Установлення огорожі: обліковуємо витрати правильно

Установлення огорожі — різновид будівельних робіт

Установлення на території установи такого об’єкта, як огорожа, повністю відповідає поняттю об’єкта будівництва. Це підтверджує будівельна термінологія, наведена в Настанові № 281* та ДБН А.2.2-3:2014**.

* Кошторисні норми України у будівництві, затверджені наказом Мінрегіону від 01.11.2021 № 281.

** ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджений наказом Мінрегіону від 04.06.2014 № 163.

Зокрема, до об’єктів будівництва належать: будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси або частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури. У свою чергу, спорудою вважають штучно створений об’ємний, площинний або лінійний об’єкт, що має природні або штучні просторові межі, призначений для досягнення певних цілей.

При цьому зведення будівель та споруд, їх комплексів вважається новим будівництвом (п. 3.11 ДБН А.2.2-3:2014).

З огляду на це, роботи з установлення огорожі є різновидом будівельних робіт. А перш ніж розпочати будівельні роботи на будь-якому об’єкті, необхідно провести певні підготовчі заходи. Це повною мірою стосується і робіт зі встановлення огорожі.

Нагадаємо: вимоги до проєктування та будівництва об’єктів установлено Законом № 3038*. Саме нормами цього документа і, зокрема, ст. 26 передбачено послідовність здійснення проєктних і підготовчих заходів власниками та користувачами земельних ділянок. Далі зупинимося детальніше на одному з підготовчих етапів — розробленні ПКД.

* Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI.

Чи обов’язково розробляти ПКД?

Так, при встановленні огорожі навколо будівлі установи без розроблення ПКД не обійтися. Чому? Річ у тому, що встановлення огорожі, як ми вже з’ясували, — це не що інше, як нове будівництво. А будівельні роботи без ПКД не проводяться.

Це чорним по білому прописано в ч. 1 ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.99 № 687-XIV.

Тож, як не крути, а зекономити на виготовленні ПКД в цій ситуації точно не вийде. До того ж саме в ПКД зазначають обсяг і зміст робіт, вимоги до їх проведення. Наприклад, визначають потребу в будівельних матеріалах, машинах і обладнанні тощо. Власне, на підставі цієї інформації у подальшому формують вартість запланованих робіт.

Що слід пам’ятати замовнику ПКД?

Складають таку документацію відповідно до вимог Порядку розроблення проєктної документації на будівництво об’єктів, затвердженого наказом Мінрегіонрозвитку від 16.05.2011 № 45, та ДБН А.2.2-3:2014.

При цьому вартість робіт зі встановлення огорожі визначають згідно з Настановою № 281. Однак замовнику нічого обчислювати самостійно не потрібно. Всі необхідні розрахунки проводить проєктувальник та відображає їх результати в ПКД.

Закупівлю зазначених робіт установа-замовник здійснює з урахуванням вимог закупівельного законодавства. Так, залежно від очікуваної вартості таких робіт установа проводить відкриті торги або здійснює закупівлю без використання електронної системи Prozorro. Детально про закупівлю такої документації читайте в матеріалі «Виготовлення ПКД: як провести закупівлю?» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2022, № 43).

Чи підлягає така ПКД обов’язковій експертизі? Для відповіді на це запитання варто звернутися до Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого постановою КМУ від 11.05.2011 № 560. Так, перелік проєктів будівництва об’єктів, які підлягають обов’язковій експертизі, наведено у п. 10 зазначеного Порядку.

Зокрема, обов’язковій експертизі підлягають об’єкти, які споруджуються із залученням бюджетних коштів (у т .ч. коштів комунальних закладів та установ), якщо їх кошторисна вартість перевищує 300 тис. грн, а під час дії воєнного стану — 1 млн грн.

Таким чином, якщо кошторисна вартість робіт зі встановлення огорожі перевищує 1 млн грн (у мирний час така межа — 300 тис. грн), без експертизи ПКД не обійтися. І навпаки, якщо кошторисна вартість не перевищує зазначеної межі, експертизу проводити не обов’язково.

Який КЕКВ застосовувати?

При обранні КЕКВ традиційно виходимо з економічної суті платежу та керуємося нормами Інструкції № 333*.

* Інструкція щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затверджена наказом Мінфіну від 12.03.2012 № 333.

Так, видатки на будівництво слід проводити за КЕКВ 3122 «Капітальне будівництво (придбання) інших об’єктів». Це означає, що саме за цим КЕКВ установа має планувати та здійснювати видатки на встановлення огорожі.

Свого часу на це звертали увагу фахівці Казначейства у листі від 22.02.2017 № 16-08/191-3083 (ср. ). Зокрема, казначеї наголосили, що КЕКВ 3122 застосовують у разі, коли в ПКД об’єкт будови визначено як «встановлення огорожі». За таких умов видатки на придбання металевих, залізобетонних конструкцій, збірних елементів тощо мають проводитися саме за цим кодом.

Також автори листа розглянули варіант, коли згідно з документами встановлення огорожі належить до робіт з капітального ремонту. У цьому разі видатки на придбання металевих, залізобетонних конструкцій, збірних елементів тощо мають проводитися за КЕКВ 3132 «Капітальний ремонт інших об’єктів». Однак застосовувати цей КЕКВ доцільно, якщо вся документація на проведення таких робіт (зокрема ПКД, договір підряду на встановлення огорожі та додатки до договору) передбачає проведення саме капремонту.

Тож головний висновок: встановлення огорожі слід здійснювати за рахунок капітальних видатків. Відповідно планувати видатки на придбання матеріалів для встановлення огорожі за КЕКВ 2210 не варто. Наполегливо не радимо й оплачувати роботи зі встановлення за КЕКВ 2240. Такі дії будуть розцінені представниками органів контролю як порушення бюджетного законодавства.

Нагадаємо, які саме видатки установа має планувати і здійснювати за КЕКВ 3122. Так, під час будівництва (встановлення) огорожі за цим кодом слід проводити видатки на:

1) оплату робіт з капітального будівництва;

2) придбання будматеріалів, які використовують у процесі будівельних робіт;

3) придбання готових до встановлення будівельних конструкцій і деталей до них (металеві, залізобетонні і дерев’яні конструкції, збірні елементи, прилади, необхідні для ведення будівельних робіт, тощо);

4) виготовлення проєктно-кошторисної документації на будівництво та виконання супровідних робіт, які є складовою загальної вартості робіт;

5) найм транспорту для виконання робіт з капітального будівництва;

6) розроблення та експертизу проєктної документації, авторський, технічний нагляд, за виданий сертифікат відповідності закінченого будівництвом об’єкта (якщо це обумовлено кошторисом проведених робіт та є складовою частиною загальної вартості зазначених робіт).

Як показати в бухобліку?

Операції зі встановлення огорожі слід відображати з урахуванням двох головних правил. Запам’ятайте їх.

Правило № 1. Усі витрати, пов’язані зі становленням огорожі, — це капінвестиції на створення об’єкта основних засобів (далі — ОЗ). Для узагальнення інформації про такі витрати застосовуємо субрахунок 1311 «Капітальні інвестиції в основні засоби».

Це означає, що всі витрати, пов’язані з будівництвом огорожі, з початку й до закінчення робіт установа визнає незавершеними капітальними інвестиціями та формує таким чином майбутню первісну вартість такого об’єкта.

Правило № 2. Установлена огорожа — окремий інвентарний об’єкт.

Зверніть увагу: надвірні приміщення, огорожі та інші надвірні споруди, які обслуговують будівлю (сарай, паркан, колодязь), становлять разом із нею один інвентарний об’єкт. Якщо ці будівлі та споруди обслуговують два і більше приміщень, вони вважаються самостійними інвентарними об’єктами.

З огляду на це, після закінчення будівельних робіт такий об’єкт зараховуємо на субрахунок 1013 «Будівлі, споруди та передавальні пристрої».

При цьому оформлюємо такі документи:

1) Акт введення в експлуатацію ОЗ за типовою формою — на підтвердження факту зарахування на баланс об’єкта ОЗ — встановленої огорожі;

2) Інвентарна картка обліку об’єкта ОЗ — наводимо характеристики такого об’єкта та присвоєний йому інвентарний номер.