Робочий час
Згідно зі ст. 52 КЗпП тривалість щоденної роботи (зміни) визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіком виходу на роботу (змінності), які затверджує роботодавець за погодженням з профспілковим комітетом підприємства, установи, організації з дотриманням установленої тривалості робочого часу (ст. 50 КЗпП), тобто не більше ніж 40 годин на тиждень.
Водночас на безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях, а також на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути дотримана встановлена для цієї категорії працівників щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, допускається введення підсумованого обліку робочого часу (ст. 61 КЗпП).
При підсумованому обліку підрахунок відпрацьованих працівниками годин ведуть не за тиждень, як завжди, а за більший проміжок часу — обліковий період. При цьому тривалість робочого часу за обліковий період не повинна перевищувати нормальну кількість робочих годин, які передбачені ст. 50 і 51 КЗпП.
Обліковим періодом при підсумованому обліку робочого часу може бути місяць, квартал, півріччя, рік. При цьому щоденна або щотижнева тривалість робочого часу може в певних межах відхилятися від норми годин робочого дня (тижня).
Проте недопрацювання або перепрацювання, що виникають, повинні компенсуватися в межах облікового періоду так, щоб сума годин за графіком за обліковий період дорівнювала нормі робочого часу за цей період. У зв’язку із цим ми рекомендуємо «розтягувати» обліковий період до півріччя/року, щоб розширити поле для маневру. У цьому випадку «піки» за годинами в одних місяцях згладяться «ямами» в інших. І в результаті за обліковий період ви вийдете на встановлену норму робочого часу.
Обліковий період охоплює як робочий час, так і години роботи у святкові, неробочі та вихідні дні.
Перелік посад, для яких може бути встановлений підсумований облік робочого часу, а також обліковий період для кожної категорії працівників установлюють у колективному договорі.
Умови і порядок застосування підсумованого обліку робочого часу викладено в Методрекомендаціях № 138*. Цей документ можуть використовувати підприємства, установи, організації всіх форм власності та господарювання.
* Методрекомендації щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, затверджені наказом Мінсоцполітики від 19.04.2006 р. № 138.
Норму робочого часу за обліковий період розраховують або за календарем 6-денного робочого тижня або за графіком 5-денного робочого тижня (п. 12 Методрекомендацій № 138)**.
** Детально про порядок розрахунку норми робочого часу читайте в статті «Календарна норма робочого часу при підсумованому обліку» // «ОП», 2018, № 23.
Розрахована одним зі способів норма робочого часу має бути реалізована шляхом виходу на роботу за графіком змінності.
Розробляємо графіки роботи (змінності)
Графіки роботи (змінності) складають на весь обліковий період. У них визначають:
• кількість робочих днів (змін);
• час початку, закінчення і тривалість щоденної роботи (зміни).
• час перерв для відпочинку та харчування.
• кількість вихідних днів і додаткових днів відпочинку;
• тривалість щоденного (міжзмінного) і щотижневого відпочинку.
ВАЖЛИВО
Тривалість зміни в загальному випадку може становити до 12 годин (п. 4 Методрекомендацій № 138).
Нагадаємо. Тривалість перерви для відпочинку і харчування повинна становити не більше 2 годин. До робочого часу перерва зазвичай не включається (ст. 66 КЗпП). Проте на тих роботах, де за умовами виробництва перерву встановити неможливо, працівникові має бути надана можливість прийняття їжі протягом робочого часу. Перелік таких робіт, порядок і місце прийняття їжі встановлює роботодавець за погодженням з профспілковим комітетом.
Згідно з п. 7 Методрекомендацій № 138 при підсумованому обліку робочого часу:
1) графіки роботи (змінності) мають бути розроблені так, щоб:
• тривалість перерви в роботі між змінами була не менше подвійної тривалості часу роботи в попередній зміні (включаючи перерву на обід) — ч. 1 ст. 59 КЗпП;
• тривалість щотижневого безперервного відпочинку має бути не менше 42 годин — ст. 70 КЗпП;
2) призначати працівника на роботу протягом двох змін підряд заборонено — ч. 2 ст. 59 КЗпП (ср. ).
Пункт 8 Методрекомендацій № 138 допускає можливість скоротити тривалість щоденного (міжзмінного) відпочинку, але не менше ніж 12 годин на добу.
На умовах, визначених колективним договором, невикористані години щоденного (міжзмінного) відпочинку підсумовуємо і можемо надати працівникові як додаткові вільні від роботи дні протягом облікового періоду. Графіки змінності затверджує адміністрація за погодженням з профкомом і доводить до відома кожного працівника зазвичай не пізніше ніж за 1 місяць до їх уведення в дію. На це нас орієнтує п. 13 Правил № 213***.
*** Типові правила внутрішнього трудового розпорядку для робочих і службовців підприємств, установ, організацій, затверджені постановою Державного комітету СРСР з праці і соціальних питань за погодженням з ВЦРПС від 20.07.84 р. № 213.
Зауважте, що графіки роботи на певний обліковий період мають бути складені так, щоб у межах цього облікового періоду була дотримана встановлена тривалість робочого часу.
При цьому в будь-якому разі повинне забезпечуватися дотримання річного балансу робочого часу, розрахованого на 6- або 5-денний робочий тиждень.
Наведемо приклад складання графіка змінності при підсумованому обліку робочого часу.
Приклад. Кухарі кав’ярні працюють по 2 дні, які чергуються з 2 днями відпочинку. Час роботи — з 10:00 до 21:00. Їм надана можливість харчування протягом робочого часу. Обліковим періодом є місяць. Норма часу розрахована виходячи з графіка 6-денного робочого тижня з вихідним днем неділя і становить у жовтні 2019 року 174 години****. У графіку (див. нижче) обов’язково встановлюємо вихідні дні (В) і дні міжзмінного відпочинку (М).
**** Див. статтю «Попрацюєш улітку — відпочинеш узимку: визначаємо тривалість робочого часу для шестиденки-2019» // «ОП», 2018, № 17.
Графік роботи кухаря на жовтень 2019 року
Складаємо Табель обліку робочого часу
При табелюванні роботи працівників, яким установлений підсумований облік робочого часу, можна використовувати спеціальні позначення (див. таблицю нижче).
Кодування для підсумованого обліку робочого часу
| Умовне позначення видів витрат робочого часу | Код | |
| буквений | цифровий | |
| Години роботи, передбачені колдоговором | Р | 01 |
| Години роботи працівників, яким встановлено неповний робочий день (тиждень) згідно з законодавством | РС | 02 |
| Вечірні години роботи | ВЧ | 03 |
| Нічні години роботи | РН | 04 |
| Надурочні години роботи | НУ | 05 |
| Години роботи у вихідні та святкові дні | РВ | 06 |
Тепер на підставі даних наведеного вище прикладу заповнимо Табель обліку використання робочого часу (типова форма № П-5, затверджена наказом Держкомстату від 05.12.2008 р. № 489) (див. рисунок нижче).
Фрагмент Табеля працівника, який працює у режимі «2 дні робочих — 2 дні вихідних»
Зверніть увагу: у Табелі не передбачено кодування для вихідних днів (днів щотижневого відпочинку), а також для святкових і неробочих днів, коли працівник відпочивав.
Водночас якщо працівник працює у вихідні, святкові дні і для нього робота в цей час не є звичайною (тобто передбаченою трудовим договором за його графіком роботи), відпрацьований час табелюють кодом «РВ» (06).
