Єдиний податок
Група 1. Для цієї групи законодавець нівелював «згубні наслідки» двократного стрибка мінзарплати. Ставку єдиного податку з 01.01.2017 р. встановлено виходячи з розміру прожитмінімуму для працездатної особи, встановленої на 1 січня. Тобто у 2017 році виходячи з 1600 грн.* А поки місцеві органи влади не переглянули свої рішення про встановлення ставок єдиного податку, наказано діяти так: рахуємо свою процентну ставку від мінзарплати з коефіцієнтом 0,5.
* Відповідні зміни передбачено Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» від 20.12.2016 р. № 1791-VIII (далі — Закон № 1791).
Простіше кажучи, беріть свій «відсоток» від 1600 грн. Що стосується ЄСВ, то ми писали про те, що єдинникам групи 1 його планують «переполовинити». Так і вийшло 
. ЄСВ вони можуть сплачувати в «половинчастому» розмірі**, тобто 22 % від половини мінзарплати. Це 352 грн. на місяць. Причому ця сума не змінюватиметься протягом усього року! Втім, при такій сплаті до вашого пенсійного стажу йтиме теж тільки половина місяця 
. Не подобається? Доплачуйте ЄСВ до «повних» 704 грн.
** Відповідні зміни внесено до п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 р. № 1774-VIII (далі — Закон № 1774).
Для пенсіонерів за віком та інвалідів зберігається повне звільнення від ЄСВ. Погана новина для платників групи 1 — втрата «РРО-імунітету» у разі торгівлі технічно складними побутовими товарами, які підлягають гарантійному ремонту. Детальніше про це — в окремій статті сьогоднішнього номера.
Група 2. Її «носіям» пощастило менше, ніж групі 1. Ставка єдиного податку як і раніше рахується від розміру мінзарплати, встановленого на 1 січня 2017 року. А він, хай йому трясця, виріс до 3200 грн. . Те саме стосується і ЄСВ. Правила розрахунку не змінилися. Але оскільки мінзарплата виросла до 3200 грн., то й місячний розмір ЄСВ для 2017 року зріс до 704 грн. (22 % від 3200 грн.).
З приємних очікуваних новин — у кількості найманих працівників (а у вас їх повинно бути не більше 10) можна не враховувати працівників, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Добре, але трохи запізно...
З неприємних несподіванок — знову-таки втрата «РРО-імунітету» у разі торгівлі технічно складними побутовими товарами, які підлягають гарантійному ремонту. Причому не важливо, чи перевищено 1 млн грн. (детальніше — в окремій статті сьогоднішнього номера).
Група 3. У частині єдиного податку — без змін. А от з ЄСВ та РРО — та сама історія, що й з єдиноподатниками групи 2 (див. вище).
Якщо ви загальносистемник
На вас чекає безліч новинок. І приємних, і не дуже . Почнемо з ЄСВ-нововведень, передбачених Законом № 1774.
Ви пенсіонер за віком або інвалід і отримуєте згідно із законом пенсію або соціальну допомогу? Тоді забудьте про сплату ЄСВ «за себе» (який сплачується зі свого чистого доходу). Починаючи зі сплати за 2017 рік, зрозуміло (за 2016 рік сплачуємо по-старому).
Наша порада. Краще одразу подайте податківцям письмову заяву (у довільній формі) та копію пенсійного посвідчення або довідки МСЕК. І тоді вже з чистим сумлінням забувайте про сплату ЄСВ «за себе» та про Звіт за формою № Д5 за 2017 рік і далі .
Пенсіонери, будьте уважні! Пенсія «не за віком», наприклад у зв’язку з втратою годувальника або військова/за вислугу років, від ЄСВ не рятує*** . *** Детальніше про це можете дізнатися зі статті «ППЄПи-пенсіонери vs ЄСВ «за себе» (журнал «Бухгалтер 911», 2015, № 42).
ЄСВ-зобов’язалівка. Найнеприємніша новина (зрозуміло, у разі, якщо ви не пільговик, див. вище) — це необхідність сплачувати ЄСВ у сумі не менше 704 грн. за кожний місяць 2017 року. Без будь-яких застережень! Збиток, простій не мають значення! Не хочете сплачувати — «убийте» підприємця . Тобто знімайтеся з держреєстрації (це справа одного дня).
За наступний (за місяцем зняття) місяць ЄСВ уже сплачувати не доведеться****. **** Подробиці знайдете у нашій статті «Утікаємо від ЄСВ — ліквідовуємо «сплячого» підприємця» (журнал «Бухгалтер 911», 2016, № 51).
«Роздрібний» акциз — не дохід. Маленька перемога здорового глузду . З 1 січня «роздрібний» акциз, який заходить вам у складі виручки, не потрібно включати до доходу.
Сплачені до бюджету податки і збори — у витратах. З нового року загальносистемники можуть обліковувати у витратах податки і збори, сплачені до бюджету у зв’язку з веденням госпдіяльності. Наприклад: ЄСВ «за себе» / «за працівників» (їх і до цього можна було враховувати), плату за воду, екоподаток тощо.
Щоправда, в ложці меду виявилася і бочка дьогтю . Не йдуть до витрат сплачені до бюджету ПДВ, акциз, ПДФО, податок на майно. У свою чергу, податок на майно включає ( п. 265.1 ПКУ):
— податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;
— плату за землю. Згідно з п.п. 14.1.147 ПКУ це земельний податок і орендна плата за землі держ- та комунальної власності;
— транспортний податок (так званий податок «на дорогі авто»).
Ліцензії та дозволи — у витратах. До витрат можна включати вартість ліцензій та інших дозвільних документів, які пов’язані з госпдіяльністю підприємця.
Тут, на щастя, обійшлося без винятків . Амортизація. І нарешті ще одна перемога, до якої є запитання, — дозвіл на амортизацію витрат на придбання основних засобів (беремо визначення з п.п. 14.1.138 ПКУ) та нематеріальних активів (беремо визначення з п.п. 14.1.120 ПКУ), витрат на самостійне виготовлення основних засобів.
Вирішувати амортизувати чи ні — справа самого підприємця. Але врахувати відповідні витрати можна або через амортизацію, або ніяк. Рахувати амортизацію доведеться окремо за кожним об’єктом основних засобів і нематеріальних активів.
Жодної обов’язкової форми обліку амортизації при цьому не встановили .
Вести його, мабуть, можна буде в довільній формі (хоч у зошиті). При цьому прямо до витрат звітного періоду включаються витрати на:
— проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів;
— ліквідацію основних засобів (у частині залишкової вартості).
Як визначається амортизація? Дуже просто. Законодавець пропонує використовувати прямолінійний метод, за яким річна сума амортизації визначається діленням первісної вартості об’єкта на строк його корисного використання. При цьому строк корисного використання встановлюється самим підприємцем, але не менше мінімально допустимого строку з п.п. 177.4.9 ПКУ.
Причому залишкова вартість у разі ліквідації включається до складу витрат. На жаль, не обійшлося без білих плям. Облік багатьох операцій з основними засобами не описаний. Так, не зовсім зрозуміло, наприклад:
— з якого періоду можна починати амортизувати об’єкт і коли закінчувати (лише за аналогією з бухправилами можна припустити, що починаємо амортизувати з місяця, що настає за місяцем введення в експлуатацію, а закінчуємо — в місяці, що настає за місяцем вибуття);
— як обліковувати продаж об’єкта (найімовірніше, податківці заборонять відносити залишкову вартість до складу витрат, оскільки це передбачено тільки для ліквідації основних засобів. Тобто податок доведеться сплатити з усього отриманого доходу).
Ну і нарешті «вінець творіння» 
. Законодавці встановили заборону на амортизацію: 1) земельних ділянок; 2) житлової нерухомості; 3) легкових і вантажних автомобілів! Мало того, з нового року не можна включати до витрат не лише затрати на їх придбання, амортизацію таких об’єктів, а й витрати на їх утримання! А це означає, що до витрат більше не можна включати вартість тієї ж заміни шин, акумуляторів, мастила тощо.
Остання декларація про доходи по-новому. До речі, якщо ви зніматиметеся з держреєстрації після 01.01.2017 р., то врахуйте ще кілька нових правил:
— остання декларація подається за період з 1 січня до останнього дня того місяця, в якому ви втратили статус підприємця;
— строк її подачі — 30 календарних днів після припинення підприємницької діяльності.
На сьогодні все. Детальніше — в наступних номерах.
