(044) 581-10-10 Перезвоните мне
Перейти к номеру...
  • № 4
  • № 3
  • № 1-2
  • № 48/1
  • № 48
  • № 47
  • № 46
? С помощью этой функции вы можете перейти в номер, который вас интересует
  • В избранное
  • Печать
  • Шрифт
  • Цвет фона
  • Комментарии 0
  • В разработке
1/1
Бюджетная бухгалтерия
Бюджетная бухгалтерия
Январь , 2017/№ 4/1

PROZORRO: рухаємося вперед у публічних закупівлях!

Прийшов новий рік! З новим роком, як завжди, хочеться чогось нового й обов’язково позитивного, нових досягнень, нових звершень. Напевно, кожен ставить нові цілі, бажає здійснення загаданих у новорічну ніч бажань. І звичайно, ми хочемо добра не лише собі та рідним, а й нашій Україні, адже це наша Батьківщина! А щоб цей новий рік був вдалим для нашої країни, варто кожному активно долучатися до розвитку різних сфер її життя. Тож сьогодні ми поговоримо про те, що нового нас чекає у реформуванні однієї з таких сфер — сфери публічних закупівель. Адже це та царина, реформи якої виводять Україну на міжнародний рівень та, без перебільшення, є одними з найактуальніших.

ВИКОРИСТАНІ ДОКУМЕНТИ

Закон № 922 — Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 р. № 922.

Закон № 1197 — Закон України «Про здійснення державних закупівель» від 10.04.2014 р. № 1197.

Постанова № 928 постанова КМУ «Про реалізацію пілотного проекту з організації діяльності централізованої закупівельної організації» від 23.11.2016 р. № 928.

Наказ № 490 — наказ Мінекономрозвитку «Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель» від 22.03.2016 р. № 490.

Порядок — Порядок визначення предмета закупівлі, затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 р. № 454.

Єдиний закупівельний словник — Національний класифікатор України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затверджений наказом Мінекономрозвитку від 23.12.2015 р. № 1749.

ДК 016:2010 — Державний класифікатор продукції та послуг ДК 016:2010, затверджений наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 р. № 457.

Стратегія — Стратегія реформування системи публічних закупівель («дорожня карта»), схвалена розпорядженням КМУ від 24.02.2016 р. № 175-р.

ВИКОРИСТАНІ СКОРОЧЕННЯ

ЦЗО — централізовані закупівельні організації.

ЄС — Європейський Союз.

ЦОВ — центральні органи виконавчої влади.

Мінекономрозвитку, Міністерство, Уповноважений орган з питань закупівель — Міністерство економічного розвитку і торгівлі України.

МНН — міжнародна непатентована назва.

Стратегія реформ у публічних закупівлях

Ось уже рік, як набрав чинності Закон № 922. І вже майже півроку, як цей законодавчий акт вступив у дію для всіх замовників України, тож, напевно, всі вони вже спробували хоча б одну закупівлю провести в електронному форматі в системі «Прозорро». Дійсно, протягом останнього року були як позитивні, так і негативні відгуки про нові закупівельні правила. Але, як кажуть, не помиляється той, хто нічого не робить! І без перебільшення буде сказати, що реформа сфери публічних закупівель — це якраз той рух уперед, якого так довго чекає наша країна в багатьох інших сферах.

Так, розпорядженням КМУ від 24.02.2016 р. № 175р схвалено Стратегію реформування системи публічних закупівель («дорожню карту») та затверджено План заходів щодо реалізації цієї Стратегії.

Важливо! Один із напрямів реформи публічних закупівель — це забезпечення прогнозованості та стабільності нормативноправової бази у цій сфері на основі гармонізації національного законодавства з правилами ЄС та приведення процедур закупівлі до відповідності з міжнародними стандартами.

Іншим важливим кроком у вдосконаленні закупівель за державний кошт є реформування інституційної структури. І це не тільки усунення дублюючих функцій контролюючих органів сфери публічних закупівель, а й централізація закупівель.

Як зазначено в Стратегії, розвиток інституційної структури публічних закупівель передбачатиме розвиток та створення системи централізованої закупівлі з метою економії ресурсів, стимулювання сучасних методик закупівлі, зокрема широкого застосування рамкових угод, систем динамічної закупівлі, електронних аукціонів, електронних каталогів та професіоналізації функції публічних закупівель.

При цьому згідно з Планом заходів щодо реалізації Стратегії передбачено запровадження централізованої закупівельної організації, організація централізованих закупівель, а до 2020 року — повністю функціонуючі централізовані закупівлі, які мають стати обов’язковими.

Зауважте, що в сучасній міжнародній практиці ефективно використовують механізм централізованих закупівель. Адже ця модель характеризується зменшенням загальних витрат у закупівельній системі. Поряд з цим централізовані закупівлі на практиці сприяють запровадженню ефективних та гнучких методів закупівлі, наприклад укладенню рамкових угод. Тож не дивно, що одним із завдань реформи сфери публічних закупівель є запровадження механізму централізованої закупівлі. Водночас запровадження такої закупівельної моделі має зберегти ті переваги децентралізованого закупівельного механізму, який функціонує у цій сфері сьогодні. Тож далі детально розглянемо особливості централізованих закупівель, які запроваджуються в Україні в цьому році.

Централізовані закупівлі: Що? Де? Коли?

Варто зазначити, що поняття «централізовані закупівельні організації» з’явилося саме у Законі № 922. Попередньо в Законі № 1197 не було такого визначення, хоча про необхідність запровадження централізованого механізму державних закупівель в Україні вже говориться декілька років.

Так, відповідно до п. 36 ч. 1 ст. 1 Закону № 922 централізовані закупівельні організації — це юридичні особи, що визначаються Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування як замовники, які організовують і проводять процедури закупівель та закупівлі за рамковими угодами в інтересах замовників відповідно до цього Закону. Централізовані закупівельні організації набувають усіх прав та обов’язків замовників, що визначені цим Законом, та несуть відповідальність згідно із законами України. Особливості створення та діяльності централізованих закупівельних організацій встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Слід зазначити, що термін «централізовані закупівельні організації» запозичено з права та досвіду країн ЄС. Саме через такі ЦЗО, тобто спеціально визначені закупівельні організації, наші європейські колеги здійснюють закупівлі відповідних товарів і послуг.

Як свідчить досвід країн ЄС, ЦЗО можуть функціонувати як на національному рівні, так і регіональному чи місцевому. При цьому з європейського досвіду видно, що централізовані закупівлі розглядають не тільки як інструмент зменшення державних витрат, а й як відповідний механізм для зменшення корупції в країні.

Зауважте, що у країнах ЄС виділяють такі підходи до функціонування ЦЗО (умовно ці підходи називають «три «Е» (Economy — Efficiency — Effectiveness)):

— Економія (економне витрачання коштів держави);

— Результативність (отримання прийнятного результату за вкладені кошти);

— Ефективність (забезпечення потреби, закупівля саме того обсягу, який необхідний).

При цьому в законодавстві ЄС визначено спосіб організації та здійснення закупівель. Так, відповідно до Директиви 2014/24/ЄС ЦЗО як замовники можуть діяти як оптові покупці (купують, зберігають та перепродають), так і як посередники, наприклад укладають рамкові угоди від імені інших закупівельних замовників.

Далі в таблиці звернемо увагу на переваги та недоліки централізованих закупівель (ЦЗ).

Переваги ЦЗ

Недоліки ЦЗ

Економія до 20 % у результаті централізації і стандартизації

Вплив на структуру ринків постачання

Професіоналізація закупівель

Потенційне зниження шансів на успіх для малих та середніх підприємств

Ефективність закупівель

Стандартизація товарів і послуг не в кожному випадку дозволяє оптимізувати державні закупівлі до конкретних потреб того чи іншого замовника

Отримання прийнятного результату

Запровадження інструментів електронних закупівель через ЦЗО

Зменшення корупції

Як ми зазначали, Закон № 1197 не передбачав здійснення закупівель ЦЗО. Але термін «рамкова угода», який був передбачений п. 24 ч. 1 ст. 1 Закону № 1197, містив таке поняття, як генеральний замовник.

ДОВІДКА

Відповідно до п. 24 ч. 1 ст. 1 Закону № 1197 було передбачено, що рамкова угода — це правочин, який укладається одним чи кількома замовниками (генеральним замовником) у письмовій формі в порядку, встановленому цим Законом, з одним чи кількома учасниками процедури закупівлі з метою визначення основних умов закупівлі окремих товарів і послуг для укладення відповідних договорів про закупівлю протягом строку дії рамкової угоди.

Тобто за «старими» правилами рамкову угоду могли укладати як замовники, так і генеральний замовник. Нині ж на заміну поняття «генеральний замовник» законодавець ввів поняття «централізована закупівельна організація». Зазначене відповідає європейській практиці.

Важливо! На сьогодні ще не затверджені Кабінетом Міністрів України особливості створення та діяльності ЦЗО як типові єдині правила для всіх таких організацій.

Напевно, всі замовники пам’ятають про пілотний проект електронних закупівель «Прозорро» у 2015 році, впровадження якого було передбачено розпорядженням КМУ від 20.05.2015 р. № 501-р, реалізацію якого було продовжено до кінця минулого 2016 року. Так і нині для напрацювання правил діяльності ЦЗО проводиться пілотний проект зі створення і діяльності ЦЗО по проведенню процедур закупівель в інтересах замовників на рівні центральних органів виконавчої влади.

Порядок реалізації зазначеного пілотного проекту схвалено постановою № 928, яка набрала чинності 13.12.2016 р.

Як передбачено п. 3 постанови № 928, під час реалізації пілотного проекту Секретаріат КМУ та ЦОВ самостійно приймають рішення про участь в його реалізації.

Планується, що перші договори в рамках пілотного проекту ЦЗО підпишуть з представниками ЦОВ на початку 2017 року.

Як бачимо, поки що стартував пілотний проект для Секретаріату КМУ та ЦОВ. Поряд з цим очікується, що після успішного завершення пілотного проекту отриманий досвід ЦЗО, напрацьовані правила таких централізованих закупівель поширять і на інших замовників у публічних закупівлях, у тому числі й на регіональному рівні.

При цьому реалізація Плану заходів у частині створення централізованих закупівель в Україні, як передбачено у Стратегії реформування системи публічних закупівель, значно спростить існуючі процедури закупівель для замовників. Такий підхід до здійснення закупівель дозволить значно зменшити навантаження на тендерні комітети. Так, нині в Україні тендерних комітетів налічується більше 15 тисяч, а до організації та проведення процедур закупівель з боку замовників залучено більше 200 тисяч людей. Й звичайно, не секрет, що часто-густо членство в тендерному комітеті для працівників замовника є додатковим навантаженням та в більшості випадків не пов’язане з безпосередньою роботою за посадою. Адже в нас публічними закупівлями займаються як члени тендерного комітету не тільки юристи й бухгалтери, які хоч розуміються у правових нюансах ведення господарської діяльності, а й працівники підрозділів по роботі з кадрами, вчителі, вихователі, лікарі тощо. Тож, без сумніву, здійснення відповідної частини закупівель для замовника ЦЗО дозволить штатним працівникам замовників більше уваги приділяти безпосереднім своїм обов’язкам та зменшити нервове напруження від переживань за можливі ризики неправильного проведення закупівель, якщо ти не є фахівцем у закупівельній сфері. Тож далі проаналізуємо основні моменти пілотного проекту та те, чого чекати від централізованих закупівель замовникам.

Так, як зазначено у постанові № 928, ЦЗО може здійснювати закупівлю товарів і послуг відповідно до переліку, затвердженого Мінекономрозвитку, і проводить процедури закупівель та закупівлі за рамковими угодами на безоплатній основі.

ДОВІДКА

На сьогодні Мінекономрозвитку ще не затверджено переліку товарів і послуг для закупівель ЦЗО та за рамковими угодами. А той Перелік товарів і послуг, які можуть закуповуватися за рамковими угодами, що затверджений наказом Мінекономрозвитку від 24.04.2012 р. № 503, не може зараз застосовуватися на виконання Закону № 922. Зазначений Перелік Міністерство затвердило відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону № 1197, який на сьогоднішній день уже нечинний.

Зауважте, що згідно з п. 4 Порядку реалізації пілотного проекту з організації діяльності централізованої закупівельної організації, затвердженого постановою № 928, ЦЗО набуває всіх прав та обов’язків замовників, які визначені Законом № 922, та несе відповідальність згідно із законами.

Далі розглянемо, які дії в інтересах замовників здійснює ЦЗО.

Зауважте, що замовники самостійно мають визначати потребу в закупівлі товарів і послуг та надавати відповідну інформацію ЦЗО в електронному вигляді за формою, яку встановлює закупівельна організація.

При цьому ЦЗО розміщує на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель (Мінекономрозвитку) у розділі «Діяльність централізованої закупівельної організації» повідомлення, у якому зазначаються строк і форма подання замовниками інформації щодо потреби в закупівлі.

Далі ЦЗО аналізує, узагальнює отриману інформацію та розміщує на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель у розділі «Діяльність централізованої закупівельної організації» зведену відомість щодо предметів закупівлі. При цьому закупівельна організація визначає строк, протягом якого замовники можуть подавати свої пропозиції, доповнення до такої зведеної відомості. Якщо для якісної підготовки тендерної документації необхідно визначитися з відповідними параметрами закупівлі, то в разі такої потреби ЦЗО проводить консультації з замовниками. Так, це можуть бути консультації щодо уточнення основних характеристик предмета закупівлі, а також іншої інформації, що є необхідною для підготовки тендерної документації, наприклад: інформація щодо критеріїв оцінки тендерних пропозицій, кількості, місця постачання товарів або надання послуг, строків постачання товарів та надання послуг, істотні умови договору про закупівлю. А в разі здійснення ЦЗО рамкових закупівель такими уточнюючими моментами в тому числі можуть бути й умови рамкової угоди.

Після уточнення відповідної інформації та з’ясування відповідних обставин закупівлі ЦЗО на підставі отриманої від замовників інформації формує річний план закупівель закупівельної організації (додаток до нього) відповідно до форми, затвердженої наказом № 490.

Існують певні особливості щодо оприлюднення ЦЗО планових документів, як показано далі на рисунку. Так, ЦЗО окремо оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель:

1

річний план, додаток до річного плану та зміни до них щодо закупівлі товарів, робіт і послуг для забезпечення своєї діяльності

2

річний план, додаток до річного плану та зміни до них щодо закупівлі товарів і послуг в інтересах інших замовників

Як бачимо на рисунку, ЦЗО складає для закупівель в інтересах замовників не тільки річний план закупівель, а й додаток до річного плану. Нагадаємо, що відповідно до п. 2 наказу № 490 додаток до річного плану закупівель складається за формою річного плану закупівель шляхом заповнення відповідних полів в електронній системі закупівель. При цьому Закон № 922 не містить положень, які саме закупівлі вносять у додаток до річного плану. Водночас у п. 2 наказу № 490 зазначено, що у додаток до річного плану закупівель вноситься інформація про закупівлі, очікувана вартість яких не перевищує сум, зазначених в абз. 2 і 3 ч. 1 ст. 2 Закону № 922.

ДОВІДКА

Як передбачено абз. 2 і 3 ч. 1 ст. 2 Закону № 922, цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт — 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт — 5 мільйонів гривень.

Тож ЦЗО може закуповувати для замовників централізовано також «допорогові» товари й послуги. Нагадаємо: нині відповідно до абз. 4 ч. 1 ст. 2 Закону № 922 передбачено, що під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абз. 2 і 3 цієї частини, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених вказаним Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору. При цьому, як передбачено абз. 5 ч. 1 ст. 2 Закону № 922, у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абз. 2 і 3 цієї частини, замовники обов’язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до ст. 10 цього Закону.

Якщо ж ЦЗО здійснює «післяпорогову» закупівлю в інтересах інших замовників, то оголошення про проведення процедури закупівлі він оприлюднює за формою, затвердженою наказом № 490. Торги проводять відповідно до Закону № 922.

Важливо! Замовник має право відмовитися від послуг ЦЗО. При цьому замовник може провести самостійно публічну закупівлю щодо обраного ним предмета закупівлі. Про таке замовник має письмово повідомити ЦЗО із зазначенням причин відмови не пізніше дня оприлюднення закупівельною організацією оголошення про проведення процедури закупівлі.

При цьому ЦЗО приймає рішення про відміну торгів чи визнання їх такими, що не відбулися, відповідно до вимог Закону № 922. Виключний перелік випадків, коли можна відмінити процедуру закупівлі чи визнати торги такими, що не відбулися, передбачений у ст. 31 Закону № 922.

Слід зазначити, що у день оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю ЦЗО повідомляє замовнику про необхідність укладення договору про закупівлю за результатами проведеної процедури закупівлі у строки, визначені в Законі № 922.

При цьому ЦЗО оприлюднює інформацію про закупівлю відповідно до вимог, що встановлені в Законі № 922. Зауважте, що для оприлюднення відповідної інформації та документів замовники мають подати ЦЗО в електронному вигляді згідно з вимогами Закону № 922 відповідну інформацію та документи, як видно далі на рисунку.

Слід зазначити, що у розвиток постанови № 928 Мінекономрозвитку наказом від 30.11.2016 р. № 2015 створило у своєму підпорядкуванні державну установу «Професійні закупівлі», яка, власне, буде займатися централізованими закупівлями. При цьому Міністерство затвердило Положення про цю установу.

Варто зазначити, що Мінекономрозвитку на офіційному сайті Міністерства в рубриці «Головна» підрубриці «Публічні закупівлі» розділі «Консультації з питань закупівель» надало узагальнені відповіді з питань щодо створення та діяльності ЦЗО та щодо закупівель за рамковими угодами в листі від 03.01.2017 р. № 3302-06/12-06.

При цьому в замовників вже виникають питання, яким чином зараз можна провести рамкові закупівлі, адже це набагато спростило б «життя» замовникам, оскільки не потрібно було б декілька років проводити повну процедуру закупівлі, а лише відбір між учасниками рамкової угоди для укладання договору про закупівлю. Тож далі поговоримо про можливість застосування такого механізму в публічних закупівлях, як рамкові закупівлі.

Рамкові закупівлі

Як правило, рамкові угоди використовують у випадках, коли закупівлі повторюються, тобто декільком замовникам необхідно закупити одні й ті ж предмети закупівель. При цьому рамкові закупівлі проводять з метою вибору відповідних суб’єктів господарювання, які зможуть задовольнити потреби замовників, водночас у різних замовників є можливість здійснити повторювані закупівлі під час однієї процедури закупівлі. Тож рамкові закупівлі дозволяють забезпечити відповідну економію коштів та часу в державному секторі.

Чи може нині замовник провести рамкову закупівлю?

Так, відповідно до п. 21 ч. 1 ст. 1 Закону № 922 рамкова угода — це правочин, який укладається одним чи кількома замовниками (ЦЗО) у порядку, встановленому цим Законом, з одним чи кількома учасниками процедури закупівлі з метою визначення основних умов закупівлі окремих товарів і послуг для укладення відповідних договорів про закупівлю протягом строку дії рамкової угоди.

Алгоритм проведення закупівель за рамковими угодами визначений ст. 13 Закону № 922.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону № 922 закупівля за рамковими угодами здійснюється в порядку, що передбачений для проведення процедури відкритих торгів, з урахуванням вимог цієї статті, а рамкові угоди укладаються відповідно до вимог цієї статті.

Отже, така процедура закупівлі, як конкурентний діалог, не застосовується для рамкових закупівель. Зазначене й не дивно, оскільки рамкові закупівлі застосовують для закупівель поширених товарів і послуг, такі предмети закупівель за рамковими угодами не є якимись специфічними, тож застосування такого виду процедури закупівлі, як конкурентний діалог, у цьому випадку недоцільне.

Як передбачено ч. 2 ст. 13 Закону № 922, особливості укладення і виконання рамкових угод визначаються Уповноваженим органом.

ДОВІДКА

На сьогодні Мінекономрозвитку розробляє відповідні нормативно-правові акти, якими будуть визначені особливості укладення і виконання рамкових угод.

Один замовник може бути стороною однієї або кількох рамкових угод. При цьому й ЦЗО може організовувати та проводити закупівлі за рамковими угодами в інтересах замовників. Тобто закупівля за рамковими угодами може здійснюватися як самостійно замовником, так і ЦЗО в інтересах замовників. При цьому рамкова угода укладається:

у разі проведення закупівлі за рамковою угодою замовником:

замовником та учасниками переможцями процедури закупівлі

у разі проведення закупівлі за рамковою угодою ЦЗО:

ЦЗО, усіма замовниками, в інтересах яких ЦЗО проводила закупівлю за рамковою угодою, усіма учасниками-переможцями такої процедури закупівлі

ДОВІДКА

Форми документів для оприлюднення інформації під час проведення рамкових закупівель (форми оголошення про проведення закупівлі за рамковою угодою та оголошення з відомостями про укладену рамкову угоду) вже затверджені наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 р. № 490.

Рамкова угода укладається з кількома учасниками за умови, що участь у ній беруть не менше трьох учасників. При цьому замовник має право укласти договір про закупівлю відповідних товарів і послуг виключно з тими учасниками, з якими укладено рамкову угоду. Зауважте, що кількість учасників рамкової угоди визначають за правилами, що встановлені в п. 2 ч. 3 і ч. 4 ст. 13 Закону № 922, а саме: замовник (або ЦЗО) має вказати конкретну кількість майбутніх учасників рамкової угоди наперед в оголошенні про проведення закупівлі. При цьому замовник (або ЦЗО) має виходити з того, що є два взаємовиключних види рамкової угоди:

1

з одним учасником

2

з кількома учасниками

Якщо рамкова угода укладається з одним учасником, то зазначається число «1» як кількість учасників.

А якщо рамкову угоду укладають з кількома учасниками, то необхідно зважати на правило-обмеження в абз. 1 ч. 4 ст. 13 Закону № 922, адже в ньому зафіксовано мінімально можливу кількість учасників рамкової угоди, а саме три учасники. Отже, в цьому випадку в оголошенні про проведення закупівлі за рамковою угодою має бути зазначено число «3», або «4», або «5» тощо. Такі правила є аналогічними правилам ЄС (додаток V до Директиви 2014/24/ЄС).

При цьому законодавець допускає можливість укласти рамкову угоду з меншою, ніж заявлена в оголошенні про її проведення, кількістю учасників, проте все одно не менше ніж з трьома учасниками.

ДОВІДКА

Як передбачено абз. 2 ч. 4 ст. 13 Закону № 922, у разі надходження пропозицій у кількості меншій, ніж заявлена кількість учасників, або відхилення отриманих тендерних пропозицій на підставах, установлених цим Законом, замовник має право укласти рамкову угоду з тими учасниками, пропозиції яких не відхилені, але не менше ніж з трьома.

При цьому відповідно до абз. 5 та 6 ч. 1 ст. 31 Закону № 922 замовник відміняє торги в разі:

— подання для участі в них менше двох тендерних пропозицій, а в разі здійснення закупівлі за рамковими угодами з кількома учасниками — менше трьох пропозицій;

— допущення до оцінки менше двох тендерних пропозицій, а в разі здійснення закупівлі за рамковими угодами з кількома учасниками — менше трьох пропозицій.

На рисунку далі розглянемо особливості виконання рамкових угод залежно від кількості учасників.

Щодо рамкової угоди з одним учасником слід звернути увагу на те, що більшість товарів та послуг, які можуть закуповувати замовники за рамковими угодами (згадаймо хоча б практику щодо переліку таких товарів і послуг за рамковими закупівлями за Законом № 1197), належать до досить конкурентних ринків. Тож для закупівель таких товарів і послуг буде доцільно застосовувати рамкові угоди з кількома учасниками. У будь-якому випадку підстава укладання рамкової угоди з одним учасником, як ми зазначили на рисунку, має бути відповідним чином підтверджена та обґрунтована, зокрема на підставі аналізу об’єктивної ринкової ситуації існування обмеження ринку відповідного товару або послуги.

Важливо! Відбір і конкурентний відбір замовник проводить із застосуванням електронного аукціону відповідно до ст. 29 Закону № 922.

Основна відмінність конкурентного відбору від просто відбору полягає в тому, що для визначення переможця конкурентного відбору, крім критерію «ціна», замовник (або ЦЗО) може застосовувати інші критерії. При цьому питома вага цінового критерію не може бути нижчою 70 відсотків, про що має бути зазначено в рамковій угоді.

Слід зазначити, що за правильного застосування механізму рамкових угод такий підхід забезпечує практичні вигоди, при цьому як для замовників, так і для постачальників, зокрема, це такі, як-от:

1

можливість формувати зведену потребу в інтересах кількох замовників та проведення меншої кількості торгів

2

додаткова економія коштів замовниками за рахунок обсягу і тривалості рамкової угоди

3

можливість укладення угоди до 4 років

Одночасно варто зважати й на потенційні ризики зазначеного закупівельного механізму як для замовників, так і для учасників, зокрема:

1

обмеження конкуренції на строк дії рамкової угоди

2

зменшення гнучкості замовника, якщо з’являються нові продавці з якіснішими та новішими товарами, можливо, й за нижчими цінами

Поряд з цим впевнені, що запровадження централізованих та рамкових закупівель створить належні правові умови для формування та імплементації нових організаційно-правових, фінансово-економічних механізмів, що спрямовані на підвищення ефективності та професійності закупівельного процесу, та допоможе замовникам у забезпеченні потреби в товарах та послугах.

Професіоналізація публічних закупівель

Одним із важливих завдань інституційної реформи сфери публічних закупівель є також професіоналізація цих закупівель. Зазначене надасть можливість підвищити якість та керованість процесом організації процедур публічних закупівель, забезпечить економію бюджетних коштів, а також, як передбачено Стратегією, посилить підзвітність замовників та дозволить інтегрувати функцію публічних закупівель у цілісну систему управління державними фінансами. Тож далі розглянемо, що ще нового чекає замовників найближчим часом у сфері публічних закупівель.

Так, професіоналізацію публічних закупівель розглядають як необхідну складову адаптації до міжнародних стандартів та оптимізацію в єдиній системі централізованих публічних закупівель (особливості яких ми розглянули вище) та децентралізованих публічних закупівель.

Важливо! Професіоналізація публічних закупівель передбачає поступову ліквідацію тендерних комітетів. Цей процес має відбуватися в поєднанні з поглибленим навчанням спеціалістів на основі використання сучасних методик та технологій.

Варто зазначити, що в царині професіоналізації публічних закупівель планується запровадити кваліфікацію «Спеціаліст з питань публічних закупівель» різного рівня. При цьому буде встановлено кваліфікаційні вимоги до осіб, які залучатимуться до відповідних функцій щодо закупівель у замовників на різних етапах закупівлі (зокрема, фінансового планування, підготовки специфікацій предмета закупівлі, маркетингу, організації процедур закупівель, правового забезпечення процесу публічних закупівель, ведення договірної роботи).

ДОВІДКА

На офіційному сайті Мінекономрозвитку можна ознайомитися з наказом цього Міністерства «Про примірні навчальні програми з питань організації та здійснення публічних закупівель» від 02.12.2016 р. № 2017.

Тож тих комітетників, які не завжди з доброї волі займаються закупівлями у замовника, що видно з практики, й «сплять і бачать», як би скоріше вийти з членства у тендерному комітеті, обрадуємо: планується поступово замінити діяльність тендерних комітетів на діяльність відповідних спеціалістів, яких залучать до виконання функції публічних закупівель у замовника.

Зауважте, що процес професіоналізації у публічних закупівлях вже зараз підтримується програмами підготовки фахівців у сфері публічних закупівель на основі сучасних методів навчання. Це не тільки семінари, а й модульне дистанційне навчання, онлайн-курси тощо.

Taк, замовники й учасники можуть взяти участь у семiнарах, які проводить державне пiдприємство «Прозорро». З планом семiнарiв можна ознайомитися на веб-порталі: www.tender.me.gov.ua.

А як приклад онлайн-курсів можна навести курс на онлайн-платформі Prometheus.

ДОВІДКА

Prometheus («Прометеус») — це громадський проект масових відкритих онлайн-курсів, на онлайн-платформі якого університети, організації та провідні компанії мають можливість публікувати та розповсюджувати курси, а учасники курсів мають можливість пройти відповідне навчання.

Так, онлайн-курс на «Прометеус» розроблено Мінекономрозвитку спільно з Проектом ЄС «Гармонізація системи державних закупівель в Україні зі стандартами ЄС». При цьому курс розділений на такі рівні:

1

базовий (вивчення основ публічних закупівель)

2

поглиблений (спрямований на професійний рівень закупівельників)

Слухачі курсу мають можливість отримати сертифікати як базового, так і поглибленого рівнів.

Пройти навчання в публічних закупівлях на «Прометеус» можна за посиланням в мережі Інтернет:

https://courses.prometheus.org.ua/courses/Prometheus/PP101/2016_T1/about

Водночас нині Мінекономрозвитку на офіційному сайті ведеться «Інформаційний ресурс», який направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства, що регулює сферу публічних закупівель. При цьому «Інформаційний ресурс» на допомогу як замовникам, так і учасникам містить, зокрема, таку рубрику, як «Консультації з питань закупівель». У цій рубриці можна поставити запитання щодо закупівель та отримати відповідь від фахівців Уповноваженого органу. Водночас у зазначеній рубриці розміщено також листи інформативного характеру Уповноваженого органу з актуальних питань у сфері публічних закупівель. Знайти «Інформаційний ресурс» можна на офіційному сайті Мінекономрозвитку у рубриці «Головна» підрубриці «Публічні закупівлі» за адресою в мережі Інтернет:

http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=8245ceea-6349-45c2-a2cf-35791699407f&title=InformatsiiniiResurs

Отже, як бачимо, реформи в публічних закупівлях впевнено крокують вперед. Маємо надію, що зовсім скоро закупівельне життя замовників полегшиться, а самі закупівлі будуть більш ефективними та економними.

Що цікаво, публічні закупівлі — це та сфера, яка не дає сумувати її учасникам, оскільки постійно змінюється. Які новації отримали замовники разом з новорічними святами та що ще нового чекає нас найближчим часом, розглянемо далі.

Нове та найновіше?!

З 1 січня 2017 року при визначенні предмета закупівлі товарів і послуг застосовуються положення абз. 2 і 4 п. 1 розд. ІІ Порядку.

Так, відповідно до абз. 2 п. 1 розд. ІІ Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пп. 17 і 32 ч. 1 ст. 1 Закону № 922 та на основі Єдиного закупівельного словника за показниками третьої — п’ятої цифр основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.

При цьому згідно з абз. 4 п. 1 розд. ІІ Порядку замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої — восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг.

Далі схематично розглянемо, як нині визначають предмет закупівлі товарів і послуг з урахуванням змін, які набрали чинності з нового року. Водночас нагадаємо особливості визначення предмета закупівлі робіт.

Отже, з нового року для визначення предмета закупівлі товарів і послуг замовникам не потрібно вже застосовувати ДК 016:2010. Як бачимо, предмет закупівлі товарів і послуг замовник визначає, керуючись відповідними визначенням у Законі № 922 в частині того, що таке «товари» і що таке «послуги», та визначаючи такий предмет за показниками третьої — п’ятої цифр основного словника Єдиного закупівельного словника. При цьому не забуваймо, що у дужках замовник має зазначити ще й конкретну назву товару чи послуги, що він закуповує.

Зауважте, що вказані новації не стосуються визначення предмета закупівлі такої послуги, як поточний ремонт. Він, як завжди, визначається за об’єктом будівництва, вичерпний перелік видів яких передбачено у Порядку. Далі на рисунку видно, як визначають предмет закупівлі послуг з поточного ремонту.

Розглянемо приклади визначення предмета закупівлі товарів і послуг за новими правилами з 1 січня цього року.

Предмет закупівлі

Формула

Товари

ДК 021:2015 (3 — 5-й знаки) + конкретна назва товару в дужках код ДК 021:2015 — 38421100-3 Лічильники води (Лічильники води)

Послуги

ДК 021:2015 (3 — 5 знаки) + конкретна назва послуги в дужках код ДК 021:2015 — 71356100-9 Послуги з технічного контролю (послуги по повірці квартирних приладів обліку холодної води сторонніми організаціями)

І якщо до нового року окремі різні товари були одним предметом закупівлі, оскільки мали однаковий показник п’ятого знака ДК 016:2010, то після набрання чинності змінами з нового року такі товари можуть бути як одним, так і різними предметами закупівлі. Далі в таблиці розглянемо на прикладі визначення таких предметів закупівель товарів.

Важливо! Мінекономрозвитку свого часу було підготовлено зміни до Порядку в частині визначення предмета закупівлі товарів і послуг, в тому числі й послуг з поточного ремонту. На момент підготовки цього матеріалу наказ зі змінами до Порядку вже було погоджено із заінтересованими державними органами.

Отже, держзакупівельна спільнота отримує нові правила визначення предмета закупівлі товарів і послуг. Що ж нового у згаданому наказі Мінекономрозвитку, розглянемо далі на рисунку.

Як бачимо на рисунку, предмет закупівлі товарів і послуг має визначатися не за 3 — 5-ю цифрами Єдиного закупівельного словника, а за 4-ю цифрою цього словника. При цьому за новими правилами по-новому має визначатися предмет закупівлі таких товарів, як лікарські засоби. Так, предмет закупівлі лікарських засобів повинен визначатися за 3-ю цифрою Єдиного закупівельного словника з обов’язковим зазначенням у дужках МНН. При цьому, як бачимо, лоти при закупівлі лікарських засобів можна визначати як за МНН, так і за формою випуску, дозуванням тощо.

Новації торкаються також визначення предмета закупівлі послуг з поточного ремонту, адже поточний ремонт повинен визначатися не тільки за об’єктом будівництва, а й за Єдиним закупівельним словником.

Що цікаво: якщо до останнього часу відповідні товари зводилися в один предмет закупівлі, то після внесення змін матимемо різні предмети закупівель по таких товарах. Далі в таблиці на с. 14 розглянемо це на прикладі.

Отже, якщо останнім часом замовник мав потребу в закупівлі різного м’яса, як у таблиці, то це міг бути як один предмет закупівлі, якщо його визначати за 3-ю або 4-ю цифрою Єдиного закупівельного словника, так і різні предмети закупівель, якщо їх визначати за 5-ю цифрою Єдиного закупівельного словника. Отже, якщо очікувана вартість всього м’яса (всіх його видів) в цілому буде дорівнювати 200 тис. грн. (з ПДВ), то залежно від того, за якою цифрою Єдиного закупівельного словника замовник визначає предмет закупівлі, він може як застосовувати Закон № 922 та проводити відкриті торги, так і не застосовувати його (при цьому цілком законно). Водночас не забуваймо про такий один з основних принципів публічних закупівель, як максимальна економія та ефективність.

А після набрання чинності новими змінами до визначення предмета закупівлі товару зазначені в таблиці різні види м’яса мають бути одним предметом закупівлі, оскільки 4-та цифра Єдиного закупівельного словника в них однакова. І якщо загальна очікувана вартість усіх видів м’яса буде дорівнювати 200 тис. грн. (з ПДВ), то необхідно буде провести відкриті торги. Далі на Прикладі 1 розглянемо алгоритм визначення такого предмета закупівлі.

Вгорі Прикладу 2 ми бачимо, що після набрання чинності новими змінами, коли предмет закупівлі визначатимуть за 4-ю цифрою Єдиного закупівельного словника, рибне філе і морожена риба будуть різними предметами закупівлі, на відміну від нинішньої двозначної ситуації, про що ми зазначали вище.

Далі на Прикладі 3 покажемо визначення предмета закупівлі канцелярських товарів. Як пам’ятаємо, до нового року окремі з цих товарів були різними предметами закупівель. Так, за ДК 016:2010 конверти, листівки поштові закриті; папір вуглецевий копіювальний мали такий 5-значний код: 17.23.1, ручки кулькові; олівці механічні; олівці прості, кольорові олівці мали такий 5-значний код: 32.99.1, а приладдя канцелярське або шкільне пластмасове — 22.29.2.

Як бачимо, це зовсім різні цифрові коди. Сьогодні це можуть бути як різні, так і один предмет закупівлі. Разом з тим після внесення змін зазначені в таблиці товари будуть одним предметом закупівлі.

Зауважте, що на момент підготовки цього матеріалу також перебуває на погодженні наказ Мінекономрозвитку про внесення змін до форм документів у сфері публічних закупівель, які затверджені наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 р. № 490. Крім іншого, розроблені та погоджуються зміни до Закону № 922.

Отже, 2017 рік буде насиченим для держзакупівельної спільноти в частині новацій та змін, нових підходів до здійснення електронних публічних закупівель. Тож замовникам варто бути дуже уважними, щоб не припуститися помилки. Ми ж зі свого боку будемо пильно слідкувати за такими новими закупівельними правилами та допомагати читачам правильно діяти в тій чи іншій ситуації.

держзакупівлі добавить теги изменить теги
Добавьте свои теги к статье
Разделяйте метки запятой. Например: бухгалтерия, форма, проценты, НДС, квартальный отчёт. Максимальное количество 10.
или Закрыть
Понравилась статья?

Оформляйте подписку на журнал «Бюджетная бухгалтерия», чтобы получить доступ ко всем номерам.

1/1
Ваша оценка учтена! Оцените статью :
  • Хорошо
  • Нормально
  • Плохо
Поделиться:
Комментарии к статье
 Вход в систему ×  Сессия завершена × Вы осуществили вход на сайт с другого браузера или компьютера. Чтобы читать журналы, пожалуйста, авторизуйтесь еще раз
Показать пароль  Забыли пароль?
 Восстановление пароля × Введите Ваш e-mail, и мы вышлем Вам информацию для восстановления пароля на почтовый ящик
 Регистрация ×

Введите только ваше имя, чтобы мы знали как к вам обратиться.
Фамилию и отчество вы сможете позже указать в своем профиле.

 

Допускаются русские и украинские символы.

Телефон используется только для связи с вами.

Пример: +38 (066)870-10-10

Данный номер телефона уже используется пользователями:. Это случайно не вы?

Вы можете войти под одним из существующих email адресов. Если Вы забыли пароль, восстановите его.

Напоминаем, что один номер телефона может быть использован максимум 3 раза!

Почта станет вашим логином в системе. С ее помощью вы сможете войти и восстановить забытый пароль.

На почту приходят системные уведомления и полезная информация.

Показать пароль 

Укажите пароль при помощи которого вы сможете войти в систему.

Используйте кнопку "Показать пароль", чтобы увидеть введенные символы

Данный номер телефона привязан к email адресу:.

Вы можете:

 - использовать другой номер телефона для регистрации;

 - войти под одним из существующих email адресов;

 - восстановить забытый пароль

 ОБРАТНЫЙ ЗВОНОК ×

Введите только ваше имя, чтобы мы знали как к вам обратиться.
Фамилию и отчество вы сможете позже указать в своем профиле.

 

Допускаются русские и украинские символы.

Телефон используется только для связи с вами.

Пример: +38 (066)870-10-10

Данный номер телефона уже используется пользователями:. Это случайно не вы?

Вы можете войти под одним из существующих email адресов. Если Вы забыли пароль, восстановите его.

Напоминаем, что один номер телефона может быть использован максимум 3 раза!

Данный номер телефона привязан к email адресу:.

Вы можете:

 - использовать другой номер телефона для регистрации;

 - войти под одним из существующих email адресов;

 - восстановить забытый пароль

Спасибо за вашу заявку! Наш специалист свяжется с вами в ближайшее время.
Телефоны × (044) 581-10-10 (066) 87-010-10 (097) 78-010-10 Перезвоните мне
Вы не авторизованы на сайте × Данная функция доступна только авторизированым пользователям. Пожалуйста войдите или зарегистрируйтесь.