Темы статей
Выбрать темы

Деякі аспекти цифрової грамотності публічних службовців

Зелинский Сергей, доктор наук по государственному управлению, доцент
Рух України до інформаційного суспільства і цифрової економіки обумовлює необхідність трансформації професійних якостей і кваліфікаційних вимог для державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування. Розвиток інформаційного суспільства і повсюдне впровадження технологій е-урядування та інструментів е-демократії висувають підвищені вимоги до компетентності чиновників у сфері інформаційно-комунікаційних технологій та цифрової грамотності.

Сьогодні абсолютно зрозуміло, що цифровізація може виступати суттєвим фактором підвищення якості державного управління. З боку більшості країн даний тренд обумовлений не тільки зусиллями, які спрямовані на втілення в публічне управління принципів електронного урядування, а й стрімким розвитком соціальних мереж та онлайнових сервісів та їх активним проникненням у повсякденне життя1.

1 Попов Е. В., Семячков К. А. Инструментарий развития цифровых технологий в государственном секторе // Региональная экономика: теория и практика. 2018. Т. 16, № 7. С. 1320 – 1337.

Водночас система професійної підготовки і перепідготовки кадрів для державної служби повинна відповідати новим вимогам — забезпечувати ефективне функціонування сервісів е-урядування, офіційних відомчих вебресурсів, груп і сторінок у соціальних мережах, підтримувати діалог і взаємодію з громадянами і громадськими організаціями. Новий функціонал державного службовця, який випливає з процесу цифровізації публічного управління, вимагає формування нових підходів до компетентнісної моделі їх підготовки і підвищення кваліфікації. Через що на перше місце виходять навички володіння цифровими компетентностями, помножені на постійне вдосконалення soft skills. Наприклад, за оцінками деяких експертів, сукупний портфель компетенцій державних службовців вищого керівного складу регіону має включати в себе: hardskills — 25 %, soft skills — 60 %, digital skills — 15 %2.

2 Ахунов Р. Р., Ислакаев Г. Р., Низамутдинов Р. И. и др. К вопросу о формировании профессиональных компетенций госслужащих региона // Экономика и управление: научно-практический журнал. 2019. № 6. С. 4 – 10.

ДОСЛІДЖЕННЯ РІВНЯ ЦИФРОВОЇ ГРАМОТНОСТІ

Зараз в Україні активно обговорюються питання цифрової грамотності і вимірювання її рівня, розробляються онлайнові курси та здійснюються заходи щодо зміни парадигми компетентнісного підходу в публічному управлінні3. Для розуміння стану і сприйняття цієї парадигми самими публічними службовцями в травні-липні 2021 року було проведено відповідне онлайнове опитування, в якому взяло участь понад 900 респондентів, які представляли: органи місцевого врядування — 37 %; місцеві державні адміністрації — 33 %; ЦОВВ та їх територіальні управління — 15 %; інше — 15 %.

3 Зелінський С. Е. Цифрова грамотність і цифрова освіта: порядок денний розвитку інформаційного суспільства // Держслужбовець. 2021. № 1. С. 34 – 36.

На рис. 1 представлені результати самооцінювання свого рівня цифрової грамотності, тобто це власна думка і відчуття публічних службовців. Майже третина опитаних вважає, що їхній рівень цифрової грамотності є високим. Водночас тільки чверть респондентів пройшли тест Цифрограм 2.0 (90 запитань) на освітньому порталі Дія (рис. 2). Якщо розглянути результати тестування в Цифрограмі публічними службовцями, то з тих, хто його пройшов, приблизно 60 % відповідає середньому рівню (B1 і B2), 35 % — високому (С1 і С2) (див. рис. 2), що певною мірою збігається з результатами самооцінювання (див. рис. 1). Хоча ще незначна вибірка, і тому можлива суттєва похибка. До речі, Мінцифри має всю статистичну (а не соціологічну) інформацію щодо оцінок рівнів цифрової грамотності різних категорій (державних службовців, вчителів, медпрацівників), яка є в базі результатів тестування на порталі Дія. І ця інформація має періодично оприлюднюватись для розуміння стану і рівня цифрової грамотності певних категорій працівників в Україні.

img 1

Рис. 1. Самооцінка публічними службовцями власного рівня цифрової грамотності

img 2

Рис. 2. Результати оцінки цифрової грамотності за допомогою тесту Цифрограм 2.0

Найбільш важливими для опанування публічними службовцями для повсякденної діяльності вважаються такі напрями: цифрові компетентності (56,2 %); цифрове споживання (19,2 %) і цифрова безпека (24,6 %).

На рис. 3 показано розподіл відповідей на запитання: «У яких напрямках розвитку цифрової грамотності у Вас особисто є потреба?». Найбільш затребуваними є теми цифрової безпеки, інформаційної грамотності, комп’ютерної грамотності і створення цифрового контенту.

img 3

Рис. 3. Напрями цифрового розвитку публічних службовців

З’ясовано, що абсолютна більшість публічних службовців (96 %) користується Google-інструментами у своїй повсякденній діяльності. Майже 90 % респондентів користувалися цими інструментами протягом останнього року. Найбільш популярними є: Gmail (74,4 %), YouTube (62,1 %), Maps (52,7 %), Disk (45,8 %), Таблиці (38,9 %), Фото (30 %), Календар (29,6 %), Форми (29,6 %) (сумарна кількість більше 100 %, тому що при опитуванні можна було обирати декілька відповідей).

При роботі в Інтернеті публічним службовцям зручніше всього користуватися настільним пристроєм (ПК, ноутбук) — 83,7 %, а мобільним (смартфон, планшет) користується лише 16,3 %. При цьому серед респондентів найбільш популярними є браузери: Google Chrome (94,1 %), Opera (27,1 %), Firefox (22,7 %), Internet Explorer (9,4 %), Safari (5,9 %), а сервісами електронної пошти користуються: Gmail.com (77,3 %), Ukr.net (67 %), i.ua (10,1 %), mail.gov.ua (9,9 %) респондентів. (Сумарна кількість відповідей на запитання щодо використання браузера і поштового сервісу більше 100 %, тому що при опитуванні можна було обирати декілька відповідей).

Більше 54 % опитаних публічних службовців для збереження своїх даних використовують хмарні сховища.

У респондентів цього опитування є акаунти у соціальних мережах: Facebook (56,7 %), Instagram (37,9 %), Google+ (15,8 %), TikTok (12,1 %), Twitter (7,4 %) та вони користуються месенджерами: Viber (92,2 %), Telegram (72,7 %), Facebook Messenger (60,2 %), WhatsApp (56,3 %), Skype (21,9 %). (Сумарна кількість відповідей більше 100 %, тому що при опитуванні можна було обирати декілька відповідей).

Протягом останнього року електронними послугами користувалися 80 % опитаних, використовуючи різні онлайнові сервіси. Найбільша частина з них користувалася можливостями Дії (рис. 4). На думку публічних службовців, три сфери, де мають бути е-послуги або покращені існуючі, це комунальні (70,9 %), освітні (45,3 %) і медичні послуги (74,4 %).

img 4

Рис. 4. Звернення публічних службовців за е-послугами

На запитання: «Чи використовуються у Вашому органі влади інструменти е-демократії?» отримано відповіді, які представлені на рис. 5. На жаль, кожний п’ятий публічний службовець ще не знає, що сьогодні для взаємодії з громадянським суспільством доступні ці інструменти.

img 5

Рис. 5. Щодо використання інструментів е-демократії в органах влади

З кінця 2020 року у публічних службовців з’явилась можливість саморозвитку за допомогою онлайнових курсів на порталі osvita.diia.gov.ua. З числа респондентів цього опитування більше 40 % публічних службовців ще не пройшли жодного онлайнового курсу (рис. 6). Найбільше публічних службовців опанували курс «Цифрова грамотність державних службовців 1.0. на базі інструментів Google», а найменше — «Адміністративний ресурс і як йому протидіяти».

img 6

Рис. 6. Опанування публічними службовцями доступних онлайнових курсів

Проведене дослідження показало, що на сьогодні стан цифрової грамотності публічних службовців є цілком задовільним. Це певною мірою пояснюється активізацію відповідних навчань в системі підвищення кваліфікації публічних службовців. Є певний позитив і в тому, що публічні службовці активно користуються сучасними онлайновими інструментами спілкування, займаються саморозвитком цифрових компетентностей, намагаються з’ясувати рівень власної цифрової грамотності та розуміють необхідність постійного навчання.

ДОСЛІДЖЕННЯ ZOOM-СТОМЛЮВАНОСТІ

Останній рік щодня сотні мільйонів людей у світі проводять години перед екранами своїх пристроїв, розглядаючи обличчя співрозмовників у маленьких і великих прямокутниках інтерфейсу сервісу Zoom. Менш ніж за рік багато людей практично без особливих проблем інтегрували Zoom-сервіс у свою діяльність і соціальне життя. Здавалося б, що все добре і є широка перспектива в майбутньому такої онлайнової діяльності, але виявилося, що спілкування у відеоформаті з декількома учасниками вимагає більшої концентрації уваги і викликає роздратування, через що виникають технічні неполадки. Крім того, виявилося, що онлайнова бесіда в реальному часі є набагато більш складним завданням для людського мозку і тіла, ніж можна було припустити спочатку.

Тому після тривалої діяльності в такому режимі виникає відчуття втоми, вигоряння та апатії. Наприклад, у дослідженні4 виділені 4 основні причини втоми від Zoom-конференцій:

4 Bailenson J. N. Nonverbal overload: A theoretical argument for the causes of Zoom Fatigue // Technology, Mind, and Behavior. 2021. No 2. pp. 1 – 6. URL: https://tmb.apaopen.org/pub/nonverbal-overload/release/1 (дата звернення: 20.07.2021).

— тривалий близький зоровий контакт із співрозмовниками (слухачами). Це своєрідний «ефект ліфта»: люди в ліфті, як правило, відвертаються від інших осіб, дивлячись вниз або іншим чином відводячи погляд, щоб звести до мінімуму зоровий контакт з іншими людьми;

— тривале споглядання власного обличчя («ефект дзеркала»). Для людини неприродно так довго дивитися на себе. Це все одно, що за нею постійно хтось ходить із дзеркалом і змушує заглядати в нього. Перегляд дзеркального зображення призводить до негативних впливів;

— зменшення рухливості. Під час особистих розмов або розмов по телефону люди рухаються, а під час відеоконференції, як правило, людина повинна залишатися на одному місці. Люди краще працюють, коли рухаються;

— ментальна напруга. Під час реального спілкування люди використовують невербальну комунікацію, підсвідомо інтерпретують жести, і це полегшує сприйняття розмови. Водночас у відеоконференціях людям доводиться більше зосереджуватися, щоб співрозмовники правильно розуміли сенс слів без невербальних підказок. Якщо ви використовуєте відео, користувачі змушені свідомо стежити за невербальною поведінкою.

Перераховані вище причини стомлюваності і психологічного виснаження підштовхнули дослідників до того, щоб визначати та оцінювати втому від участі у відеоконференціях. Для цього в Стенфордському університеті (США) була розроблена шкала виснаження і втоми — Zoom Exhaustion & Fatigue Scale (ZEF-шкала)5. Відповідно до цієї шкали загальний показник (оцінка) Zoom-втоми визначається на підставі п’яти складових:

5 Nadler R. Understanding «Zoom fatigue»: Theorizing spatial dynamics as third skins in computer-mediated communication // Computers and Composition. 2020. No 58.

— емоційної втоми (ЕВ), яка пов’язана з почуттям перевтоми і виснаження після взаємодії з іншими людьми під час відеоконференцій;

— зорової втоми (ЗорВ), що свідчить про те, як сприймається зір або зоровий дистрес;

— соціальної втоми (СВ), яка стосується відчуття бажання залишитися наодинці після взаємодії з іншими людьми за допомогою відеоконференції;

— мотиваційної втоми (МВ), пов’язаної з мотивацією почати роботу і почуттям активності після відеоконференції;

— загальної втоми (ЗагВ), що визначає почуття фізичного і психологічного виснаження і втоми як факту.

Щоб узагальнити річний досвід дистанційного навчання в системі післядипломної освіти, у травні-червні 2021 року автором статті було проведено онлайнове дослідження в Україні. На базі Стенфордської ZEF-шкали6 була розроблена експрес-шкала, в якій кожен тип втоми оцінюється між 3 (низька стомлюваність) і 9 (висока стомлюваність) балами, а загальний показник ZEF-шкали коливається від 15 (низька стомлюваність) до 45 (висока стомлюваність) балів.

6 Fauville, Geraldine and Luo, Mufan and Queiroz, Anna C. M. and Bailenson, Jeremy N. and Hancock, Jeff. Nonverbal Mechanisms Predict Zoom Fatigue and Explain Why Women Experience Higher Levels than Men (April 5, 2021).URL : https://www.researchgate.net/publication/350899855_Nonverbal_ Mechanisms_Predict_Zoom_Fatigue_and_Explain_Why_Women_Experience_Higher_Levels_than_Men (дата звернення: 20.07.2021).

На підставі даних, отриманих через онлайн-опитування, в якому взяло участь понад 750 респондентів, були отримані результати для системи післядипломної освіти публічних службовців. Серед респондентів чоловіків було 25 % і жінок 75 %, що відповідає загальній структурі державної служби України. Також респонденти розподілись за віком: до 25 років — 7 %; 25 – 35 років — 17 %; 35 – 45 років — 45 %; 45 – 55 років — 24 %; більше 55 років — 7 %.

Проведене дослідження показало, що 46 % опитаних бере участь у відеоконференціях не рідше одного разу на місяць; 26 % — один раз на тиждень; 18 % — один раз в день; 10 % — кілька разів на день. Майже три чверті (73 %) респондентів в типовий день беруть участь в одній відеоконференції, 22 % — у двох і 5 % — у трьох. Тривалість типової відеоконференції для публічних службовців за останній рік показана на рис. 7.

img 7

Рис. 7. Типова відеоконференція (у хвилинах) у публічних службовців

На рис. 8 представлені результати дослідження складових Zoom-стомлюваності державних службовців в системі післядипломної освіти (середні значення): найменше значення для мотиваційної втоми (МВ) (менше 5 балів), а найбільші для емоційної (ЕВ) і зорової (ЗорВ) втоми (більше 6 балів). При цьому загальна Zoom-стомлюваність досліджуваної вибірки склала 28,56 бала, що трохи нижче середньої втоми (30 балів).

img 8

Рис. 8. Складові Zoom-втоми державних службовців в системі післядипломної освіти

Діапазон оцінки загальної Zoom-стомлюваності склав від 15 до 43 балів, а розподіл показника Zoom-стомлюваності має такий вигляд: 15 – 25 балів (низька стомлюваність) — 33,3 % респондентів; 26 – 35 балів (середня стомлюваність) — 48,9 %; 36 – 43 бали (висока стомлюваність) — 17,8 %. У розрізі складових Zoom-стомлюваності високі значення спостерігаються для зорової втоми (22,2 %); соціальної (17,8 %); емоційної і загальної втоми (по 15,6 %), тобто у кожного п’ятого-шостого. Zoom-стомлюваність жінок на 10 – 15 % вище, ніж у чоловіків в кожному з рівнів стомлюваності (низької, середньої і високої).

Цим дослідженням доведено, що майже для половини респондентів характерна середня стомлюваність, а високі значення Zoom-стомлюваності притаманні тільки 17,8 % респондентів. Це дозволяє припустити, що в системі післядипломної освіти публічних службовців Zoom-стомлюваність для 80 % є не такою критичною.

App
Скачайте наше мобильное приложение Factor

© Factor.Media, 1995 -
Все права защищены

Использование материалов без согласования с редакцией запрещено

Ознакомиться с договором-офертой

Присоединяйтесь
Адрес
г. Харьков, 61002, ул. Сумская, 106а
Мы принимаем
ic-privat ic-visa ic-visa

Мы используем cookie-файлы, чтобы сделать сайт максимально удобным для вас и анализировать использование наших продуктов и услуг, чтобы увеличить качество рекламных и маркетинговых активностей. Узнать больше о том, как мы используем эти файлы можно здесь.

Спасибо, что читаете нас Войдите и читайте дальше