Темы статей
Выбрать темы

Держслужбовець «гуляє за свої»: що врахувати?

Беляева Елена, эксперт по вопросам оплаты труда
У період карантину достатньо гостро постає питання про надання працівникам відпусток без збереження заробітної плати. Для держслужбовців і тут є своя специфіка. Про неї й поговоримо.

На які види неоплачуваних відпусток має право держслужбовець?

Окрім оплачуваних відпусток, держслужбовець може скористатися ще й відпусткою за свій рахунок, тобто без збереження заробітної плати. На які види неоплачуваних відпусток мають право розраховувати держслужбовці, розглянемо в таблиці.

Види відпусток без збереження зарплати, які можуть бути надані держслужбовцям

Умови надання відпустки без збереження зарплати

Тривалість відпустки

Підстава

В обов’язковому порядку

Різна тривалість залежно від цілей та обставин надання відпустки

Ст. 25 Закону про відпустки

За погодженням сторін

У загальному випадку — до 15 к. дн. А на період карантину — без обмежень

Ст. 26 Закону про відпустки

На час участі у виборчому процесі

На час виборчого процесу

Ч. 3 ст. 58, ч. 4 ст. 10 Закону про держслужбу*

За рішенням керівника держоргану

Визначає керівник держоргану

П. 9 Прикінцевих положень Закону № 76**

* Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. № 889-VIII.

** Закон України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 р. № 76-VIII.

Як бачимо з таблиці, для держслужбовців передбачений особливий вид додаткової відпустки без збереження зарплати — на час участі у виборчому процесі. Порядок надання цієї відпустки визначений ст. 10 Закону про держслужбу. Надають таку відпустку за рішенням керівника держслужби з дня його повідомлення про участь у виборчому процесі до дня його завершення відповідно до виборчого законодавства. Цей вид відпусток у межах цієї статті ми розглядати не будемо.

Зупинимося на порядку надання так званих «вимушених» відпусток за рішенням керівників держорганів згідно із Законом № 76 і відпусток, передбачених ст. 25 і 26 Закону про відпустки.

«Вимушена» відпустка

З 01.01.2015 р. діє норма п. 9 Прикінцевих положень Закону № 76. Оскільки окремих приписів про часові межі її застосування немає, вона чинна й у 2020 році.

Згідно із зазначеною нормою керівникам органів виконавчої влади та інших держорганів з метою забезпечення раціонального використання бюджетних коштів надано право відправляти працівників у відпустки без збереження зарплати і навіть визначати тривалість таких відпусток.

УВАГА!

Підкреслимо, що в цьому випадку згода працівника не потрібна.

Також зазначимо: дія п. 9 Прикінцевих положень Закону № 76 не поширюється на органи, які беруть участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті озброєного нападу на об’єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні цих об’єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою.

Важливо! Під час здійснення органами виконавчої влади та іншими держорганами зазначених заходів (зокрема, при відправленні держслужбовців у вимушені неоплачувані відпустки) не застосовуються:

• положення ст. 26 Закону про відпустки і ст. 84 КЗпП (у частині обмеження строку відпустки без збереження зарплати);

• обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, встановлені антикорупційним законодавством. Тобто в період вимушеної неоплачуваної відпустки держслужбовці мають право працювати за сумісництвом і суміщати держслужбу з іншими видами діяльності. При цьому обмеження, встановлені ст. 25 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 р. № 1700-VII, не працюють.

Звичайна відпустка за свій рахунок

Так само, як і звичайні працівники, держслужбовці мають право на відпустку без збереження зарплати на підставі ст. 25 і 26 Закону про відпустки.

Нагадаємо: ст. 25 Закону про відпустки встановлює перелік осіб, яким роботодавець зобов’язаний надати відпустку без збереження зарплати при настанні певних обставин.

Наприклад, відпустку за свій рахунок надають в обов’язковому порядку матері або іншій особі, зазначеній у ч. 3 ст. 18 Закону про відпустки, для догляду за дитиною віком до 14 років на період оголошення карантину на відповідній території (п. 31 ст. 25 Закону про відпустки).

Карантин установлює і скасовує Кабмін (ст. 29 Закону № 1645*). У ситуації, що склалася, карантин введений постановою КМУ від 11.03.2020 р. № 211. Тому для надання цієї відпустки є всі законні підстави.

* Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 р. № 1645-III.

Стаття 26 Закону про відпустки надає можливості оформити відпустку без збереження зарплати за згодою сторін. Зверніть увагу: цю відпустку надають виключно за домовленістю між працівником і роботодавцем. Якщо працівник не згоден піти в таку відпустку, роботодавець не має права його змусити.

Важливо!

З 17.03.2020 р. «антивірусним» Законом № 530* внесено зміни до ст. 84 КЗпП і ст. 26 Закону про відпустки. Вони передбачають, що тривалість відпустки за свій рахунок, яку працівник може взяти на період карантину, не включається до максимального 15-денного строку, установленого для цього виду відпустки.

* Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 р. № 530-IX.

Це означає, що держслужбовець, як і будь-який інший працівник, за згодою з роботодавцем може взяти відпустку за свій рахунок на період карантину, встановленого КМУ**.

** Детальніше про відпустки за свій рахунок читайте в статті «Відпустка на час карантину: запитували — відповідаємо» // «ОП», 2020, № 7, с. 13.

Далі розглянемо, в яких саме випадках перебування у відпустці за свій рахунок має працеоплатні наслідки.

Наслідки неоплачуваної відпустки

Стаж держслужби. До стажу держслужби, зокрема, включається період, коли держслужбовець не працював із поважних причин, але залишався в трудових відносинах із держорганом (п. 4 Порядку № 229***).

*** Порядок обчислення стажу державної служби, затверджений постановою КМУ від 25.03.2016 р. № 229.

Перебування у відпустці без збереження зарплати (незалежно від підстави її надання) якраз є поважною причиною, з якої держслужбовець був відсутній на робочому місці, але при цьому залишався в трудових відносинах із держорганом. Отже, період відпустки без збереження зарплати включається до стажу держслужби.

Надбавка за вислугу років. Надбавка за вислугу років на держслужбі встановлена на рівні 3 % посадового окладу держслужбовця за кожен календарний рік стажу держслужби, але не більше 50 % посадового окладу (ч. 1 ст. 52 Закону про держслужбу).

Таким чином, розмір надбавки за вислугу років залежить від наявного стажу держслужби — чим довший стаж, тим більший процентний розмір надбавки за вислугу років належить держслужбовцеві.

Як ми вже з’ясували, період відпустки за свій рахунок включається до стажу держслужби. Тому час перебування в такій відпустці не позначиться негативно на розмірі надбавки за вислугу років.

Щорічна додаткова відпустка за стаж держслужби. Тривалість цієї відпустки залежить від стажу держслужби, наявного в держслужбовця (ч. 1 ст. 58 Закону про держслужбу, Порядок № 270).

Оскільки відпустка без збереження зарплати включається до стажу держслужби, держслужбовець, перебуваючи в неоплачуваній відпустці, у частині визначення тривалості щорічної додаткової відпустки за стаж держслужби не постраждає.

Щорічна основна відпустка. У ст. 59 Закону про держслужбу зазначено: щорічні відпустки надаються держслужбовцям у порядку і на умовах, визначених законодавством про працю. Тому в питанні визначення стажу роботи держслужбовця, що надає право на щорічну основну відпустку, звернемося до Закону про відпустки.

УВАГА!

Нагадаємо, що надання щорічної основної відпустки, у тому числі й держслужбовцеві, прив’язано до відпрацьованого часу в робочому році.

При цьому в ч. 1 ст. 9 Закону про відпустки визначені періоди, які включаються до стажу роботи для надання щорічної основної відпустки. Так-от, згідно з п. 4 ч. 1 ст. 9 Закону про відпустки до згаданого стажу включають час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому не виплачувалася зарплата в порядку, визначеному ст. 25 і 26 Закону про відпустки.

Винятки: відпустки без збереження зарплати для догляду за дитиною до досягнення нею 6 років, а у разі якщо дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний) або якщо дитина, якій не встановлена інвалідність, хвора на важке перинатальне ураження центральної нервової системи, тяжку ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, ДЦП, тяжкий психічний розлад, гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, — до досягнення дитиною 16 років, а якщо дитині встановлено категорію «дитина з інвалідністю підгрупи А» або дитина, якій не встановлено інвалідність, отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, паліативної допомоги, — до досягнення дитиною 18-річного віку.

Як бачимо, в цій нормі йдеться лише про відпустки без збереження зарплати, надані на підставі ст. 25 і 26 Закону про відпустки. Ці відпустки включають до стажу, що надає держслужбовцеві право на щорічну основну відпустку.

Про неоплачувану відпустку, надану згідно з п. 9 Прикінцевих положень Закону № 76, нічого не зазначено.

Важливо! Період відпустки без збереження зарплати, у якій працівники держорганів перебувають за рішенням їх керівників, виключають зі стажу роботи, що надає право на щорічну основну відпустку.

У результаті перебування у відпустці за свій рахунок за рішенням керівника держоргану призведе до зменшення тривалості щорічної основної відпустки за робочий рік, на який припала вимушена неоплачувана відпустка. Покажемо це на прикладі.

Приклад. Держслужбовець перебував у відпустці без збереження зарплати, що надається на підставі п. 9 Прикінцевих положень Закону № 76, з 01.04.2020 р. по 24.04.2020 р. Період цієї неоплачуваної відпустки припав на п’ятий робочий рік держслужбовця (з 16.09.2019 р. по 15.09.2020 р.). Як визначити тривалість щорічної основної відпустки для держслужбовця за п’ятий робочий рік?

1. Визначаємо кількість календарних днів, що включаються до стажу для надання щорічної основної відпустки:

366 - 11 - 24 = 331 (к. дн.),

де 366 — кількість календарних днів у робочому році (з 16.09.2019 р. по 15.09.2020 р.);

11 — кількість святкових і неробочих днів згідно зі ст. 73 КЗпП, які припадають на робочий рік;

24 — кількість календарних днів відпустки без збереження зарплати за рішенням керівника держоргану (з 01.04.2020 р. по 24.04.2020 р.).

2. Розраховуємо, скільки календарних днів щорічної основної відпустки припадає на 1 календарний день робочого року:

30 : (366 - 11) = 0,0845 (к. дн.),

де 30 — кількість календарних днів щорічної основної відпустки, які належать держслужбовцеві за повністю відпрацьований робочий рік (ст. 57 Закону про держслужбу).

3. Розраховуємо тривалість щорічної основної відпустки держслужбовця, на яку він має право за робочий рік з 16 вересня 2019 року по 15 вересня 2020 року:

331 х 0,0845 = 27,9695 ≈ 28 (к. дн.).

Розрахунок відпускних. В абз. 6 п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100, зазначено: час, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працювали і за ними не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.

Відпустка без збереження зарплати, незалежно від підстав її надання (ст. 25 і 26 Закону про відпустки, п. 9 Прикінцевих положень Закону № 76), передбачена на законодавчому рівні.

Отже, календарні дні такої неоплачуваної відпустки виключають із загальної кількості календарних днів розрахункового періоду, визначеного для обчислення відпускних.

Таким чином, час перебування держслужбовця у відпустці за свій рахунок середньої зарплати для розрахунку відпускних не зменшить.

Розрахунок лікарняних і декретних. Середньоденну зарплату для визначення суми лікарняних (декретних) обчислюють шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) зарплати, на яку нараховувався ЄСВ, на кількість календарних днів за розрахунковий період без урахування календарних днів, не відпрацьованих із поважних причин (п. 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266). При цьому до поважних причин належать:

• тимчасова непрацездатність;

• відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;

• відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного і шестирічного віку за медичним висновком;

відпустка без збереження заробітної плати.

Як бачимо, як поважна причина зазначена відпустка без збереження зарплати.

Це означає, що із загальної кількості календарних днів за розрахунковий період час відпустки за свій рахунок (незалежно від підстав її надання) виключається.

Тому розмір фактичної середньоденної зарплати занижений не буде.

Проте слід врахувати, що період перебування у відпустці за свій рахунок не включається до страхового стажу для розрахунку лікарняних.

Нагадаємо, що лікарняні оплачують залежно від страхового стажу працівника:

• 50 % середньої зарплати — страховий стаж до 3 років;

• 60 % середньої зарплати — страховий стаж від 3 до 5 років;

• 70 % середньої зарплати — страховий стаж від 5 до 8 років;

• 100 % середньої зарплати — страховий стаж понад 8 років (а також деяким категоріям працівників незалежно від їх страхового стажу).

Увага!

Особам, які перебувають у закладах охорони здоров’я, а також на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій, лікарняні оплачують у розмірі 50 % середньої зарплати незалежно від страхового стажу (нова ч. 2 ст. 24 Закону про соцстрахування).

Також потрібно пам’ятати про те, що у разі якщо працівник протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку має страховий стаж менше 6 місяців, то він має право на допомогу в таких розмірах:

1) лікарняні — виходячи з нарахованої зарплати, але з розрахунку на місяць не вище за розмір мінімальної зарплати, встановленої законом на момент настання хвороби;

2) допомогу по вагітності та пологах — виходячи з нарахованої зарплати, але з розрахунку на місяць не вище за 2-кратний розмір мінімальної зарплати і не менше розміру мінімальної зарплати, встановленої законом на момент настання відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами.

Таким чином, перебування працівника у відпустках за свій рахунок може позначитися на розмірі отримуваних ним лікарняних / допомоги по вагітності та пологах. Особливість розрахунку допомоги в цьому разі бухгалтер повинен врахувати в обов’язковому порядку.

App
Скачайте наше мобильное приложение Factor

© Factor.Media, 1995 -
Все права защищены

Использование материалов без согласования с редакцией запрещено

Ознакомиться с договором-офертой

Присоединяйтесь
Адрес
г. Харьков, 61002, ул. Сумская, 106а
Мы принимаем
ic-privat ic-visa ic-visa

Мы используем cookie-файлы, чтобы сделать сайт максимально удобным для вас и анализировать использование наших продуктов и услуг, чтобы увеличить качество рекламных и маркетинговых активностей. Узнать больше о том, как мы используем эти файлы можно здесь.

Спасибо, что читаете нас Войдите и читайте дальше