26.12.2016

Надання медичних послуг у терцентрі

З 26.08.2016 р. набув чинності наказ Мінсоцполітики від 12.07.2016 р. № 753, яким передбачено штатні одиниці медичного персоналу у терцентрі соціального обслуговування (надання соціальних послуг). Просимо надати роз’яснення з приводу того, яким чином терцентри можуть отримати ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, адже ми не є закладом охорони здоров’я. Якщо отримання ліцензії неможливе, то хто має право надавати медичні призначення відвідувачам відділення денного перебування та відділення стаціонарного догляду? Які договори можна укладати із закладами охорони здоров’я на надання медичної допомоги нашим відвідувачам?

Умови та порядок надання соціальних послуг у територіальних центрах соціального обслуговування (далі — терцентр) визначені Переліком соціальних послуг, умовами та порядком їх надання структурними підрозділами територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг), затвердженим постановою КМУ від 29.12.2009 р. № 1417.

Так, зокрема, згідно із п.п. 3 п. 39 цього Переліку у відділенні стаціонарного догляду громадяни перебувають на повному державному утриманні, одержують соціальну послугу стаціонарного догляду та відповідно до встановлених норм забезпечуються цілодобовим медичним обслуговуванням.

Звичайно, що таке обслуговування мають забезпечити медичні працівники.

Наказом Мінсоцполітики від 12.07.2016 р. № 753 затверджено Типовий штатний норматив чисельності працівників територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) (далі — Типовий норматив) (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2016, № 33, с. 11).

Цим документом передбачені посади медичних працівників для відділення денного перебування, відділення стаціонарного догляду для постійного або тимчасового проживання. Крім того, в апараті терцентру передбачена посада медичної сестри.

При цьому щодо введення посади лікаря загальної практики — сімейного лікаря у Типовому нормативі зазначено, що медична допомога може надаватися за наявності ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики чи при укладенні договорів із закладами охорони здоров’я.

Як же отримати зазначену ліцензію?

Насамперед звернемося до вимог Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 р. № 222-VIII (далі — Закон № 222).

Згідно із п. 1 ст. 7 цього Закону ліцензуванню підлягає такий вид господарської діяльності, як медична практика.

Далі слід звернутися до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики, затверджених постановою КМУ від 02.03.2016 р. № 285 (далі — Ліцензійні умови № 285), які були розроблені на виконання Закону № 222.

До речі, на сьогодні також є чинними Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з медичної практики, затверджені наказом МОЗ від 02.02.2011 р. № 49 (ср. ). Але ці Ліцензійні умови були розроблені на виконання Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000 р. № 1775-III, який вже є нечинним (втратив чинність 28.06.2015 р.).

Тож на даний час слід керуватися Ліцензійними умовами № 285, які ми і розглянемо.

Ці Ліцензійні умови встановлюють організаційні, кадрові і технологічні вимоги до матеріально-технічної бази ліцензіата, обов’язкові вимоги для виконання під час провадження господарської діяльності з медичної практики, а також визначають вичерпний перелік документів, що додаються до заяви про отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики.

Відповідно до п. 3 Ліцензійних умов № 285 їх дія поширюється на всіх юридичних осіб незалежно від їх організаційно-правової форми та фізичних осіб — підприємців, які провадять господарську діяльність з медичної практики.

Тож, як бачимо, дія Ліцензійних умов № 285 поширюється і на терцентри, які бажають отримати ліцензію.

Зазначимо: здобувач ліцензії для її отримання подає у спосіб, передбачений ч. 1 ст. 10 Закону № 222, до органу ліцензування заяву про отримання ліцензії за формою згідно з додатком 1 до Ліцензійних умов № 285.

Відповідно до п. 3 ст. 11 Закону № 222 до заяви про отримання ліцензії додаються такі документи:

1) документи відповідно до ліцензійних вимог;

2) копія паспорта керівника здобувача ліцензії (або довіреної особи) з відміткою органу державної податкової служби про повідомлення про відмову через свої релігійні переконання від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (подається тільки фізичними особами — підприємцями, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби);

3) опис документів, що подаються для одержання ліцензії, у двох екземплярах.

Як визначено у п. 6 Ліцензійних умов № 285, до заяви про отримання ліцензії, крім документів, передбачених ст. 11 Закону № 222, додаються за підписом здобувача ліцензії або уповноваженої ним особи відомості про стан матеріально-технічної бази, наявність персоналу із зазначенням його освітнього і кваліфікаційного рівня згідно з додатком 2 до цих Ліцензійних умов.

Сторінки відомостей нумеруються, прошиваються, засвідчуються підписом уповноваженої особи та скріплюються печаткою суб’єкта господарювання (за наявності).

Опис документів, що додаються до заяви про отримання ліцензії, подається у двох примірниках. Форма цього опису наведена в додатку 3 до Ліцензійних умов № 285.

З урахуванням вищевикладеного робимо висновок: терцентр має право отримати ліцензію на провадження діяльності з медичної практики за умови виконання вимог, визначених Законом № 222 та Ліцензійними умовами № 285, та подання всіх необхідних для отримання ліцензії документів.

Інший шлях надання медичної допомоги у терцентрі, передбачений Типовим нормативом, — укладення договорів із закладами охорони здоров’я.

У цьому випадку терцентру не потрібно отримувати ліцензію, а для надання медичної допомоги він може залучати працівників відповідного закладу охорони здоров’я.

Але в той же час урахуйте, що такі послуги заклад охорони здоров’я буде надавати за плату.

Так, відповідно до п. 21 розд. І Переліку платних послуг, які надаються в державних і комунальних закладах охорони здоров’я та вищих медичних навчальних закладах, затвердженого постановою КМУ від 17.09.96 р. № 1138, заклади охорони здоров’я на платній основі надають таку послугу, як медичне обслуговування, зокрема, із застосуванням телемедицини, за договорами із суб’єктами господарювання, страховими організаціями (в тому числі з Фондом соціального страхування України).

При цьому слід мати на увазі, що особи, які забезпечуються безоплатним обслуговуванням у терцентрі, отримують ці послуги за рахунок бюджетних коштів, тобто за рахунок фінансування терцентру. А для тих осіб, яким в терцентрі послуги надаються за плату, необхідно вартість медичних послуг включити у калькуляцію витрат щодо надання платних соціальних послуг у терцентрі.