Придбання дров для ВПО: який КЕКВ застосувати?

Придбання дров для ВПО: в яку чергу?

Передусім у період дії воєнного стану слід з’ясувати, в яку саме чергу можливо здійснити заплановані видатки. Для цього варто звернутися до норм Порядку № 590*.

* Порядок виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану, затверджений постановою КМУ від 09.06.2021 № 590.

Першочерговими незмінно залишаються видатки на національну безпеку та оборону. Натомість переважна більшість видатків здійснюються у другу чергу. Вичерпний перелік таких видатків наведений у п. 19 Порядку № 590. Причому ці видатки можливо проводити за кошти як загального, так і спеціального фонду.

Виходячи з п. 19 Порядку № 590, у другу чергу можливо придбати деревину паливну для безоплатної видачі населенню територій, прилеглих до зони проведення воєнних (бойових) дій, а також видатки на компенсацію витрат, пов’язаних із доставкою деревини паливної населенню.

Тож якщо йдеться про дрова для населення зазначених територій, то такі видатки, справді, можливо провести у другу чергу.

Інші ж видатки на придбання дров для населення, у т. ч. для ВПО, можна здійснити лише у третю чергу. Зокрема, це стосується і населення, яке проживає на території, не прилеглій до зони бойових дій.

Також нагадаємо: видатки на оплату будь-яких товарів, робіт і послуг можна проводити як за кошти загального, так і за кошти спеціального фонду під час реалізації проєктів, виконання програм допомоги, які підтримуються ЄС, урядами іноземних держав, іноземними фінансовими та донорськими установами і міжнародними фінорганізаціями, в т. ч. на умовах співфінансування.

Який КПКВК застосувати?

Правильний КПКВК обираємо відповідно до наказу № 793*.

* Наказ Мінфіну «Про затвердження складових Програмної класифікації видатків та кредитування місцевого бюджету» від 20.09.2017 № 793.

На думку фахівців Мінфіну, висловлену у листі від 17.11.2022 № 05120-02/2280, планування та здійснення видатків місцевих бюджетів на придбання паливної деревини для безоплатної видачі населенню територій, прилеглих до зони проведення воєнних (бойових) дій, необхідно здійснювати за КПКВК 3242 «Інші заходи у сфері соціального захисту і соціального забезпечення».

Водночас навіть якщо дрова закуповуються для населеннях інших територій, вважаємо за доцільне застосовувати саме КПКВК 3242. І, до речі, видатки необхідно проводити саме так, як це передбачено місцевою програмою.

Нагадаємо: можливість затвердження місцевих цільових програм закріплена в п. 22 ч. 1 ст. 26 Закону № 280*. Так, до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, цільових програм з інших питань місцевого самоврядування.

* Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.97 № 280/97-ВР.

При цьому можливість фінансування таких програм за рахунок коштів місцевих бюджетів передбачено ч. 1 ст. 91 БКУ.

Тож якщо у місцевій програмі передбачено саме закупівлю дров і надання населенню безпосередньо паливної деревини, а не коштів, то саме так і потрібно здійснювати видатки.

Який КЕКВ застосувати?

У питаннях обрання КЕКВ слід виходити з економічної суті платежу та керуватися нормами Інструкції № 333*.

* Інструкція щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затверджена наказом Мінфіну від 12.03.2012 № 333.

Докладно про застосування КЕКВ під час придбання дров для населення читайте у матеріалі «Пелети для населення: за яким КЕКВ придбавати?» // «Бюджетна бухгалтерія», 2024, № 41.

Нагадаємо лише, що думки фахівців Держказначейської служби та Мінфіну з цього приводу розділилися. Перші переконані у доцільності застосування КЕКВ 2275, а другі — КЕКВ 2730.

Ми, зі свого боку, виходячи із суті зазначеної операції, схиляємося до думки мінфінівців.

Річ у тім, що орган місцевого самоврядування, відділ праці або інший орган, який закуповує дрова відповідно до місцевої програми, не використовуватимуть паливну деревину самостійно для виробництва теплової енергії чи іншого виду енергії у своїй діяльності. Вони безоплатно передадуть дрова для використання населенню.

Відмова Казначейства у проведенні платежів: які підстави?

Позаяк працівники Казначейства відмовляються проводити зазначені видатки, пригадаймо підстави для такої відмови. Для цього звернемося до норм п. 10.8 Порядку № 938*.

* Порядок казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затверджений наказом Мінфіну від 23.08.2012 № 938.

Так, платіжна інструкція не приймається до виконання у разі:

а) неправильного заповнення реквізитів та/або недотримання вимог до оформлення платіжної інструкції;

б) відсутності в обліку органів Казначейства відповідних бюджетних зобов’язань та бюджетних фінансових зобов’язань;

в) невідповідності платежу зареєстрованим бюджетним зобов’язанням та бюджетним фінансовим зобов’язанням;

г) невідповідності зазначеного КЕКВ та класифікації кредитування бюджету економічній характеристиці платежу;

ґ) обмеження здійснення видатків та надання кредитів, що встановлюється нормативно-правовими актами;

д) накладення арешту на кошти, що перебувають на відповідному рахунку розпорядника бюджетних коштів;

е) зупинення операцій з бюджетними коштами на відповідному рахунку розпорядника бюджетних коштів;

є) відміни процедури закупівлі / спрощеної закупівлі; набрання законної сили рішенням суду про визнання результатів процедури закупівлі / спрощеної закупівлі недійсною та/або договору про закупівлю нікчемним; оскарження відповідно до ст. 18 Закону № 922* на період призупинення процедури закупівлі; наявності відповідного рішення органу оскарження відповідно до ст. 18 Закону № 922;

ж) відсутності або недостатності залишків коштів на відповідних рахунках бюджетних установ та організацій;

з) перевищення показників, затверджених у кошторисах, планах асигнувань загального фонду місцевих бюджетів (за винятком надання кредитів з місцевих бюджетів), планах спеціального фонду місцевих бюджетів (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків), планах надання кредитів із загального фонду бюджету, планах використання бюджетних коштів;

и) неподання документів, що підтверджують отримання товарів, робіт / послуг за договорами, згідно з умовами яких було здійснене авансування;

і) відсутності затвердженого за погодженням з місцевим фінансовим органом в установленому порядку паспорта бюджетної програми, крім бюджетних програм, за якими не складаються паспорти бюджетних програм.

* Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII.

Як бачимо, дійсно, однією із причин відмови від прийняття платіжної інструкції до оплати є невідповідність зазначеного у такій інструкції КЕКВ економічній характеристиці платежу. Проте в ситуації читача КЕКВ було обрано правильно.