Незаконно витрачені кошти освітньої субвенції: як повернути?

Не помиляється той, хто нічого не робить. Помилки може припуститися будь-хто. Не є винятком і використання коштів освітньої субвенції на зарплату вчителів. Тож нумо разом розберемося, як повернути зайво виплачені вчителям кошти за рахунок освітньої субвенції.

Освітня субвенція на зарплату вчителів

Виплата заробітної плати педагогічним працівникам — це основний напрям витрачання коштів освітньої субвенції.

Це прямо передбачено нормами ч. 1 ст. 103² БКУ* та п. 3 Порядку № 6**.

* Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 № 2456-VI.

** Порядок та умови надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, затверджені постановою КМУ від 14.01.2015 № 6.

Так, у першу чергу кошти освітньої субвенції спрямовуються саме на заробітну плату педпрацівників з нарахуваннями.

Утім, варто зазначити, що цього року коштів освітньої субвенції, передбаченої у держбюджеті, на виплату заробітної плати педагогічним працівникам не вистачає. І кошти на ці цілі доводиться шукати в місцевих бюджетах. Про це ми розповідали у матеріалі «Місцеві бюджети, готуйте гроші на зарплату педагогів» // «Бюджетна бухгалтерія», 2023, № 5.

Як повернути незаконно витрачені кошти субвенції?

Бюджетні тонкощі. Передусім слід звернути увагу, що у запитанні читача йдеться про різні бюджетні періоди. Тобто зайву виплату вчителям було проведено в одному бюджетному періоді (2021 рік), а виявлено помилку і повернуто зайво виплачені кошти — в іншому бюджетному періоді (2023 рік).

Нагадаємо: згідно із ст. 3 БКУ бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

При цьому розпорядники бюджетних коштів мають право провадити діяльність виключно в межах бюджетних асигнувань, затверджених кошторисами. Це чітко визначено у п. 43 Порядку № 228*.

* Порядок складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затверджений постановою КМУ від 28.02.2002 № 228.

З огляду на це, під час затвердження кошторису на поточний рік кошти, утримані з працівників через зайве їх нарахування і виплату у минулих роках, не враховані у поточному кошторисі. Відповідно повноважень щодо їх використання у поточному році немає.

Отже, кошти, утримані із заробітної плати працівників за попередні бюджетні періоди, не можуть бути відображені як відновлення касових видатків. Такі кошти підлягають перерахуванню до бюджету.

Причому оскільки йдеться про кошти освітньої субвенції, то і перераховані вони мають бути до загального фонду держбюджету, з якого надходить ця субвенція. Простіше кажучи, кошти освітньої субвенції треба повернути назад.

Конкретний рахунок, за яким потрібно перерахувати такі кошти, має надати місцевий відділ органу Казначейства.

Також майте на увазі: у платіжній інструкції слід зазначити, що кошти повертаються саме за КПКВК 1031 «Надання загальної середньої освіти закладами загальної середньої освіти за рахунок освітньої субвенції».

Юридичні нюанси. Відрахування із заробітної плати можуть провадитися тільки у випадках, передбачених законодавством України. Про це свідчить ст. 127 КЗпП*.

* Кодекс законів про працю від 10.12.71 № 322-VIII.

Зокрема, відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі і організації, де вони працюють, можуть провадитись за наказом (розпорядженням) роботодавця, у т. ч. для повернення сум, зайво виплачених унаслідок лічильних помилок (ч. 1 ст. 127 КЗпП).

При цьому роботодавець має видати наказ (розпорядження) про відрахування не пізніше одного місяця з дня закінчення строку, встановленого для повернення авансу, погашення заборгованості або дня виплати неправильно обчисленої суми.

Це означає, що в такому разі роботодавець не має права утримувати суми зайво виплаченої заробітної плати без відповідної заяви працівника.

Втім, у запитанні читача зазначено, що вчителі надали відповідні заяви. Тож із підставами для утримання зайво виплаченої зарплати все гаразд.

Утім, є ще один вкрай важливий нюанс.

Свого часу на цьому наголосили представники органу контролю у листі КРУ від 24.10.2011 № 25-18/85. І хоча цьому роз’ясненню вже понад 10 років, лист і досі чинний, а висновки, наведені в ньому, не втратили своєї актуальності.

Таким чином, педпрацівники повертають лише зайво отримані кошти. Тобто з них утримують лише надміру виплачену їм зарплату за вирахуванням податку на доходи фізичних осіб (далі — ПДФО) та військового збору (далі — ВЗ). Натомість до бюджету необхідно перерахувати суму зайво нарахованої заробітної плати (зайво виплачена зарплата + ПДФО і ВЗ, утримані із зарплати) та нарахувань на неї — єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — ЄСВ), нарахований на зарплату.

І ось тут закономірно постає запитання: звідки взяти кошти для повернення до бюджету надміру утриманих і сплачених ПДФО, ВЗ та зайво нарахованого ЄСВ?

Фактично цю суму доведеться «викроїти» з фінансування поточного року. При цьому шляхом коригування записів в бухобліку ми зменшимо зобов’язання установи за ПДФО, ВЗ та ЄСВ за відповідний звітний період на рівновелику суму. І таким чином, «вийдемо на нуль».

Звісно, такий варіант прийнятний лише у разі, якщо працівники погодилися добровільно повернути зайво отримані кошти. Якщо ж владнати це питання «мирним» шляхом не вийшло, доведеться запускати процедуру відшкодування завданої шкоди винною особою. А це вже зовсім інша історія…

Про відповідальність працівників за шкоду, заподіяну установі зайвими грошовими виплатами працівникам, строки та порядок стягнення відшкодування із винуватців читайте у статті «Зайва» компенсація відпустки: хто повертає?» // «Бюджетна бухгалтерія», 2021, № 26.

Як показати в обліку повернення коштів?

Коли вже всі формальності позаду, а кошти повернуто, слід подбати про правильне відображення операцій на рахунках бухобліку.

Зокрема, бухгалтер установи має:

по-перше, внести корективи до меморіального ордера № 5 на підставі бухгалтерської довідки. При цьому способом «червоне сторно» коригуємо суми:

— нарахованої заробітної плати: Дт (5512) — Кт (6511);

— нарахованого ЄСВ (22 %): Дт (5512) — Кт (6313);

— утриманих податків (ПДФО та ВЗ): Дт (6511) — Кт (6311);

по-друге, показати заборгованість перед бюджетом на суму зайвих виплат: Дт 6312 — Кт 5512. Погашення цієї заборгованості здійснюємо шляхом перерахування коштів до загального фонду держбюджету: Дт 6312 — Кт 2313.

Проілюструємо зазначене вище умовним прикладом.