Сьогодні більшість людей у сучасному суспільстві самі беруть участь у створенні цифрової інформації про себе, коли використовують цифрові гаджети, обмінюються повідомленнями в соціальних мережах, користуються системами онлайн-кредитування, розплачуються за товари і послуги через смартфони тощо. Показовим прикладом цифрового поглинання всіх сфер життя є Китай, де створена «Система соціального кредиту (довіри)» (Social Credit System)*. Безпосередньо робота із впровадження проєкту «Система соціального кредиту (довіри)» (ССК) на підставі єдиного плану була розпочата в Китаї у 2014 році, коли Держрада КНР опублікувала документ «Основні положення з планування створення системи соціального кредиту (2014-2020 рр.)» (Planning Outline for the Construction of a Social Credit System (2014-2020).
* Козырев А. Н., Неволин И. В. Социальный кредит в Китае. Обзор. Цифровая экономика. 2019. № 3 (7). С. 70 – 74. Белянов А. А. Социальный кредит: обзор государственных пилотных проектов. Цифровая экономика. 2018. № 2 (2). С. 63 – 65.
Китайська ССК включає в себе:
— «чорні списки осіб, які підривають довіру» (правопорушників, злісних неплатників за податковими, кредитними та іншими зобов’язаннями) і «червоні списки» зразкових громадян;
— пілотні проєкти рейтингування громадян і організацій, що діють поки виключно на локальному рівні та адмініструються місцевими державними органами або комерційними корпораціями (такі проєкти спираються на інструментарій фінансового скорінгу, але поширюють його і на відносини із сусідами, лояльність по відношенню до правлячої в країні партії, турботу про літніх людей, взаємини в сім’ї)**.
** Dai X. Enforcing Law and Norms for Good Citizens: One View of China’s Social Credit System Project. Development. 2020. Vol. 63. P. 38 – 43.
Як інструмент обліку та рейтингування поведінки суб’єктів (громадян), ССК використовує новітні технології спостереження, збору та обробки даних: камери зовнішнього спостереження, що дозволяють розпізнавати особу в натовпі, державні і корпоративні бази даних, засоби мобільної геолокації тощо. До 2021 року планувалось додатково до наявних 178 млн камер з технологією розпізнавання облич встановити ще 626 млн (це мовби за кожним українцем «слідкувало» б 20 камер).
Дехто інколи порівнює ССК із сюжетом серіалу «Чорне дзеркало» і «Великим братом» Оруелла: цифрові рейтинги громадян і суворі покарання за найменші порушення. Якщо з технологічної точки зору в епоху цифрових трансформацій з цим новим управлінським явищем все начебто зрозуміло, то з суспільно-культурної точку зору є певні застереження і непорозуміння.
За даними дослідження***, китайська ССК і пов’язані з нею технології контролю базуються на суспільно-культурних традиціях, де поєдналися:
*** Рувинский Р. З., Тарасов А. А. «Система социального кредита»: исторические предпосылки и доктринальные основания феномена. Национальная безопасность / nota bene. 2020. № 3. С. 72 – 88. URL: https://nbpublish.com/library_read_article.php?id=33021 (дата звернення: 25.02.2021).
— бентамовський паноптізм**** з його перманентним індивідуалізованим наглядом, обліком схильностей особистості і можливістю її перевірки в будь-який момент;
**** Bentham J. Panopticon, or the Inspection House. The Works of Jeremy Bentham. J. Bowring ed. Vol. IV. Edinburgh: Simpkin, Marshall, & Co., 1843. P. 37 – 172.
— тейлорівська автоматизація повсякденних дій, що витісняє свідомість особистості і поставлена на службу корпорацій, соціуму і держави;
— конфуціанське розмивання права і моралі з його заміною правових приписів повсякденними ритуалами і зниженням ролі права як регулятора суспільних відносин;
— легістський винятковий акцент на строгість покарань і управління суспільством, коли його члени повинні самі стежити один за одним;
— характерні для історії китайських громадських інститутів техніки кругової поруки, ранжирування («грейдування») індивідів, обліку персональних даних;
— моделі фінансового скорінгу, що спочатку з’явилися в США та інших розвинених капіталістичних країнах для контролю платоспроможності.
Паноптична модель управління передбачає анонімне здійснення влади, коли піднаглядні розбиваються на індивіди, а перманентне спостереження за ними передбачає виявлення й облік схильностей кожного індивіда. Водночас потрібно зазначити, що паноптічний проєкт Дж. Бентама припускав можливість здійснення нагляду не в одному, а в двох напрямках. Паноптикум замислювався як універсальний проєкт устрою будь-якої громадської установи, в тому числі і державних органів, де вже не тільки влада стежить за громадянами, а громадяни мають можливість спостерігати за владою. У ситуації здійснення нагляду за державними чиновниками мова йде про «зворотній» паноптикум. Тому очевидно, що, підвищуючи ступінь керованості суспільством, ССК дозволяє збільшити і підконтрольність, прозорість діяльності бюрократії, тим самим ускладнюючи корупційне поводження на державній службі. Наприклад, в Китаї в антикорупційному проєкті Zero Trust («Нульова довіра»), який охопив всього 1 % чиновників (при доступі до 150 баз даних для перевірки доходів чиновників та їхніх родичів), виявилося 8,7 тис. порушників. Але водночас ССК не тільки звужує простір особистої свободи і відкриває можливість зловживання інформацією про громадян, але й формує «кастовий» суспільний лад, який заснований на ранжируванні і «грейдуванні» громадян в залежності від їх соціального рейтингу.
Після вивчення різних думок про китайську ССК, наприклад, російські автори***** визначили деякі її переваги і недоліки. Зокрема, до переваг віднесено: використання ССК в якості інструменту інформаційної підтримки сучасної меритократії (при відборі кандидатів при прийомі на роботу в організації державної та інших форм власності, а також при просуванні працівників по кар’єрних сходах); прагнення до саморозвитку (підвищення свого рейтингу для вступу до престижного навчального закладу, або взагалі, в принципі, щоб отримати вищу освіту в будь-якому закладі освіти країни); дисциплінованість громадян (за допомогою дотримання різних правил, починаючи з правил дорожнього руху і закінчуючи елементарними правилами поведінки у побуті); мобілізація громадян у важкий час для країни (недавня ситуація з коронавірусом, яка спонукала громадян Китаю беззаперечно взяти участь в будівництві лікарні Лейшеншань в Ухані). Серед недоліків використання цієї системи зазначено: руйнування соціальних зв’язків (знищення інституту сім’ї, інституту шлюбу за допомогою невідповідності батьків дітям і навпаки, чоловіка дружині і навпаки, наклепи сусідів, колег один на одного); погіршення психологічного стану громадян (тотальний контроль рано чи пізно призводить до дисбалансу в організмі, і від цього поява агресії, суїцидальні настрої, зростання злочинності, несанкціоновані страйки); несправедливе зменшення балів і неотримання тих чи інших послуг (недосконалість технологій сканування осіб громадян, несанкціоновані зміни баз даних, помилкові думки оточуючих людей).
***** Руф Ю. Н., Каримова Д. В. Возможности внедрения системы социального рейтинга в России в условиях цифровизации. Вопросы инновационной экономики. 2020. Том 10. № 2. С. 881 – 890.
З 1 січня 2021 року в Китаї був прийнятий новий Цивільний кодекс, який офіційно узаконив ССК. Суть ідеї китайських фахівців полягала в пропозиції наділити мешканців умовного міста певною сумою балів, яка б гарантувала всім жителям рівні стартові умови і могла або збільшуватися, або зменшуватися. У кожного громадянина є стартовий рейтинг у 1000 балів. Єдиний інформаційний центр аналізує кожного китайця за тисячами різних параметрів, які фіксуються і зберігаються у 142 закладах. Громадяни «маркуються» індексами: ААА (більше 1050 балів); А+ (901 – 1000 балів); B (850 – 900 балів), C (600 – 849 балів); D (менше 599 балів). Особи з рейтингом D не можуть влаштуватися на нормальну роботу, їм не надають кредити, не продають квитки на транспорт і навіть можуть відмовити в оренді велосипеда. З людьми з категорії D інші громадяни бояться навіть розмовляти, тому що хтось може повідомити про спілкування з людиною з «чорного списку» і його рейтинг може знизитися.
За новим кодексом китайці отримуватимуть бали за: участь у благодійній діяльності; турботу про літніх членів сім’ї; добрі відносини із сусідами і допомогу бідним; здачу донорської крові; підтримку уряду в соціальних мережах; наявність позитивної фінансової кредитної історії; вчинення будь-якого героїчного вчинку тощо. Водночас з громадян можуть знімати бали за: порушення правил дорожнього руху; участь у протесті проти влади; розміщення антиурядових повідомлень у соціальних мережах; незадовільну допомогу старіючим батькам; поширення чуток і фейків в Інтернеті; участь в діяльності сект; шахрайство в онлайн-іграх.
До речі, в Китаї аналогічна система діє і відносно юридичних осіб, які перевіряються на відповідність екологічним і юридичним нормам. Також оцінюються умови і безпека праці на підприємствах, фінансова звітність.
Наскільки ефективно буде працювати ССК після її узаконення, можна уявити, якщо звернутися до даних на березень 2019 року, коли це був ще пілотний проєкт: у «чорному списку» було більше 13 млн осіб, і їм було заборонено придбати 20 млн квитків на літаки. До цього часу в «чорні списки» внесені майже 4 млн юридичних осіб (їм заборонено брати участь у держзакупівлях, аукціонах на землю тощо).
Одним із проявів елементів ССК в Україні є створений Мін’юстом Єдиний реєстр боржників (https://erb.minjust.gov.ua). У цьому реєстрі є «чорні списки» боржників: зі сплати податків; аліментів; підприємств — боржників з виплати заробітної плати; осіб, які перешкоджають у побаченні з дитиною.
На початок 2021 року у реєстрі боржників зі сплати аліментів налічувалось більше 176,5 тис. осіб, у реєстрі підприємств — боржників з виплати заробітної плати — більше 1,5 тис. юридичних осіб, а у реєстрі осіб, які перешкоджають у побаченні з дитиною, — 90 осіб. Дані з цього реєстру можуть бути використані відповідними службами і прикордонниками під час виїзду зазначених у реєстрі осіб за кордон з метою обмеження пересування до скасування боргів.
