Облаштування пункту незламності: як провести видатки?

Із настанням холодів питання облаштування пунктів незламності знову набуло чималої актуальності. Тож з’ясуймо, в яку чергу можливо провести такі видатки та за якими КПКВК і КЕКВ.

У яку чергу здійснити?

У період дії воєнного стану перед плануванням будь-яких видатків передусім необхідно визначити, в яку чергу їх можливо здійснити. Для цього варто звернутися до норм Порядку № 590*.

* Порядок виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану, затверджений постановою КМУ від 09.06.2021 № 590.

Першочерговими в період дії воєнного стану незмінно залишаються видатки на національну безпеку та оборону.

Проаналізувавши видатки другої черги, бачимо, що проблем зі здійсненням видатків на облаштування пункту незламності не буде. Адже відповідно до п. 19 Порядку № 590 у другу чергу передбачені видатки на облаштування тимчасових пунктів обігріву.

Причому такі видатки можуть бути проведені як за кошти загального, так і спеціального фонду.

Який КПКВК застосувати?

Створенням та облаштуванням пунктів обігріву, здебільшого, займається ДСНС. Адже саме цей орган займається реалізацією державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій тощо. Про це свідчить п.п. 1 п. 3 Положення № 1052**.

** Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затверджене постановою КМУ від 16.12.2015 № 1052.

Утім, ніщо не заважає органам місцевого самоврядування прийняти місцеву програму з облаштування таких пунктів.

Можливість прийняття такої місцевої програми закріплено в п. 22 ч. 1 ст. 26 Закону № 280***. Так, до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, цільових програм з інших питань місцевого самоврядування.

*** Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.97 № 280/97-ВР.

У свою чергу, можливість фінансування таких програм за рахунок коштів місцевих бюджетів передбачено ч. 1 ст. 91 БКУ****.

**** Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 № 2456-VI.

Саме в цій програмі має бути визначено конкретних відповідальних виконавців такої програми.

Тож якщо виконавцем програми визначено відділ освіти і прописано, що видатки на виконання програми здійснює саме він, то видатки на облаштування пункту обігріву має здійснювати відділ освіти.

Таким чином, все залежить від того, кого саме визначено відповідальним виконавцем прийнятої програми з облаштування тимчасових пунктів обігріву.

І як відомо, всі видатки місцевих бюджетів мають знайти своє відображення в бюджетних програмах. Тому необхідно визначитися, за яким КПКВК слід проводити видатки на облаштування пунктів незламності. Перелік КПКВК затверджено наказом № 793*.

* Наказ Мінфіну «Про затвердження складових Програмної класифікації видатків та кредитування місцевого бюджету» від 20.09.2017 № 793.

У разі прийняття місцевої цільової програми із облаштування пунктів обігріву, такі видатки цілком можуть бути заплановані та проведені за КПКВК 8110 «Заходи із запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій та наслідків стихійного лиха».

За яким КЕКВ провести?

У питаннях обрання КЕКВ слід відштовхуватися від економічної суті платежу та керуватися нормами Інструкції № 333**.

** Інструкція щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затверджена наказом Мінфіну від 12.03.2012 № 333.

Обрання конкретного КЕКВ для проведення видатків під час облаштування тимчасових пунктів обігріву залежить від того, чим саме ви плануєте облаштовувати такі пункти. В структурі цих видатків може бути придбання меблів, генераторів, «буржуйок», аптечок, вогнегасників тощо.

Тож конкретний КЕКВ залежатиме від виду майна, яким планується облаштувати такий пункт.