Робота за комп’ютером: дотримуйтесь правил!

В избранном В избранное
Печать
Романова Ксения, налоговый эксперт
Оплата труда Март, 2019/№ 6/1
Сьогодні неможливо уявити роботу офісного працівника без комп’ютера. Цей електронний помічник міцно укорінився в трудовій діяльності. Але усім знайомі викликані ним неприємні відчуття після напруженого робочого дня. Захистити здоров’я тих, хто працює за комп’ютерами, покликані Вимоги № 207*. Про те, що дотримуватися їх зобов’язані всі роботодавці, періодично нагадує Держпраці. Сьогодні і ми нагадаємо про основні правила роботи за комп’ютером.

* Вимоги щодо безпеки та захисту здоров’я працівників під час роботи з екранними пристроями, затверджені наказом Мінсоцполітики від 14.02.2018 р. № 207.

Вимоги № 207 набрали чинності з 18.05.2018 р. Вони:

• поширюються на всіх суб’єктів господарювання незалежно від форм власності, організаційно-правової форми та видів діяльності;

• встановлюють мінімальні вимоги безпеки та захисту здоров’я під час здійснення роботи, пов’язаної з використанням екранних пристроїв незалежно від їх типу і моделі.

Держпраці акцентує увагу на тому, що роботодавець має право встановити більш суворі та/або спеціальні правила безпеки і захисту здоров’я та життя працівників під час роботи за екранними пристроями, якщо це не суперечить чинному законодавству.

Що таке «екранні пристрої»?

Це електронні засоби для відтворення будь-якої графічної або алфавітно-цифрової інформації (на основі електронно-променевої трубки, рідкокристалічні, плазмові, проекційні, органічні світлодіодні монітори та інші новітні розробки у сфері інформаційних технологій).

Як бачите, якщо ваші працівники використовують комп’ютери, то ви як роботодавець у будь-якому випадку повинні дотримуватися Вимог № 207.

А чи можна «обійти» Вимоги № 207, якщо користуватися ноутбуками?

У цьому випадку потрібно звернутися до п. 4 розд. I Вимог № 207, що визначає випадки, коли ці Вимоги не застосовуються. У ньому сказано, що Вимоги № 207 не поширюються, зокрема, на портативні системи обробки даних, але за умови, що вони не постійно використовуються на робочому місці.

Важливо!

Вимоги № 207 не поширюються на планшети, смартфони та мобільні телефони.

А ось із ноутбуком не все так однозначно. Чи можна його віднести до портативної системи обробки даних?

Вважаємо, що можна. Сучасні ноутбуки бувають різними. Деякі моделі нічим не поступаються стаціонарним комп’ютерам, а деякі за своїми «екранними» параметрами ближче до планшетів. Але все-таки роботодавцеві безпечніше орієнтуватися на більш жорсткі вимоги. І тут вирішальним буде питання: постійно ноутбук використовується на робочому місці чи ні? Якщо ні, то з-під регулювання його використання випадає.

Що ж вважати постійним використанням?

У принципі, за відсутності кращого варіанта можна звернутися до п. 5.3 Державних санітарних правил і норм роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 10.12.98 р. № 7 (ДСанПіН 3.3.2.007-98).

Там зазначено, що робота з комп’ютером вважається основною, якщо вона забирає не менше 50 % часу протягом робочої зміни.

Наприклад, якщо робочий день для працівника становить 8 годин, то щоб Вимоги № 207 на нього не поширювалися, він повинен працювати з ноутбуком менше 4 годин щоденно.

І ще одне запитання: чи можна не дотримуватися Вимог № 207, якщо працівники працюють зі стаціонарними комп’ютерами менше 4 годин на день?

Ні, дотримуватися Вимог № 207 при роботі зі стаціонарними комп’ютерами потрібно обов’язково незалежно від часу, який працівники проводять за комп’ютером протягом робочого дня. Жодних застережень із цього приводу у Вимогах № 207 немає.

А тепер пройдемося по основних обов’язках роботодавця, прописаних у розд. II Вимог № 207.

Обов’язки роботодавця

Роботодавець повинен проінформувати працівників під розписку про умови праці та наявність на їх робочих місцях небезпечних і шкідливих факторів (фізичних, хімічних, біологічних, психофізіологічних), які виникають під час роботи з комп’ютером і ще не усунені, а також про можливі наслідки їх впливу на здоров’я працівників.

Зверніть увагу!

У разі дотримання всіх правил з охорони праці при роботі з комп’ютером (зокрема, ДСанПіН 3.3.2.007-98) її не вважають важкою або шкідливою.

Тому жодні компенсації за «шкідливою» підставою працівникам, які працюють із комп’ютером, не надають. Але якщо все-таки небезпечні та/або шкідливі фактори на робочому місці присутні, роботодавець повинен повідомити про них працівникові під розписку. Ця вимога не нова і закріплена в ст. 5 Закону про охорону праці**.

** Закон України «Про охорону праці» від 14.10.92 р. № 2694-XII.

Також роботодавець повинен:

• забезпечити навчання і перевірку знань працівників з питань охорони праці та безпечного використання екранних пристроїв до початку роботи з ними, а також у випадках модифікації й організації роботи устаткування;

• вживати заходів, щоб забезпечити відповідність робочого місця працівника Вимогам № 207, зокрема до організації робочого місця працівника, мікроклімату приміщень тощо;

• за рахунок тривалості робочої зміни організувати внутрішні регламентовані перерви для відпочинку відповідно до ДСанПіН 3.3.2.007-98;

• за необхідності проводити лабораторні дослідження умов праці працівників з метою виявити шкідливі та небезпечні фактори виробничого середовища, тяжкості й напруженості трудового процесу (зокрема, виявити ризики, пов’язані з погіршенням зору, порушенням фізичного стану, стресом), а також вживати заходів щодо усунення виявлених ризиків.

Звернемо увагу на п. 6 розд. II Вимог № 207. У ньому закріплено обов’язок роботодавця за свій рахунок проводити медогляди працівників відповідно до Порядку № 246*** і за їх результатами за необхідності виконувати відповідні оздоровчі заходи. Подібна вимога міститься в ст. 17 Закону про охорону праці.

*** Порядок проведення медоглядів працівників певних категорій, затверджений наказом МОЗ від 21.05.2007 р. № 246.

Так, згідно з Порядком № 246 усі користувачі персональних електронно-обчислювальних машин з відеотерміналом підлягають обов’язковим медоглядам раз на рік комісією у складі невропатолога, офтальмолога й отоларинголога (додаток 4 до Порядку № 246). Хоча в п. 6.2 ДСанПіН 3.3.2.007-98 передбачено огляд раз на два роки, вважаємо, що медогляд таких працівників усе ж потрібно проводити в порядку, встановленому в додатку 4 до Порядку № 246, який набрав чинності пізніше.

«Комп’ютерна» додаткова відпустка

Розглядаючи тему роботи за комп’ютером, необхідно сказати також про щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, встановлену п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону про відпустки. Працівники, які працюють на електронно-обчислювальних та обчислювальних машинах, мають на неї право (п. 58 розд. XXII «Загальні професії для всіх галузей господарства» Списку № 1290-2****). Чи можна віднести до таких «машин» сьогоднішні персональні комп’ютери? Мінсоцполітики в листах від 11.08.2014 р. № 348/13/116-14 та від 24.12.2013 р. № 152/13/82-13 упевнено говорить — ТАК!

**** Список виробництв, робіт, професій і посад працівників…, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, затверджений постановою КМУ від 17.11.97 р. № 1290.

Причому вид монітора, на якому працює працівник, для цілей надання щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці значення не має.

Увага! На «комп’ютерну» додаткову відпустку не можуть претендувати працівники, тривалість відпусток яких визначена не Законом про відпустки, а іншими актами законодавства (наприклад, держслужбовці).

Працівник має право на додаткову відпустку за умови, що він фактично був зайнятий на роботах з особливим характером праці (у нашому випадку — безпосередньою роботою з комп’ютером) не менше половини тривалості робочого дня, встановленої для працівників відповідної професії (посади) (п. 7 Порядку № 16-2*****).

***** Порядок застосування Списку № 1290-2, затверджений наказом Мінпраці від 30.01.98 р. № 16.

Максимальна тривалість «комп’ютерної» додаткової відпустки — 4 календарні дні за відпрацьований робочий рік. Конкретну її тривалість і перелік посад (професій), робота на яких надає право на цю відпустку, визначають у колдоговорі (або іншому локальному акті роботодавця).

Відповідальність

Контроль за дотриманням законодавства про охорону праці нині покладений на Держпраці.

Порушення законодавства про охорону праці може спричинити накладення штрафу на роботодавця. Максимальний розмір такого штрафу не може перевищувати 5 % середньомісячного фонду зарплати за попередній рік (ст. 43 Закону про охорону праці).

Посадові особи підприємства, а також ФОП можуть поплатитися адмінштрафом у розмірі від 340 до 680 грн. (ч. 5 ст. 41 КпАП).

Висновки

• Роботодавець має право встановити більш суворі правила безпеки та захисту здоров’я працівників, ніж передбачені у Вимогах № 207.

• Вимоги № 207 не поширюються на роботу з використанням планшетів, смартфонів та мобільних телефонів.

• При роботі зі стаціонарними комп’ютерами менше 4 годин на день потрібно дотримуватися Вимог № 207.

• Зверніть увагу! На «комп’ютерну» додаткову відпустку не можуть претендувати працівники, тривалість відпусток яких визначена не Законом про відпустки, а іншими законами.

Оформи подписку и читай все Подписаться на журнал

Похоже, что вы используете блокировщик рекламы :(

Чтобы пользоваться всеми функциями сайта, добавьте нас в исключения!

Как отключить
Скачайте наше мобильное приложение ifactor

© Factor.Media, 1995 -
Все права защищены

Использование материалов без согласования с редакцией запрещено

Ознакомиться с договором-офертой

Присоединяйтесь
Адрес
г. Харьков, 61002, ул. Сумская, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Мы используем cookie-файлы, чтобы сделать сайт максимально удобным для вас и анализировать использование наших продуктов и услуг, чтобы увеличить качество рекламных и маркетинговых активностей. Узнать больше о том, как мы используем эти файлы можно здесь.
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити!
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд