Вже з 4 вересня 2025 року почнуть спливати строки позовної давності. Тому у тематичному номері «Податки & бухоблік», 2025, № 50 розберемося з результатами такої події. Поговоримо про юридичні, податкові та бухоблікові наслідки. Згадаємо про єдиноподатників, платників ПДВ, податку на прибуток, ПДФО, військового збору та ЄСВ. Цей же матеріал, зокрема, присвятимо базовим моментам, пов’язаним з позовною давністю: як рахувати? Про що пам’ятати? Яка користь від знань щодо позовної давності для бухгалтера? Розкажемо з конкретними прикладами та практичними порадами. Буде цікаво як для юросіб, так і для ФОП.
Розглянемо ситуацію, коли були поставлені товари (надані послуги), проте покупець оплату за них продавцеві так і не перерахував. Після закінчення строку позовної давності заборгованість списується як безнадійна. Як її списання вплине у сторін на ПДВ-облік? Чи необхідно продавцеві в такому разі коригувати податкові зобов’язання з ПДВ, а покупцеві — податковий кредит, з’ясуємо в статті.
Ситуація. Щорічна основна відпустка працівниці починається в травні і закінчується в липні. Вся сума відпускних нарахована в травні 2025 року. Як заповнити Д1 та 4ДФ Податкового розрахунку за травень 2025 року? Що показувати у Д1 та 4ДФ за червень 2025 року, який повністю покриває відпустка? Як виконувати контроль сплати ЄСВ з МЗП та відобразити додаткову базу нарахування ЄСВ у Д1? Розглянемо ці питання у статті.
Надали чи отримали безвідсоткову позику, а строк позовної давності за нею спливає? Тож давайте зараз з’ясуємо, як правильно відобразити таку безнадійну заборгованість у бухобліку позикодавця і позичальника та який вплив це матиме на податок на прибуток і єдиний податок для обох сторін.
Працівник працює за строковим трудовим договором. Чи потрібна від нього заява на звільнення у зв’язку із закінченням строку трудового договору?
Відправляєте працівника у щорічну основну відпустку? У табелі все має бути чітко: коли ставити «В», як рахувати дні та години і що з вихідними. У статті — покроковий приклад заповнення табеля з підсумками за червень 2025 року.
Видали чи отримали аванс, а товари / послуги так і не надійшли / не відвантажили, і спливла позовна давність? Про нюанси бухобліку та вплив на податок на прибуток списання такої безнадійної товарної заборгованості у покупця і продавця зараз розповімо.
Сьогодні в нас не зовсім типова історія. ФОП колись отримав від контрагента аванс, але товари / роботи / послуги йому так і не поставив. Або інша схожа ситуація — отримав товари / роботи / послуги, але так і не оплатив їх. І ось незабаром спливе строк позовної давності за такою кредиторською заборгованістю. З’ясуємо зараз облікові / податкові наслідки для ФОП?
Знайома ситуація, коли покупець не розрахувався за поставлені товари / надані послуги, а строк позовної давності за такою заборгованістю вже минув? Розберемо детально, як правильно відобразити визнання такого боргу безнадійним у бухобліку та які податковоприбуткові наслідки це матиме для продавця і покупця.
А що коли податкові зобов’язання з ПДВ виникають за оплатою («за грошима*») і поставлені товари / послуги не були оплачені (чи не були поставлені після передоплати)? Як визнання заборгованості після закінчення строку позовної давності безнадійною вплине у сторін на ПДВ-облік?
Коли транспорт підприємства йде на фронт, разом з ним у тилу залишаються запитання: як діяти далі, що показати в обліку, як оформити документи? Бухгалтер залишається на передовій фінансової відповідальності. У цій статті — не просто норми й правила, а конкретні рішення, які допоможуть упевнено пройти крізь нові виклики.
Лист ДПСУ від 13.05.2025 № 2613/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК
Добігає кінця строк, у який податківці мають розрахувати фізособам податок на нерухоме майно за минулий рік і повідомити їх про суми податку. Щойно це станеться, подальші кроки (сплата, звірка, оскарження тощо) будуть уже за платниками. Для них усе, як торік. Податкове законодавство в цій частині не змінилося. Та нагадати головні моменти все ж варто.
На підприємство надійшла постанова про стягнення аліментів з працівника — зовнішнього сумісника на двох дітей у розмірі ¼ на кожну дитину, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. У якій сумі слід утримувати такі виплати із зарплати працівника, якщо вона щомісяця менше 6000 грн?