Людина, яка любить свою роботу
По-перше, така людина із задоволенням ходить на роботу. І навіть якщо часом навантаження велике, відгукується про роботу загалом позитивно.
По-друге, вона в курсі того, що відбувається у сфері її діяльності. Бо постійно перебуває в потоці новин із цієї сфери.
По-третє, вона рада ділитися досвідом, своїми успіхами, викликами, з якими зустрічається.
По-четверте, коли така людина відпочиває, вона зайнята своїми захопленнями, проводить час із сім’єю… Не думає про роботу. І не відчуває за це провини.
По-п’яте, навіть якщо така людина якийсь час напружено працює і перебуває у стресі, це робота заради зрозумілої мети (підвищення за посадою, підвищення зарплати тощо), але не робота заради роботи.
Цей список можна продовжувати.
Характеристики трудоголізму
Ознаки трудоголізму не такі гарні, тому що трудоголізм — це не любов до справи. Це вид залежної поведінки, у цьому випадку — від роботи. І за принципом дії він схожий на залежність від психоактивних речовин або нікотину. Ґрунтується трудоголізм на тому, що він дає людині можливість уникнути травмуючої події в зовнішньому світі. Простіше кажучи, це спосіб піти від реальності на якийсь час за допомогою занурення в роботу. Трудоголіки не просто люблять працювати, робота для них — практично «все». Ці люди відмовляються від часу з сім’єю, від спілкування з друзями, від захоплень, від здорового способу життя. І тут йдеться не про те, що людині іноді доводиться перепрацьовувати або доробити проєкт на вихідних кілька разів на рік. Ні. Ідеться про те, що для такої людини сталою є зайнятість роботою і думками про роботу максимум свого часу. Родичі трудоголіків постійно говорять їм, що недоотримують уваги. Зв’язки з друзями перериваються.
Два пускових фактори залежної поведінки
1. Травмуюча подія в житті людини. Що завгодно, з чим людина не може впоратися самостійно. Якщо подія була в минулому і людина начебто забула про неї, щось може нагадати про травму.
2. Випадок, коли за допомогою предмета залежності вдалось уникнути переживань, пов’язаних із травмуючою подією, забутися та отримати задоволення в небезпечній «пігулці».
Розглянемо на прикладі. Містер Х був цілком задоволений шлюбом цілих 10 років. А потім їм з дружиною довелось розлучитися. Містер Х спробував познайомитися декілька разів із жінками, але з жодною стосунки не склалися. І тоді містер Х став пропадати на роботі, брати більше завдань, затримуватися, приходити раніше тощо. І почали хвалити його на роботі за ініціативність! І отримав він те відчуття прийняття, якого так не вистачало вдома. А далі по спіралі: більше завдань в очікуванні більшого схвалення. Зі шкодою для здоров’я та інших сфер життя, крім кар’єри. Може здатися, що нічого поганого в кар’єрних досягненнях немає. «Сіль» в тому, що містер Х намагається абстрагуватися від проблем в особистому житті за допомогою роботи. Не вирішувати їх, а уникнути.
На мій погляд, найбільша проблема трудоголізму навіть не в тому, що це залежність. А в тому, що це соціально схвалювана залежність. Ми добре пам’ятаємо з дитинства, як дорослі часто повторювали: «Працювати багато правильно», «Відпочивати й насолоджуватися життям соромно». Таким чином, працьовита людина і трудоголік сприймаються як синоніми. Але це не одне й те саме. Працьовита людина реалізується не тільки в роботі, а й в інших сферах життя. Трудоголік зациклюється тільки на роботі.
Крім самої залежної людини, страждають також і її близькі.
Методика «Колесо життєвого балансу»
Одним із способів діагностики в дослідженні балансу життя є методика «Колесо життєвого балансу». Вона демонструє, на якому рівні знаходяться сфери життя людини і яке місце в загальній картині займає робота. Подивіться на шаблон колеса балансу нижче.
Оцініть і заповніть на рисунку (бажано різними кольорами) рівень вашої реалізованості у сферах життя на даний момент. Від 1 бала — жахливо до 10 балів — усе супер.
Результат, який ви побачите, буде суб’єктивним сприйняттям поточного стану справ. Не варто засмучуватися, якщо багато сфер виявляться не ідеально розвиненими. Це спосіб зрозуміти ситуацію і розставити пріоритети.
Якщо виявиться, що робота займає більшу частину часу і сил, це підстава задуматися: це тимчасове рішення заради досягнення певних цілей чи все-таки постійна ситуація?
Профілактика трудоголізму
Порада 1. Визначте для себе чіткий ритуал, коли ви починаєте та закінчуєте працювати. Працюючи в офісі, це зробити простіше. Якщо ж ви працюєте вдома, то таким ритуалом може бути випитий чай вранці з особливої чашки. Або переодягатися вранці в одяг для роботи, а ввечері — змінювати його на домашній.
Порада 2. Якщо ви часто робите дзвінки або робоче листування займає багато часу, заведіть окремий телефон.
Порада 3. Визначте точний час для роботи. Плануйте час не тільки на роботу, а й на відпочинок.
Порада 4. Підберіть для себе хобі, яке буде включати спілкування з людьми. Узагалі постійна підтримка соціальних контактів може бути свого роду діагностикою відсутності трудоголізму.
Порада 5. Якщо перелічене вище не вдається і робота або занепокоєння, пов’язане з роботою, значно переважають у повсякденному житті, проконсультуйтеся з психологом, який працює із залежностями різного роду. Звернутися до фахівця — це нормально.
Досягнення і кар’єра, безумовно, важливі в сучасному світі. Не відмовляю вас наполегливо працювати. Навпаки, наші професійні успіхи дозволяють реалізуватися і досягти визнання. І допомагають заробити гроші для розвитку різних сфер життя. Хочу тільки підкреслити важливість життєвого балансу. Піклуйтеся про своє психологічне і фізичне благополуччя. Та будьте щасливі.
