Закупівля електроенергії на 2021 рік: перевірте, чи все зробили правильно

1. Закупівля електроенергії: які зміни чекають на закупівельників у 2021 році

Дійсно, на закупівельників-бюджетників з 1 січня 2021 року чекають суттєві зміни у сфері закупівлі електроенергії. Насамперед звернемо увагу на положення п. 13 розд. XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2019¹.

¹ Закон України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 р. № 2019-VIII.

Так, тимчасово, на період з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2020 року, універсальні послуги, окрім побутових та малих непобутових споживачів, надаються постачальником таких послуг також бюджетним установам незалежно від розміру договірної потужності та іншим споживачам, електроустановки яких приєднані до електричних мереж з договірною потужністю до 150 кВт. У зазначений період на бюджетні установи незалежно від розміру договірної потужності та на інших споживачів, електроустановки яких приєднані до електричних мереж з договірною потужністю до 150 кВт, поширюються всі права та обов’язки, передбачені Законом № 2019, для малих непобутових споживачів щодо отримання універсальних послуг, передбачених ст. 63 Закону № 2019.

Зазначимо, що постачальник універсальної послуги (далі — ПУП) — це визначений відповідно до цього Закону електропостачальник, який виконує зобов’язання щодо надання універсальної послуги.

У свою чергу, універсальна послуга — це постачання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам, що гарантує їхні права бути забезпеченими електричною енергією визначеної якості на умовах, визначених відповідно до Закону № 2019, на всій території України.

При цьому законодавець передбачив, що ПУП не може відмовити побутовому та малому непобутовому споживачу, які знаходяться на території здійснення його діяльності, в укладенні договору постачання електричної енергії.

Водночас ПУП має надавати універсальні послуги за економічно обґрунтованими, прозорими та недискримінаційними цінами, що формуються ним відповідно до методики (порядку), затвердженої НКРЕКП² як Регулятором. Такі послуги включають, зокрема, ціну купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії, ціну (тариф) на послуги постачальника універсальних послуг, ціни (тарифи) на послуги оператора системи передачі та оператора системи розподілу відповідно до укладених договорів про надання відповідних послуг. Зауважте: основна складова ціни у вартості універсальної послуги припадає на електроенергію, а супутні послуги, які включені до загальної вартості універсальної послуги, не перевищують самої вартості електроенергії.

² Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Варто зазначити, що покладення зобов’язань з надання універсальних послуг та/або постачання «останньої надії» не обмежує права електропостачальника здійснювати постачання електричної енергії за вільними цінами. Про це зазначено в ч. 4 ст. 56 Закону № 2019.

Тож далі з’ясуємо, яким чином споживач-бюджетник має право здійснити закупівлю електроенергії.

Так, споживач має право купувати електричну енергію для власного споживання за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку, за умови укладення ним договору про врегулювання небалансів і договору про надання послуг з передачі електричної енергії з оператором системи передачі, а у разі приєднання до системи розподілу — договору про надання послуг з розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу. Або в інший спосіб — купувати електричну енергію на роздрібному ринку в електропостачальників або у виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії на об’єктах розподіленої генерації, за правилами роздрібного ринку.

При цьому споживач електричної енергії має право на вибір електропостачальника. Таке право споживача закріплено в п. 5.5.1 гл. 5.5 розд. V Правил № 312³. До того ж споживач має право змінювати електропостачальника на умовах, визначених Законом № 2019 та Правилами № 312.

³ Правила роздрібного ринку електричної енергії, затверджені постановою НКРЕКП від 14.03.2018 р. № 312.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади установлені Законом № 922⁴.

⁴ Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 р. № 922-VIII.

Нагадаємо, що згідно з ч. 1 ст. 3 Закону № 922 цей Закон застосовується до замовників-бюджетників за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тис. грн, а робіт — 1,5 млн грн. При цьому предмет закупівлі — це товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).

Товари — це продукція, об’єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов’язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів.

Послуги — це будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт.

Предмет закупівлі замовник визначає відповідно до Порядку № 708⁵ із застосуванням Єдиного закупівельного словника⁶.

⁵ Порядок визначення предмета закупівлі, затверджений наказом Мінекономрозвитку від 15.04.2020 р. № 708.

⁶ Національний класифікатор України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затверджений наказом Мінекономрозвитку від 23.12.2015 р. № 1749.

Зазначимо, що електроенергія як предмет закупівлі в розумінні Закону № 922 та Порядку № 708 є товаром. Якщо закуповують електроенергію в ПУПа як універсальну послугу, то такий предмет закупівлі в розумінні Закону № 922, Порядку № 708 також буде товаром, оскільки супутні послуги не перевищують вартості самої електроенергії в універсальній послузі.

З огляду на те, що в обох випадках предметом закупівлі є товар (а саме електроенергія), то при прийнятті рішення щодо необхідності проведення процедури закупівлі для товару замовник-бюджетник застосовує вартісну межу 200 тис. грн.

Враховуючи положення нормативних актів у сфері публічних закупівель та у сфері електроенергетики, можна дійти таких висновків.

1. У 2020 році замовник як споживач мав право, а не обов’язок закуповувати електроенергію в ПУПа. При цьому ринок електроенергії є конкурентним, а тому замовник як споживач мав право закуповувати електроенергію й у звичайного постачальника. Для цього замовнику варто було здійснити всі залежні від нього дії.

Здійснити закупівлю електроенергії саме на відкритому ринку шляхом відкритих торгів, якщо очікувана вартість електроенергії дорівнювала або перевищувала 200 тис. грн.

Або ж провести спрощену закупівлю, якщо очікувана вартість електроенергії дорівнювала або перевищувала 50 тис. грн.

З огляду на зазначене, протягом 2019-2020 років споживачі-бюджетники мали право закупити електроенергію як в електропостачальника, так і в ПУПа.

2. А ось з 01.01.2021 р. ситуація зміниться. Оскільки не всі замовники-бюджетники в новому році зможуть закуповувати електроенергію як універсальну послугу в ПУПа.

Це пов’язано з тим, що п. 13 розд. XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2019 втратить чинність.

Таким чином, замовники-бюджетники не мають права закуповувати електроенергію як універсальну послугу в ПУПа на 2021 рік, якщо такий замовник не є малим непобутовим споживачем.

2. За якою процедурою закуповувати електроенергію на 2021 рік

Як передбачено ч. 1 ст. 13 Закону № 922, закупівлі здійснюють шляхом застосування однієї з таких конкурентних процедур:

• відкриті торги;

• торги з обмеженою участю;

• конкурентний діалог.

Зазначимо, що відкриті торги є основною процедурою закупівлі.

При цьому, як виняток, замовники можуть застосовувати переговорну процедуру закупівлі відповідно до умов, визначених у ч. 2 ст. 40 Закону № 922.

Як ми зазначали, нині ринок електроенергії є конкурентним.

Право закуповувати електроенергію в ПУПа замовники-бюджетники, які не є малими непобутовими споживачами, втрачають з 01.01.2021 р.

Тож вбачається, що такі замовники для забезпечення електроенергією мають її закуповувати шляхом проведення відкритих торгів, якщо очікувана вартість електроенергії дорівнює або перевищує 200 тис. грн.

Або ж шляхом проведення спрощеної закупівлі, якщо очікувана вартість електроенергії дорівнює або перевищує 50 тис. грн і менше 200 тис. грн.

До речі, НКРЕКП — регулятор у сфері електроенергетики звертав увагу бюджетних установ на майбутні зміни щодо закупівлі електроенергії.

Насамперед 26.10.2020 р. НКРЕКП зверталась до постачальників універсальних послуг з вимогою до 01.11.2020 р. повідомити споживачів-бюджетників щодо припинення надання універсальної послуги з 01.01.2021 р.

А також просила поінформувати їх про процедуру зміни електропостачальника на іншого відповідно до порядку, визначеного в розд. VI Правил № 312.

Також 06.11.2020 р. НКРЕКП звертала увагу бюджетних організацій на необхідність терміново провести процедури закупівель для укладення договору про постачання електричної енергії.

Як зазначав Регулятор, із відповідними листами НКРЕКП зверталась до голів обласних державних адміністрацій із закликом провести додаткову роз’яснювальну роботу серед бюджетних установ та організацій всіх рівнів бюджетів, що належать до їх сфери управління.

Зокрема, НКРЕКП наполягала якнайшвидше провести процедури закупівлі/спрощеної закупівлі для завчасного укладення договору про постачання електричної енергії відповідно до порядку, визначеного розд. VI Правил № 312.

Із зазначеними зверненнями НКРЕКП до споживачів і ПУПів можна ознайомитись за посиланнями:

www.nerc.gov.ua/?news=10745

www.nerc.gov.ua/?news=10674

Замовники-бюджетники на 2021 рік мають закуповувати електроенергію:

1) шляхом відкритих торгів — якщо очікувана вартість електроенергії дорівнює або перевищує 200 тис. грн;

2) шляхом спрощеної закупівлі — якщо очікувана вартість електроенергії дорівнює або перевищує 50 тис. грн і менше 200 тис. грн;

3) шляхом укладання прямого договору — якщо очікувана вартість електроенергії менше 50 тис. грн.

3. Договір на 2021 рік: укладаємо новий або продовжуємо старий?

Доля чинних договорів про закупівлю електроенергії — одне з хвилюючих питань для кожного замовника. Як бути з договорами на закупівлю електроенергії на 2021 рік? Чи обов’язково замовнику укладати новий договір? Чи можливо продовжити на 20 % чинний договір? Знайдемо відповіді на ці запитання та розвіємо ваші сумніви.

Добре відомо, що законодавець заборонив придбавати товари, роботи та послуги до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених Законом № 922.

Також заборонено укладати договори про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом. Усі ці заборони передбачені в ч. 10 ст. 3 Закону № 922.

Отже, придбавати будь-що, зокрема електроенергію, до проведення процедури закупівлі або спрощеної закупівлі, до укладення договору — це порушення зазначеного Закону.

При цьому нагадаємо, що за таке порушення згідно зі ст. 164¹⁴ КУпАП⁷ передбачена чимала адміністративна відповідальність.

⁷ Кодекс України про адміністративні порушення від 07.12.84 р. № 8073-X.

До того ж штраф накладають не тільки на уповноважену особу замовника-закупівельника, а й на керівника замовника.

З огляду на зазначений розмір штрафів, для забезпечення потреби в електроенергії на 2021 рік, зокрема на початку року, замовникам варто укласти до 01.01.2021 р. договір про закупівлю за результатами проведеної процедури закупівлі або спрощеної закупівлі залежно від очікуваної вартості електроенергії.

Саме такі дії допоможуть замовникам убезпечити себе від адміністративної відповідальності.

Також є ще один вихід із ситуації з забезпеченням електроенергією на початку 2021 року — продовжити дію договору, укладеного в 2020 році.

Нагадаємо: договір про закупівлю — це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Далі розглянемо детально, в якому випадку можна застосувати механізм продовження дії минулорічних договорів.

Так, замовник не має права змінювати істотні умови договору про закупівлю після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, перелічених у ч. 5 ст. 41 Закону № 922.

Один із таких випадків законодавець передбачив у п. 8 ч. 5 ст. 41 Закону № 922. Це випадок, якщо умови договору змінюють у зв’язку із застосуванням положень ч. 6 ст. 41 цього Закону.

Тож якщо замовник вирішив застосувати положення ч. 6 ст. 41 Закону № 922, варто враховувати такі особливості.

1. Застосувати зазначену норму Закону № 922 мають право всі замовники, які здійснюють закупівлю в установленому цим Законом порядку.

2. Зазначена норма щодо 20 %-вих змін договору поширюється й на договори, укладені за результатами допорогової закупівлі, а саме на договори, які замовник уклав за результатами спрощеної закупівлі.

Але якщо укладено договір без проведення спрощеної закупівлі (у зв’язку з її незастосуванням через один із винятків, перелік яких передбачено в ч. 7 ст. 3 Закону № 922) або договір укладено щодо допорогової закупівлі до 50 тис. грн, тоді норми Закону № 922 щодо 20 %-вих змін на такі договори не поширюються.

3. Продовжити дію договору про закупівлю замовник має право лише в разі, якщо строк дії договору не закінчився в установленому чинним законодавством порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 631 ЦКУ⁸ строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору.

⁸ Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.

4. Зауважте, що 20 % має відраховуватися від остаточної (кінцевої) вартості укладеного договору про закупівлю, при цьому з урахуванням усіх змін (у разі їх наявності), які були до нього внесені. Наприклад, якщо протягом року до договору вносили зміни щодо зменшення обсягів закупівлі, тоді 20 % відраховується від кінцевої зменшеної суми договору.

5. Продовжувати попередній договір не обов’язково на 20 % суми, визначеної в ньому, цей обсяг може бути й меншим. Але головне — продовження попереднього договору не може бути більше ніж 20 %.

6. Норма ч. 6 ст. 41 Закону № 922 стосується тільки тих замовників, які є стороною договору про закупівлю, укладеного за результатами процедури закупівлі або спрощеної закупівлі. Якщо ж відбулася зміна замовника без правонаступництва, тобто новому замовнику від попереднього замовника не перейшли в установленому законодавством порядку права та обов’язки за укладеним договором про закупівлю, то продовження строку дії такого договору про закупівлю на підставі зазначеної норми Закону № 922 не може вважатися таким, що відповідає чинному законодавству.

Питання щодо реорганізації суб’єктів господарювання визначено в гл. 7 (ст. 104 — 112) ЦКУ.

7. Законодавець пов’язує застосування норми ч. 6 ст. 41 Закону № 922 з видатками, затвердженими в установленому порядку.

З огляду на зазначене, якщо замовник має чинний договір на закупівлю електроенергії за вільними цінами у 2020 році, укладений за результатами відкритих торгів або переговорної процедури закупівлі (наприклад, якщо два рази не відбувся тендер), або ж спрощеної закупівлі, то на період проведення процедури закупівлі чи спрощеної закупівлі він може продовжити дію такого договору в межах 20 % обсягу електроенергії, передбаченого в цьому договорі. Таким чином, цей варіант також забезпечить замовнику потребу в електроенергії на початку 2021 року протягом періоду, поки триватиме процедура закупівлі або спрощена закупівля.

Окремо розглянемо замовників, які уклали у 2020 році договір про закупівлю електроенергії в постачальника універсальних послуг. Чи можуть такі замовники продовжити саме такі договори на 20 %?

Як уже зазначалось вище, можливість закуповувати електроенергію в ПУПа бюджетним установам незалежно від розміру договірної потужності та іншим споживачам, електроустановки яких приєднані до електричних мереж з договірною потужністю до 150 кВт, законодавець надав тимчасово, на період з 01.01.2019 р. по 31.12.2020 р.

Таким чином, у 2021 році закуповувати електроенергію як універсальну послугу в постачальника універсальних послуг мають право тільки побутові та малі непобутові споживачі.

У разі якщо бюджетна установа не належить до названих категорій споживачів, то й закуповувати електроенергію як універсальну послугу не має права.

З огляду на зазначене, якщо замовник-бюджетник не має права закуповувати в 2021 році електроенергію в ПУПа, то відповідно він не має права й продовжити договір, укладений у 2020 році з ПУПом, на 20 %, керуючись положеннями ч. 6 ст. 41 Закону № 922 або ж ч. 5 ст. 36 Закону № 922 (у редакції Закону № 922 до 19.04.2020 р.).

1. На 2021 рік замовники мають укласти до 1 січня 2021 року договір про закупівлю за результатами процедури закупівлі чи спрощеної закупівлі або прямий договір, залежно від очікуваної вартості предмета закупівлі електроенергії.

2. Чинний договір на закупівлю електроенергії за вільними цінами у 2020 році, укладений за результатами процедури закупівлі чи спрощеної закупівлі, можна продовжити в межах 20 % обсягу електроенергії.

3. Чинний договір, укладений з ПУПом на універсальну послугу, не можна продовжити на 20 %.

4. Як закуповувати електроенергію для гуртожитків

На балансі деяких замовників є гуртожитки, мешканці яких є фактичними споживачами електроенергії, що закуповують саме замовники. Чи є у такому разі якісь особливості закупівлі електроенергії для таких замовників?

Для відповіді на це запитання звернемось до термінології, наведеної в Законі № 2019, та з’ясуємо, до якої категорії споживачів віднесено замовників.

Як передбачено п. 47 ч. 1 ст. 1 Закону № 2019, непобутовий споживач — це фізична особа — підприємець або юридична особа, яка купує електричну енергію, що не використовується нею для власного побутового споживання.

При цьому малий непобутовий споживач — це споживач, який не є побутовим споживачем і купує електричну енергію для власного споживання, електроустановки якого приєднані до електричних мереж з договірною потужністю до 50 кВт.

Водночас побутовий споживач — це індивідуальний побутовий споживач (фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність) або колективний побутовий споживач (юридична особа, створена шляхом об’єднання фізичних осіб — побутових споживачів, яка розраховується за електричну енергію за показами загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб таких фізичних осіб, що не включають професійну та/або господарську діяльність).

Тож насамперед замовник має визначити, до якої категорії споживачів він належить.

При цьому ще раз акцентуємо увагу: ринок електроенергії є конкурентним і з 01.01.2021 р. замовники-бюджетники втрачають право закуповувати електроенергію в ПУПа відповідно до розд. XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2019.

У цьому разі, обираючи процедуру закупівлі, замовнику варто пам’ятати: основною процедурою закупівлі відповідно до Закону № 922 є відкриті торги. Водночас, починаючи з очікуваної вартості предмета закупівлі 50 тис. грн, замовники мають проводити в електронній системі закупівель спрощену закупівлю.

З огляду на зазначене, при здійсненні закупівлі електроенергії для потреб гуртожитку замовник має враховувати вищенаведене й не вчиняти дій, спрямованих на уникнення застосування положень Закону № 922.

Закуповувати електроенергію для гуртожитків на 2021 рік необхідно з дотриманням вимог Закону № 922 та законодавства у сфері електроенергетики.

5. Закупівля електроенергії та послуг з розподілу: разом чи окремо?

Як передбачено п. 3.1.6 гл. 3.1 розд. III Правил № 312 постачання електричної енергії споживачу здійснюється, якщо споживач є стороною діючих договорів:

• про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії;

• про постачання електричної енергії споживачу або про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, або про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії».

Тобто перед укладенням договору закупівлі електроенергії за вільними цінами замовник має укласти договір на її розподіл з оператором системи розподілу.

Варто зазначити, що ініціатором укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у разі зміни споживача, форми власності чи власника електроустановки є споживач. Саме про це свідчить абз. 1 п. 2.1.3 гл. 2.1 розд. II Правил № 312. У такому разі споживач укладає договір споживача про розподіл (передачу) електричної енергії шляхом приєднання до публічного договору за наявності паспорта точки розподілу.

А ось у разі надання послуги з приєднання до електричних мереж ініціатором укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії є оператор системи. Про це зазначено в абз. 2 п. 2.1.3 гл. 2.1 розд. II Правил № 312.

Зазначимо, що оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на підставі договорів про надання послуг з розподілу (абз. 1 ч. 4 ст. 46 Закону № 2019).

Договори про надання послуг з розподілу є публічними договорами приєднання, їх укладають на основі типових договорів, форми яких затверджує Регулятор.

До того ж договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання. Тому ОСР⁹ зобов’язаний на головній сторінці свого вебсайту, а також у друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності, та у власних центрах обслуговування споживачів розмістити редакцію договору про надання послуг з розподілу електричної енергії та роз’яснення щодо укладення та приєднання споживача до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії.

⁹ Оператор системи розподілу.

Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії за ініціативою споживача або оператора системи відповідно до визначених Правилами № 312 випадків зазвичай укладається шляхом приєднання споживача за заявою-приєднанням до розробленого оператором системи розподілу договору на умовах складеного оператором системи розподілу паспорта точки розподілу.

Такий договір укладають з урахуванням норм ст. 633, 634, 641, 642 ЦКУ за формою договору, наведеною в додатку 3 до Правил № 312. Натомість договірні умови розподілу електроенергії визначено в гл. 2.1 розд. II Правил № 312.

Ще одне важливе уточнення. У разі якщо за об’єктом оформлено паспорт точки (паспорти точок) розподілу, ОСР не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору споживача про надання послуг з розподілу електроенергії. При цьому сторони можуть за взаємною згодою оформляти додатки до такого договору, в яких узгоджують організаційні та технічні особливості розподілу електричної енергії.

За якою формою укладають договір? За ініціативою однієї із сторін договір споживача про розподіл електричної енергії оформляють у паперовій формі. До того ж у разі необхідності визначення за взаємною згодою сторін додаткових умов договору, які конкретизують його умови, документ оформляють у паперовій формі.

Цікаво, яку процедуру застосувати для закупівлі послуг з розподілу електроенергії? Відповісти на це запитання замовника не складно, оскільки для цього керуємось загальним правилами, визначеними Законом № 922.

Так, якщо очікувана вартість послуг з розподілу електроенергії дорівнюватиме або перевищуватиме 200 тис. грн, то укладенню договору на розподіл має передувати проведення процедури закупівлі. У такому разі це буде переговорна процедура.

Яка підстава? У зв’язку з відсутністю конкуренції, оскільки розподіл електроенергії є монопольною діяльністю (п. 2 ч. 2 ст. 40 Закону № 922).

Нагадаємо, що переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі, якщо роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання за наявності такого випадку, як відсутність конкуренції з технічних причин.

Інша річ — якщо очікувана вартість послуг з розподілу електроенергії дорівнюватиме або перевищуватиме 50 тис. грн і буде меншою 200 тис. грн. Зазвичай для таких випадків законодавець передбачив обов’язкове проведення спрощеної закупівлі за умови, якщо вартість предмета закупівлі в межах зазначених вартісних порогів.

Однак у даному випадку предметом закупівлі є саме послуги з розподілу електроенергії. Тому замовник може застосувати п. 2 ч. 7 ст. 3 Закону № 922 та укласти прямий договір з ОСР, керуючись такою підставою, як відсутність конкуренції з технічних причин.

6. Як замовник оплачує електроенергію та послуги з розподілу

Послуги з розподілу або передачі електричної енергії оплачують відповідно до умов договору споживача з електропостачальником або споживачем, або електропостачальником на зазначений у відповідних договорах поточний рахунок оператора системи. Ці та інші вимоги до порядку розрахунків за електроенергію передбачені в розд. IV Правил № 312.

При цьому оплату послуг, наданих оператором системи, здійснюють за тарифами, які встановлює НКРЕКП відповідно до затвердженої нею методики.

Тарифи на послуги оператора системи оприлюднюють у порядку та строки, визначені нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Порядок оплати споживачем послуг оператора системи та послуг постачальника послуг комерційного обліку має відповідати порядку розрахунків, визначеному в укладеному договорі про постачання електричної енергії споживачу (комерційній пропозиції, яка є додатком до цього договору).

Зазначимо, що електропостачальник включає до єдиного платіжного документа за електричну енергію також суми оплати за послуги оператора системи, якщо таку оплату забезпечує електропостачальник, у тому числі за послуги оператора системи передачі, та послуги постачальника послуг комерційного обліку, якщо оплата за ці послуги забезпечується електропостачальником.

Такі правила щодо зазначення платежів у платіжному документі встановлено в п. 4.31 розд. IV Правил № 312.

З цього питання варто також додати, що публічні комерційні пропозиції електропостачальника мають бути розділені за їх умовами (одна комерційна пропозиція має містити лише один з варіантів), визначеними п. 3.2.8. гл. 3.2 розд. III Правил № 312. Зокрема, за такими способами, як:

1) визначення ціни на електричну енергію (із застосуванням ціни, не диференційованої за періодами часу, або цін, диференційованих за періодами часу (годинами) доби, або погодинних цін тощо);

2) оплата електричної енергії (планові платежі або попередня оплата, або оплата за фактично відпущену електричну енергію);

3) оплата послуг з розподілу електричної енергії (через електропостачальника або напряму з оператором системи).

При цьому умови комерційної пропозиції мають бути однозначними, без можливості подвійного тлумачення. Пояснимо, який порядок оплати за електроенергію визначено в Примірному договорі постачання електричної енергії споживачу, затвердженому постановою НКРЕКП від 14.03.2018 р. № 312.

Так, споживач здійснює плату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії або у складі вартості (ціни) електричної енергії постачальника, або безпосередньо оператору системи, з яким споживач має чинний договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії. Зазначимо, що спосіб оплати послуги з розподілу (передачі) електричної енергії зазначають у комерційній пропозиції, яка є додатком до договору постачання електричної енергії споживачу.

Разом з тим споживач може змінити спосіб оплати через діючого постачальника на оплату напряму оператору системи, з яким споживач має чинний договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії. З огляду на зазначене, замовник як споживач може обрати один із варіантів оплати послуги з розподілу електроенергії: напряму ОСР за договором, укладеним з ним або через електропостачальника на підставі укладеного договору. Але знайте: який би з двох варіантів замовник не обрав, договір з ОСР треба укладати обов’язково. При цьому такий договір має бути укладено перед тим, як укладають договір на постачання електроенергії. Водночас якщо замовник обере другий варіант, у такому разі як у договорі з оператором системи розподілу, так і в договорі з електропостачальником варто вказати про спосіб оплати послуг з розподілу електроенергії через електропостачальника.

Як бачимо, для того, щоб електропостачальник правильно здійснив розрахунок своєї пропозиції, врахував тариф на розподіл, замовнику варто в умовах тендерної документації та в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі зазначити, що очікувана вартість включає тариф на розподіл.

Замовник має право оплачувати послуги ОСР через електропостачальника.

У такому випадку до очікуваної вартості предмета закупівлі електроенергії слід включити тариф на розподіл та зазначити про це в тендерній документації, оголошенні про проведення спрощеної закупівлі.

7. Одна точка доступу (розподілу) електроенергії, але 2 лічильника: як визначити предмет закупівлі

Розглянемо ще одну ситуацію, в яку потрапили деякі замовники.

Для відповіді на ці запитання варто звернутись до термінології, наведеної в Кодексі¹⁰.

¹⁰ Кодекс комерційного обліку електричної енергії, затверджений постановою НКРЕКП від 14.03.2018 р. № 311.

Так, точка комерційного обліку — це точка на комерційній межі або умовна точка, якої стосуються дані комерційного обліку електричної енергії, що використовуються для розрахунків на ринку електричної енергії.

Кожна точка комерційного обліку має бути пов’язана лише з одним відповідальним за баланс учасником ринку.

При цьому відповідно до Кодексу лічильник електричної енергії — це засіб вимірювальної техніки, що здійснює вимірювання та реєстрацію кількості електричної енергії та, опціонально, величини електричної потужності, параметрів якості електричної енергії та безперервності її розподілу, інших фізичних параметрів електричної енергії в точці вимірювання.

З метою ідентифікації процесів, об’єктів та учасників енергетичного ринку розроблено систему кодування EIC (Energy Identification Coding).

Метою цієї системи є забезпечення гармонізованого електронного обміну даними з учасниками ринку, що діють на різних ринках (наприклад, електроенергія та газ), а оператори системи передачі (ОСП) повинні обмінюватися даними з використанням кодів ЕІС з іншими ОСП, а також самими учасниками ринку.

Як зазначено в п. 9 постанови, якою затверджено Правила № 312, ОСР під час укладення із споживачами договорів про надання послуг з розподілу електричної енергії (оформлення заяв-приєднання та паспортів точок розподілу) присвоює всім точкам розподілу електричної енергії за об’єктами існуючих споживачів ЕІС-коди за точками комерційного обліку відповідно до порядку, передбаченого Кодексом, та інших нормативно-правових актів НКРЕКП, а також актів адміністратора комерційного обліку.

ЕІС-код — це код енергетичної ідентифікації точки комерційного обліку. Їх автоматично присвоїли всім лічильникам в Україні.

Зазначені коди потрібні для ідентифікації точки обліку об’єкта в базах даних для передачі обсягів споживання. Вони унікальні й не змінюватимуться, доки працює точка обліку.

Разом з тим за наявності публічних комерційних пропозицій електропостачальник розміщує на своєму вебсайті та в центрах обслуговування споживачів бланк заяви-приєднання до договору постачання електричної енергії споживачу, яка має містити, зокрема, й дані щодо адреси об’єкта, ЕІС-код об’єкта (площадки вимірювання).

Подальші дії споживачів у разі зміни електропостачальника врегульовані в гл. 6.1 Правил № 312. Зокрема, як передбачено в п. 6.1.5 Правил № 312, споживач надає повідомлення про намір укласти новий договір з новим електропостачальником у вигляді заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу на умовах оприлюдненої комерційної пропозиції електропостачальника. У разі якщо сторони дійшли взаємної згоди укласти договір на умовах, які оприлюднені комерційні пропозиції електропостачальника не містять, у повідомленні про намір укласти новий договір з новим електропостачальником споживач має надати новому електропостачальнику, зокрема, інформацію про ЕІС-код(и) точки обліку електроенергії за об’єктом (об’єктами) споживача.

У такому разі замовники визначають предмет закупівлі у загальному порядку. А саме в річному плані закупівель, оголошенні про проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі розміщують інформацію щодо назви предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником. У разі поділу на лоти такі відомості зазначають стосовно кожного лота та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності).

Відповідно до п. 5 Порядку № 708 замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої — восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, обсягом, номенклатурою, місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг.

У свою чергу, кожен учасник має право подати лише одну пропозицію, у тому числі до визначеної в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі частини предмета закупівлі (лота).

З огляду на зазначене, замовник може поділити предмет закупівлі електроенергії на лоти в межах однієї закупівлі, а учасники мають право подати окремо свою пропозицію на кожен із таких лотів. Разом з тим замовник може й не здійснювати поділ на лоти, тобто це його право, а не обов’язок.

При закупівлі електроенергії замовник може ділити такий предмет закупівлі на лоти, керуючись положеннями Закону № 922 та Порядку № 708, та з урахуванням законодавства у сфері електроенергетики.

8. Що робити, якщо замовник-бюджетник не встиг закупити електроенергію на 2021 рік

Напевне, одне з хвилюючих запитань для замовників: що робити замовникам-бюджетникам, якщо вони не встигнуть закупити електроенергію на 2021 рік до кінця 2020 року? Чи можуть у цьому разі такі замовники укласти договір з постачальником «останньої надії»?

Давайте шукатимемо відповідь на це запитання та вихід із цієї ситуації.

Як передбачено ч. 1 ст. 64 Закону № 2019, ПОН¹¹ надає послуги з постачання електричної енергії споживачам, в тому числі й у разі необрання споживачем електропостачальника, зокрема після розірвання договору з попереднім електропостачальником.

¹¹ Постачальник «останньої надії».

При цьому відповідно до норм Закону № 2019 та положень Правил № 312 ПОН здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником.

Договір постачання електричної енергії між ПОН і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.

Нагадаємо, в яких випадках замовникам доводиться звертатись до ПОН.

Наприклад, у разі необрання споживачем електропостачальника після розірвання договору з попереднім електропостачальником або незабезпечення власного споживання шляхом купівлі електричної енергії за двосторонніми договорами та/або на організованих сегментах ринку (п. 6.2.6 гл. 6.2 розд. VI Правил № 312).

Зазначимо, що в такому разі ПОН повинен протягом 5 робочих днів повідомити споживача про початок постачання електричної енергії та забезпечити укладення договору в порядку, визначеному Правилами № 312.

Якщо в цьому випадку споживач не укладе договір з ПОН, то електроживлення його об’єкта (об’єктів) має бути припинено оператором системи за зверненням ПОН.

Разом з тим не забудьте: ПОН постачає електричну енергію споживачу протягом строку, що не може перевищувати 90 днів. Після завершення зазначеного строку ПОН припиняє електропостачання споживачу.

Що відбувається далі? Якщо споживач обирає нового електропостачальника до закінчення строку постачання електроенергії, то для нього ПОН, суб’єкти ринку та учасники роздрібного ринку застосовують порядок зміни електропостачальника, передбачений гл. 6.1 Правил № 312.

Які основні документи щодо діяльності ПОН?

Так, відповідно до розпорядження КМУ № 1023-р¹² Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» визначено постачальником «останньої надії» на період з 1 січня 2019 року до 31 грудня 2021 року.

¹² Розпорядження КМУ «Про визначення державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» постачальником «останньої надії» від 12.12.2018 р. № 1023-р.

Територія здійснення діяльності ДПЗД «Укрінтеренерго» як постачальника «останньої надії» — територія України, крім території, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.

Інформацію про ПОН можна знайти на його офіційному сайті за посиланням:

uie.kiev.ua/diyalnist/napryamky-diyalnosti/postachalnyk-elektrychnoyi-energiyi-ostannoyi-nadiyi/

Зазначимо, що нещодавно Кабмін прийняв відповідні зміни до розпорядження КМУ № 1023-р у частині продовження строку виконання обов’язків ПОН ДПЗД «Укрінтеренерго» на 2021 рік. Такі зміни було внесено відповідно до розпорядження КМУ «Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2018 р. № 1023» від 02.12.2020 р. № 1520-р (ср. ).

Також додамо, що згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії» від 21.07.2020 р. № 810 строк виконання обов’язків ПОН електропостачальником державної форми власності без проведення конкурсу продовжено до 31.12.2021 р. З огляду на зазначене, оскільки строк виконання обов’язків ПОН продовжено до 31.12.2021 р., то фактично ринок електроенергії в Україні не залишився без ПОН. А отже, для замовників-бюджетників, які не встигнуть закупити електроенергію на 2021 рік до кінця 2020 року, вихід є — вони можуть укласти договір з ПОН.

Якщо обраний електропостачальник перестав постачати замовнику електроенергію або ж замовник не обрав нового електропостачальника, замовника має бути переведено на електропостачання ПОН.