Темы статей
Выбрать темы

Допомога по частковому безробіттю під час карантину: новітні законодавчі зміни

Носиков Александр, заведующий отделом мониторинга социальных процессов НИИ труда и занятости населения Минсоцполитики и НАН Украины, канд. соц. наук
Кабінет Міністрів ухвалив постанову, якою визначено розмір допомоги по частковому безробіттю на період карантину в розрахунку на кожну годину, на яку працівникові скорочено робочий час. Ця допомога надаватиметься малим і середнім бізнесам на період карантину, а також протягом 30 днів після його завершення. У разі вимушеного скорочення робочих годин для працівників, або так званого часткового безробіття, уряд готовий компенсувати витрати на заробітну плату. Що при цьому треба знати й враховувати роботодавцям? Спробуємо окреслити ці нагальні питання з урахуванням інших законодавчих нововведень останнього часу.

Слід констатувати той факт, що у зв’язку з уведенням карантину держава запровадила новий вид допомоги по частковому безробіттю.

Низку вельми важливих та послідовних кроків уряду можна, на нашу думку, супроводити відомим прислів’ям «ще не встигли висохнути чорнила…».

Так, було підписано Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних і економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 р. № 540-IX (далі — Закон № 540), однак установлені цим законодавчим актом норми вже зазнають змін. Верховна Рада Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 13.04.2020 р. № 553-IX (далі — Закон № 553) оновила порядок надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину, передбачивши відповідні зміни.

Зокрема, до ст. 471 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 р. № 5067-VI (далі — Закон № 5067), присвячену допомозі по частковому безробіттю на час карантину, одразу ж внесли уточнення та поправки.

Перш за все вид допомоги, що нами розглядається, тепер матиме власну назву, а саме — «допомога по частковому безробіттю на період карантину».

У такий спосіб її остаточно відокремили від тієї «частковобезробітної» допомоги, яка не має стосунку до карантинних заходів і надається згідно зі ст. 47 Закону № 5067.

Водночас певним чином спростили вимоги до переліку документів, які потрібно надати для отримання допомоги. Тут відбулися такі дві зміни (див. таблицю).

Зміни до документів, які є підставою для отримання допомоги

Стара редакція ст. 471 Закону № 5067

Нова редакція ст. 471 Закону № 5067

Згадувався наказ підприємства із зазначенням дати зупинення (скорочення) виробництва та переліком «антикоронавірусних» заходів

Роботодавець подає наказ про зупинення (скорочення) діяльності через карантин із зазначенням відповідної дати, про додаткові

заходи в ньому писати не потрібно

Передбачалося подання довідки про відсутність заборгованості з виплати зарплати та сплати єдиного внеску

Подається довідка про сплату єдиного внеску за останні 6 місяців, що передують даті зупинення діяльності

Також доречно звернути увагу на заміну слова «виробництво» словом «діяльність» — таке нововведення має унеможливити трактування центрами зайнятості норми як такої, яка гарантує допомогу лише виробничим підприємствам.

І от остання новина — у розвиток раніше прийнятих й затверджених законодавчих ініціатив постановою КМУ від 22.04.2020 р. № 306 затверджено «Порядок надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі — Порядок № 306), який визначає механізм надання коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину.

Спробуємо покроково висвітлити головні положення Порядку № 306.

Для кого передбачена допомога?

Цим Порядком визначено механізм надання допомоги суб’єктам малого та середнього підприємництва для виплати її працівникам (за винятком осіб, які отримують пенсію та працюють за сумісництвом) у разі втрати ними частини зарплати внаслідок зупинення (скорочення) діяльності.

Який розмір та строк надання допомоги?

Порядком № 306 визначено розмір допомоги по частковому безробіттю за кожну годину, на яку працівникові було скорочено тривалість робочого часу, із розрахунку двох третин тарифної ставки, але не більше розміру мінімальної заробітної плати (наразі вона становить 4723 грн). Допомога надаватиметься на період карантину, а також протягом 30 днів після його завершення. За отриманням цієї допомоги малі та середні роботодавці можуть звертатися до центрів зайнятості.

Куди та з якими документами слід звертатись?

Для отримання допомоги роботодавець звертається до територіального органу Державної служби зайнятості (далі — ДСЗ) за місцем реєстрації його як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування протягом 30 календарних днів з дня зупинення (скорочення) діяльності та має подати такі документи:

• заяву у довільній формі (у якій також зазначається інформація про належність роботодавця до суб’єктів малого або середнього підприємництва та до якої додаються копії підтвердних документів, засвідчених в установленому порядку, щодо середньої кількості працівників та доходу роботодавця за календарний рік, що передує року подання до територіального органу документів, передбачених цим пунктом);

• відомості про працівників (П. І. Б., реєстраційний номер облікової картки платника податків);

• довідку про сплату ЄСВ за останні шість місяців, що передують даті зупинення (скорочення) діяльності, видану ДПС.

У разі якщо суб’єкт господарювання належить одночасно до різних категорій суб’єктів підприємництва за різними критеріями, належність до відповідного суб’єкта підприємництва в цілях застосування цього Порядку визначається за річним доходом від будь-якої діяльності за звітний рік. У свою чергу, показник річного доходу суб’єкта підприємництва від будь-якої діяльності розраховується на підставі офіційних звітних даних:

• за останні чотири квартали (для суб’єкта підприємництва, що подає квартальну звітність);

• за останній звітний рік (для суб’єкта підприємництва, що подає річну звітність).

Середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) визначається за даними відповідної статистичної звітності, де зазначається цей показник.

Рішення про надання допомоги та його реалізація

Рішення про надання допомоги приймається територіальним органом ДСЗ протягом 3 робочих днів. Після цього у 3-денний строк укладається договір, в якому визначаються права та обов’язки сторін, порядок перерахування роботодавцю коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (далі — Фонд) та виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину, гарантії зайнятості такого працівника, відповідальність сторін, строк дії договору.

Територіальний орган ДСЗ здійснює перерахування роботодавцеві коштів для виплати допомоги працівникам протягом 3 робочих днів після зарахування відповідних коштів на рахунок територіального органу. Розмір допомоги визначається виходячи з фінансових можливостей Фонду і не може перевищувати розміру мінімальної зарплати, встановленої законом. У самій постанові зазначено, що фінансування допомоги може здійснюватись у межах коштів, передбачених на такі цілі в бюджеті Фонду, а також за рахунок інших джерел, передбачених законодавством.

Радимо звернути увагу на додаток 1 до Порядку № 306, який містить форму примірного договору із центром зайнятості про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину. Так, роботодавець згідно з цим документом зобов’язаний:

1) забезпечувати цільове використання коштів Фонду, наданих як допомога по частковому безробіттю на період карантину;

2) подавати щомісяця до 10 числа (до закінчення строку дії цього договору) центру зайнятості відомості про осіб відповідно до п. 15 Порядку № 306, що є підставою для перерахування коштів Фонду для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину, а також повідомляти про зміну зазначених відомостей протягом п’яти календарних днів;

3) виплачувати працівникам допомогу по частковому безробіттю на період карантину протягом трьох робочих днів після їх надходження на рахунок роботодавця за окремою платіжною відомістю для виплати допомоги по частковому безробіттю на період карантину (відомістю на виплату грошей);

4) подавати щомісяця не пізніше ніж протягом п’яти календарних днів після виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину центру зайнятості копії платіжних відомостей для виплати допомоги по частковому безробіттю на період карантину з підтвердженням перерахування коштів на рахунки працівників;

5) письмово інформувати центр зайнятості про звільнення працівника (працівників) протягом шести місяців або протягом періоду, що дорівнює періоду виплати допомоги по частковому безробіттю на період карантину (якщо допомога по частковому безробіттю на період карантину виплачувалася менше ніж 180 календарних днів) з підстав, зазначених у п. 6 цього договору;

6) повернути центру зайнятості за наявності підстав, передбачених п. 20 Порядку та п. 6 цього договору, кошти в повному обсязі, надані роботодавцю для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину;

7) допускати представників центру зайнятості до проведення перевірок даних, що є підставою для перерахування коштів Фонду для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину.

Виплата допомоги працівникам

Роботодавець виплачує допомогу працівникам у строк не більше ніж три робочих дні після надходження коштів на рахунок роботодавця за окремою платіжною відомістю для виплати допомоги по частковому безробіттю на період карантину (відомістю на виплату грошей). Копія зазначеної відомості (відомості на виплату грошей) з підтвердженням перерахування коштів на рахунок працівника подається центру зайнятості не пізніше ніж протягом п’яти календарних днів після виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину. У разі скорочення тривалості робочого часу у зв’язку із зупиненням (скороченням) діяльності у працівників, які не включені до відомостей про осіб, щодо яких прийнято рішення про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину, роботодавець додатково подає центру зайнятості на розгляд відомості про таких осіб. Виплата працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину здійснюється роботодавцем з першого дня скорочення тривалості їх робочого часу у межах строку зупинення (скорочення) діяльності, але не більше 30 календарних днів після завершення карантину.

Звертаємо увагу, що допомога по частковому безробіттю на період карантину не надається працівникам, які отримують оплату часу простою, а також у разі освоєння нового виробництва (продукції) відповідно до ст. 113 КЗпП.

Контроль за цільовим використанням коштів

Центр зайнятості має право перевіряти достовірність відомостей, поданих роботодавцем для отримання коштів Фонду, дотримання порядку використання роботодавцем виділених йому коштів Фонду та зупиняти перерахування коштів Фонду роботодавцю для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину в разі відмови або перешкоджання з боку роботодавця у проведенні перевірки, виявлення фактів подання ним Фонду недостовірних відомостей або порушення порядку використання роботодавцем коштів Фонду. Центр також контролює цільове використання коштів, що перераховуються роботодавцю для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину, шляхом проведення відповідної перевірки протягом 90 календарних днів після останньої виплати такої допомоги працівникам та має право отримувати від роботодавця необхідні пояснення з відповідних питань, у тому числі в письмовій формі.

Проблеми, які поки що формально не зняті

Слід зауважити, що деякі питання до порядку отримання допомоги досі, на нашу думку, лишаються відкритими. Наведемо деякі з них.

Стосовно впровадження неповного робочого часу. Одна з основних проблем: як законно ввести неповний робочий час?

Судячи з умов виплати допомоги, саме встановлення режиму неповного часу має передувати її наданню.

За вимогою ст. 32 КЗпП така подія, за ініціативою роботодавця, є зміною істотних умов праці й має відбутися не раніше ніж через 2 місяці після попередження працівників. А скорочувати або призупиняти діяльність у зв’язку з уведенням карантину було потрібно ще «на вчора». При цьому жодних змін до КЗпП унесено не було. Єдиний варіант не порушити цієї норми вбачається у тому, щоб узяти в працівників заяви про встановлення їм неповного робочого часу через запроваджений у державі карантин (звісно, за умови, якщо вони самі бажають таких змін). Тоді роботодавець, приймаючи рішення про скорочення або зупинення діяльності, має право встановити новий режим роботи з того часу, який працівники зазначать у заявах.

Але чи можна буде тоді говорити про вимушене скорочення тривалості робочого часу через «карантинні» заходи?

Ще одне запитання: чи призначатимуть цю допомогу, коли співробітники не відпрацьовують жодної години, бо перебувають у відпустці за власний рахунок?

З огляду на зміст ст. 471 Закону № 5067 — не призначатимуть, адже йдеться про скорочення тривалості робочого часу. А відпустка за власний рахунок, коли людина не працює зовсім, не схожа на скорочення або зменшення робочого часу. Ба більше, неоплачувану відпустку надають виключно за бажанням працівника.

Однак у п. 2 Порядку № 306 зазначено, серед іншого, що зупинення (скорочення) діяльності — це зупинення (скорочення) діяльності роботодавця внаслідок карантину, яке призвело до часткового або повного скорочення тривалості робочого часу його працівників. У п. 20 Порядку № 306 сказано: допомога по частковому безробіттю на період карантину не надається працівникам, які отримують оплату під час простою.

Виникає запитання: що ж розуміють під повним скороченням робочого часу — чи не відпустки за власний рахунок?

Мабуть, найголовніша проблема в процедурі надання «карантинної» допомоги полягає сьогодні в тому, що звернутися за отриманням коштів можна лише протягом 30 календарних днів від дати зупинення (скорочення) діяльності.

Тож якщо ви ще з початком карантину прийняли рішення про призупинення діяльності й одразу перевели працівників на неповний робочий час (скажімо, за їхніми заявами), то отримати допомогу, на жаль, уже не вдасться.

Можливо, у такому разі варто видати новий наказ про подальше зупинення (скорочення) діяльності — наприклад, за фактом продовження карантину.

Насамкінець зазначимо, що, незважаючи на необхідність подальшого удосконалення та узгодження складових правової царини вирішення питання допомоги по частковому безробіттю на період карантину, така допомога може стати істотною підтримкою працівникам бізнесу, який постраждав у цей непростий період.

App
Скачайте наше мобильное приложение Factor

© Factor.Media, 1995 -
Все права защищены

Использование материалов без согласования с редакцией запрещено

Ознакомиться с договором-офертой

Присоединяйтесь
Адрес
г. Харьков, 61002, ул. Сумская, 106а
Мы принимаем
ic-privat ic-visa ic-visa

Мы используем cookie-файлы, чтобы сделать сайт максимально удобным для вас и анализировать использование наших продуктов и услуг, чтобы увеличить качество рекламных и маркетинговых активностей. Узнать больше о том, как мы используем эти файлы можно здесь.

Спасибо, что читаете нас Войдите и читайте дальше