Платні соціальні послуги

Засади надання платних соціальних послуг

Передусім нагадаємо: питання діяльності територіальних центрів соціального обслуговування (надання соціальних послуг) (далі — терцентр) визначені у Типовому положенні № 1417*.

* Типове положення про територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг), затверджене постановою КМУ від 29.12.2009 № 1417.

Терцентри утворюються для надання соціальних послуг громадянам, які перебувають у складних життєвих обставинах і потребують сторонньої допомоги, за місцем проживання, в умовах стаціонарного, тимчасового або денного перебування.

При цьому терцентри можуть надавати як безоплатні послуги, так і послуги за плату.

Слід чітко розуміти, що бюджетні установи можуть надавати лише ті види платних послуг, які дозволені до надання законодавством.

На цьому свого часу наголосили фахівці Держказначейської служби в листі від 14.10.2011 № 16-04/918-2970.

Під час визначення видів дозволених до надання платних послуг установи соціального захисту мають керуватися Переліком № 1417*.

* Перелік соціальних послуг, умови та порядок їх надання структурними підрозділами територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг), затверджений постановою КМУ від 29.12.2009 № 1417.

Кошти, які надходять від надання платних соціальних послуг, слід використовувати в установленому законодавством порядку.

Як ми вже всі добре знаємо, плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю, належить до першої підгрупи першої групи власних надходжень бюджетних установ. Це прямо передбачено ч. 4 ст. 13 БКУ*.

* Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 № 2456-VI.

Витрачати кошти цієї підгрупи можна на покриття витрат, пов’язаних з організацією та наданням послуг, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю.

Порядок надання платних послуг, пов’язаних з виконанням основних функцій та завдань установи, має бути прописано у Положенні про надання платних послуг. Тому для надання платних послуг терцентру передусім слід розробити таке Положення. Зокрема, в цьому документі доцільно прописати вимоги щодо організації надання послуг, перелік платних соціальних послуг, які планується надавати, порядок виконання робіт на платній основі, порядок розрахунків за платні послуги тощо.

Також стосовно цього радимо переглянути матеріал «Надання платних послуг бюджетними установами» // «Бюджетна бухгалтерія», 2023, № 36.

Кому безоплатно, а кому — послуги за плату?

Певним категоріям громадян терцентри надають послуги безоплатно, а певним — за плату. Розглянемо їх.

Терцентр забезпечує безоплатне надання соціальних послуг (п. 6 Переліку № 1417):

— громадянам похилого віку, особам з інвалідністю, хворим (з числа осіб працездатного віку на період до встановлення їм групи інвалідності, але не більш як чотири місяці), які не здатні до самообслуговування і не мають рідних, які повинні забезпечити їм догляд і допомогу, або рідні є громадянами похилого віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому порядку;

— громадянам, які перебувають у складній життєвій ситуації у зв’язку з безробіттям і зареєстровані в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, стихійним лихом, катастрофою (і мають на своєму утриманні неповнолітніх дітей, дітей з інвалідністю, осіб похилого віку, осіб з інвалідністю), якщо середньомісячний сукупний дохід їх сімей нижчий за прожитковий мінімум для сім’ї.

Платні ж соціальні послуги терцентр може надавати (п. 7 Переліку № 1417):

— громадянам похилого віку, особам з інвалідністю, хворим, які не здатні до самообслуговування і мають рідних, які повинні забезпечити їм догляд і допомогу;

— громадянам, які перебувають у складній життєвій ситуації у зв’язку з безробіттям і зареєстровані в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, стихійним лихом, катастрофою (і мають на своєму утриманні неповнолітніх дітей, дітей з інвалідністю, осіб похилого віку, осіб з інвалідністю), якщо середньомісячний сукупний дохід їх сімей вищий за прожитковий мінімум для сім’ї.

Це передбачено п. 7 Переліку № 1417.

Утім, як виняток, громадяни, що мають рідних, які повинні забезпечити їм догляд і допомогу, можуть звільнятися від плати за надання соціальних послуг у структурних підрозділах територіального центру в разі, якщо такі рідні належать до малозабезпечених і отримують державну соціальну допомогу в установленому законодавством порядку, залежні від психоактивних речовин, алкоголю, перебувають у місцях позбавлення волі тощо. Такий виняток прописаний у п. 7¹ Переліку № 1417.

Для цього місцевий орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування (далі — ОМС), що утворив терцентр, самостійно або через створену ним комісію приймає рішення (розпорядження) про звільнення громадян, що мають рідних, які повинні забезпечити їм догляд і допомогу, від зазначеної плати.

До речі, право ОМС установлювати за рахунок власних коштів і благодійних надходжень додаткові до встановлених законодавством гарантії щодо соціального захисту населення закріплено у п.п. 1 п. «а» ч. 1 ст. 34 Закону № 280*.

* Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.97 № 280/97-ВР.

Однак випадки звільнення від плати є винятковими. Тоді як переважна більшість осіб, які мають родичів і потребують соціальних послуг, повинні обслуговуватися за плату.

Для надання соціальних послуг громадяни подають письмову заяву до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення місцевої державної адміністрації або виконавчого органу міської, районної в місті ради за місцем проживання/перебування (п. 3 Переліку № 1417).

Зі свого боку, ці органи в триденний строк після надходження заяви надсилають запит до закладу охорони здоров’я за місцем проживання/перебування громадянина для одержання медичного висновку про його здатність до самообслуговування та потребу в постійній сторонній допомозі.

Крім того, в той же строк ці органи надсилають запит до відповідного підприємства, установи, організації, що надають послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, або виконавчого органу сільської (селищної) ради за місцем реєстрації громадянина для отримання довідки про склад сім’ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб і до територіального органу ДПС для отримання довідки про доходи громадянина (у разі потреби).

Договір на соціальне обслуговування громадян

Обслуговування громадян терцентром проводиться на підставі договору.

Основні вимоги щодо укладання договорів про надання послуг визначені ЦКУ*.

* Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV.

Договір про надання терцентром платних соціальних послуг повинен відповідати вимогам, визначеним для договорів про надання послуг, які наведені у гл. 63 ЦКУ.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦКУ за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, строки та порядку, встановлені договором.

Слід також звернути увагу на ч. 2 ст. 632 ЦКУ. Зокрема, цією нормою передбачено, що зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, установлених договором або законом.

Визначення вартості соціальних послуг

Тарифи на платні соціальні послуги встановлюються терцентром і затверджуються його директором.

Можливо, було б доцільніше розраховувати ціни на соціальні послуги централізовано на державному рівні. Проте на сьогодні загальних тарифів не існує, тому кожен терцентр визначає ціни на платні соціальні послуги самостійно.

Водночас для зручності порядок розрахунку платних соціальних послуг визначено у Методиці № 1186*.

* Методичні рекомендації розрахунку вартості соціальних послуг, затверджені наказом Мінсоцполітики від 07.12.2015 № 1186.

Методика № 1186 пропонує вартість соціальної послуги розраховувати відповідно до економічно обґрунтованих планових витрат, визначених на підставі державних і галузевих нормативів витрат ресурсів, калькуляції вартості соціальних послуг за рахунок бюджетних коштів, з урахуванням цін на матеріальні ресурси та послуги за попередній період на основі розрахункових фінансових показників.

Вартість кожної соціальної послуги доцільно визначати окремо на основі типової структури витрат для визначення вартості соціальної послуги в розрахунку на одну людино-годину (залежно від умов надання соціальної послуги), яка містить статті прямих та адміністративних витрат.

Далі розглянемо, які саме витрати входять до прямих та адміністративних витрат.

До прямих витрат належать:

— заробітна плата і ЄСВ основного та допоміжного персоналу;

— придбання товарів, робіт і послуг, безпосередньо пов’язаних з наданням соціальної послуги основним і допоміжним персоналом (у т. ч. предмети, матеріали, обладнання та інвентар; медикаменти, перев’язувальні матеріали; продукти харчування; супутні роботи та послуги; інші витрати на придбання товарів, робіт і послуг);

— інші прямі витрати, необхідні для надання послуги (на транспортування, ремонт і обслуговування спеціального обладнання та інших спеціальних засобів, амортизацію спеціального обладнання та інших спеціальних засобів тощо).

До адміністративних рекомендується відносити витрати:

— на заробітну плату та ЄСВ адміністративного, управлінського, господарського та обслуговуючого персоналу;

— на відшкодування ПФУ сум фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, різниці між сумою пенсії, призначеної за Законом № 848*, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право особа, що згідно із законодавством фінансуються за рахунок коштів підприємств, установ, організацій;

— на придбання товарів, робіт і послуг (у т. ч. предмети, матеріали, обладнання та інвентар; роботи та послуги; інші витрати);

— інші адміністративні витрати (оренда та обслуговування приміщень, будівель і споруд; комунальні послуги та енергоносії; зв’язок; транспортні витрати на адміністративні потреби; відрядження працівників; ремонт і обслуговування обладнання адміністративного призначення; амортизація основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних матеріальних активів адміністративного призначення тощо).

* Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 26.11.2015 № 848-VIII.

Тож кожен заклад, який надає соціальні послуги, має враховувати свої конкретні особливості.

Зокрема, під час визначення вартості соціальної послуги слід ураховувати вартість надання такої послуги одному одержувачу за одну людино-годину (далі — люд.-год), час на її надання та кількість одержувачів.

А якщо ж ідеться про транспорті послуги, то варто врахувати ще й кілометраж.

До вартості конкретної соціальної послуги Методика № 1186 пропонує включати частку всіх адміністративних витрат суб’єкта. Остання визначається з урахуванням коефіцієнта розподілу адміністративних витрат: відношення заробітної плати основного та допоміжного персоналу, залученого до надання конкретної соціальної послуги, до заробітної плати всього основного та допоміжного персоналу, що надає соціальні послуги за різними договорами та проєктами суб’єкта.

Зауважте: такий метод включення адміністративних послуг до вартості платних послуг значно поширений і в інших бюджетних сферах та успішно застосовується на практиці.

Це передбачено п. 3 Порядку № 428*.

* Порядок регулювання тарифів на соціальні послуги, затверджений постановою КМУ від 01.06.2020 № 428.

Оскільки цей Порядок затверджений постановою КМУ, він має вищу юридичну силу, ніж Методика № 1186.

Тож якщо частка адмінвитрат, розрахована за формулою, наведеною у Методиці № 1186, перевищує 15 % відповідних витрат на оплату праці, тоді слід керуватися вимогами саме Порядку № 428.

Розміри окремих категорій та/або статей витрат замовника соціальних послуг або суб’єкта рекомендовано визначати самостійно виходячи з вартості робочої сили, товарів, робіт і послуг у відповідній адміністративно-територіальній одиниці.

Розглянемо, які саме формули пропонує використовувати Методика № 1186 для розрахунку вартості соціальної послуги, а також для формування та оцінки калькуляції витрат на надання соціальних послуг.

Для розрахунку загальної вартості послуги можна використовувати таку формулу:

ВСП = ВЧ х ВОГ х КО,

де ВСП — вартість соціальної послуги;

ВЧ — витрати часу на надання соціальної послуги, люд.-год;

ВОГ — вартість надання соціальної послуги протягом 1 люд.-год;

КО — кількість отримувачів соціальної послуги.

При цьому вартість надання соціальної послуги протягом 1 люд.-год можна розрахувати так:

ВОГ = ПВ + ЧАВ + ПДВ,

де ВОГ— вартість надання соціальної послуги протягом 1 люд.-год;

ПВ — прямі витрати;

ЧАВ — частка адміністративних витрат, яка враховується під час визначення вартості соціальної послуги;

ПДВ — податок на додану вартість. Звичайно, цей податок враховується лише у тому разі, якщо надавач послуг є платником ПДВ.

Далі розглянемо формулу для обчислення прямих витрат:

ПВ = (ЗПЄВ + ПТРП + ІПВ) : РД : НТРД,

де ПВ — прямі витрати;

ЗПЄВ — заробітна плата і ЄСВ основного та допоміжного персоналу;

ПТРП — придбання товарів, робіт і послуг, безпосередньо пов’язаних із наданням соціальної послуги;

ІПВ — інші прямі витрати;

РД — кількість робочих днів на рік;

НТРД — норма тривалості робочого дня в годинах.

Витрати на оплату праці основного та допоміжного персоналу розраховуються шляхом додавання сум заробітної плати основного та допоміжного персоналу та сум ЄСВ. Тож формула має такий вигляд:

ЗПЄВ = ЗП + ЄВ,

де ЗПЄВ — заробітна плата і ЄСВ основного та допоміжного персоналу;

ЗП — заробітна плата основного та допоміжного персоналу;

ЄВ — ЄСВ основного та допоміжного персоналу.

Зупинимося докладніше на витратах на оплату праці. Покажемо схематично, які саме категорії працівників рекомендовано включати до штату працівників, що безпосередньо беруть участь у наданні соціальної послуги або залучені до її надання.

Категорії працівників, які можуть бути залучені до надання платних соціальних послуг

Майте на увазі: виходячи з особливостей надання конкретної соціальної послуги, перелік основного чи допоміжного персоналу може бути доповнений іншими працівниками, крім зазначених вище на схемі.

Наприклад, у разі надання платної соціальної транспортної послуги водій буде належати до основного персоналу, який безпосередньо надає таку послугу.

При цьому до прямих витрат рекомендовано включати заробітну плату працівників, які безпосередньо залучені до процесу надання соціальних послуг.

Методика № 1186 передбачає обчислення заробітної плати на підставі посадових окладів та інших умов оплати праці, встановлених чинним законодавством.

Перелік і кількість посад працівників доцільно визначати згідно зі штатним розписом.

Навантаження на штатних працівників варто визначати відповідно до норм витрат часу, потрібного для надання послуги відповідними працівниками з урахуванням особливостей соціальної послуги та індивідуальних потреб окремих категорій отримувачів. При цьому норми часових витрат терцентр цілком може визначати самостійно.

Методика № 1186 рекомендує роботу залучених фахівців відповідної спеціалізації (медиків, педагогів, психологів та інших) оплачувати за рівнем їх фактичного залучення до надання соціальної послуги. Водночас слід дотримуватися меж, визначених типовими нормативами, відповідно до специфіки соціальної послуги.

Важливий момент: у разі надання соціальної послуги поза межами місця роботи фахівця оплату його праці пропонується проводити за весь час, який було витрачено на надання соціальної послуги, а також за час, витрачений працівником на проїзд до місця надання соціальної послуги і назад.

Розмір ЄСВ основного та допоміжного персоналу визначається чинним законодавством. Наразі ставка ЄСВ для працівників бюджетних установ становить 22 %. Тоді як на фонд оплати праці працівників-інвалідів ЄСВ слід нараховувати за ставкою 8,41 %.

Тепер розглянемо, як розрахувати витрати на придбання товарів, робіт і послуг.

Витрати на придбання товарів, робіт і послуг Методикою № 1186 рекомендовано розраховувати за такою формулою:

ПТРП = ПМО + МПМ + ПХ + СРП + ІВ,

де ПТРП — придбання товарів, робіт і послуг;

ПМО — предмети, матеріали, обладнання та інвентар (у т. ч. м’який інвентар та спецодяг), що використовуються для надання соціальної послуги;

МПМ — медикаменти та перев’язувальні матеріали, які використовуються для надання соціальної послуги;

ПХ — продукти харчування, які закуповуються для організації харчування одержувачів, якщо це передбачено державними стандартами соціальних послуг;

СРП — супутні роботи та послуги, які закуповуються для надання соціальної послуги (наприклад, прання, прасування, професійне навчання, супервізія для основного персоналу);

ІВ — інші витрати на придбання товарів та послуг, які використовуються для надання соціальної послуги.

Інші прямі витрати можна розрахувати за формулою:

ІПВ = ТВ + РО + РСА + ІВ,

де ІПВ — інші прямі витрати;

ТВ — транспортні витрати, необхідні для надання соціальної послуги;

РО — ремонт та обслуговування спеціального обладнання й інших спеціальних засобів, що використовуються безпосередньо для надання соціальної послуги;

РСА — річна сума амортизації спеціального обладнання та інших спеціальних засобів, що використовуються для надання соціальної послуги;

ІВ — інші витрати, що безпосередньо стосуються надання соціальної послуги.

Транспортні витрати залежно від особливостей організації надання конкретної соціальної послуги доцільно обчислювати одним із зазначених нижче способів.

Так, якщо суб’єкт користується власними транспортними засобами, транспортні витрати можуть розраховуватися за формулою:

ТВ = ВПММ + РСА,

де ТВ — транспортні витрати, необхідні для надання соціальної послуги;

ВПММ — витрати на пально-мастильні матеріали, пов’язані з наданням соціальної послуги, обчислені відповідно до норм витрат палива та мастильних матеріалів на автомобільному транспорті;

РСА — річна сума амортизації транспортних засобів, визначена відповідно до Національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі.

У разі якщо терцентр не має на балансі автомобіля та компенсує витрати на проїзд працівникам, задіяним у наданні соціальної послуги, транспортні витрати рекомендовано визначати в розмірі вартості проїзду громадським транспортом (крім таксі) відповідно до проїзних документів.

Далі перейдемо до адміністративних витрат.

Методика № 1186 рекомендує частку адміністративних витрат, яка враховується під час визначення вартості соціальної послуги, розраховувати за такою формулою:

ЧАВ = АВ х КРАВ : РД : НТРД,

де ЧАВ — частка адміністративних витрат, яка враховується для визначення вартості соціальної послуги;

АВ — адміністративні витрати;

КРАВ — коефіцієнт розподілу адміністративних витрат;

РД — кількість робочих днів на рік;

НТРД — норма тривалості робочого дня, год.

При цьому адміністративні витрати на надання соціальної послуги пропонується розраховувати за формулою:

АВ = ЗПЄВ + ПТРП + ІАВ,

де АВ — адміністративні витрати;

ЗПЄВ — заробітна плата і ЄСВ адміністративного та управлінського, а також господарського та обслуговуючого персоналу;

ПТРП — придбання товарів, робіт та послуг на адміністративні потреби;

ІАВ — інші адміністративні витрати.

Заробітну плату і ЄСВ адміністративного та управлінського, а також господарського та обслуговуючого персоналу рекомендовано розраховувати за формулою, наведеною вище для основного та допоміжного персоналу.

До заробітної плати адміністративного та управлінського, а також господарського та обслуговуючого персоналу доцільно включати заробітну плату працівників, які виконують відповідні функції при наданні соціальної послуги.

До адміністративного та управлінського, а також господарського та обслуговуючого персоналу можуть входити працівники таких штатних категорій:

1) адміністративний та управлінський персонал:

— директор;

— заступник директора;

— головний бухгалтер;

— касир;

— інспектор з кадрів;

— юрисконсульт;

— завідувач канцелярії;

— завідувач господарства;

— адміністратор черговий;

— інші штатні працівники;

2) господарський та обслуговуючий персонал:

— робітник з комплексного обслуговування та ремонту будинків;

— прибиральник службових приміщень;

— прибиральник територій;

— водій автотранспортних засобів;

— сторож;

— технік;

— електромонтер з ремонту та обслуговування електроустановок;

— інші штатні працівники.

Заробітну плату адміністративного та управлінського персоналу слід обчислювати також на підставі розмірів посадових окладів та інших умов оплати праці, передбачених чинним законодавством.

Логічно, що перелік, кількість посад працівників, умови оплати праці пропонується визначати згідно зі штатним розписом суб’єкта.

Складовою визначення адміністративних витрат, як було зазначено вище, є також витрати на придбання товарів, робіт і послуг на адміністративні потреби. Ці витрати можна обчислити таким чином:

ПТРП = ПМО + РП + ІВ,

де ПТРП — придбання товарів, робіт та послуг для забезпечення адміністративних потреб;

ПМО — предмети, матеріали, обладнання та інвентар для забезпечення адміністративних потреб;

РП — роботи та послуги для забезпечення адміністративних потреб;

ІВ — інші витрати на придбання товарів, робіт і послуг, необхідних для виконання адміністративних функцій.

Наступною складовою є інші адміністративні витрати. Їх можна розрахувати так:

ІАВ = ОО + КПЕ + ПЗ + ТВ + ВВ + РОО + РСА + ІВ,

де ІАВ — інші адміністративні витрати;

ОО — оренда та обслуговування приміщень, будівель і споруд;

КПЕ — витрати на оплату комунальних послуг та енергоносіїв;

ПЗ — витрати на оплату послуг зв’язку (у т. ч. пошта, телефон, Інтернет);

ТВ — транспортні витрати для забезпечення адміністративних потреб;

ВВ — витрати на відрядження працівників;

РОО — ремонт та обслуговування обладнання адміністративного призначення;

РСА — річна сума амортизації нематеріальних активів основних засобів та амортизація інших необоротних матеріальних активів адміністративного призначення, розрахована відповідно до нацстандартів з бухобліку;

ІВ — інші витрати.

При цьому до витрат на оплату комунальних послуг та енергоносіїв включається оплата:

— послуг теплопостачання;

— послуг водопостачання та водовідведення;

— послуг постачання електроенергії;

— послуг постачання природного газу;

— інших енергоносіїв (у т. ч. придбання твердого палива, скрапленого газу).

Транспортні витрати для забезпечення адміністративних потреб визначаються за формулою, наведеною вище.

Іншими статтями адміністративних витрат можуть бути витрати на послуги інших організацій, як-то: витрати на спеціалізовані тренінги, курси підвищення кваліфікації працівників, послуги з охорони та пожежної охорони приміщень, у яких надаються соціальні послуги, на зв’язок та інші витрати загальногосподарського призначення тощо.

Коефіцієнт розподілу адміністративних витрат можна розраховувати за формулою:

КРАВ = ЗП : ЗВЗП,

де КРАВ — коефіцієнт розподілу адміністративних витрат;

ЗП — заробітна плата основного та допоміжного персоналу, залученого до надання соціальних послуг у межах замовлення;

ЗВЗП — загальні витрати на заробітну плату основного та допоміжного персоналу, який здійснює надання соціальних послуг, за всіма договорами (проєктами суб’єкта).

Зауважте: вартість соціальної послуги та склад витрат, що входять до неї, рекомендовано визначати залежно від конкретної соціальної послуги. Так, перелік витрат, які можуть включатися до розрахунку вартості соціальної послуги, залежно від її особливостей та умов надання наведено в додатку № 3 до Методики № 1186.

Тепер перейдемо від слів до діла і розглянемо умовні приклади розрахунку вартості платних соціальних послуг.

Розрахуємо вартість послуги.

Спочатку обчислимо прямі витрати на надання послуги. Для цього визначимо розмір заробітної плати і ЄСВ персоналу, залученого до надання платної соціальної послуги; витрати на придбання товарів, робіт і послуг, безпосередньо пов’язаних із наданням соціальної послуги; інші прямі витрати.

Припустимо, що наданням платної послуги займається один соціальний робітник.

Розрахунок витрат на заробітну плату і ЄСВ залученого до надання послуги працівника

* Постанова КМУ «Про деякі питання оплати праці окремих категорій працівників установ соціального захисту населення» від 25.08.2004 № 1093.

Тож за вищезазначеною формулою, яку пропонує Методика № 1186, витрати на оплату праці основного та допоміжного персоналу становлять:

ЗПЄВ = ЗП + ЄВ = 97933,00 грн + 21545,26 грн = 119478,26 грн.

Далі розрахуємо витрати на придбання товарів, робіт і послуг, безпосередньо пов’язаних із наданням соціальної послуги.

Види, строки використання та кількість ТМЦ, необхідних для надання послуги протягом року, беремо виходячи з практики надання цієї послуги. Ціни визначаємо за даними бухгалтерського обліку.

Витрати на придбання товарів, робіт і послуг за Методикою № 1186 розраховуємо за формулою:

ПТРП = ПМО + МПМ + ПХ + СРП + ІВ = 100 грн + 50 грн + 40 грн + 50 грн + 120 грн + 40 грн + 40 грн = 440 грн.

Перейдемо до розрахунку інших прямих витрат.

Як ми зазначали вище, відповідно до Методики № 1186 до них належать: транспортні витрати, необхідні для надання соціальних послуг на дому; витрати на ремонт та обслуговування спеціального обладнання й інших спеціальних засобів, які використовуються безпосередньо для надання соціальних послуг на дому; річна сума амортизації спеціального обладнання та інших спеціальних засобів, які використовуються для надання соціальної послуги; інші витрати, безпосередньо пов’язані з наданням соціальних послуг на дому.

Відповідно до кошторису терцентру припустимо, що транспортні витрати для забезпечення надання соціальних послуг на дому на рік складають 15100,00 грн.

Витрати на ремонт та обслуговування спеціального обладнання й інших спеціальних засобів, які використовуються безпосередньо для надання соціальної послуги, не передбачені у такій соціальній послузі. Амортизація спеціального обладнання та інших спеціальних засобів, які використовуються для надання соціальної послуги, не нараховується. Інших витрат для надання соціальних послуг на дому не передбачено.

Тож інші прямі витрати, які розраховуються за формулою:

ІПВ = ТВ + РО + РСА + ІВ,

у цьому випадку дорівнюють транспортним витратам і становлять 15100,00 грн.

Тепер з урахуванням кількості робочих днів у 2024 році (262 дні) і норми тривалості робочого дня терцентру (8 годин) обчислимо прямі витрати на надання послуги:

ПВ = (ЗПЄВ + ПТРП + ІПВ) : РД : НТРД = (119478,26 грн + 440,00 грн + 15100,00 грн) : 262 дн. : 8 год = 64,42 грн.

Далі перейдемо до визначення частки адміністративних витрат, яка враховується при визначенні вартості платної соціальної послуги.

Спочатку обчислимо адміністративні витрати.

Для цього визначимо (припустимо) за допомогою кошторису та штатного розпису терцентру такі дані:

1) заробітна плата і ЄСВ адміністративного та управлінського, а також господарського та обслуговуючого персоналу на рік складають 867287,00 грн;

2) витрати на придбання товарів, робіт і послуг на адміністративні потреби — 57217,00 грн;

3) інші адміністративні витрати — 713310,00 грн, з них:

— витрат на оплату комунальних послуг та енергоносіїв — 475387,00 грн;

— витрат на оплату послуг зв’язку (у т. ч. пошта, телефон, Інтернет) — 4873,00 грн;

— транспортних витрат для забезпечення адміністративних потреб — 51000,00 грн;

— витрат на відрядження працівників — 7700,00 грн;

— витрат на ремонт та обслуговування обладнання адміністративного призначення — 7350,00 грн;

— річної суми амортизації нематеріальних активів основних засобів та амортизації інших необоротних матеріальних активів адміністративного призначення — 167000 грн.

Виходячи з цих даних визначимо суму адміністративних витрат:

АВ = ЗПЄВ + ПТРП + ІАВ = 867287,00 грн + 57217,00 грн + 713310,00 грн = 1637814,00 грн.

Далі визначимо коефіцієнт розподілу адміністративних витрат. Для цього припустимо, що загальні витрати на заробітну плату основного та допоміжного персоналу складають 1737137,00 грн.

Тож

КРАВ = ЗП : ЗВЗП = 119478,26 грн : 1737137,00 грн = 0,07.

Тепер у нас наявні всі дані для обчислення частки адміністративних витрат:

ЧАВ = АВ х КРАВ : РД : НТРД = 1637814,00 грн х 0,07: 262 дн. : 8 год = 54,70 грн.

Утім, як відомо, адмінвитрати включаються до тарифу на платну соціальну послугу в розмірі не більш ніж 15 % витрат на оплату праці, визначених за нормами обслуговування для надання цієї послуги працівником (працівниками). Тому частку адміністративних витрат необхідно враховувати в розмірі

8,55 грн (119478,26 грн : 262 дн. : 8 год х 0,15).

Тепер розрахуємо вартість надання соціальної послуги протягом 1 люд.-год:

ВОГ = ПВ + ЧАВ = 64,42 грн + 8,55 грн = 72,97 грн.

Визначивши вартість надання соціальної послуги протягом 1 люд.-год, перейдемо до розрахунку загальної вартості послуги. Для цього треба визначитися із тривалістю її надання.

Для цього можна скористатися нормою, визначено у Методиці № 1186, а саме: норма часу на ручне прання 100 кг сухої білизни становить 29,6 години. У такому разі норма часу на 5 кг сухої білизни дорівнює 1,48 год.

Також необхідно додати час, який соціальний робітник витрачає на дорогу до замовника і назад.

Відповідно до хронометражу, проведеного комісією на підставі наказу директора терцентру, час на дорогу від терцентру до району, де проживає замовник, ставить 35 хв. Отже, з урахуванням часу, необхідного для повернення, загальний час у дорозі становитиме:

35 хв + 35 хв = 1 год 10 хв (1,17 год).

Тепер обчислимо вартість платної соціальної послуги:

ВСП = ВЧ х ВОГ х КО = (1,48 год + 1,17 год) х 72,97 грн х 1 люд. = 193,37 грн.

Таким чином, вартість надання платної соціальної послуги з ручного прання білизни вагою 5 кг у замовника вдома в місцевості без комунальних зручностей становить 193,37 грн.

Спочатку розрахуємо прямі витрати на надання послуги. Для цього необхідно визначити розмір заробітної плати та ЄСВ основного і допоміжного персоналу, залученого до надання платної соціальної послуги; витрати на придбання товарів, робіт і послуг, безпосередньо пов’язаних із наданням соціальної послуги; інші прямі витрати.

Припустимо, що наданням платної послуги займається один перукар ІІ класу (3-й тарифний розряд).

Наведемо розрахунок витрат на заробітну плату і ЄСВ залученого до надання послуги працівника.

При цьому підемо одразу простішим шляхом, про який ми розповіли вище. Адже відомо, що перукарю все одно маємо доплатити до мінімальної заробітної плати. Матеріальна допомога на оздоровлення не передбачена.

Розрахунок витрат на оплату праці основного та допоміжного персоналу

Далі розрахуємо витрати на придбання товарів, робіт і послуг, безпосередньо пов’язаних із наданням обраної соціальної послуги.

Види, строк використання та кількість ТМЦ, необхідних для надання послуги протягом року, беремо виходячи з практики надання такої послуги. Ціни визначаємо за даними бухгалтерського обліку.

Розглянемо два можливі варіанти надання послуги, а саме: в перукарському кабінеті терцентру та з виїздом перукаря до замовника (людини з обмеженою активністю чи ліжкового хворого).

Розрахунок витрат на придбання товарів, робіт і послуг у разі надання послуги в умовах терцентру

Розрахунок витрат на придбання товарів, робіт і послуг у разі надання платної послуги з виїздом до замовника

Перейдемо до розрахунку інших прямих витрат.

Відповідно до кошторису терцентру транспортні витрати для забезпечення надання перукарських послуг безпосередньо на території терцентру не здійснюються, але такі витрати мають місце під час надання перукарських послуг на дому і становлять 12700,00 грн.

Витрати на ремонт та обслуговування спеціального обладнання й інших спеціальних засобів, які використовуються безпосередньо для надання соціальної послуги, не передбачені. Амортизація спеціального обладнання та інших спеціальних засобів, які використовуються для надання соціальної послуги, не нараховується. Інших витрат для надання перукарських послуг не передбачено.

Тепер з урахуванням кількості робочих днів у 2024 році (262 дні) і норми тривалості робочого дня терцентру (8 годин) обчислимо прямі витрати на надання послуги в умовах терцентру:

ПВ = (ЗПЄВ + ПТРП + ІПВ) : РД : НТРД = (113826,00 грн + 830,00 грн) : 262 дн. : 8 год = 54,70 грн.

Також обчислимо прямі витрати на надання перукарської послуги на дому:

ПВ = (ЗПЄВ + ПТРП + ІПВ) : РД : НТРД = (113826,00 грн + 1020,00 грн + 12700,00 грн) : 262 дн. : 8 год = 60,85 грн.

Далі перейдемо до визначення частки адміністративних витрат, яка враховується для визначення вартості платної соціальної послуги.

Спочатку обчислимо адміністративні витрати.

Для цього врахуємо за допомогою кошторису та штатного розпису терцентру, що:

1) заробітна плата і ЄСВ адміністративного та управлінського, а також господарського та обслуговуючого персоналу на рік становлять 867287,00 грн;

2) витрати на придбання товарів, робіт і послуг на адміністративні потреби — 57217,00 грн;

3) інші адміністративні витрати — 713310,00 грн, із них:

— витрат на оплату комунальних послуг та енергоносіїв — 475387,00 грн;

— витрат на оплату послуг зв’язку (у тому числі пошта, телефон, Інтернет) — 4873,00 грн;

— транспортних витрат для забезпечення адміністративних потреб — 51000,00 грн;

— витрат на відрядження працівників — 7700,00 грн;

— витрат на ремонт та обслуговування обладнання адміністративного призначення — 7350,00 грн;

— річної суми амортизації нематеріальних активів основних засобів та амортизації інших необоротних матеріальних активів адміністративного призначення — 167000 грн.

Виходячи з цих даних визначимо суму адміністративних витрат:

АВ = ЗПЄВ + ПТРП + ІАВ = 867287,00 грн + 57217,00 грн + 713310,00 грн = 1637814,00 грн.

Далі визначаємо коефіцієнт розподілу адміністративних витрат відповідно до Методики № 1186. Для цього припустимо, що загальні витрати на заробітну плату основного та допоміжного персоналу становлять 1737137,00 грн.

Відповідно,

КРАВ = ЗП : ЗВЗП = 113826,00 грн : 1737137,00 грн = 0,07.

Тепер у нас наявні всі дані для обчислення частки адміністративних витрат:

ЧАВ = АВ х КРАВ : РД : НТРД = 1637814,00 грн х 0,07 : 262 дн. : 8 год = 54,70 грн.

Однак, як і в попередньому прикладі, з метою дотримання вимог п. 3 Порядку № 428 частку адміністративних витрат необхідно враховувати в розмірі не більше 15 % від витрат на оплату праці, а саме в розмірі

8,15 грн (113826,00 грн : 262 дн. : 8 год х 0,15).

Тепер розрахуємо вартість надання платної соціальної послуги протягом 1 люд.-год в умовах терцентру:

ВОГ = ПВ + ЧАВ = 54,70 грн + 8,15 грн = 62,85 грн.

У разі ж надання платної послуги на дому вартість 1 люд.-год становитиме:

ВОГ = ПВ + ЧАВ = 60,85 грн + 8,15 грн = 69,00 грн.

Визначивши вартість надання соціальної послуги протягом 1 люд.-год, перейдемо до розрахунку загальної вартості послуги. Для цього треба визначитися із тривалістю її надання.

Врахуємо дані хронометражу, проведеного комісією, для якісного надання перукарських послуг (жіноча стрижка — класичний боб) одному відвідувачу (замовнику) разом з прибиранням робочого місця і дезінфекцією інструменту перукарю необхідно витратити 25 хв (0,42 год) робочого часу.

Тепер обчислимо вартість платної соціальної послуги у разі, якщо вона надається в умовах терцентру:

ВСП = ВЧ х ВОГ х КО = 0,42 год х 62,85 грн х 1 люд = 26,40 грн.

Якщо ж перукарська послуга надається на дому, необхідно додати час, який перукар витрачає на дорогу до замовника і назад. Врахуємо, що відповідно до хронометражу, проведеного комісією терцентру, час на дорогу від терцентру до району, де проживає замовник, становить 35 хв. Відповідно загальний час у дорозі становитиме: 35 хв + 35 хв = 1 год 10 хв (1,17 год).

У такому разі вартість платної послуги дорівнюватиме:

ВСП = ВЧ х ВОГ х КО = (0,42 год + 1,17 год) х 69,00 грн х 1 люд = 109,71 грн.

Отже, загальна вартість надання перукарських послуг (жіноча стрижка — класичний боб) одному відвідувачу (замовнику) в умовах терцентру становитиме 26,40 грн, а у разі надання цієї послуги на дому — 109,71 грн.

Докладніше про можливість надання транспортних послуг терцентрами читайте у матеріалі «Соціальна транспортна послуга: як визначити вартість?» // «Бюджетна бухгалтерія», 2024, № 8 (ср. ).

Тепер же розглянемо приклад розрахунку платної транспортної послуги.

Спочатку розрахуємо прямі витрати на надання послуги. Для цього необхідно визначити розмір заробітної плати та ЄСВ основного та допоміжного персоналу, залученого до надання платної соціальної послуги; витрати на придбання товарів, робіт і послуг, безпосередньо пов’язаних із наданням соціальної послуги; інші прямі витрати.

Припустимо, що наданням платної послуги займається один водій.

Наведемо розрахунок витрат на заробітну плату і ЄСВ залученого до надання послуги працівника.

З огляду на те, що водій має право на доплату до мінімальної заробітної плати, розрахуємо його зарплату аналогічно зарплаті перукаря (див. приклад 2). Матеріальна допомога на оздоровлення не передбачена.

Розрахунок витрат на оплату праці основного та допоміжного персоналу

До прямих матеріальних витрат включимо витрати на бензин та автошини.

Вважаємо за доцільне розраховувати ці витрати на 1 км, а не на 1 год.

Припустимо, що норма витрат палива на роботу авто, на якому буде надаватися платна послуга, становить 9 л на 100 км. Ціна бензину А-92 — 49,30 грн/л.

Розрахуємо витрати палива на 1 км.

Витрати палива на 1 км = 9,0 л : 100 км х 49,30 грн/л = 4,44 грн/км.

Також розрахуємо витрати на автошини.

Припустимо, що вартість комплекту автошин становить 8700 грн. А норма середнього ресурсу автошин 65000 км/комплект.

Витрати на експлуатацію автошин на 1 км = 8700 грн : 65000 км = 0,13 грн/км.

Також розрахуємо витрати на експлуатацію АКБ. Припустимо, що вартість АКБ становить 6000 грн. При цьому середня інтенсивність експлуатації транспортного засобу відповідно до Експлуатаційних норм № 489* — 3000 км/міс. А експлуатаційна норма середнього ресурсу АКБ відповідно до додатку 1 до Експлуатаційних норм № 489 становить 35,0 місяців. Таким чином, загальний пробіг транспортного засобу за цей період становитиме 105000 км.

* Експлуатаційні норми середнього ресурсу акумуляторних свинцевих стартерних батарей колісних транспортних засобів і спеціальних машин, виконаних на колісних шасі, затверджені наказом Мінтрансу від 20.05.2006 № 489.

Витрати на експлуатацію АКБ на 1 км = 6000 грн : 105000 км = 0,06 грн/км.

У цьому разі розрахунок витрат на придбання товарів, робіт і послуг буде таким:

ПТРП = ПМО + МПМ + ПХ + СРП + ІВ = 4,44 грн/км + 0,13 грн/км + 0,06 грн/км = 4,63 грн/км.

Витрати на ремонт та обслуговування спеціального обладнання й інших спеціальних засобів, які використовуються безпосередньо для надання соціальної послуги, не передбачені.

Тож інші прямі витрати не враховуємо.

Тепер з урахуванням кількості робочих днів у 2024 році (262 дні) і норми тривалості робочого дня терцентру (8 годин) обчислимо прямі витрати на надання послуги:

ПВ = (ЗПЄВ + ПТРП + ІПВ) : РД : НТРД = 113826,00 грн : 262 дн. : 8 год = 54,31 грн.

Цей показник, до речі, і буде витратами на зарплату за 1 год.

ПТРП сюди не включаємо, позаяк, враховуючи специфіку платної транспортної послуги, цей показник вже розраховано на 1 км.

З метою дотримання вимог п. 3 Порядку № 428 частку адміністративних витрат одразу розрахуємо в розмірі не більше 15 % від витрат на оплату праці, а саме в розмірі 8,15 грн (113826,00 грн : 262 дн. : 8 год х 0,15). Тож ЧАВ дорівнює 8,15 грн.

Загальна вартість надання соціальної транспортної послуги становить:

ПТРП + ПВ + ЧАВ = 4,63 грн/км + 62,46 грн/год.

Отже, вартість соціальної транспортної послуги — 62,46 грн/год + 4,63 грн/км.