Бюджетні особливості оформлення податкових накладних

Надання звільнених від оподаткування послуг: яку податкову накладну складати

Сам факт постачання звільнених від оподаткування ПДВ послуг у жодному разі не звільняє установу — платника ПДВ від обов’язку складання ПН. Це означає, що така установа повинна оформляти ПН на такі операції та своєчасно їх реєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН) на загальних підставах. Як це робити правильно? Розповімо далі.

На кожну операцію з постачання товарів чи послуг (повну або часткову), а також на суму коштів, що надійшли як попередня оплата (аванс), платник ПДВ оформлює ПН. Це правило закріплено в п. 18 Порядку № 1307*.

* Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.2015 № 1307.

Разом з тим у певних випадках ПКУ та Порядок № 1307 дозволяють складати ПН за підсумками кількох операцій або періоду. Йдеться про підсумкові та зведені ПН. Пояснимо, в яких саме випадках слід оформлювати такі ПН.

Почнемо з підсумкової ПН. Таку ПН складають за щоденними підсумками операцій. Головне її призначення — звільнити платника ПДВ від складання «індивідуальних» ПН на кожну операцію з надання послуг.

Зауважте: вичерпний перелік випадків, коли платнику ПДВ дозволено оформлювати підсумкову ПН, наведено в п. 14 Порядку № 1307, а також узагальнено в таблиці нижче.

Інша річ, якщо бюджетна установа надає послуги безперервного або ритмічного характеру. Йдеться про постачання послуг два та більше разів на місяць одному покупцю. За таких умов бюджетна установа може скоротити кількість ПН, складаючи зведену ПН наприкінці місяця. Про це чорним по білому зазначено в п. 19 Порядку № 1307.

Для наочності узагальнимо особливості оформлення підсумкових та зведених ПН у таблиці.

Підсумкові та зведені ПН: коли складати