Темы статей
Выбрать темы

Закупівлі в медицині: чи потрібно реформувати?

Публічні закупівлі товарів…Чи всі вони однаково цікавлять громадськість, журналістів, контролерів, правоохоронців? Впевнені, що не всі. При цьому є така категорія товарів, закупівлі яких завжди на слуху і цікавлять багатьох. Це ліки. Напевно, не потрібно сильно вдаватися в подробиці, чому саме ці закупівлі знаходяться завжди на одному з перших місць моніторингу їх проведення. Адже всі ми розуміємо, що наслідки закупівлі неякісних ліків можуть бути набагато більш негативними, ніж від деяких інших товарів, адже ці закупівлі безпосередньо пов’язані з людським життям. І саме тут якийсь промах у закупівлях чи людська помилка може коштувати людського життя, а за деяких обставин і декількох життів. Тож, напевно, ніхто не буде заперечувати, що реформи закупівель у медичній галузі є одними з найпріоритетніших у нашій країні.

Нещодавно з метою забезпечення економії бюджетних коштів, посилення підзвітності та відповідальності замовників і постачальників Кабінет Міністрів України схвалив Концепцію № 582-р*. Зазначимо, що ця Концепція покликана інтегрувати функції закупівель у медичній галузі в цілісну систему управління державними фінансами України.

* Див. далі

Зараз закупівлі лікарських засобів та медичних виробів в Україні здійснюються через централізовану та децентралізовану системи. Варто зазначити, що децентралізована система закупівель хоч і надає можливість ураховувати потреби кінцевих користувачів товарів та послуг у медицині, але все одно ця система не досить ефективна. Як зазначив Кабмін у Концепції № 582-р, децентралізована система закупівель обмежує можливості економії за рахунок поєднання предметів закупівель та їх обсягів. Поряд з цим у таких закупівлях мають місце чималі часові затрати на їх здійснення.

Водночас якщо ми проаналізуємо процедури публічних закупівель лікарських засобів та медичних виробів у сфері охорони здоров’я, розміщені в електронній системі закупівель Prozorro, то побачимо численні порушення, які підтверджуються рішеннями органу оскарження у сфері публічних закупівель, яким зараз є Колегія з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель Антимонопольного комітету України.

Важливо! Орган оскарження у рішеннях за результатами розгляду скарг констатує, що замовники встановлюють дискримінаційні умови в тендерній документації. Як наслідок, орган оскарження зобов’язує замовників вносити зміни до тендерної документації з метою погодження з вимогами закону.

Зазначене затягує в часі торги, що свідчить про недостатній рівень кваліфікації закупівельників, які проводять процедури закупівель, у тому числі й тих, хто формує технічне завдання до тендерної документації. Крім того, практика показує, що часто-густо замовники неправомірно обирають переможця закупівлі.

Водночас причиною існування численних порушень при закупівлях у медичній галузі може бути й низька мотивація членів тендерного комітету замовника.

Де ж саме замовники спотикаються при здійсненні закупівель у медичній галузі? Де саме орган оскарження вбачає дискримінацію учасників у таких торгах та неправомірність у діях замовників щодо відхилення учасників, вибору переможця тощо? Чи кожне оскарження торгів є результативним та чи завжди учасники йдуть до кінця у відстоюванні своїх прав та законних інтересів чи лише «лякають» замовників таким відстоюванням? На ці та інші запитання пошукаємо відповіді у Prozorro та розглянемо далі практичні ситуації закупівель у медицині, а також проаналізуємо окремі питання судової практики.

Приклад 1. Закупівля комунальним лікувально-профілактичним закладом «Чернігівська обласна лікарня» (далі — замовник) лабораторних реактивів (закупівля № UA-2017-08-11-001665-b). З цією закупівлею можна ознайомитися за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2017-08-11-001665-b.

Учасник ПНТП «Регіон Сервіс» звернувся до замовника з вимогою усунення порушення, оскільки учасник вважає, що рішення про відхилення його тендерної пропозиції прийнято замовником з порушенням. Пояснимо, у чому бачить порушення учасник.

Так, замовник відхилив пропозицію ПНТП «Регіон Сервіс» у зв’язку з ненаданням цим учасником гарантійних листів від безпосереднього виробника або його уповноваженого представника в Україні, які підтверджують можливість поставки товару, що є предметом закупівлі в необхідній кількості, якості та у терміни, визначені тендерною документацією, до цієї закупівлі.

При цьому учасник у вимозі зазначив, що він знаходиться у складі тендерної пропозиції, надав довідку, в якій міститься наступне роз’яснення: згідно з рішенням органу оскарження № 164-р/пк-ск від 02.02.2016 р. вимога щодо надання гарантійних листів від третіх осіб визнана дискримінаційною.

На думку учасника, вимагаючи цей гарантійний лист, замовник порушує ст. 3 Закону № 922. Водночас учасник переконаний, що вимога надати ці документи суперечить чинному законодавству України, яке регламентує порядок відносин між суб’єктами господарювання, а саме: Закону України «Про захист економічної конкуренції» від 11.01.2001 р. № 2210-III.

Тож з огляду на це учасник дійшов висновку, що його тендерну пропозицію замовник відхилив безпідставно і необґрунтовано та вимагав скасування рішення про відхилення й проведення повторного розгляду пропозиції.

Яким чином замовник відреагував на таку вимогу відхиленого учасника? А замовник не задовольнив цю вимогу. З позиції замовника, є відсутніми підстави для задоволення вимоги ПНТП «Регіон Сервіс». Так, у протоколі засідання тендерного комітету замовник зазначив наступне:

«Станом на момент цього аналізу згідно з повідомленням про намір укласти договір, оприлюднений 04.09.2017 р. у Prozorro, замовник планує укласти договір з ФОП Ніколаєва Ю. І. на суму 107475,30 грн. (з ПДВ).

При цьому зазначена процедура закупівлі не оскаржена органом оскарження».

А що з цього приводу каже суд?

Варто зазначити, що судова практика з питання, чи можна вважати дискримінаційною вимогу замовника про надання авторизаційних листів від виробників, склалася на користь учасників і вона існує вже кілька років.

Як приклад розглянемо господарську справу № 910/9952/13.

Суть спору полягає у наступному. ДП Всеукраїнської громадської організації «Союз організацій інвалідів України «Фаворит-Плюс» (позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовними вимогами до першого відповідача — Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» та до другого відповідача — фірми «UMB Solutions GmbH» про:

— визнання результатів конкурсних торгів на закупівлю приладів для вимірювання електричних величин та іонізуючих випромінювань (обладнання системи контролю аварійної концентрації водню в ГО для ВП ЮУ АЕС, блок 2), оголошення № 340910 в інформаційному виданні «Вісник державних закупівель» № 137 (739) від 17.12.2012 р. недійсними;

— визнання договору № 11-16-1-13-956 від 26.04.2013 р., укладеного між фірмою «UMB Solutions GmbH» та Державним підприємством «НАЕК «Енергоатом» за результатами проведення зазначеної закупівлі недійсним.

Що ж саме не задовольнило цього учасника торгів? Аналізуємо далі.

Так, згідно з протоколом розкриття пропозицій конкурсних торгів № 3417 від 21.01.2013 р. пропозиції конкурсних торгів надали такі учасники процедури закупівлі:

— ТОВ «PPA Trade»;

— фірма «UMB Solutions GmbH»;

— ПАТ «НВП «Радій»;

— ДП Всеукраїнської громадської організації «Союз організацій інвалідів України «Фаворит-Плюс»;

— ТОВ «Промислова «Укренергосервіс»;

— ТОВ промислово-фінансова компанія «Технополюс».

При цьому пропозицію ДП Всеукраїнської громадської організації «Союз організацій інвалідів України «Фаворит-Плюс» (позивача) замовник відхилив у зв’язку з тим, що пропозиція не відповідає умовам документації конкурсних торгів. На думку замовника, невідповідність умовам документації полягала у тому, що в пропозиції учасника відсутні такі документи, як:

— довідка від виробників щодо наявності обладнання та матеріально-технічної бази, необхідних для виробництва товару;

— документальне підтвердження статусу офіційного представника виробника;

— довідка від виробників про наявність персоналу відповідної кваліфікації, необхідного для виробництва товару.

Відповідно до повідомлення учасникам щодо результатів процедури закупівлі № 3417 від 03.04.2013 р. № 4614/11 відбувся акцепт пропозицій конкурсних торгів та визначено переможцем торгів фірму «UMB Solutions GmbH».

При цьому відхилений учасник подав скаргу на замовника до органу оскарження. Орган оскарження своїм рішенням від 04.03.2013 р. № 284-р/пк-ск відмовив у задоволенні скарги.

Але відхилений учасник не здається і бореться далі за свої права, а саме: оскаржує зазначене органом оскарження рішення до Окружного адміністративного суду м. Києва і виграє суд.

Так, 12.04.2013 р. Окружний адміністративний суд м. Києва за результатами розгляду позову ДП «Фаворит-Плюс» до Антимонопольного комітету України виніс постанову № 826/3476/13-а, якою скасовано рішення органу оскарження від 04.03.2013 р. № 284-р/пк-ск.

Так, згідно з положеннями Закону № 2289, який був чинним на момент проведення замовником торгів, під час розкриття пропозицій конкурсних торгів перевіряється наявність чи відсутність усіх необхідних документів, передбачених документацією конкурсних торгів, а також оголошуються найменування та місцезнаходження кожного учасника, ціна кожної пропозиції конкурсних торгів або частини предмета закупівлі (лота). Зазначену інформацію вносять до протоколу розкриття пропозицій конкурсних торгів.

При цьому відповідно до ст. 16 Закону № 2289 документи, що не передбачені законодавством для учасників або учасників попередньої кваліфікації — фізичних осіб, зокрема фізичних осіб — підприємців, не подаються ними у складі пропозиції конкурсних торгів або кваліфікаційної пропозиції та не вимагаються під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування процедури закупівлі в одного учасника).

Водночас ст. 22 Закону № 2289 визначено, що документація має містити інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, в тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби — плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). При цьому технічна специфікація повинна містити: детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні та якісні характеристики; вимоги щодо технічних і функціональних характеристик предмета закупівлі, у разі якщо опис скласти неможливо або якщо доцільніше зазначити такі показники; посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов’язану з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами. Технічна специфікація не повинна містити посилання на конкретні торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі якщо таке посилання є необхідним, специфікація повинна містити вираз «або еквівалент». Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі повинні передбачати необхідність застосування заходів із захисту довкілля.

Звертаємо увагу: місцевий господарський суд, з яким погодилася і апеляційна інстанція, дійшов висновку, що вимога замовника до учасника (позивача) надати документальне підтвердження статусу офіційного представника виробника, надання довідок або інших документів від виробників частин чи комплектуючих конкретної торговельної марки чи фірм є неправомірною та суперечить вимогам Закону № 2289, оскільки документація конкурсних торгів не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.

Як наслідок, постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 12.04.2013 р. у справі № 826/3476/13-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2013 р., встановлено факт того, що вимога про надання довідок або інших документів від виробників частин чи комплектуючих конкретної торговельної марки чи фірми є необґрунтованою та такою, що суперечить вимогам Закону № 2289.

Важливо! Відповідно до п. 38 Інформаційного листа ВГСУ від 12.03.2009 р. № 01-08/163 «Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у другому півріччі 2008 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України» за змістом і направленістю положень ст. 35 ГПК рішення суду з адміністративної справи, що набрало законної сили, є обов’язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору, — з тих же підстав, що й рішення суду з цивільної справи.

При цьому відсутність безпосередньої вказівки з цього приводу в ГПК зумовлена виключно тією обставиною, що її формулювання належить до того періоду часу, коли адміністративного судочинства як такого ще не існувало.

З огляду на зазначене, господарські суди у справі № 826/3476/13-а дійшли висновку про преюдиційність фактів, встановлених у справі № 826/3476/13-а (постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.04.2013 р.) та про те, що замовником було порушено принцип проведення процедури відкритих торгів та неправомірно відхилено пропозицію позивача.

При цьому відповідно до рішення першої інстанції, залишеного в силі апеляційною інстанцією, визнано недійсними результати конкурсних торгів на закупівлю приладів для вимірювання електричних величин та іонізуючих випромінювань (обладнання системи контролю аварійної концентрації водню в ГО для ВП ЮУ АЕС, блок 2) та визнано недійсним договір № 11-16-1-13-956 від 26.04.2013 р., укладений між фірмою «UMB Solutions GmbH» та ДП «НАЕК «Енергоатом» за результатами недійсної закупівлі.

Разом з тим ВГСУ зазначив у своєму рішенні: підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції у цій справі немає, оскільки апеляційна інстанція правильно застосувала норми матеріального та процесуального права.

Важливо! Суд касаційної інстанції в своєму рішенні зазначив, що доводи заявника касаційної скарги фірми «UBM Solutions GmbH» про непреюдиційність фактів, встановлених у постанові окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 826/3476/13-а від 12.04.2013 р., є неспроможними з огляду на приписи Інформаційного листа ВГСУ від 12.03.2009 р. № 01-08/163 та з врахуванням п. 4 Інформаційного листа ВГСУ «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм процесуального права» від 21.11.2011 р. № 01-06/1623/2011, яким визначено, що преюдиційне значення для господарського суду мають факти, встановлені загальним судом у рішенні з будь-якої цивільної справи, незалежно від суб’єктного складу сторін у справі, що розглядається господарським судом.

Як наслідок, постановою ВГСУ від 24.02.2014 р. по справі № 910/9952/13 касаційні скарги фірми «UBM Solutions GmbH» та ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» залишено без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.11.2013 р. у справі № 910/9952/13 залишено без змін.

Із зазначеним рішенням ВГСУ можна ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/Review/37370459#.

Приклад 2. Закупівля комунальним медичним підприємством «Лікарня придніпровська» (далі — замовник) фармацевтичної продукції (закупівля № UA-2017-08-04-000540-b, очікувана вартість — 2359225,67 грн., у тому числі ПДВ). З цією закупівлею можна ознайомитися за посиланням: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2017-08-04-000540-b.

Зазначимо, якщо в попередній закупівлі учасник все-таки не оскаржив дії замовника, то в цій закупівлі учасник пішов шукати правди до органу оскарження.

Так, ТОВ «Харківське фармацевтичне підприємство «Здоров’я народу» (скаржник) 16.08.2017 р. оскаржило умови тендера з огляду на таке.

Згідно з п. 5.1 проекту договору про закупівлю, викладеного в додатку № 3 до тендерної документації, передбачено, що «постачальник здійснює поставку Товару Замовнику протягом однієї години з моменту отримання письмової заявки або заявки в іншій формі. Невиконання цієї умови договору є підставою для розірвання договору».

На думку скаржника, встановлення строку поставки товару «протягом однієї години» порушує принцип добросовісної конкуренції серед учасників процедури закупівлі, оскільки участь у процедурі закупівлі зможуть взяти лише ті суб’єкти господарювання, які територіально близько знаходяться до замовника та зможуть виконати поставку в зазначений строк. При цьому скаржник переконаний, що зазначені умови тендерної документації прямо обмежують права тих суб’єктів господарювання, у тому числі його, місцезнаходження яких унеможливлює поставку товару в строк протягом однієї години. При цьому скаржник звернув увагу на те, що згідно з вимогами п. 6 розділу III тендерної документації до постачання повинен надаватися товар, виготовлений не раніше 2017 року.

З огляду на це, скаржник вважає, що встановлення такого короткого терміну поставки необґрунтоване, оскільки терміни придатності лікарських засобів допускають завчасне постачання товару за договором. Скаржник переконаний, що мінімально допустимий строк поставки товарів за договором закупівлі повинен бути таким, що дає змогу провести вантажно-розвантажувальні роботи та поставити товар автотранспортом з дотриманням Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 р. № 1306, та повинен становити мінімум одну добу.

Тож зазначені умови тендерної документації скаржник вважає дискримінаційними та такими, що обмежують коло потенційних учасників торгів, у тому числі й дискримінують скаржника.

Але чи добився правди скаржник у цих торгах — питання риторичне. Адже замовник їх скасував. Так, протокольним рішенням від 31.08.2017 р. тендерного комітету торги відмінено у зв’язку з тим, що замовник торгів не потребує забезпечення товарів за цим обсягом, що зазначено в оголошені про закупівлю за цим предметом закупівлі. Як вбачаться з протоколу засідання тендерного комітету замовника від 31.08.2017 р. № 3, він з’ясував, що, виявляється, це в нього і не закупівля, а відшкодування витрат на ліки, які надані пацієнтам за рецептом лікаря під час надання медичної допомоги за страховим полісом. А оскільки відшкодування не є закупівлею у розумінні Закону № 922, то замовник і скасував ці торги, про що повідомив орган оскарження.

Як наслідок, орган оскарження рішенням від 05.09.2017 р. припинив розгляд скарги з приводу торгів.

Тож, як бачимо, незважаючи на те, що учасник звернувся до органу оскарження, при цьому сплативши кошти за розгляд скарги, у цій ситуації він не добився бажаного результату.

Приклад 3. У закупівлі, яку будемо аналізувати далі, учасник лише полякав замовника. Чому саме полякав? Аналізуємо.

Закупівля Рівненською центральною районною лікарнею (далі — замовник) фармацевтичної продукції (закупівля № UA-2017-07-21-000683-b, очікувана вартість — 250000,00 грн, у тому числі ПДВ).

З цією закупівлею можна ознайомитися за посиланням: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2017-07-21-000683-b.

Учасник торгів, комунальне підприємство «Аптека «Ліки» Рівненської обласної ради (далі — учасник), звернувся до замовника з вимогою про усунення порушення в частині рішення тендерного комітету замовника (протокол № 35 від 11.08.2017 р.) про вибір переможцем торгів за лотом № 1 ТОВ «Харківське фармацевтичне підприємство «Здоров’я народу» (далі — переможець).

Так, учасник зазначив у скарзі, що за результатами вивчення ним тендерної пропозиції переможця він виявив її невідповідність умовам тендерної документації, а саме:

— згідно з вимогами тендерної документації передбачено, що лікарський засіб повинен бути зареєстрованим на території України, а учасники повинні надати скановану копію реєстраційного посвідчення на лікарський засіб або скановану копію сертифіката про державну реєстрацію Державної служби лікарських засобів та контролю за наркотиками;

— згідно з вимогами тендерної документації запропонований учасником лікарський засіб повинен бути зареєстрованим в Україні у встановленому законодавством порядку.

Як зауважив учасник, переможець у складі тендерної пропозиції надав документ від 07.08.2017 р. № 3040.2/08 «Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі» та копії реєстраційних посвідчень. Проте, як стверджував учасник, надане переможцем Реєстраційне посвідчення на лікарський засіб Натрій оксибутират, розчин для ін’єкцій 200 мг/мл, № UA/6871/01/01 (є у Переліку зареєстрованих лікарських засобів, які вносяться до державного реєстру лікарських засобів України, затвердженому наказом МОЗ від 26.07.2012 р. № 568) не є підтвердженням того факту, що запропонований переможцем лікарський засіб (Натрій оксибутират, розчин для ін’єкцій 200 мг/мл) є зареєстрованим на території України станом на кінцевий строк подання тендерних пропозицій (08.08.2017 р.), оскільки термін дії цього реєстраційного посвідчення на лікарський засіб сплинув 26.07.2017 р. На думку скаржника, цей факт є порушенням вимог тендерної документації.

При цьому учасник також зауважив, що надані переможцем у складі тендерної пропозиції лист Державного експертного центру МОЗ України від 21.11.2016 р. щодо проходження попередньої експертизи та гарантійний лист ПАТ «Фармак» від 14.07.2017 р. № 59/6643 щодо подання заявки на перереєстрацію не є підтвердженням реєстрації цього лікарського засобу на території України станом на кінцевий строк подання тендерних пропозицій (08.08.2017 р.).

Водночас учасник звернув увагу замовника також на той факт, що сам він у складі тендерної пропозиції надав копії Реєстраційних посвідчень на запропоновані ним лікарські засоби, що є підтвердженням їх реєстрації на території України, які чинні на кінцевий строк подання тендерних пропозицій (08.08.2017 р.)

Разом з тим учасник зауважив, що переможець серед запропонованих ним лікарських засобів запропонував один засіб, що не відповідає предмету закупівлі.

Також учасник звернув увагу замовника на те, що згідно з вимогами тендерної документації поставка лікарських засобів здійснюється автотранспортом учасника, при цьому строк поставки медикаментів — протягом 24 годин (екстрена поставка — протягом 2 годин) у робочі дні згідно з заявкою (телефоном, факсом або листом на електронну адресу) замовника на його адресу. При цьому переможець у складі тендерної пропозиції надав документ, в якому зазначив, що підтверджує екстрену поставку протягом 2 годин. Проте згідно з наданим переможцем у складі тендерної пропозиції іншим документом (Довідка про наявність обладнання та матеріально-технічної бази, необхідних для виконання умов договору) зазначено, що він має складське приміщення за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 22, що унеможливлює екстрену поставку протягом 2 годин, оскільки відстань від м. Харків до м. Рівне складає приблизно 800 км. Натомість в учасника, який звернувся з вимогою про усунення порушення, відповідно до поданих документів у складі тендерної пропозиції є орендований аптечний заклад, який знаходиться в м. Рівне. Тобто він має можливість здійснити екстрену поставку закуповуваного товару протягом 2 годин.

Окрім того, переможець ще й завантажив у Prozorro окремі документи після закінчення кінцевого строку подання тендерних пропозицій, а тому, на думку учасника, ці документи не можуть вважатися такими, що входять до складу тендерної пропозиції переможця. Тому замовник не повинен їх оцінювати.

На підставі вищевикладеного учасник вважає, що ТОВ «Харківське фармацевтичне підприємство «Здоров’я народу» не може бути визнано переможцем та має бути дискваліфіковано на підставі п. 4 ч. 1 ст. 30 Закону № 922.

При цьому учасник повідомив замовника: у разі невиправлення ним допущених порушень під час проведення процедури закупівлі, замовник залишає за собою право звернення зі скаргою до постійного органу оскарження на підставі ст. 18 Закону № 922.

Чи задовольнив замовник вимогу учасника? Ні, вимога не задоволена. Чи звернувся цей учасник до органу оскарження, про що він попередньо заявив у вимозі замовнику? Ні, не звернувся! Випливає риторичне запитання: а за що боремося, учасники?

У підсумку замовник безперешкодно 28 серпня цього року уклав за зазначеною процедурою закупівлі договір № 182.

Довідка. Згідно з даними сайту http://www.007.org.ua за договором про закупівлю від 28.08.2017 р. № 182 пройшло 11.09.2017 р. два платежі на суми 722,25 грн. і 5 570,42 грн.

Приклад 4. Закупівля Департаментом охорони здоров’я та соціальної політики Кам’янської міської ради (далі — замовник) хімічних та діагностичних реактивів (закупівля № UA-2017-05-29-000491-b, очікувана вартість — 1487027,00 грн., у тому числі ПДВ).

З цією закупівлею можна ознайомитися за посиланням: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2017-05-29-000491-b.

Приватне науково-технологічне підприємство «Регіон» (далі — скаржник), яке подало найнижчу цінову пропозицію в торгах, звернулося 20.07.2017 р. до органу оскарження зі скаргою про порушення замовником законодавства у сфері публічних закупівель.

Так, рішенням замовника (протокол № 95-07/2017 від 03.07.2017 р.) визнано переможцем ФОП Клименко С. В. з вищою закупівельною ціною, а тендерну пропозицію скаржника за лотом 2 відхилено.

Так, скаржник стверджує, що переможцем, ФОП Клименко С. В., не виконано такі обов’язкові вимоги ст. 16 Закону № 922, як надання документів, що підтверджують наявність у неї обладнання та матеріально-технічної бази, наявності працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід, наявності документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору. В обґрунтування своєї позиції скаржник посилався на те, що ФОП Клименко С. В. — переможець торгів — була зареєстрована як підприємець лише 12.05.2017 р., тобто за два тижні перед оголошенням торгів (29.05.2017 р.).

При цьому скаржник запевняв орган оскарження: його тендерну пропозицію замовник відхилив неправомірно, оскільки вважає, що допущені ним помилки є формальними. При цьому в обґрунтування своєї позиції скаржник зіслався на рішення органу оскарження № 2171-р/пк-ск від 08.12.2016 р.

Найголовніше, на чому акцентував увагу у цьому випадку скаржник, — відхиливши його тендерну пропозицію, яка була за ціною найнижча, та визначивши з порушеннями переможця учасника, в якого вища цінова пропозиція, замовник припустився необ’єктивної та упередженої оцінки пропозиції скаржника, що у свою чергу призвело до порушення майнових прав скаржника.

Поряд з цим скаржник звернув увагу органу оскарження й на те, що замовник оприлюднив у Prozorro повідомлення про намір укласти договір 11.07.2017 р. При цьому протокольне рішення про вибір переможця датується 03.07.2017 р., тобто повідомлення про намір оприлюднено з порушенням строку в один календарний день, як передбачено вимогами Закону № 922.

Водночас у цьому повідомленні зазначено, що строк поставки товарів за лотом 2 відбудеться в період з 19.06.2017 р. до 31.12.2017 р. Як бачимо, початок строку поставки передує прийняттю замовником рішення про вибір переможця.

Скаржник акцентує увагу на цьому моменті, стверджуючи про наступне: тендерному комітету замовника заздалегідь (тобто ще 19.06.2017 р.) було відомо, що переможцем торгів буде визнано саме ФОП Клименко С. В.

При цьому скаржник зауважив про дискримінаційний підхід замовника до розгляду його тендерних пропозицій та визначення переможця, оскільки замовник відхилив його пропозицію через ненадання авторизаційного листа від виробника, натомість тендерну пропозицію переможця не відхилив за таких самих обставин.

З огляду на зазначене, скаржник просив орган оскарження:

— прийняти рішення, яким установити порушення замовником процедури публічних закупівель;

— зобов’язати замовника скасувати рішення від 03.07.2017 р. (протокол № 95-07/2017) щодо визначення переможцем торгів ФОП Клименко С. В. та відхилити пропозицію скаржника;

— перевірити тендерну пропозицію переможця на відповідність вимогам тендерної документації та вимогам Закону № 922.

Цікаво, як замовник у цій справі захищався? А замовник, не чекаючи рішення органу оскарження, скасував ці торги.

Так, згідно з інформацією, оприлюдненою у Prozorro 21.07.2017 р., торги відмінено відповідно до ст. 31 Закону № 922 у зв’язку з неможливістю усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель.

Тут на думку знову спадають золоті слова Демокріта: «Варто думати перед тим, як діяти, аніж опісля». Як бачимо, у цій ситуації замовник одумався вже опісля своїх дій. А що тягне за собою таке недолуге проведення торгів? Так, це втрачений час для закупівлі, це ризик несвоєчасного забезпечення потреби замовника.

На жаль, такі випадки непоодинокі. Не всі замовники читали Демокріта!

Розглянемо далі ще на двох прикладах, до чого призводять необдумані рішення замовника.

Приклад 5. Закупівля Державною установою «Львівський обласний лабораторний центр» Міністерства охорони здоров’я України (далі — замовник) фотохімікатів (живильних середовищ) (закупівля № UA-2017-05-10-000515-a, очікувана вартість — 1016000,00 грн., у тому числі ПДВ).

З цією закупівлею можна ознайомитися за посиланням: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2017-05-10-000515-a.

За результатами цієї процедури закупівлі замовник визнав переможцем ПП «Хімпромресурси-8» та 19.06.2017 р. оприлюднив у Prozorro повідомлення про намір укласти договір.

При цьому інший учасник цих торгів — ПП «Хімреактиви» — 27.06.2017 р. оскаржив до замовника вибір переможця (вимога про усунення порушень).

За результатами розгляду вимоги ПП «Хімреактиви» тендерний комітет замовника прийняв рішення (протокол від 04.07.2017 р., п. № 30) відмінити торги, керуючись ст. 31 Закону № 922, у зв’язку з неможливістю усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель.

Як бачимо, у цій ситуації також замовником даремно витрачено час на закупівлю, адже вона не результативна.

Приклад 6. Закупівля Державною установою «Інститут травматології та ортопедії Національної Академії медичних наук України» (далі — замовник) анестетичних засобів (закупівля № UA-2017-04-05-002397-b, очікувана вартість — 3209000,00 грн, у тому числі ПДВ).

З цією закупівлею можна ознайомитися за посиланням: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2017-04-05-002397-b.

За результатами торгів замовник обрав переможцем спочатку Державну акціонерну компанію «Ліки України». Однак інший учасник торгів — ТОВ «Харківське фармацевтичне підприємство «Здоров’я народу» (далі — скаржник) оскаржив такий вибір до органу оскарження. За результатами розгляду скарги орган оскарження зобов’язав замовника скасувати рішення про визначення переможцем ДАК «Ліки України», оскільки пропозиція переможця не відповідає вимогам тендерної документації замовника.

При цьому замовник виконав рішення органу оскарження. Разом з тим замовник відхилив усі наступні тендерні пропозиції, що йшли в рейтингу учасників за результатами аукціону, у тому числі й скаржника, та обрав новим переможцем останнього учасника в рейтингу (ТОВ «Чернівціфармація»), ціна якого майже в три рази перевищує першого переможця, та 27.06.2017 р. оприлюднив у Prozorro повідомлення про намір укласти договір.

Однак і в цьому виборі переможця уважний та прискіпливий учасник торгів — ТОВ «Харківське фармацевтичне підприємство «Здоров’я народу» — побачив порушення при прийнятті замовником зазначеного рішення та звернувся до замовника з вимогою про усунення порушення.

За наслідками розгляду вимоги замовник у рішенні тендерного комітету (протокол від 05.07.2017 р. № 9) констатував, що, на жаль, тендерний комітет припустився помилки при визначенні переможця.

З огляду на зазначене, цей замовник теж скасував торги через допущені ним помилки.

Приклад 7. Закупівля Луганською обласною дитячою клінічною лікарнею (далі — замовник) лікарських засобів (закупівля № UA-2017-04-21-001355-b, очікувана вартість — 3820000,00 грн., у тому числі ПДВ).

З цією закупівлею можна ознайомитися за посиланням: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2017-04-21-001355-b.

Як і в попередньому прикладі, у цій закупівлі замовник спочатку обрав одного переможця, а потім — іншого. Але на відміну від попередньої ситуації, у цьому випадку торги замовник завершив результативно та уклав договір. Про такі закупівельні перипетії щодо цих торгів далі розповімо детальніше.

Так, замовник обрав переможцем торгів ТОВ «Бадм-Б», цінова пропозиція якого була нижча за результатами аукціону. Однак інший учасник (Комунальне підприємство «Луганська обласна «Фармація Північ»), який ішов далі в аукціонному рейтингу, оскаржив вибір переможця до органу оскарження.

Підставою оскарження було те, що переможець надав не еквівалент препаратів за окремими позиціями технічного завдання тендерної документації.

Орган оскарження в ході розгляду скарги підтвердив позицію скаржника та у рішенні вказав, що запропоновані переможцем препарати не є еквівалентними за кількістю, вказаною у тендерній документації.

Довідка. Відповідно до визначення термінів у настанові «Лікарські засоби. Дослідження біоеквівалентності», затвердженій наказом МОЗ від 12.01.2017 р. № 22, термін «Фармацевтична еквівалентність» означає таке:

лікарські засоби є фармацевтично еквівалентними, якщо вони містять ту ж саму кількість тієї ж самої діючої речовини (діючих речовин) у тих же лікарських формах та відповідають вимогам однакових або порівнянних стандартів. Фармацевтична еквівалентність не обов’язково передбачає біоеквівалентність, оскільки відмінності у допоміжних речовинах та/або у процесі виробництва можуть призвести до більш швидкого чи більш повільного розчинення та/або абсорбції.

З огляду на зазначене, тендерна пропозиція ТОВ «Бадм-Б» не відповідала вимогам тендерної документації та мала бути відхилена замовником. Цю помилку замовника виправив орган оскарження, зобов’язавши рішенням від 12.05.2017 р. № 3725-р/пк-пз скасувати рішення про визначення переможцем процедури закупівлі ТОВ «Бадм-Б».

Зверніть увагу: у цьому випадку скаржник добився правди, адже за результатами процедури закупівлі замовник уклав з ним 21.07.2017 р. договір про закупівлю. Але цікаво те, що відповідно до інформації, розміщеної у Prozorro щодо цієї закупівлі, зараз до цього договору внесено зміни щодо зменшення загальної вартості договору.

Приклад 8. Закупівля Закарпатською обласною клінічною лікарнею імені Андрія Новака (далі — замовник) фармацевтичної продукції (закупівля № UA-2017-04-21-001355-b, очікувана вартість — 1300000,00 грн., у тому числі ПДВ).

З цією закупівлею можна ознайомитися за посиланням: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2017-05-29-001295-b.

Ця закупівля також нелегко далася замовнику. А все чому?

По-перше, замовник не врахував усі вимоги Закону № 922 ще на стадії підготовки тендерної документації. Адже виправляти помилки довелося не тільки за результатами вимог від учасників про порушення, а й за результатами розгляду органом оскарження скарги. Де ж спотикнувся замовник?

Так, учасник — ТОВ «Харківське фармацевтичне підприємство «Здоров’я народу» — у вимозі про усунення порушень вказав замовнику на те, що додаток № 2 до тендерної документації містить такі вимоги: «Запропоновані Учасником лікарські засоби повинні повністю відповідати технічним вимогам, зазначеним у специфікації. У протилежному випадку тендерні пропозиції будуть відхилені за невідповідність умовам тендерної документації».

При цьому тендерна документація містить посилання на конкретну форму випуску, активні речовини та термін зберігання, посилання на конкретну конструкцію лікарського засобу, однак не містить жодного обґрунтування необхідності цього посилання. А це прямо заборонено ст. 22 Закону № 922 та, на думку учасника, не сприяє відкритості та прозорості публічних закупівель, недискримінації учасників, запобігання проявам корупції.

Разом з тим учасник зазначив: він може запропонувати відповідні лікарські засоби, але тендерна документація, сформована таким чином, що виключається можливість надати еквівалент, а це є дискримінацією учасника.

За результатами розгляду зазначеної вимоги учасника про усунення порушень замовник її задовільнив та вніс відповідні зміни до тендерної документації з визначенням переліку лікарських засобів за міжнародною непатентованою назвою (далі — МНН) та виключенням торгових назв, вилученням з технічних характеристик термінів придатності (зберігання) лікарських засобів.

Проте порушення в тендерній документації, як ми побачимо далі, ще залишилися. Тож потім торгами замовника зайнявся орган оскарження.

Так, ТОВ «Укрфармгруп» (скаржник) оскаржив вимоги тендерної документації до органу оскарження, оскільки вважав їх дискримінаційними.

При цьому скаржник зауважив, що замовник здійснює закупівлю без поділу на лоти. При цьому відповідно до технічного завдання тендерної документації замовник закуповує «Морфін та його комбінації» (форма випуску: розчин для ін’єкцій, 20 мл/мл по 1 мл в ампулах № 5 (Активні речовини: 1 мл розчину містить у перерахунку на 100 % речовини: морфіну гідрохлориду 11,5 мг, носкапіну 5,4 мг, папаверину гідрохлориду 0,72 мг, кодеїну 1,44 мг, тебаїну 0,1 мг)).

Довідка. Як передбачено п. 18 ч. 1 ст. 1 Закону № 922, предмет закупівлі — це товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом.

Відповідно до п. 1 розд. ІІ Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 р. № 454, під час здійснення закупівлі лікарських засобів предмет закупівлі визначається за показником третьої цифри Єдиного закупівельного словника із зазначенням у дужках МНН лікарського засобу. У разі якщо предмет закупівлі лікарських засобів містить два та більше лікарських засобів, замовником у дужках визначається МНН кожного лікарського засобу.

При цьому замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за МНН, за формою випуску, за дозуванням, за обсягом та/або за місцем поставки лікарських засобів.

Разом з тим орган оскарження у рішенні зазначив, що замовник не надав документального підтвердження, що за позицією «Морфін та його комбінації» (із зазначеними вище характеристиками) може бути запропонована продукція щонайменше двох виробників, яка зареєстрована в Україні належним чином, та не спростував інформацію скаржника.

Враховуючи викладене, орган оскарження дійшов висновку: взяти участь у процедурі закупівлі зможуть лише ті учасники, які зможуть запропонувати продукцію одного виробника за цією позицією, що є дискримінаційною по відношенню до інших суб’єктів господарювання, зокрема, скаржника. Водночас орган оскарження зауважив, що відповідно до ст. 3 Закону № 922 публічні закупівлі мають здійснюватися за принципом недискримінації учасників.

Важливо! Згідно з ч. 3 ст. 5 Закону № 922 замовник не може встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників. Разом з цим відповідно до ч. 4 ст. 22 Закону № 922 тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.

З огляду на зазначене, орган оскарження констатував у рішенні наступне: дії замовника в частині встановлення в документації наведених вище вимог та формування предмета закупівлі у спосіб, наведений вище, порушують вимоги ч. 3 ст. 5 та ч. 4 ст. 22 Закону № 922, а також права та законні інтереси скаржника, пов’язані з його участю у процедурі закупівлі, та принципи недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, передбачені ст. 3 Закону № 922.

Як наслідок, за результатами розгляду скарги орган оскарження рішенням від 03.07.2017 р. № 4312-р/пр-пз зобов’язав замовника внести зміни до тендерної документації з метою усунення порушення, які зазначені в мотивувальній частині рішення.

Окрім того, замовник отримав ще одну вимогу від учасника ТОВ «Чернівціфармація» про усунення порушень, сприченених прийняттям неправомірного рішення про визначення переможця процедури закупівлі.

За результатами розгляду замовником цієї вимоги він прийняв рішення відхилити учасника ТОВ «Харківське фармацевтичне підприємство «Здоров’я народу» як переможця по закупівлі за лотом № 1 та лотом № 2, що не відповідає умовам тендерної документації.

При цьому замовник обрав переможцем ТОВ «Чернівціфармація», тобто того учасника, який звернувся із зазначеною вище вимогою. Тож зазначений учасник досягнув-таки правди в боротьбі за свої інтереси. За результатами цих торгів 31.07.2017 р. укладено договір про закупівлю.

Як бачимо, закупівельні проблеми в медичній галузі — це не просто слова, вони підкріплюються прикладами з наявними порушеннями замовників, які вони хоча й усувають, але в кожній ситуації хтось їх спонукає до виправлення закупівельних огріхів: чи то уважні та прискіпливі учасники своїми вимогами, чи то орган оскарження реакцією на скарги.

Варто зазначити, що основний лейтмотив Концепції № 582-р — це утворення ЦЗО, яка буде замість замовників здійснювати публічні закупівлі лікарських засобів та медичних виробів, тобто замовники в медицині передаватимуть повноваження замовника ЦЗО.

При цьому публічні закупівлі лікарських засобів та медичних виробів у сфері охорони здоров’я ЦЗО буде здійснювати через електронну систему закупівель Prozorro з використанням, зокрема, такого механізму, як довгострокові рамкові угоди.

Довідка. На офіційному сайті Мінекономрозвитку оприлюднено проект наказу Мінекономрозвитку «Про затвердження Порядку укладання і виконання рамкових угод».

Як передбачено п. 1.4 цього проекту, закупівля за рамковими угодами може здійснюватися як замовником, так і централізованою закупівельною організацією в інтересах замовників.

Тож вважаємо, що створення ЦЗО та здійснення на професійному рівні публічних закупівель для замовників сприятиме покращенню закупівельного клімату в медичній галузі.

Насамкінець не зайвим буде зазначити, що реалізацію Концепції № 582-р передбачено здійснити до 2019 року. Підтримувати таку реалізацію будуть міжнародні організації.

При цьому на першому етапі, а саме, до кінця 2017 року, передбачено створити ЦЗО та забезпечити реалізацію механізмів її повноцінної діяльності.

А ось на другому етапі реформування закупівель у медичній галузі планують, що ЦЗО буде вже функціонувати та закуповуватиме замість відповідних замовників.

Так, публічні закупівлі лікарських засобів та медичних виробів для задоволення потреб науково-дослідних та інших установ, підпорядкованих Національній академії медичних наук, установ, підпорядкованих МОЗ, та/або закупівлі для задоволення потреб регіональних замовників планують передати в майбутньому ЦЗО.

Як бачимо, реформи націлені на професіоналізацію закупівель в медичній галузі. Тож слідкуємо й надалі за реформуванням публічних закупівель у медицині та маємо надію, що такі реформи будуть позитивними та корисними для нашої країни, а насамперед, для українців.

Нормативні документи та скорочення

ГПК — Господарський процесуальний кодекс України від 06.11.91 р. № 1798-XII.

Концепція № 582-р — Концепція реформування механізмів публічних закупівель лікарських засобів та медичних виробів, схвалена розпорядженням КМУ від 23.08. 2017 р. № 582-р.

Закон № 922 — Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 р. № 922-VIII.

Закон № 2289 — Закон України «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.2010 р. № 2289-VI.

Орган оскарження — Колегія з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель Антимонопольного комітету України.

ЦЗО — централізована закупівельна організація.

App
Скачайте наше мобильное приложение Factor

© Factor.Media, 1995 -
Все права защищены

Использование материалов без согласования с редакцией запрещено

Ознакомиться с договором-офертой

Присоединяйтесь
Адрес
г. Харьков, 61002, ул. Сумская, 106а
Мы принимаем
ic-privat ic-visa ic-visa

Мы используем cookie-файлы, чтобы сделать сайт максимально удобным для вас и анализировать использование наших продуктов и услуг, чтобы увеличить качество рекламных и маркетинговых активностей. Узнать больше о том, как мы используем эти файлы можно здесь.

Спасибо, что читаете нас Войдите и читайте дальше