Постковідний стан не виникає як обов’язковий після перенесення хвороби. Але в деяких випадках може вплинути на функціонування психіки.
Мій досвід
Минулого року я перехворіла на COVID-19 в досить легкій формі. Із самоізоляцією та домашнім лікуванням. Після того як повернулася до звичайного ритму життя, я помітила, що частіше відчуваю тривогу. Хоча об’єктивних причин для тривоги більше не стало. Я почала перейматися через більшу кількість речей та подій, як порівняти з минулим. Тобто раніше я навіть не надала б значення деяким подіям, на яких була зосереджена в той момент.
Я пішла до психолога. Протягом 4 консультацій ми з’ясували, що в моєму випадку самоізоляція та перший досвід зіткнення з хворобою стали пусковим чинником підвищення тривоги та переживань. Ми попрацювали над нормалізацією стану. І я переконалася, що проблема була лише на рівні психіки, не на рівні фізіології.
Наступні півроку я періодично чула, як дехто з мого кола спілкування стикається з новими психологічними проблемами після перенесеної хвороби. Тому я стала вивчати наявні в США та Європі дослідження з тем нейробіології та психології постковідних станів. І ось що відомо зараз.
Чинники, що впливають на психічне здоров’я
Усі чинники можна розділити на дві основні категорії: безпосередні та опосередковані.
Безпосередні — ті, які пов’язані з перенесенням коронавірусу.
Під опосередкованими чинниками мається на увазі вплив пандемії. Так званий COVID-стрес синдром: група чинників, пов’язаних із невизначеністю, необхідністю адаптуватися до нових умов, обмеженням доступу до звичних сервісів, фінансовими проблемами, ризиком інфікуватися.
COVID-19 та нервова система
На сьогодні вивчені лише окремі випадки впливу вірусу на клітини нервової системи людини. Чим важче перебіг хвороби, тим вища ймовірність порушень, і навпаки. Наприклад, при втраті нюху та смаку можуть бути уражені нейрони (клітини нервової системи) частин головного мозку, безпосередньо пов’язаних з нюхом: нюхової цибулини та гіпокампа. На щастя, наш мозок має здатність до нейропластичності. Тобто він може відновлювати втрачені зв’язки після пошкодження або у відповідь на зовнішні впливи. Це є приводом багатьох наукових дискусій та нових досліджень з метою подальшого вивчення впливу вірусу SARS-CoV-2 на нервову систему людини.
Психічні симптоми, пов’язані з COVID-19
Під впливом безпосередніх та опосередкованих чинників у низці випадків можуть виникати такі психічні симптоми.
По-перше, тенденція постійно прокручувати негативні думки, пов’язані з хворобою чи пандемією загалом.
По-друге, тривожне уникання. Надмірна схильність уникати ситуацій, які можуть загрожувати. Справді, у нас є низка новопридбаних правил, які допомагають нам захиститись від зараження. Важливо дотримуватися їх для того, щоб уберегти себе та знизити поширення COVID-19. Але іноді тривога бере гору та ніби змушує нас надмірно фокусуватися на страхові зараження, і це впливає на нашу поведінку.
По-третє, фокусування на негативі та надмірне реагування щодо потенційних загроз.
По-четверте, неможливість отримувати задоволення від речей, які раніше приносили радість. Це наочно зрозуміло у випадках, коли ще не відновилися звичний нюх та смак: їжа, яка здавалася нам раніше дуже смачною і приносила не лише відчуття ситості, а й емоційне задоволення, не викликає такого ефекту.
І нарешті, складнощі з фокусуванням та утримуванням уваги. А також у деяких випадках — відсутність ясності мислення.
Посттравматичний стресовий розлад та COVID-стрес синдром
Окремо варто поговорити про переживання стресу, пов’язане з хворобою та пандемією.
У широкому сенсі посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) виникає в людини після зіткнення з ситуаціями, які несуть загрозу її життю та здоров’ю. У яких випадках ПТСР може бути викликаний COVID-19? Коли хвороба протікала у важкій формі, була госпіталізація або сталася смерть близької людини. За даними італійських досліджень, опублікованих у JAMA («Журналі Американської медичної асоціації»), у 30 % випадків, коли люди зіткнулися з описаними вище факторами ПТСР, було виявлено посттравматичний стресовий синдром.
COVID-стрес синдром проявляється через сильний страх інфікуватися, страх соціо-економічних наслідків пандемії, компульсивні (нав’язливі) перевірки здоров’я, симптоми травматичного стресу (наприклад, нічні кошмари) та ненависть до інших людей через те, що вони поширюють вірус. COVID-стрес синдром може виникати незалежно від того, перехворіли ми чи ні.
Підіб’ємо підсумок
Як бачимо, захворювання на COVID-19 може викликати постковідний стан, що проявляється низкою психічних симптомів. Чим складніше протікає хвороба, тим вищий ризик появи таких симптомів після неї. Порушення психологічного благополуччя людини може бути викликане не самою хворобою, а впливом пандемії загалом.
Крім того, вимушена самоізоляція може стати важким випробуванням. Насамперед тому, що ми звикли до великої кількості контактів та й людина — істота соціальна.
На сьогодні ця тема ще не вивчена ґрунтовно через те, що пандемія продовжується, і є потреба в подальшому накопиченні знань та досліджень.
Що нам робити? Бути уважними до свого стану та стану близьких. Дбати про своє фізичне та психічне благополуччя. Не боятися говорити про те, що нас непокоїть і що ми переживаємо, з близькими, а якщо потрібно — з фахівцем.
