Темы статей
Выбрать темы

Держфінінспекція: реалізація результатів проведеної ревізії

Костянтин НОВІКОВ, консультант
Шановні читачі! Постановою КМУ «Про утворення Державної аудиторської служби України» від 28.10.2015 р. № 868 було покладено початок реорганізації Державної фінансової інспекції України в Державну аудиторську службу України. Положення про новий орган має з’явитися не раніше січня 2016 року. Тому поки що ми продовжимо розглядати з вами тему здійснення державного фінансового контролю Держфінінспекцією. Нагадаю, що у попередній статті ми вже розглянули головні завдання цієї служби, розібрали різновиди державного фінансового контролю, права працівників Держфінінспекції, порядок і особливості проведення інспектування, а також розпочали розгляд питання щодо реалізації матеріалів проведеної ревізії. У цій статті торкнемося питання реалізації матеріалів проведеної ревізії, зокрема особливостей застосування до об’єктів контролю заходів впливу. Також поговоримо про адміністративну і кримінальну відповідальність керівника та інших працівників об’єкта контролю за допущені порушення.
без названия
  • ДОКУМЕНТИ

    Конституція України Конституція України від 28.06.96 р. № 254к/96-ВР.

    БК Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 р. № 2456-VI.

    КпАП Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.

    Порядок № 1045 — Порядок оформлення Державною фінансовою інспекцією України та її територіальними органами матеріалів про адміністративні правопорушення, затверджений наказом МФУ від 09.12.2013 р. № 1045.

    ВИКОРИСТАНІ СКОРОЧЕННЯ

    Держфінінспекція, ДФІ Державна фінансова інспекція України.

    Держказначейська службаДержавна казначейська служба України.

    МінфінМіністерство фінансів України.

    Нмдгнеоподатковуваний мінімум доходів громадян.

    Особливості застосування до об’єктів контролю заходів впливу

    Отже, наступним етапом реалізації результатів ревізії є застосування до об’єкта контролю заходів впливу, так званих «фінансових санкцій».

    Так, за результатами проведених працівниками ДФІ ревізій, якими були встановлені порушення бюджетного законодавства, до об’єктів контролю застосовуються заходи впливу, передбачені вимогами БК. Керівники та інші відповідальні посадові особи об’єкта контролю, з вини яких допущені такі порушення, несуть цивільну, дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законодавством.

    Відповідно до ст. 116 БК порушенням бюджетного законодавства є порушення учасником бюджетного процесу встановлених цим Кодексом чи іншим бюджетним законодавством норм щодо складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання.

    Вичерпний перелік порушень бюджетного законодавства, який налічує 40 видів та передбачає можливість встановлення інших випадків порушення бюджетного законодавства, наведено у ст. 116 БК.

    За такі порушення ст. 117 БК передбачено наступні заходи впливу, так звані «фінансові санкції»:

    1

    попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства

    2

    зупинення операцій з бюджетними коштами

    3

    призупинення бюджетних асигнувань

    4

    зменшення бюджетних асигнувань

    5

    повернення бюджетних коштів до відповідного бюджету

    6

    зупинення дії рішення про місцевий бюджет

    7

    безспірне вилучення коштів з місцевих бюджетів

    8

    інші заходи впливу, які можуть бути визначені законом про Держбюджет

    Далі розглянемо, допущення яких порушень бюджетного законодавства потягне за собою застосування до об’єкта контролю вищезазначених заходів впливу, а також адміністративну відповідальність керівників.

    Для наочності таку інформацію наведемо у табл. 1.

    Таблиця 1

    Перелік порушень

    ( ст. 116 БК)

    Заходи впливу ( ст. 117 БК)

    Адміністративна відповідальність (штраф)

    ( ч. 12 ст. 164 КпАП)

    попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства

    зупинення операцій з бюджетними коштами

    призупинення бюджетних асигнувань

    зменшення бюджетних асигнувань

    повернення бюджетних коштів до відповідного бюджету

    зупинення дії рішення про місцевий бюджет

    безспірне вилучення коштів з місцевих бюджетів

    1

    2

    3

    4

    5

    6

    7

    8

    9

    Включення недостовірних даних до бюджетних запитів

    +

    +

    Від 30 до 50 нмдг (від 510 до 850 грн.);

    ті ж дії, вчинені повторно, — від 50 до 70 нмдг (від 850 до 1190 грн.)

    Порушення встановлених термінів подання бюджетних запитів або їх неподання

    +

    +

     

    Визначення недостовірних обсягів бюджетних коштів при плануванні бюджетних показників

    +

    +

     

    Планування надходжень або витрат Держбюджету (місцевого бюджету), не віднесених до таких БК чи законом про Держбюджет

    +

     

    Порушення встановленого порядку або термінів подання проекту закону про Держбюджет (проекту рішення про місцевий бюджет) на розгляд ВР України (ВР АР Крим, місцевої ради)

    +

     

    Порушення встановленого порядку або термінів розгляду проекту та прийняття закону про Держбюджет України (рішення про місцевий бюджет)

    +

     

    Прийняття рішення про місцевий бюджет з порушенням вимог БК чи закону про Держбюджет (в тому числі щодо складання бюджету в частині міжбюджетних трансфертів)

    +

    +

     

    Порушення вимог БК щодо затвердження державного бюджету (місцевого бюджету) з дефіцитом або профіцитом

    +

     

    Включення до складу спеціального фонду бюджету надходжень з джерел, не віднесених до таких БК чи законом про Держбюджет

    +

    Від 50 до 70 нмдг

    (від 850 до 1190 грн.);

    ті ж дії, вчинені повторно, — від 70 до 85 нмдг

    (від 1190 до 1445 грн.)

    Зарахування доходів бюджету на будь-які рахунки, крім єдиного казначейського рахунка (за винятком коштів, що отримуються установами України, які функціонують за кордоном, власних надходжень державних і комунальних вищих навчальних закладів, наукових установ та закладів культури, отриманих як плата за послуги, що надаються ними згідно з основною діяльністю, благодійні внески та гранти, та у випадках, передбачених абз. 3 і 4 ч. 2 ст. 78 БК), а також акумулювання їх на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету

    +

    +

    Зарахування доходів бюджету до іншого, ніж визначено БКУ чи законом про Держбюджет, бюджету, в тому числі внаслідок здійснення поділу податків і зборів (обов’язкових платежів) та інших доходів між бюджетами з порушенням визначених розмірів

    +

    +

    Здійснення державних (місцевих) запозичень, надання державних (місцевих) гарантій з порушенням вимог БК

    +

    Прийняття рішень, що призвели до перевищення граничних обсягів державного (місцевого) боргу чи граничних обсягів надання державних (місцевих) гарантій

    +

    Розміщення тимчасово вільних коштів бюджету з порушенням вимог БК

    +

    +

    Створення позабюджетних фондів, порушення вимог БК щодо відкриття позабюджетних рахунків для розміщення бюджетних коштів

    +

    +

    Порушення порядку або термінів подання, розгляду і затвердження кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету, затвердження у кошторисах показників, не підтверджених розрахунками та економічними обґрунтуваннями

    +

    +

     

    Порушення вимог БК щодо затвердження головними розпорядниками бюджетних коштів порядків використання бюджетних коштів

    +

    +

     

    Порушення порядку або термінів подання і затвердження паспортів бюджетних програм (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі)

    +

    +

     

    Порушення встановлених термінів доведення документів про обсяги бюджетних асигнувань до розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня або одержувачів бюджетних коштів

    +

    +

     

    Порушення порядку та термінів відкриття (закриття) рахунків в органах Держказначейства

    +

    +

     

    Взяття зобов’язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених БК чи законом про Держбюджет

    +

    +

    +

    Від 50 до 70 нмдг

    (від 850 до 1190 грн.);

    за ті ж дії, вчинені повторно, — від 70 до 85 нмдг

    (від 1190 до 1445 грн.)

    Порушення порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань, включаючи необґрунтовану відмову в реєстрації або несвоєчасну реєстрацію бюджетних зобов’язань

    +

    +

     

    Порушення вимог БК при здійсненні попередньої оплати за товари, роботи та послуги за рахунок бюджетних коштів, а також порушення порядку і термінів здійснення такої оплати

    +

    +

    +

    Від 30 до 50 нмдг

    (від 510 до 850 грн.);

    за ті ж дії, вчинені повторно, — від 50 до 70 нмдг

    (від 850 до 1190 грн.)

    Здійснення платежів за рахунок бюджетних коштів без реєстрації бюджетних зобов’язань, за відсутності підтвердних документів чи при включенні до платіжних документів недостовірної інформації, а також безпідставна відмова у проведенні платежу органами Держказначейства

    +

    +

    +

    Нецільове використання бюджетних коштів

    +

    +

    +

    +

    +

    Від 70 до 85 нмдг

    (від 1190 до 1445 грн.);

    за ті ж дії, вчинені повторно, — від 85 до 100 нмдг

    (від 1445 до 1700 грн.)

    Порушення вимог БК при здійсненні витрат державного бюджету (місцевого бюджету) у разі несвоєчасного набрання чинності законом про Держбюджет (несвоєчасного прийняття рішення про місцевий бюджет)

    +

    +

    +

    Від 30 до 50 нмдг

    (від 510 до 850 грн);

    за ті ж дії, вчинені повторно, — від 50 до 70 нмдг

    (від 850 до 1190 грн.)

    Надання кредитів з бюджету чи повернення кредитів до бюджету з порушенням вимог БК та/або встановлених умов кредитування бюджету

    +

    +

    +

    Від 50 до 70 нмдг

    (від 850 до 1190 грн.);

    за ті ж дії, вчинені повторно, — від 70 до 85 нмдг

    (від 1190 до 1445 грн.)

    Здійснення бюджетними установами запозичень у будь-якій формі або надання бюджетними установами юридичним чи фізичним особам кредитів з бюджету всупереч БК

    +

    +

    +

    Здійснення видатків, кредитування місцевого бюджету, які відповідно до БК мають проводитися з іншого бюджету

    +

    +

    +

    +

    Від 70 до 85 нмдг

    (від 1190 до 1445 грн.);

    за ті ж дії, вчинені повторно, — від 85 до 100 нмдг

    (від 1445 до 1700 грн.)

    Здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч БК чи закону про Держбюджет

    +

    +

    +

    +

    Порушення вимог БК щодо виділення коштів з резервного фонду бюджету

    +

    Від 50 до 70 нмдг

    (від 850 до 1190 грн.);

    за ті ж дії, вчинені повторно, — від 70 до 85 нмдг

    (від 1190 до 1445 грн.)

    Порушення встановлених вимог щодо застосування бюджетної класифікації

    +

     

    Включення недостовірних даних до звітів про виконання Держбюджету (місцевого бюджету), річного звіту про виконання закону про Держбюджет (рішення про місцевий бюджет), а також порушення порядку та термінів подання таких звітів

    +

    +

     

    Порушення встановлених вимог щодо ведення бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання бюджетів

    +

    +

     

    Порушення встановлених порядку або термінів подання фінансової і бюджетної звітності бюджетних установ, а також подання такої звітності у неповному обсязі

    +

    +

     

    Невідповідність даних, наведених у фінансовій і бюджетній звітності бюджетних установ, даним бухгалтерського обліку

    +

    +

     

    Включення недостовірних даних до звітів про виконання паспортів бюджетних програм (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі), а також порушення порядку та термінів подання таких звітів

    +

    +

     

    Видання нормативно-правових актів, що зменшують надходження бюджету або збільшують витрати бюджету всупереч закону

    +

    Від 70 до 85 нмдг

    (від 1190 до 1445 грн.);

    ті ж дії, вчинені повторно, — від 85 до 100 нмдг

    (від 1445 до 1700 грн.)

    Здійснення видатків на утримання бюджетної установи одночасно з різних бюджетів всупереч БК чи закону про Держбюджет

    +

    +

    +

    +

    Порушення вимог ст. 28 БК щодо оприлюднення та доступності інформації про бюджет

    +

     

    Інші випадки порушення бюджетного законодавства учасником бюджетного процесу

    +

    +

    +

     

    Як вбачається з даних таблиці, у разі встановлення окремих порушень бюджетного законодавства до порушників можуть бути застосовані одразу декілька заходів впливу.

    Враховуючи відомості, наведені в табл. 1, розглянемо механізм застосування до порушників бюджетного законодавства вищезазначених заходів впливу, які в межах компетенції застосовуються або ініціюються працівниками ДФІ у разі виявлення тих чи інших порушень бюджетного законодавства.

    Знову ж таки для зручності таку інформацію наведемо у табличній формі (див. табл. 2).

    Таблиця 2

    Нормативний документ, на підставі якого застосовується захід впливу

    Сутність заходу впливу

    Документ, в якому фіксуються факти порушень бюджетного законодавства

    Документ, яким оформлюється рішення щодо застосування заходу впливу

    Уповноважений орган, який приймає рішення щодо застосування заходу впливу

    Строк, на який застосовується захід впливу

    1

    2

    3

    4

    5

    6

    Попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства

    Методичні рекомендації щодо порядку застосування органами Державної казначейської служби України заходів впливу за порушення бюджетного законодавства, затверджені наказом Держказначейської служби України від 29.12.2012 р. № 394

    Попередження про недопущення в подальшому та усунення виявлених порушень бюджетного законодавства

    Акт ревізії

    Лист-попередження у довільній письмовій формі

    Мінфін, органи Держфінінспекції, Держказначейської служби, місцеві фіноргани, головні розпорядники бюджетних коштів

    30 календарних днів

    Примітка. ДФІ окремий порядок застосування цього заходу впливу не затверджений, але він аналогічний механізму, який застосовує Держказначейська служба.

    Зупинення операцій з бюджетними коштами

    Порядок зупинення операцій з бюджетними коштами, затверджений постановою КМУ від 19.01.2011 р. № 21

    Зупинення будь-яких операцій із здійснення платежів з рахунка порушника бюджетного законодавства

    Акт ревізії та/або протокол про порушення вимог бюджетного законодавства

    Розпорядження про зупинення операцій з бюджетними коштами

    Мінфін, органи Держфінінспекції, Держказначейської служби, місцеві фінансові органи, головні розпорядники бюджетних коштів

    Визначається в розпорядженні, максимальний — 30 календарних днів

    Примітка. Зупиненню не підлягають операції зі сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) і ЄСВ; виконання рішень органів, яким відповідно до закону надано право стягнення коштів; здійснення захищених видатків.

    Призупинення бюджетних асигнувань

    Порядок призупинення бюджетних асигнувань, затверджений наказом Мінфіну від 15.05.2002 р. № 319

    Припинення повноважень установи на взяття бюджетного зобов’язання на відповідну суму

    Протокол про порушення бюджетного законодавства або акт ревізії та додані до нього документи

    Наказ Мінфіну або розпорядження про призупинення бюджетних асигнувань Міністерства фінансів АР Крим, місцевого фінансового органу

    Міністр фінансів України, Міністр фінансів АР Крим, керівник місцевого фінансового органу

    Від 1 до 3 місяців у межах поточного бюджетного періоду в обсязі, що дорівнює 50 % асигнувань, затверджених у плані асигнувань розпорядника бюджетних коштів на цей період

    Примітка. Призупиненню не підлягають асигнування за захищеними видатками, визначеними БК. У разі неусунення порушення бюджетного законодавства у терміни, встановлені у рішенні, призупинення може бути застосовано повторно.

    Зменшення бюджетних асигнувань

    Порядок зменшення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів, затверджений постановою КМУ від 17.03.2011 р. № 255

    Позбавлення установи повноважень на взяття бюджетного зобов’язання на відповідну суму

    Протокол про порушення бюджетного законодавства або акт ревізії

    Рішення про зменшення бюджетних асигнувань

    Головному розпоряднику коштів державного бюджету — Міністр фінансів, головному розпоряднику коштів місцевого бюджету — керівник місцевого фінансового органу, розпоряднику бюджетних коштів нижчого рівня — головний розпорядник коштів відповідного бюджету

    До завершення поточного бюджетного періоду

    Примітка. Рішення про зменшення бюджетних асигнувань приймається за КЕКВ та відповідною бюджетною програмою, за якими встановлено порушення бюджетного законодавства, крім бюджетних асигнувань за захищеними видатками відповідного бюджету

    Повернення бюджетних коштів до відповідного бюджету

    Порядок повернення бюджетних коштів до відповідного бюджету в разі їх нецільового використання, затверджений постановою КМУ від 22.12.2010 р. № 1163

    Повернення бюджетних коштів розпорядником або одержувачем бюджетних коштів

    Акт ревізії

    Вимога про повернення коштів

    ДФІ

    Виконання вимоги протягом 10 робочих днів

    Примітка. У разі невиконання розпорядником бюджетних коштів вимоги, ДФІ приймає або ініціює прийняття в установленому порядку рішення про зупинення операцій з бюджетними коштами або призупинення бюджетних асигнувань на суму субвенції, використаної не за цільовим призначенням, на період до виконання вимоги чи до її скасування. У разі невиконання одержувачем бюджетних коштів вимоги контролюючий орган звертається в установленому порядку до суду щодо стягнення з нього у дохід відповідного бюджету коштів у сумі, яка була використана ним не за цільовим призначенням.

    Зупинення дії рішення про місцевий бюджет

    Ст. 122 БК

    Зупинення дії рішення про відповідний місцевий бюджет

    Позовна заява та додані до неї документи

    Рішення суду

    Судовий орган за зверненням КМУ, Голови Ради міністрів АР Крим, голови обласної, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, голови райдержадміністрації, голови виконавчого органу міської (міста республіканського АР Крим та обласного значення)

    Визначається в рішенні суду

    Примітка. У разі зупинення рішення про місцевий бюджет витрати місцевого бюджету здійснюються лише на цілі, визначені у рішенні про місцевий бюджет на попередній бюджетний період та одночасно передбачені у проекті рішення про місцевий бюджет на наступний бюджетний період, схваленому Радою міністрів АР Крим, місцевою державною адміністрацією чи виконавчим органом місцевої ради та поданому на розгляд Верховної Ради АР Крим або відповідної місцевої ради. При цьому щомісячні бюджетні асигнування місцевого бюджету сумарно не можуть перевищувати 1/12 обсягу бюджетних призначень, встановлених рішенням про місцевий бюджет на попередній бюджетний період (крім випадків, передбачених ч. 6 ст. 16 та ч. 4 ст. 23 БК, а також з урахуванням необхідності проведення захищених видатків місцевого бюджету).

    Безспірне вилучення коштів з місцевих бюджетів

    Порядок безспірного вилучення коштів з місцевих бюджетів, витрачених на здійснення видатків, кредитування місцевого бюджету, які мають проводитися з іншого бюджету, затверджений постановою КМУ від 26.03.2003 р. № 386

    Вилучення коштів з місцевих бюджетів

    Акт ревізії або протокол про порушення бюджетного законодавства

    Рішення щодо застосування безспірного вилучення коштів з місцевих бюджетів

    Мінфін шляхом: — стягнення коштів з місцевих бюджетів до державного бюджету; — зменшення обсягу трансфертів (дотації вирівнювання) місцевим бюджетам на відповідну суму

    Протягом 10 днів з дня отримання рішення

    Примітка. Безспірне вилучення коштів з місцевих бюджетів здійснюється безпосередньо органами Держказначейської служби незалежно від того, у якому звітному періоді допущено та/або виявлено це порушення.

    Інші заходи впливу

    У разі необхідності, в законі про Держбюджет на відповідний період можуть бути визначені додаткові заходи впливу до порушників бюджетного законодавства, не передбачені БК.

    Накладення адміністративних штрафів на керівника та інших працівників об’єкта контролю

    Працівникам ДФІ надано право складати протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені п’ятьма статтями КпАП, а саме:

    16312

    Порушення умов видачі векселів

    1642

    Порушення законодавства з фінансових питань

    16412

    Порушення бюджетного законодавства

    16414

    Порушення законодавства про здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти

    ч. 3 — 6 ст. 1666

    Порушення порядку припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця

    Розглянемо, за які порушення складаються протоколи за цими статтями:

    Стаття 16312 КпАП. Порушення умов видачі векселів.

    З назви цієї статті зрозуміло, що протоколи за цими статтями складаються за порушення видачі векселів.

    Порушення за цією статтею передбачають накладення штрафу від 400 до 500 нмдг, тобто від 6800 до 8500 грн.

    Складання протоколів за цією статтею працівниками ДФІ є рідкістю.

    Стаття 1666 КпАП. Порушення порядку припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця.

    Такі протоколи складаються за порушення, виявлені під час проведення ревізій установ, які ліквідуються, що теж є рідкістю.

    Порушення за цією статтею передбачають накладення штрафу від 100 до 250 нмдг, тобто від 1700 до 4250 грн.

    Стаття 1642 КпАП. Порушення законодавства з фінансових питань.

    Є найбільш поширеною статтею, за якою працівники ДФІ складають протоколи і яка включає в себе такі порушення, як:

    1

    приховування в обліку валютних та інших доходів, непродуктивних витрат і збитків

    2

    відсутність бухгалтерського обліку або ведення його з порушенням установленого порядку

    3

    внесення неправдивих даних до фінансової звітності, неподання фінансової звітності

    4

    несвоєчасне або неякісне проведення інвентаризацій грошових коштів і матеріальних цінностей

    5

    перешкоджання працівникам ДФІ у проведенні ревізій та перевірок, невжиття заходів по відшкодуванню з винних осіб збитків від недостач, розтрат, крадіжок і безгосподарності

    Перелічені порушення тягнуть за собою накладення штрафу від 8 до 15 нмдг, тобто від 136 до 255 грн.

    Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з перелічених правопорушень, тягнуть за собою накладення штрафу від 10 до 20 нмдг, тобто від 170 до 340 грн.

    Стаття 16412 КпАП. Порушення бюджетного законодавства.

    Є другою за кількістю складання працівниками ДФІ протоколів, але першою за кількістю самих порушень, за які вона застосовується, і це цілком зрозуміло, оскільки ст. 116 БК передбачено аж 40 порушень бюджетного законодавства.

    Порушення бюджетного законодавства, за які передбачені санкції цієї статті, наведені у табл. 2.

    Стаття 16414 КпАП. Порушення законодавства про здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти.

    Займає третю сходинку за кількістю складання протоколів. Цією статтею передбачені такі порушення, як:

    1

    здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти без застосування визначених законом процедур

    2

    застосування процедур закупівлі з порушенням законодавства про здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти, в тому числі: оформлення документації конкурсних торгів з порушенням законодавства; — оцінка пропозицій конкурсних торгів не за критеріями та методикою оцінки для визначення найкращої пропозиції конкурсних торгів, що міститься у документації; — укладення з учасником, що став переможцем торгів, договору про закупівлю за цінами і обсягами, які не відповідають вимогам документації конкурсних торгів

    3

    неоприлюднення або порушення порядку оприлюднення інформації щодо закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти

    4

    неподання в установленому порядку звіту про результати здійснення процедури закупівлі, відображення недостовірних відомостей у звіті про результати здійснення процедури

    5

    ненадання інформації, документів та матеріалів у випадках, передбачених законом

    Перелічені порушення тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від 700 до 1000 нмдг, тобто від 11900 до 17000 грн.

    Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення за одне з перелічених правопорушень, тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від 1000 до 1500 нмдг, тобто від 17000 до 25500 грн.

    Адміністративне провадження: від протоколу до постанови

    З метою визначення процедури складання Держфінінспекцією та її територіальними органами протоколів про адміністративні правопорушення за вищезгаданими статтями, розгляду справ про адміністративні правопорушення, ведення діловодства у справах про адміністративні правопорушення, а також забезпечення належного розгляду скарг на постанови по справах про адміністративні правопорушення було розроблено відповідний Порядок № 1045.

    Увага! Відповідно до Порядку № 1045 право складати протоколи надано посадовим особам ДФІ усіх ланок (ДФІ в областях, містах, районах).

    Важливо! У разі вчинення адміністративного правопорушення кількома особами протокол складається стосовно кожної з таких осіб, а у разі вчинення однією особою кількох адміністративних правопорушень протоколи складаються щодо кожного з вчинених правопорушень.

    Протокол складається у 2 примірниках і підписується посадовою особою, яка склала такий протокол, та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.

    Пам’ятайте, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право відмовитись від підписання протоколу, в такому випадку в протокол буде внесено відповідний запис.

    Один з примірників протоколу залишається в ДФІ, другий обов’язково під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

    При складанні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, обов’язково повинні бути роз’яснені її права, передбачені ст. 268 КпАП та ст. 63 Конституції, про що робиться відмітка у протоколі.

    Зокрема, ст. 268 КпАП передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право:

    1

    знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання

    2

    користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи

    3

    виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження

    4

    оскаржити постанову по справі

    А ось ст. 63 КпАП наголошує, що особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом.

    ДОВІДКА

    Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право дати пояснення та висловити зауваження щодо змісту протоколу, а також письмово викласти мотиви своєї відмови від підписання протоколу.

    Такі мотиви зазначаються в поясненні або зауваженні, які повинні бути долучені до протоколу, про що до нього вноситься відповідний запис.

    Справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 1642, 1666 КпАП, розглядають та відповідно накладають адміністративні стягнення посадові особи ДФІ, а саме керівник ДФІ (ДФІ в областях), його заступники, а також інші уповноважені керівником посадові особи цього органу.

    Увага! Орган ДФІ повинен повідомити особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду порушеної стосовно неї справи про адміністративне правопорушення.

    Таке повідомлення повинно бути надіслано особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, рекомендованим поштовим відправленням або вручено під розписку.

    Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

    За відсутності цієї особи справа може бути розглянута лише у випадках, коли є дані про своєчасне її повідомлення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

    При розгляді справи з’ясовується:

    1

    чи було вчинено адміністративне правопорушення

    2

    чи винна особа в його вчиненні

    3

    чи підлягає вона адміністративній відповідальності

    4

    чи є обставини, що пом’якшують або обтяжують відповідальність

    5

    чи заподіяно майнову шкоду

    6

    досліджуються подані докази і вирішуються клопотання, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи

    ДОВІДКА

    Слід розуміти, що у разі зазначення в проколі в розділі «пояснення» стандартної фрази «З порушеннями згоден, порушення будуть усунуті в найкоротші терміни» з’ясування перелічених питань взагалі не потрібно і залишається визначити лише суму штрафу.

    За результатами розгляду справи виноситься або постанова про накладення адміністративного стягнення або постанова про закриття справи про адміністративне правопорушення.

    Уповноважена посадова особа ДФІ закриває провадження у справі про адміністративне правопорушення, якщо встановить наявність таких обставин:

    1

    відсутність події та складу адміністративного правопорушення

    2

    неосудність особи, якою вчинено протиправну дію чи бездіяльність

    3

    вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони

    4

    видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення

    5

    скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність

    6

    наявність за тим самим фактом щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення особі про підозру у кримінальному провадженні за цим фактом

    7

    смерть особи, стосовно якої було розпочато провадження у справі

    8

    закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КпАП

    Цей пункт найцікавіший, оскільки ст. 38 КпАП «Строки накладення адміністративного стягнення» передбачено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через 2 місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні — не пізніш як через 2 місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення підвідомчі суду.

    Якщо справи про адміністративні правопорушення підвідомчі суду, стягнення може бути накладено не пізніш як через 3 місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні — не пізніш як через 3 місяці з дня його виявлення.

    Увага! Адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 16414 КпАП, може бути накладено протягом 3 місяців з дня виявлення, але не пізніше 2 років з дня його вчинення.

    Розглядаючи справу, уповноважена особа ДФІ може прийняти рішення про звільнення порушника від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням, за умови якщо правопорушення є малозначним.

    При оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття справи.

    Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом 3 днів вручається під розписку або надсилається рекомендованим листом особі, стосовно якої винесено постанову.

    Постанова органу ДФІ по справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, передбаченого ст. 289 КпАП.

    Увага! Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до вищестоящого органу (вищестоящої уповноваженої посадової особи) в строки, передбачені ст. 289 КпАП, або до суду в порядку та строки, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України.

    Постанову органу ДФІ про накладення адміністративного стягнення може бути скасовано або змінено Головою Держфінінспекції.

    Важливо! При оскарженні постанови до вищестоящого органу (вищестоящої уповноваженої посадової особи) скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення подається уповноваженій посадовій особі, яка винесла оскаржувану постанову.

    Подана скарга з необхідними матеріалами протягом 3 календарних днів буде передана органом ДФІ, до якого надійшла скарга, до органу, уповноваженого її розглядати.

    Скарги на постанови, винесені керівником територіального органу ДФІ, розглядає Голова ДФІ чи його заступники. Скарги на постанови, винесені заступниками Голови ДФІ, розглядає Голова ДФІ.

    Якщо ви наважитесь оскаржувати постанову, майте на увазі, що скарга повинна містити:

    1

    найменування органу ДФІ, до якого подається скарга

    2

    прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання скаржника, обставини справи та суть скарги, дату складання скарги, підпис скаржника

    Якщо в скарзі міститься посилання на докази, що не досліджувалися (не подавалися скаржником) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, такі докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідчених копіях.

    Скарга, оформлена без дотримання цих вимог, буде повернена скаржникові з відповідними роз’ясненнями не пізніш як через 5 днів від дня її надходження.

    Скарги на постанови, подані до вищестоящого органу особою, яка відповідно до ст. 287 КпАП не має права на оскарження таких постанов, повертаються скаржнику з відповідними роз’ясненнями у десятиденний строк з дня їх надходження.

    За результатами розгляду скарг на постанови по справах про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 1642та 1666 КпАП, уповноваженою посадовою особою органу ДФІ виноситься одне з рішень, передбачених ст. 293 КпАП, а саме:

    1

    залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення

    2

    скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд

    3

    скасовує постанову і закриває справу

    4

    змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено

    Копія рішення по скарзі на постанову протягом 3 днів надсилається особі, стосовно якої її винесено.

    Штраф вноситься особою, притягнутою до адміністративної відповідальності, в установу банку України не пізніш як через 15 днів з дня вручення їй постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення на таку постанову подання прокурора — не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення.

    У разі несплати правопорушником штрафу у 15-денний строк посадова особа ДФІ, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, забезпечує направлення постанови про накладення штрафу для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна.

    Адміністративні правопорушення, передбачені ст. 16312, 16412, 16414 КпАП, розглядаються судом за місцем вчинення правопорушення на підставі сформованих справ, які передаються органами ДФІ.

    Наприкінці хотілося б звернути вашу увагу, що за допущення окремих порушень бюджетного законодавства передбачена і кримінальна відповідальність.

    Розглянемо, за які порушення бюджетного законодавства настає кримінальна відповідальність, і для наочності таку інформацію наведемо у табл. 3.

    Таблиця 3

    Перелік порушень бюджетного законодавства

    Предмет дії порушення

    Кримінальна відповідальність згідно з Кримінальним кодексом України від 05.04.2001 р. № 2341-III

    ст. 210

    ст. 211

    1. Нецільове використання бюджетних коштів службовою особою. 2. Здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч БК чи закону про Держбюджет на відповідний рік

    Кошти у великих розмірах

    Штраф від 100 до 300 нмдг (від 700 до 5100 грн.), або виправні роботи на строк до 2 років, або обмеження волі на строк до 3 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років або без такого

    Кошти в особливо великих розмірах або дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб

    Обмеження волі на строк від 2 до 5 років або позбавлення волі на строк від 2 до 6 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років

    1. Видання службовою особою нормативно-правових актів, що зменшують надходження бюджету або збільшують витрати бюджету всупереч закону

    Кошти у великих розмірах

    Штраф від 100 до 400 нмдг (від 1700 до 6800 грн.), або виправні роботи на строк до 2 років, або обмеження волі на строк до 5 років, або позбавлення волі на строк до 4 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років

    Кошти в особливо великих розмірах або дії, вчинені повторно

    Позбавлення волі на строк від 2 до 6 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років

  • App
    Скачайте наше мобильное приложение Factor

    © Factor.Media, 1995 -
    Все права защищены

    Использование материалов без согласования с редакцией запрещено

    Ознакомиться с договором-офертой

    Присоединяйтесь
    Адрес
    г. Харьков, 61002, ул. Сумская, 106а
    Мы принимаем
    ic-privat ic-visa ic-visa

    Мы используем cookie-файлы, чтобы сделать сайт максимально удобным для вас и анализировать использование наших продуктов и услуг, чтобы увеличить качество рекламных и маркетинговых активностей. Узнать больше о том, как мы используем эти файлы можно здесь.

    Спасибо, что читаете нас Войдите и читайте дальше