взагалі неможливо встановити, а чи мало місце таке правопорушення, коли воно відбулося та у чому було виражене. Усе це дуже добре для позиції захисту. Але якщо ви побачили помилку — тримайте себе у руках, не підстрибуйте від радості та не пояснюйте особам, що складають протокол, у чому їхні помилки! Вдихніть, видихніть та спокійно чекайте розгляду справи, під час якого ви зможете на усі ці помилки вказати.

Надіслання протоколу

Протокол про вчинення адміністративного корупційного правопорушення разом з іншими матеріалами у триденний строк з моменту його складення надсилається до місцевого загального суду за місцем вчинення корупційного правопорушення

Ст. 257 КпАП

 

Крок 2. Розгляд справи про адміністративне правопорушення

Підвідомчість справи

Справи про адміністративне корупційне правопорушення розглядають судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів

Ч. 1 ст. 221 КпАП

Місце розгляду справи

За місцем вчинення правопорушення (загальне правило)

Ч. 2 ст. 257,
ч. 1 ст. 276 КпАП

Строк розгляду справи

Справа про адміністративне правопорушення розглядається у п’ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Строк розгляду адміністративних справ про адміністративні корупційні правопорушення зупиняється судом, у разі якщо особа, щодо якої складено протокол про адміністративне корупційне правопорушення, умисно ухиляється від явки до суду або з поважних причин не може туди з’явитися (хвороба, перебування у відрядженні чи на лікуванні, у відпустці тощо)

Ст. 277 КпАП

Повідомлення

Повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи

Ст. 2772 КпАП

Обставини, які підлягають з’ясуванню у суді

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи

Ст. 280 КпАП

 

ДОВІДКА

Стаття 247 КпАП. Обставини, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення

Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин:

1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення;

<…>

4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони;

5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення;

6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність;

7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу;

8) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також порушення за цим фактом кримінальної справи;

9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.

Стаття 251 КпАП. Докази

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

 

Стаття 252 КпАП. Оцінка доказів

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

 

Перелічені вище статті потрібно добре розуміти. Адже саме у них криються підказки щодо побудови стратегії захисту.

Так, якщо зі змісту протоколу не буде зрозуміло, у який саме час (дата, період) було вчинене правопорушення, можна буде говорити про закриття провадження по справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КпАП (відсутність події правопорушення).

Далі я наведу витяг з узагальнення судової практики, у якому констатуються типові помилки, яких припускаються суди при розгляді справ про адміністративні правопорушення.

 

ДОВІДКА

<…> Однак судді місцевих судів при винесенні постанов у справах про адміністративні правопорушення не завжди дотримуються зазначених вимог закону. Часто ці порушення зумовлені тим, що справи розглядаються за відсутності осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності. Непоодинокі випадки, що правопорушників належним чином не повідомляють про місце і час розгляду справи судом. Тому суд не має можливості в судовому засіданні уточнити дані про особу правопорушника, правильно встановити фактичні обставини справи, а потім дати правильну юридичну кваліфікацію вчиненого винним адміністративного правопорушення <…>

<…> У деяких постановах на підтвердження вчинення правопорушення суд посилається тільки на протокол про адміністративне правопорушення чи на те, що обставини вчинення правопорушення підтверджуються матеріалами справи, у той час як у них наявний лише один протокол <…>

<…> Інколи у постановах суди посилаються на докази, що оформлені з порушенням визначеного законом порядку. Зокрема, працівники органів внутрішніх справ, які складають протоколи у справах про порушення Правил дорожнього руху, не додержуються вимог ст. 256 КУпАП щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення: не зазначають (або взагалі не вказують) адреси свідків і потерпілих та інші відомості, необхідні для вирішення справи, допускають інші недоліки. А судді у постановах також допускають помилки, повторюючи зміст такого протоколу або посилаючись <…>

<…> Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративні правопорушення повинно бути з’ясовано, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

На підставі цих вимог закону, а також ст. 251, 252 КУпАП суд у постанові повинен навести докази вини особи у вчиненні правопорушення та дати їм належну оцінку в їх сукупності. Проте непоодинокими є випадки, коли при розгляді адміністративних справ судами першої інстанції із закриттям провадження в справі за пропуском строку накладення адміністративного стягнення відповідно до ст. 38, п. 7 ст. 247 КУпАП неповно з’ясовуються (або зовсім не з’ясовуються) обставини правопорушення, у зв’язку з чим приймаються помилкові рішення. Судді не звертають увагу на те, що положення ст. 38 КУпАП лише встановлюють строк накладення стягнення і не звільняють від обов’язку встановити обставини правопорушення з посиланням на докази, дати їм належну оцінку і залежно від цього встановити відсутність чи доведеність винності особи у вчиненні адміністративного правопорушення. Лише після цього суд закриває справу у зв’язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення <…>

 

Усі ці речі вкрай важливі. Так, навіть за наявності усіх ознак правопорушення через неякісне оформлення справи, неподання доказів або подання неналежних доказів можна добитися того, щоб справу закрили, або того, щоб її повернули на дооформлення. За цей період може пройти час, протягом якого вас мали б притягнути до відповідальності, і справа буде закрита за ст. 38 КпАП.

Справа про адміністративне корупційне правопорушення завжди розглядається у присутності особи, яка притягається до відповідальності. Розгляд справи без участі цієї особи (наприклад, з мотивів, що особу належним чином повідомляли, але вона не з’явилася до суду без поважних причин) — є порушенням прав.

По справі про адміністративне правопорушення суддя виносить одну з таких постанов:

— про накладення адміністративного стягнення;

— про закриття справи.

Постанова про закриття справи виноситься при передачі її прокурору, органу досудового розслідування (це якщо виявлені ознаки кримінального злочину), а також за наявності обставин, передбачених ст. 247 КпАП.

 

Крок 3. Оскарження постанови про притягнення до відповідальності

Хто може оскаржити

Особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законний представник, захисник або прокурор

Ч. 2 ст. 294 КпАП

Строк для подання скарги

10 днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено

Ч. 2 ст. 294 КпАП

Куди оскаржувати

Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову. Місцевий суд протягом трьох днів надсилає апеляційну скаргу разом із справою у відповідний апеляційний суд

Ч. 3 ст. 294 КпАП

Повідомлення

Апеляційний суд повідомляє про дату, час і місце судового засідання особу, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративне правопорушення, не пізніше ніж за три дні до початку судового засідання

Ч. 5 ст. 294 КпАП

Участь у розгляді справи

Неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб

Ч. 6 ст. 294 КпАП

 

Важливо! Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Отже, вкрай важливо докласти усіх зусиль для того, щоб за дві стадії провадження довести свою невинуватість!

НА ЗАВЕРШЕННЯ

Сподіваємося, що знання, якими ми поділилися у цьому випуску, допоможуть вам краще зрозуміти суть корупційних правопорушень, і ви зможете свідомо уникати їх вчинення, а також будете знати принаймні базові речі про можливості захисту.

До речі! Ми розпочинаємо безкоштовно надавати правову допомогу нашим читачам у випадку складення протоколу про корупційне правопорушення. Про те, як отримати цю послугу, — читайте у найближчих випусках газети «Бюджетна бухгалтерія».

Антикорупційне законодавство добавить теги изменить теги
Добавьте свои теги к статье
Разделяйте метки запятой. Например: бухгалтерия, форма, проценты, НДС, квартальный отчёт. Максимальное количество 10.
или Закрыть
1/1
Ваша оценка учтена! Оцените статью :
  • Хорошо
  • Нормально
  • Плохо
Поделиться:
Комментарии к статье
 Вход в систему ×  Сессия завершена × Вы осуществили вход на сайт с другого браузера или компьютера. Чтобы читать журналы, пожалуйста, авторизуйтесь еще раз
Показать пароль  Забыли пароль?
 Восстановление пароля × Введите Ваш e-mail, и мы вышлем Вам информацию для восстановления пароля на почтовый ящик
 Регистрация ×

Введите только ваше имя, чтобы мы знали как к вам обратиться.
Фамилию и отчество вы сможете позже указать в своем профиле.

 

Допускаются русские и украинские символы.

Телефон используется только для связи с вами.

Пример: +38 (066)870-10-10

Данный номер телефона уже используется пользователями:. Это случайно не вы?

Вы можете войти под одним из существующих email адресов. Если Вы забыли пароль, восстановите его.

Напоминаем, что один номер телефона может быть использован максимум 3 раза!

Почта станет вашим логином в системе. С ее помощью вы сможете войти и восстановить забытый пароль.

На почту приходят системные уведомления и полезная информация.

Показать пароль 

Укажите пароль при помощи которого вы сможете войти в систему.

Используйте кнопку "Показать пароль", чтобы увидеть введенные символы

Данный номер телефона привязан к 3 email адресам:.

Вы можете:

 - использовать другой номер телефона для регистрации;

 - войти под одним из существующих email адресов;

 - восстановить забытый пароль

 ОБРАТНЫЙ ЗВОНОК ×

Введите только ваше имя, чтобы мы знали как к вам обратиться.
Фамилию и отчество вы сможете позже указать в своем профиле.

 

Допускаются русские и украинские символы.

Телефон используется только для связи с вами.

Пример: +38 (066)870-10-10

Данный номер телефона уже используется пользователями:. Это случайно не вы?

Вы можете войти под одним из существующих email адресов. Если Вы забыли пароль, восстановите его.

Напоминаем, что один номер телефона может быть использован максимум 3 раза!

Данный номер телефона привязан к 3 email адресам:.

Вы можете:

 - использовать другой номер телефона для регистрации;

 - войти под одним из существующих email адресов;

 - восстановить забытый пароль

Спасибо за вашу заявку! Наш специалист свяжется с вами в ближайшее время.
Телефоны × (044) 581-10-10 (066) 87-010-10 (097) 78-010-10 Перезвоните мне
Вы не авторизованы на сайте × Данная функция доступна только авторизированым пользователям. Пожалуйста войдите или зарегистрируйтесь.