Звільнення працівників бюджетної установи, що ліквідується
Кадрові питання, особливо для бюджетної установи під час проходження процедури ліквідації, є вкрай важливими, а їх вирішення передбачає ретельне ознайомлення із положеннями КЗпП, Закону № 504/96, Закону № 3356, Порядку № 100.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП у разі ліквідації бюджетної установи передбачено розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, та дострокове розірвання строкового трудового договору до закінчення строку його чинності. Також у разі ліквідації бюджетної установи уповноважений орган має право розірвати трудовий договір за власною ініціативою без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) (ст. 431 КЗпП). Ліквідаційна комісія попереджає працівників про звільнення не пізніше, ніж за два місяці шляхом видання наказу, у якому вказується дата та причини звільнення (ст. 492 КЗпП). До закінчення двомісячного строку з дня попередження звільнення працівників з ініціативи адміністрації на зазначених підставах без їх згоди не допускається.
УВАГА!
При наявності прохання працівника скоротити строк попередження про наступне звільнення, який є обов’язковим тільки для адміністрації, працівник може бути звільнений до його закінчення, як на підставах, визначених ч. 1 ст. 40 КЗпП, так і за власним бажанням (ст. 38 КЗпП), у зв’язку з переведенням (ч. 5 ст. 36 КЗпП), за угодою сторін (ч. 1 ст. 36 КЗпП) (див. лист Мінсоцполітики від 25.05.2010 р. № 107/06/186-10).
Варто пам’ятати про норми ст. 184 КЗпП щодо заборони звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей. Звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років — ч. 6 ст. 179 КЗпП), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням. Обов’язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору.
Натомість положеннями ст. 40 КЗпП у випадку повної ліквідації установи дозволено звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці.
Також варто зазначити, що згідно із ст. 9 Закону № 3356 у разі ліквідації бюджетної установи колективний договір діє протягом усього строку проведення ліквідації.
ВАЖЛИВО!
Будь-які заходи, пов’язані із працівниками бюджетної установи, що ліквідується, можна здійснювати лише після завчасного надання професійним спілкам інформації з цього питання, включаючи інформацію про причини наступних звільнень, кількості і категорії працівників, яких це може стосуватися, про строки проведення звільнення. У цьому випадку уповноважений орган має не пізніше трьох місяців з часу прийняття рішення провести консультації з професійними спілками про заходи щодо запобігання звільненню чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом’якшення несприятливих наслідків будь-якого звільнення (ст. 494 КЗпП).
Також не пізніше ніж за два місяці до вивільнення працівників до територіального органу Державної служби зайнятості України за місцем реєстрації як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування подається інформація про масове вивільнення працівників. Подається така інформація шляхом заповнення форми звітності № 4-ПН «Інформація про заплановане масове вивільнення працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці». Детальніше про складання та подання такого звіту зазначено в Порядку № 317.
Звільнення працівника у разі ліквідації бюджетної установи здійснюється з ініціативи уповноваженого органу, тобто ліквідаційної комісії, обов’язком якої (згідно з положеннями ст. 47 КЗпП) є проведення розрахунку з працівником, видача йому трудової книжки, а також копії наказу про звільнення з роботи.
Нагадуємо:
• наказ про попередження осіб про звільнення обов’язково має містити помітку «ознайомлений(а) П. І. Б.» працівника, що звільняється, та його підпис;
• у трудовій книжці необхідно зробити запис «Звільнений(а) у зв’язку із ліквідацією установи (підстава: п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП)».
У ст. 44 КЗпП зазначено, що при припиненні трудового договору з підстави, зазначеної у п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП (тобто у разі ліквідації), працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку (який розраховується відповідно до Порядку № 100).
Окрім вихідної допомоги, працівникам виплачується грошова компенсація за невикористані щорічні відпустки, яка під час ліквідації бюджетної установи прирівнюється до звичайної виплати такої компенсації, тобто відповідно до ст. 24 Закону № 504/96 (ср. ).
Згідно з положеннями ст. 116 КЗпП розрахунок із працівником при звільненні провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Бухгалтерський облік та фінансова звітність бюджетної установи, що ліквідується
Як визначено у ст. 8 Закону № 996, бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації до дня його ліквідації. Звідси стає зрозумілим, що ведення бухгалтерського обліку бюджетної установи, яка знаходиться у стані ліквідації, відбувається до моменту внесення повідомлення про рішення щодо ліквідації бюджетної установи до ЄДР.
Відповідальність за ведення бухгалтерського обліку господарських операцій, пов’язаних із ліквідацією підприємства, включаючи оцінку майна і зобов’язань підприємства та складання ліквідаційного балансу і фінансової звітності, покладається на ліквідаційну комісію, яка утворюється відповідно до законодавства (ч. 9 ст. 8 Закону № 996).
З метою проведення усіх заходів, пов’язаних із ліквідацією бюджетної установи, ліквідаційна комісія користується рахунками в органах Казначейства, печаткою, бланками органу виконавчої влади або територіального органу, що припиняється (п. 24 Порядку № 1074). На виконання вимог ч. 6 ст. 111 ЦКУ ліквідаційна комісія (ліквідатор) повертає органам державної влади, органам місцевого самоврядування ліцензії, документи дозвільного характеру та інші документи, а також печатки та штампи. Підтвердженням цього, на нашу думку, є складений відповідний акт приймання-передавання.
На початку процесу ліквідації бюджетної установи необхідно скласти та подати до відповідних органів фінансову звітність. Згідно із положеннями ч. 3 ст. 13 Закону № 996 звітним періодом підприємства, що ліквідується, є період з початку звітного року до дати прийняття рішення про його ліквідацію.
ВАЖЛИВО!
Варто зауважити, що попри подання такої звітності, під час проведення заходів з ліквідації бюджетної установи й надалі складається і подається фінансова, бюджетна та податкова звітність установи у встановлені строки.
Склад та особливості складання фінансової та бюджетної звітності бюджетних установ врегульовані НП(С)БО № 101, НП(С)БО № 121, НП(С)БО № 124, НП(С)БО № 135, Порядком № 307, Методичними рекомендаціями № 11, листом Мінфіну від 28.03.2017 р. № 35220-06-5/8303, Порядком № 44, Інструкцією № 333 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2017, № 24, с. 3).
Складання ліквідаційного балансу бюджетної установи, що ліквідується
Для виконання вимог ч. 11 ст. 111 ЦКУ ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає ліквідаційний баланс бюджетної установи. Зазвичай, у ліквідаційному балансі відображаються результати прийнятих рішень про стягнення боргів, розподілення активів, власного капіталу та погашення (списання) зобов’язань, що повинно призвести до відсутності активів, власного капіталу та зобов’язань ліквідованого підприємства на заключну дату складання ліквідаційного балансу.
УВАГА!
Оскільки форма ліквідаційного балансу, як і проміжного ліквідаційного балансу, не визначена на законодавчому рівні, пропонуємо також складати його за формою № 1-дс.
Як вже зазначалося, бухгалтерський облік ведеться до моменту внесення повідомлення про рішення щодо ліквідації бюджетної установи до ЄДР, а звітним періодом підприємства, що ліквідується, є період з початку звітного року до дати прийняття рішення про його ліквідацію (ст. 8, ч. 3 ст. 13 Закону № 996). У свою чергу, відповідно до НП(С)БО № 101 баланс — це звіт про фінансовий стан суб’єкта державного сектору, який відображає на певну дату активи, зобов’язання та власний капітал. Саме тому ліквідаційний баланс складається на дату ухвалення рішення про ліквідацію, проте із зазначенням нульових залишків, оскільки на момент його фактичного складання в бухгалтерському обліку бюджетної установи, що ліквідується, вже відображено дані передавального акта.
Позиція щодо формування ліквідаційного балансу на дату прийняття рішення про ліквідацію також зазначається в роз’ясненнях ДФС у категорії 135.02: «До органу ФС подається тільки один ліквідаційний баланс — на дату прийняття рішення про ліквідацію у вигляді комплекту річної фінансової звітності, та за наявності копії передавального акта або розподільчого балансу», що повністю відповідає вимогам ч. 3 ст. 13 Закону № 996.
ВАЖЛИВО!
Згідно із п. 8 розд. 1 Порядку № 307 суб’єкти державного сектору, які ліквідовані або припинили свою діяльність протягом звітного періоду, складають фінансову звітність в обсязі річної і подають суб’єкту державного сектору, під контролем якого вони перебували, та органам Казначейства за місцем обслуговування. У фінансовій звітності таких суб’єктів державного сектору залишки на кінець звітного періоду не зазначаються.
Фінансування та видатки бюджетної установи, що ліквідується
Відповідно до ч. 10 ст. 51 БКУ у разі ліквідації або реорганізації державних органів у поточному бюджетному періоді забезпечення їх діяльності у наступному бюджетному періоді до завершення процедур ліквідації або реорганізації здійснюється в межах видатків, передбачених новим державним органам, які визначені правонаступниками чи яким передаються функції органів, що ліквідуються або реорганізуються.
Натомість у ст. 2 Закону № 783 зазначено, що органи державної влади здійснюють свою діяльність виключно за рахунок бюджетного фінансування (крім випадків, визначених цим Законом) у межах, передбачених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік. Фінансування утворення, реорганізації та ліквідації органів державної влади здійснюється в межах коштів, передбачених на утримання органів державної влади Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік або (у разі недостатності такого фінансування) після внесення відповідних змін до такого Закону.
Передача документів бюджетної установи, що ліквідується, до архіву
Відповідно до ч. 13 ст. 111 ЦКУ у разі ліквідації бюджетної установи документи, що підлягають обов’язковому зберіганню, передаються в установленому законодавством порядку відповідним архівним установам. Тотожна норма міститься у Законі № 3814, а саме у ст. 31, відповідно до якої у разі ліквідації або реорганізації державних органів, органів місцевого самоврядування, державних і комунальних підприємств, установ та організацій документи, що нагромадилися за час їх діяльності, передаються ліквідаційною комісією (ліквідатором) правонаступникам у порядку, встановленому Міністерством юстиції України, із збереженням відповідної форми власності на зазначені документи, а у випадках відсутності правонаступників — відповідним державним архівним установам або іншим місцевим архівним установам.
Перед початком підготовки документів для передачі до архівної установи ліквідаційна комісія проводить експертизу цінності документів з метою визначення документів, які слід передати до архівної установи. За результатами такої експертизи складається акт про вилучення справ до знищення, а також описи справ постійного, тимчасового зберігання та справ з особового складу для подальшої передачі в архів. Описи складаються окремо на всі зазначені справи. Акт про вилучення до знищення документів, строк зберігання яких минув, складається на всі справи установи, які знищуються. Знищення документів проводиться після погодження описів справ та актів архівною установою, затверджених ліквідаційною комісією (ліквідатором).
Для полегшення роботи з визначення строків зберігання документів і доцільності їх здачі до архівної установи слід керуватися Переліком № 578/5.
Окремі положення щодо передачі до архіву документів передбачені податковим законодавством. Відтак у п. 44.3 ПКУ зазначено, що у разі ліквідації платника податків документи, визначені п. 44.1 цієї статті, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів, що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву. Відповідно до п. 44.1 ПКУ такими документами є первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Також українським законодавством передбачено перелік видів документів, пов’язаних із забезпеченням соціального захисту громадян, що мають надходити до архівних установ у разі ліквідації установ, які не належать до джерел формування Національного архівного фонду (Перелік № 430/5). До таких документів належать:
1) документи з кадрових питань (особового складу), у тому числі пов’язані із нарахуванням і виплатою заробітної плати працівникам (накази з кадрових питань, рішення про прийом, переведення, звільнення працівників, їх матеріальне заохочення, надбавки, сумісництво, виплату заробітної плати; трудові договори, угоди, контракти; документи з атестації робочих місць; колективні договори; книга реєстрації табельних номерів; особові справи, особові картки працівників; особові рахунки працівників або відомості нарахування заробітної плати; акти нещасних випадків на виробництві, журнали їх реєстрації; табелі виходів чи наряди працівників зі шкідливими умовами праці; інші документи, які можуть забезпечити соціальний захист працівників установи);
2) деякі види організаційно-розпорядчих документів, що містять інформацію про установу, яка ліквідована (рішення уповноваженого органу про ліквідацію бюджетної установи; накази про ліквідацію; ліквідаційний баланс; довідки про закриття рахунків у Державній казначейській службі України; довідки про зняття з обліку органами статистики, податковими, пенсійними органами).
Факт знищення документів ліквідаційною комісією підтверджується приймально-здавальними накладними організацій, що займаються заготівлею вторинної сировини.
Факт передачі документів бюджетної установи, яка ліквідується, до архівної установи підтверджується актом приймання-передавання, підписаним у двох примірниках для обох сторін, а також довідкою про прийняття документів до архіву.
Приймання документів до архівної установи здійснюється у присутності представника ліквідаційної комісії.
Проведення державної реєстрації припинення бюджетної установи внаслідок її ліквідації
Відповідно до ч. 13 ст. 17 Закону № 755 для державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації на підставі рішення про припинення юридичної особи, прийнятого відповідним державним органом, після закінчення процедури припинення, але не раніше закінчення строку заявлення вимог кредиторами, подаються такі документи:
1) заява про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації;
2) довідка архівної установи про прийняття документів, що відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню.
Строк розгляду документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій щодо юридичних осіб здійснюється протягом 24 годин після надходження документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій, крім вихідних та святкових днів (ч. 1 ст. 26 Закону № 755).
Відповідальність за порушення порядку припинення бюджетної установи
За порушення порядку припинення бюджетної установи передбачено адміністративну відповідальність згідно зі ст. 1666 КпАП. Наведемо її у таблиці:
Відповідальність за порушення порядку припинення бюджетної установи
| № з/п | Порушення | Відповідальність |
| 1 | Неподання в установлений законом строк державному реєстраторові документів, обов’язкове подання яких встановлено законом для припинення юридичної особи, чи подання недостовірних відомостей у таких документах | Тягнуть за собою накладення штрафу на голову комісії з припинення юридичної особи, ліквідаційної комісії, на ліквідатора або на посадових осіб від 60 до 80 НМДГ (від 1020 до 1360 грн.) |
| 2 | Неподання в установлений законом строк державному реєстраторові документів, обов’язкове подання яких встановлено законом для припинення юридичної особи, чи подання недостовірних відомостей у таких документах, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення | Тягнуть за собою накладення штрафу на голову комісії з припинення юридичної особи, ліквідаційної комісії, на ліквідатора або на посадових осіб від 80 до 100 НМДГ (від 1360 до 1700 грн.) |
| 3 | Відсутність бухгалтерського обліку або ведення його з порушенням установленого порядку, несвоєчасне, неповне або з порушенням установленого порядку проведення інвентаризації майна, порушення порядку проведення оцінки майна, складення ліквідаційного балансу (проміжного балансу), розподільчого балансу, передавального акта під час припинення юридичної особи | Тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб юридичної особи, інших осіб, залучених до припинення юридичної особи, від 100 до 150 НМДГ (від 1700 до 2550 грн.) |
| 4 | Ухилення голови комісії з припинення юридичної особи, ліквідаційної комісії, ліквідатора, інших осіб, залучених до припинення юридичної особи, від проведення припинення юридичної особи або від складення ліквідаційного балансу (проміжного балансу), розподільчого балансу, передавального акта, обов’язкове подання якого встановлено законом для проведення припинення юридичної особи | Тягне за собою накладення штрафу від 100 до 150 НМДГ (від 1700 до 2550 грн.) |
| 5 | Неподання, несвоєчасне подання або подання не в повному обсязі на вимогу органів доходів і зборів або Пенсійного фонду України для проведення позапланових перевірок первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, податкової звітності та інших документів, що пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, інших сум, що пов’язані із такими зобов’язаннями, дотриманням вимог іншого законодавства, контроль за яким покладено на зазначені органи та фонди, несвоєчасне, неповне або з порушенням встановленого порядку проведення на вимогу органу доходів і зборів інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей та коштів під час припинення юридичної особи | Тягнуть за собою накладення штрафу на голову комісії з припинення юридичної особи, ліквідаційної комісії, на ліквідатора, інших осіб, залучених до припинення юридичної особи, від 100 до 150 НМДГ (від 1700 до 2550 грн.) |
| 6 | Дії, передбачені у пп. 3 — 5, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення | Тягнуть за собою накладення штрафу на голову комісії з припинення юридичної особи, ліквідаційної комісії, на ліквідатора, інших осіб, залучених до припинення юридичної особи, від 150 до 200 НМДГ (від 2550 до 3400 грн.) |
| 7 | Безпідставне заперечення органів доходів і зборів, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування проти проведення державної реєстрації припинення юридичної особи | Тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб органу доходів і зборів, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування від 200 до 250 НМДГ (від 3400 до 4250 грн.) |
| 8 | Непроведення або несвоєчасне проведення органами доходів і зборів, фондів соціального страхування та Пенсійного фонду України перевірок, пов’язаних з припиненням юридичної особи, та ненадання або несвоєчасне надання відповідних довідок про відсутність заборгованості із сплати податків, зборів або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування, контроль за справлянням яких здійснюють органи доходів і зборів, фонди соціального страхування та Пенсійний фонд України | Тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб органу доходів і зборів, фондів соціального страхування та Пенсійного фонду України від 200 до 250 НМДГ (від 3400 до 4250 грн.) |
Зверніть увагу: відповідальність за порушення порядку припинення юридичної особи не застосовується до голови ліквідаційної комісії, ліквідатора, інших осіб, залучених до припинення юридичної особи, якщо такі порушення відбулися внаслідок недотримання органами доходів і зборів, фондів соціального страхування та Пенсійного фонду України строків надання відповідних довідок та проведення відповідних перевірок (ст. 1666 КпАП).
НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ ТА СКОРОЧЕННЯ
БКУ — Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 р. № 2456-VI.
ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.
ГКУ — Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV.
КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р. № 322-VIII.
ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
КпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-Х.
Закон № 996 — Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV.
Закон № 3166 — Закон України «Про центральні органи виконавчої влади» від 17.03.2011 р. № 3166-VI.
Закон № 2658 — Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 р. № 2658-ІІІ.
Закон № 504/96 — Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.
Закон № 3356 — Закон України «Про колективні договори і угоди» від 01.07.93 р. № 3356-ХІІ.
Закон № 783 — Закон України «Про джерела фінансування органів державної влади» від 30.06.99 р. № 783-XIV.
Порядок № 100 — Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100.
Порядок № 1588 — Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 р. № 1588.
Порядок № 307 — Порядок заповнення форм фінансової звітності в державному секторі, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28.02.2017 р. № 307.
Методичні рекомендації № 11 — Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів суб’єктів державного сектору, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 р. № 11.
Інструкція № 333 — Інструкція про застосування економічної класифікації видатків бюджету, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012 р. № 333.
Положення № 879 — Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 р. № 879.
План рахунків — План рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2013 р. № 1203.
Лист № 107/06/186-10 — лист Міністерства праці та соціальної політики України «Щодо звільнення у зв’язку із змінами в організації виробництва та праці» від 25.05.2010 р. № 107/06/186-10.
Лист № 821/13/155-13 — лист Міністерства соціальної політики України «Про оплату праці членів ліквідаційної комісії» від 24.09.2013 р. № 821/13/155-13.
Лист № 35220-06-5/8303 — лист Міністерства фінансів України «Щодо складання фінансової звітності суб’єктами державного сектору» від 28.03.2017 р. № 35220-06-5/8303.
Лист № 31-34000-10-10/15607 — лист Міністерства фінансів України «Щодо списання непокритих збитків підприємства, що ліквідується» від 02.08.2007 р. № 31-34000-10-10/15607.
Лист № 5916 — лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва «Про надання роз’яснення» від 18.07.2011 р. № 5916.
Роз’яснення ДФС у категорії 135.02 — роз’яснення «Порядок складання та термін надання до органу ДФС ліквідаційного балансу у разі припинення діяльності юридичної особи» у категорії 135.02 Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу Державної фіскальної служби України.
НМДГ — неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
