Провели переоцінку: як показати в обліку?

Як визначити результати переоцінки?

У питаннях переоцінки майна передусім слід орієнтуватися на вимоги пп. 7 та 8 розд. III НП(С)БО 121*. Що стосується безпосередньо відображення таких операцій на рахунках бухобліку, то тут головний орієнтир — Типова кореспонденція**.

* Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 «Основні засоби», затверджене наказом Мінфіну від 12.10.2010 № 1202.

** Типова кореспонденція субрахунків бухгалтерського обліку для відображення операцій з активами, капіталом та зобов’язаннями розпорядниками бюджетних коштів та державними цільовими фондами, затверджена наказом Мінфіну від 29.12.2015 № 1219.

Для визначення результатів переоцінки бухгалтеру необхідно мати на руках певні показники. Зокрема, такі як: первісна та залишкова вартість об’єкта переоцінки, нарахований знос та його справедлива вартість.

А вже після цього можна переходити суто до бухгалтерської роботи та здійснити розрахунок необхідних показників. Так, необхідно розрахувати переоцінену вартість та переоцінену суму зносу об’єкта основних засобів (далі — ОЗ). Як це зробити правильно, покажемо на прикладі.

Для визначення суми переоцінки (дооцінки) об’єкта ОЗ та результату її проведення обчислюємо такі показники:

Як показати переоцінку в бухобліку?

Порядок відображення результатів переоцінки в бухобліку насамперед залежить від того, проходить така переоцінка вперше чи ні. Так, результати першої переоцінки (тобто якщо об’єкт раніше не переоцінювався) відображаємо згідно з вимогами п. 7 розд. ІІІ НП(С)БО 121 (ср. ). Для цього суму дооцінки залишкової вартості об’єкта ОЗ зараховуємо до капіталу у дооцінках, а суму уцінки — до складу витрат звітного періоду.

Узагальнимо вищезазначене у таблиці.

Порядок відображення результатів переоцінки на рахунках бухобліку

Після переоцінки потрібно встановити новий строк експлуатації для такого об’єкта ОЗ із урахуванням його технічного стану та ступеня зношеності. Хто може займатися цим питанням? Це має зробити комісія установи (інвентаризаційна або комісія зі списання майна). Рішення комісії щодо установлення нового строку експлуатації рекомендуємо оформлювати актом довільної форми.

Як результат, у подальшому нараховувати амортизацію на відповідний об’єкт ОЗ слід, виходячи вже з нового строку служби та амортизаційної вартості.

І, звісно ж, за фактом переоцінки будівлі слід оформити Акт переоцінки ОЗ за типовою формою, затвердженою наказом № 818*. Водночас не забудьте відобразити результат переоцінки відповідного об’єкта та встановлення нового строку його корисного використання в Інвентарній картці обліку об’єкта ОЗ.

* Наказ Мінфіну «Про затвердження типових форм з обліку та списання основних засобів суб’єктами державного сектору та порядку їх складання» від 13.09.2016 № 818.

Покажемо, як відобразити результати переоцінки на рахунках бухобліку. Для цього скористаємося вихідними даними та розрахунками, наведеними в прикладі вище.

У результаті, після проведення переоцінки сформовано такі вартісні показники ОЗ:

З огляду на вищезазначене, переоцінка (дооцінка) ОЗ позначиться на показниках фінзвітності установи таким чином:

— зросте первісна вартість об’єкта ОЗ (ряд. 1001 ф. № 1-дс) і сума нарахованого зносу (ряд. 1002 ф. № 1-дс) та, як наслідок, — збільшиться залишкова вартість активу (ряд. 1000 ф. № 1-дс);

— на кінець звітного періоду з’явиться залишок капіталу в дооцінках (ряд. 1410 ф. № 1-дс) — залишок за кредитом субрахунку 5311.

Натомість результати переоцінки не впливають на такі показники, як:

— внесений капітал (субрахунок 5111);

— фінансовий результат (субрахунок 5511).

Як та коли закривати субрахунок 5311?

Варіанти списання з балансу залишку капіталу в дооцінках передбачено в п. 9 розд. ІІІ НП(С)БО 121. Розглянемо їх детальніше та з’ясуємо можливість їх застосування бюджетними установами.

Варіант 1 — щорічно, пропорційно до амортизації. Щорічно у сумі, пропорційній нарахуванню амортизації, до накопиченого фінансового результату відносять перевищення сум попередніх дооцінок об’єкта ОЗ над сумою попередніх уцінок залишкової вартості цього об’єкта ОЗ. При цьому одночасно здійснюють зменшення капіталу у дооцінках.

Цікаво те, що цей варіант списання з балансу залишку капіталу в дооцінках запозичено з облікових стандартів для комерційних підприємств. Ба більше, підприємства його застосовують виключно за бажанням, тобто не обов’язково. До того ж у разі застосування такого варіанта прописують у положенні про облікову політику.

Разом з тим доцільність застосування такого варіанта бюджетними установами викликає певні сумніви. Адже при нарахуванні амортизації на річну дату балансу установи відносять таку суму на фінансовий результат. На підтвердження цього здійснюють такі облікові записи: Дт 8014 — Кт 1411 та Дт 5511 — Кт 8014.

Зрозуміло, що у такому разі капітал у дооцінках (субрахунок 5311) жодним чином не задіяний. Принаймні Типова кореспонденція також не пропонує одночасних записів.

Варіант 2 — при вибутті ОЗ. При вибутті об’єкта ОЗ — на всю суму залишку перевищення сум попередніх дооцінок цього об’єкта ОЗ над сумою попередніх уцінок.

У застосування цього варіанта також є певні особливості. Зокрема, цей варіант стосується об’єктів ОЗ, які були переоцінені декілька разів, а не тих, котрі було переоцінено вперше. Тож якщо читати буквально, то закрити субрахунок 5311 установа має шанс тільки щодо тих ОЗ, які переоцінюватися неодноразово.

У пошуках виходу

На нашу думку, для відповіді на запитання читачу доцільно звернутись до п. 1.31 Типової кореспонденції. Саме в цьому пункті Мінфін передбачив можливість списати з балансу суму дооцінки на накопичений фінансовий результат таким записом: Дт 5311 — Кт 5512.

Але майте на увазі: закривати субрахунок 5311 слід саме при вибутті (списанні з балансу) переоцінених об’єктів ОЗ.