Відповідно до ч. 1 ст. 1034 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 р. № 2456-VI (далі — БКУ) медична субвенція спрямовується на видатки місцевих бюджетів, передбачені у п. 3 ч. 1 ст. 89 та п. 3 ч. 1 ст. 90 БКУ.
Розподіл цієї субвенції між місцевими бюджетами здійснюється за формулою, затвердженою постановою КМУ «Про затвердження формули розподілу обсягу медичної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам» від 19.08.2015 р. № 618.
При цьому обсяг субвенції визначено з урахуванням єдиного фінансового нормативу бюджетної забезпеченості медичної субвенції без його поділу за напрямками, видами медичної допомоги чи кодами тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів.
Підготовка проекту рішення про місцевий бюджет на плановий рік належить до компетенції місцевих фінансових органів.
Підставою для включення до проекту рішення певних видатків є бюджетні запити, які розробляють головні розпорядники коштів ( п. 2 ч. 5 ст. 22 і ч. 4 ст. 75 БКУ) та подають місцевим фінансовим органам.
Місцеві фінансові органи здійснюють аналіз бюджетного запиту, поданого головним розпорядником бюджетних коштів, з точки зору його відповідності бюджетному законодавству, меті, пріоритетності, а також ефективності використання бюджетних коштів. На підставі результатів аналізу керівник місцевого фінансового органу приймає рішення про включення бюджетного запиту до пропозиції проекту місцевого бюджету ( ч. 5 ст. 75 БКУ).
Отже, розподіл коштів місцевого бюджету, в тому числі трансфертів з державного бюджету, за конкретними напрямками належить до компетенції місцевих органів влади, в першу чергу головних розпорядників коштів місцевого бюджету.