Темы статей
Выбрать темы

Підсумований облік робочого часу: оплачуємо працю

Романюк Екатерина, эксперт по вопросам оплаты труда
З порядком підсумованого обліку відпрацьованого часу ми розібралися в попередній статті (див. на с. 18 цього номера). Тепер розглянемо особливості оплати праці при такій системі обліку робочого часу.

Оплата праці

Основну зарплату працівникам, яким установлено підсумований облік робочого часу, нараховують залежно від установленої системи оплати праці:

• відрядникам — за відрядними розцінками;

• почасовикам — за годинними чи денними ставками або місячний оклад.

Робота у святкові/неробочі дні

Якщо за графіком роботи працівник відпрацював у святковий, неробочий день (такі дні перелічені в ст. 73 КЗпП), то за такий день йому нараховують подвійну оплату в порядку, встановленому ст. 107 КЗпП:

1) відрядникам — за подвійними відрядними розцінками;

2) працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, — у розмірі подвійної годинної або денної ставки;

3) працівникам, які одержують місячний оклад:

• у розмірі одинарної годинної або денної ставки понад оклад — якщо робота у вихідний день проводилася в межах місячної норми робочого часу;

• у розмірі подвійної годинної або денної ставки понад оклад — якщо робота проводилася понад місячну норму.

Зверніть увагу! У підвищеному розмірі оплачують години, фактично відпрацьовані у святковий/неробочий день. Наприклад, якщо працівник працював 14 жовтня, а тривалість робочої зміни з 10:00 до 21:00, то оплаті в підвищеному розмірі підлягають усі 11 годин роботи у святковий день (День захисника України).

Увага!

Підвищену оплату нараховують навіть у тому випадку, коли робота у святковий або неробочий день передбачена для працівника графіком виходів на роботу.

Водночас, як зазначено в п. 11 Методрекомендацій № 138*, при підсумованому обліку робочого часу робота у святкові та неробочі дні (ст. 73 КЗпП) за графіком включається до норми робочого часу за обліковий період, установленої на підприємстві. Години роботи, які перевищують цю норму, вважаються надурочними й оплачуються в подвійному розмірі.

* Методрекомендації щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, затверджені наказом Мінсоцполітики від 19.04.2006 р. № 138.

Під час підрахунку надурочних годин при підсумованому обліку робочого часу робота у святкові та неробочі дні, проведена понад установлену на підприємстві норму робочого часу, за обліковий період не враховується, оскільки вона вже оплачена в подвійному розмірі за правилами ст. 107 КЗпП.

Важливо!

Оплату за роботу у святкові дні здійснюють у кінці місяця незалежно від тривалості облікового періоду.

За бажанням працівника, який працював у святковий/неробочий день, йому може бути наданий інший (неоплачуваний) день відпочинку. Цей день надають як додаткову компенсацію.

Водночас, на думку Мінсоцполітики (див. лист від 09.12.2014 р. № 922/13/155-14), якщо святковий день є для співробітника робочим згідно з графіком виходу на роботу (змінності), додатковий день відпочинку не надають.

Робота у вихідні дні

Вихідні дні працівників, для яких установлено підсумований облік робочого часу, не збігаються із загальними вихідними днями на підприємстві, в установі, організації. Таким працівникам вихідні встановлюють відповідно до графіку роботи. Тому робота, скажімо, в неділю — загальний для всіх працівників вихідний, але який є робочим днем для цього працівника, не вважається роботою у вихідний день. Цей день оплачують на загальних підставах, тобто як звичайний робочий день.

Якщо ж, наприклад, у зв’язку з хворобою змінника працівникові довелося вийти на роботу в день, який згідно з графіком є саме для нього вихідним (наприклад, у середу), то роботу в такий день компенсують або наданням іншого дня відпочинку, або оплатою в подвійному розмірі за правилами ст. 107 КЗпП (як за роботу у святкові/ неробочі дні).

Не забувайте, що залучати до роботи у вихідні дні заборонено вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до 3 років (ст. 176 КЗпП).

Надурочні роботи

До надурочних робіт працівника залучають за ініціативою роботодавця. Для залучення працівника до надурочних робіт роботодавець зобов’язаний отримати дозвіл виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) підприємства, установи, організації (ст. 64 КЗпП). Зверніть увагу: надурочні роботи, як правило, не допускаються. Статтею 62 КЗпП визначені виняткові випадки, коли роботодавець може застосовувати надурочні роботи. Зокрема, якщо виникають ситуації, що вимагають невідкладного усунення несправностей обслуговуваного обладнання, несправність якого призведе до зупинення робіт значної кількості трудящих тощо.

Наведений у ст. 62 КЗпП перелік таких випадків є вичерпним. Тому планувати надурочні роботи в графіці виходу на роботу (на квартал, півріччя, рік) не допускається. Тобто штатна чисельність повинна забезпечувати виконання необхідних функцій працівниками протягом необхідного часу роботи з дотриманням норми робочого часу за обліковий період. Якщо уникнути надурочних робіт при встановленій штатній чисельності не вдається, то до штатного розпису вводять додатково необхідну кількість штатних одиниць або частину штатної одиниці, наприклад, 0,5 або 0,25 одиниці.

Статтею 63 КЗпП визначено категорії працівників, яких залучати до надурочних робіт заборонено навіть за наявності їх згоди на такі роботи. До них належать:

• вагітні жінки і жінки, які мають дітей віком до 3 років;

• особи, що не досягли 18 років;

• працівники, які навчаються в загальноосвітніх школах і профтехучилищах без відриву від виробництва, в дні занять.

Тільки за згодою самих працівників можна залучити до надурочних робіт:

• жінок, які мають дітей віком від 3 до 14 років або дитину з інвалідністю;

• осіб з інвалідністю (за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям).

КЗпП вимагає вести облік надурочних годин кожного працівника (ст. 65 КЗпП).

При підсумованому обліку робочого часу надурочними будуть години, що перевищують норму робочого часу за обліковий період. Тому кількість годин, відпрацьованих надурочно, визначають у кінці облікового періоду.

Пам’ятайте!

Надурочні роботи кожного працівника не повинні перевищувати 4 годин протягом двох днів підряд і 120 годин на рік.

Загальну кількість надурочних годин за обліковий період визначають як різницю між фактично відпрацьованим часом згідно з Табелем і розрахунковою нормою годин за цей період.

Щоб визначити розрахункову норму годин, потрібно календарну норму робочого часу (розраховану за графіком 5- або 6-денного робочого тижня) зменшити на час, коли працівник був відсутній з поважних причин (хвороба, відпустка тощо) за графіком 5- або 6-денного робочого тижня.

Надурочний час оплачують (ст. 106 КЗпП):

• працівникам з погодинною системою оплати праці — у подвійному розмірі годинної ставки;

• працівникам з відрядною системою оплати праці — виплачують доплату за всі відпрацьовані надурочні години в розмірі 100 % тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною системою.

Важливо!

При підсумованому обліку робочого часу надурочну роботу за визначений обліковий період не можна компенсувати зменшенням тривалості робочого часу в наступному обліковому періоді.

Також заборонено компенсувати надурочні роботи шляхом надання відгулу навіть за погодженням із працівником.

Це правило поширюється і на випадки, коли надурочні роботи виконуються у святкові, неробочі та вихідні дні. Якщо працівника залучають до надурочних робіт у такі дні, компенсація можлива тільки в грошовій формі.

Якщо на підприємстві, в установі, організації встановлений обліковий період квартал, півріччя або рік, то в кінці кожного місяця працівникам нараховують належну їм заробітну плату згідно з діючими умовами праці: основна заробітна плата, доплати і надбавки, у тому числі за роботу в нічний час, святкові та неробочі дні тощо. Після закінчення облікового періоду за наявності надурочних годин надурочну роботу оплачують за ст. 106 КЗпП (ср. ).

Приклад. Кухарі кафе працюють по 2 дні, які чергуються з 2 днями відпочинку. Час роботи з 10:00 до 21:00. Обліковим періодом є місяць. Норма часу розрахована виходячи з графіку 6-денного робочого тижня з вихідним днем неділя і становить у жовтні 2019 року 174 години.

Припустимо, що згідно з Табелем обліку робочого часу працівник у жовтні 2019 року відпрацював 143 години. При цьому з 22 по 28 жовтня працівник хворів (пропустив 3 зміни по 11 годин кожна).

У зв’язку з хворобою працівника підкоригуємо норму робочого часу на жовтень 2019 року. Для цього розрахуємо години, які припадають на період хвороби (з 22 по 28 жовтня), виходячи з 6-денного робочого тижня з вихідним у неділю:

5 р. дн. х 7 годин + 1 р. дн. х 5 годин = 40 годин.

Визначимо відкориговану на період хвороби норму часу в жовтні 2019 року — з раніше встановленої норми часу на жовтень (174 години) віднімемо години, які припадають на період хвороби:

174 - 40 = 134 години.

У святковий день 14 жовтня відпрацьовано 11 годин, у тому числі:

• понад місячну норму робочого часу — 9 годин (143 - 134);

• у межах місячної норми робочого часу — 2 години (11 - 9).

Оскільки робота у святковий день частково виконувалася в межах місячної норми робочого часу і частково — понад місячну норму робочого часу, то частину часу, відпрацьовану у святковий день у межах місячної норми робочого часу, оплачуємо в одинарному розмірі понад оклад, а частину часу, відпрацьовану понад місячну норму робочого часу, — у подвійному розмірі понад оклад.

За умови, що оклад працівника дорівнює 9200 грн., годинна тарифна ставка становитиме:

9200 грн. : 174 год = 52,87 грн./год.

Доплату за роботу у святковий день розраховуємо таким чином:

52,87 грн./год х 2 х 9 год = 951,66 грн.

52,87 грн./год х 2 год = 105,74 грн.

Загальна сума доплати становитиме

1057,40 грн. (951,66 + 105,74).

Доплата за роботу у вечірній час

Генугодою на 2019-2021 рр.** передбачено доплату за роботу у вечірній час (з 18 до 22 години) у розмірі 20 % годинної тарифної ставки (посадового окладу) за кожну годину роботи в такий час. Ця доплата встановлюється при багатозмінному режимі роботи, при якому робота протягом доби виконується у дві і більше зміни, а працівники чергуються в змінах рівномірно в порядку, визначеному правилами внутрішнього трудового розпорядку.

** «Генеральна угода про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні на 2019 — 2021 роки» від 14.05.2019 р.

Якщо працівники працюють в одну зміну за відповідним графіком виходу на роботу, то права на доплату за роботу у вечірній час вони не мають.

Узагальнимо все вищесказане і дійдемо висновків.

ВИСНОВКИ

Щоб упровадити підсумований облік робочого часу для певної категорії працівників, роботодавцеві необхідно:

1) визначити обліковий період для підсумованого обліку робочого часу;

2) розрахувати норму робочого часу на прийнятий обліковий період виходячи з графіку 6-денного або 5-денного робочого тижня;

3) скласти графік виходу на роботу для кожного працівника на весь обліковий період, дотримуючись при цьому норми робочого часу за обліковий період;

4) за результатами місяця оплачувати в подвійному розмірі роботу у святкові/ неробочі дні;

5) роботу у вихідні дні оплачувати за підсумками місяця тільки в тому випадку, якщо працівник згідно з наказом керівника залучався до роботи в день, який відповідно до його графіку роботи є саме для нього вихідним днем;

6) надурочні години оплачувати тільки за результатами облікового періоду.

App
Скачайте наше мобильное приложение Factor

© Factor.Media, 1995 -
Все права защищены

Использование материалов без согласования с редакцией запрещено

Ознакомиться с договором-офертой

Присоединяйтесь
Адрес
г. Харьков, 61002, ул. Сумская, 106а
Мы принимаем
ic-privat ic-visa ic-visa

Мы используем cookie-файлы, чтобы сделать сайт максимально удобным для вас и анализировать использование наших продуктов и услуг, чтобы увеличить качество рекламных и маркетинговых активностей. Узнать больше о том, как мы используем эти файлы можно здесь.

Спасибо, что читаете нас Войдите и читайте дальше