11.06.2018
Відповідно до статей 7, 15, 33 та 56 Закону України «Про Національний банк України», на виконання вимог статті 1087 Цивільного кодексу України та з метою удосконалення порядку ведення суб’єктами господарювання касових операцій у національній валюті в Україні Правління Національного банку України постановляє:
1. Унести до постанови Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» такі зміни:
1) пункт 1 після слів «в Україні» доповнити словами «(далі — Положення про ведення касових операцій)»;
2) після пункту 1 доповнити постанову двома новими пунктами 11 та 12 такого змісту:
«11. Суб’єкти господарювання мають право до 30 червня 2018 року (включно) використовувати в своїй діяльності форми відомості на виплату грошей, прибуткового касового ордера, видаткового касового ордера, журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових документів, касової книги, книги обліку виданої та прийнятої старшим касиром готівки та акта про результати інвентаризації наявних коштів, установлені Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за № 40/10320 (зі змінами).
12. Суб’єктам господарювання до 30 червня 2018 року (включно):
1) розробити та затвердити порядок оприбуткування готівки в касі та порядок розрахунку ліміту каси з урахуванням норм Положення про ведення касових операцій;
2) користуватися лімітами каси, установленими та затвердженими до набрання чинності цією постановою.».
2. Затвердити Зміни до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148, що додаються.
3. Департаменту грошового обігу (Зайвенко В. П.) після офіційного опублікування довести до відома банків України, а банкам — до відома їх клієнтів інформацію про прийняття цієї постанови.
4. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на Голову Національного банку України Смолія Я. В.
5. Постанова набирає чинності з дня, наступного за днем її офіційного опублікування.
Голова Я. Смолій
Затверджено постановою Правління Національного банку України від 24.05.2018 р. № 54
1. У пункті 3 розділу I:
1) підпункти 13, 14 після слова «витрат» доповнити словами «/ книга обліку доходів» у відповідних відмінках та числах;
2) підпункт 18 викласти в такій редакції:
«18) оприбуткування готівки — проведення суб’єктами господарювання обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі / книзі обліку доходів і витрат / книзі обліку доходів / фіскальному звітному чеку / розрахунковій квитанції;».
2. У розділі II:
1) пункти 7, 11 викласти в такій редакції:
«7. Фізичні особи мають право здійснювати розрахунки готівкою:
1) із суб’єктами господарювання протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами — у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) гривень уключно.
Платежі на суму, що перевищує 50000 гривень, проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством України порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів із поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку;
2) між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) гривень уключно.
Платежі на суму, яка перевищує 50000 гривень, здійснюються шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення та/або переказу коштів на поточні рахунки (у тому числі на депозит нотаріуса на окремий поточний рахунок у національній валюті).»;
«11. Готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки в повній сумі.
Оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
Оприбуткуванням готівки в касах фізичних осіб — підприємців, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх товарними чеками (квитанціями) і веденням книги обліку доходів і витрат (або книги обліку доходів), є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у книзі обліку доходів і витрат (або книзі обліку доходів) на підставі товарних чеків (квитанцій).
Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, а також у касах фізичних осіб — підприємців, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та/або КОРО без ведення касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень на підставі даних розрахункових документів шляхом формування та друку фіскальних звітних чеків і їх підклеювання до відповідних сторінок КОРО / занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО.
Суб’єкти господарювання, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та/або КОРО, використовують КОРО для:
1) підклеювання та зберігання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках КОРО;
2) здійснення операцій із розрахунковими квитанціями в разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії;
3) обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, перевірок конструкцій та програмного забезпечення РРО.»;
2) в абзаці другому пункту 15 слова «Підприємство здійснює» замінити словами «Підприємство має право здійснювати»;
3) в абзаці першому пункту 19 слова «суб’єктам господарювання» замінити словами «суб’єктами господарювання підзвітним особам».
3. У пункті 29 розділу III:
1) абзац третій викласти в такій редакції:
«Документом, що свідчить про здавання виручки до банку та є підтвердженням оприбуткування готівки в касі суб’єктів господарювання, є:»;
2) підпункт 3 викласти в такій редакції:
«3) примірник супровідної відомості до сумки з готівковою виручкою (готівкою), засвідчений підписом та відбитком печатки інкасатора-збирача;».
4. Абзац другий пункту 44 розділу IV після слів «на підставі укладеної» доповнити словами «між установами/підприємствами».
5. Пункт 52 розділу V викласти в такій редакції:
«52. Державна казначейська служба України та розпорядники й одержувачі бюджетних коштів, які обслуговуються в органах Державної казначейської служби України, самостійно визначають порядок установлення ліміту каси. Строки здавання готівки з кас Державної казначейської служби України та розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, які обслуговуються в органах Державної казначейської служби України, установлюються відповідно до вимог пункту 48 розділу V цього Положення.».
Коментар редакції
Вже півроку, а саме з 05.01.2018 р., бюджетні установи, які мають справу з готівкою, керуються Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління НБУ від 29.12.2017 р. № 148 (далі — Положення № 148). Про найважливіші зміни щодо ведення касових операції для бюджетних установ ми розповідали в матеріалі «Касові операцій: що цікавого у новому Положенні» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2018, № 6).
Вже тоді ми акцентували увагу на найцікавішому питанні: з якої дати застосовувати нові форми касових документів.
Оскільки в початковій редакції Положення № 148 були відсутні будь-які перехідні норми, які дозволяли б оформляти касові операції на старих бланках до повного їх використання, ми радили застосовувати нові бланки з 05.01.2018 р.
Також ми зазначали, що наприкінці січня НБУ на своєму сайті (https://bank.gov.ua) розмістив повідомлення про те, що Нацбанк пропонує надати можливість суб’єктам господарювання протягом шести місяців привести свою діяльність з використання форм первинного обліку касових операцій до вимог Положення № 148.
Але сидіти й чекати, поки такі зміни будуть внесено до Положення № 148, навряд чи було безпечно. Тим паче фіскали почали активно відповідати на різні питання щодо застосування Положення № 148, з якими можна ознайомитися на Загальнодоступному інформаційно-довідковому Ресурсі «ЗІР» за адресою: http://zir.sfs.gov.ua.
Наприклад, ось на таке запитання: «чи мають право суб’єкти господарювання використовувати касові документи, форми яких не затверджені постановою Правління НБУ від 29.12.2017 р. № 148?» — відповідь була наступною: «починаючи з 05.01.2018 р. суб’єкти господарювання повинні використовувати для оформлення касових операцій касові документи, які відповідають вимогам типових форм, затверджених Положенням № 148».
Минуло півроку, і нарешті Нацбанк затвердив зміни, про які саме й зазначав ще на початку 2018 року. Отже, зміни, що коментуються, внесено постановою Правління НБУ «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» від 24.05. 2018 р. № 54 (далі — постанова № 54) та набрали чинності з 01.06.2018 р. Розглянемо, які питання врегульовані зазначеною постановою.
По-перше, для всіх суб’єктів господарювання передбачений перехідний адаптаційний період (включно до 30.06.2018 р.), протягом якого:
1) можна використовувати у своїй діяльності касові документи, а саме:
— відомість на виплату грошей;
— прибутковий касовий ордер;
— видатковий касовий ордер;
— журнал реєстрації прибуткових і видаткових касових документів
— касову книгу;
— книгу обліку виданої та прийнятої старшим касиром готівки;
— акт про результати інвентаризації наявних коштів,
форми яких затверджені Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637;
2) слід розробити та затвердити порядок оприбуткування готівки в касі та порядок розрахунку ліміту каси. Звісно, ця вимога стосується тих бюджетних установ, які ще не затвердили зазначені документи.
По-друге, відкориговано норми Положення № 148, які стосуються особливостей оприбуткування готівки в касах суб’єктів господарювання.
Так, оновлено визначення поняття «оприбуткування готівки». Пропонуємо поглянути, як вони виглядало раніше та нині:
| Початкова редакція Положення № 148 | Змінена редакція Положення № 148 |
| оприбуткування готівки — проведення суб’єктами господарювання обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі / книзі обліку доходів і витрат | оприбуткування готівки — проведення суб’єктами господарювання обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі / книзі обліку доходів і витрат / книзі обліку доходів / фіскальному звітному чеку / розрахунковій квитанції |
Як бачимо, нині в Положенні № 148 мова йде про оприбуткування готівки не лише в касовій книзі, а й в інших документах, які свідчать про рух готівки.
У зв’язку з цим п. 11 Положення № 148, який стосується порядку оприбуткування готівки, викладено в новій редакції, а саме визначено, що:
1) оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів;
2) оприбуткуванням готівки в касах фізичних осіб-підприємців, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх товарними чеками (квитанціями) і веденням книги обліку доходів і витрат (або книги обліку доходів), є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у книзі обліку доходів і витрат (або книзі обліку доходів) на підставі товарних чеків (квитанцій);
3) оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, а також у касах фізичних осіб-підприємців, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (далі — РРО) та/або книги обліку розрахункових операцій (далі — КОРО) без ведення касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень на підставі даних розрахункових документів шляхом формування та друку фіскальних звітних чеків і їх підклеювання до відповідних сторінок КОРО/занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО.
По-третє, у Положенні № 148 визначено, для чого саме суб’єкти господарювання, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та/або КОРО, використовують КОРО, а саме для:
1) підклеювання та зберігання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках КОРО;
2) здійснення операцій із розрахунковими квитанціями в разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії;
3) обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, перевірок конструкцій та програмного забезпечення РРО.
По-четверте, уточнено перелік документів, що свідчать про здавання виручки до банку та є підтвердженням оприбуткування готівки в касі суб’єктів господарювання. Як зазначено в п. 29 розд. III Положення № 148, такими документами є:
1) квитанція до прибуткового документа банку на внесення готівки, підписана відповідальними особами банку та засвідчена відбитком печатки банку;
2) квитанція/чек банкомата чи програмно-технічного комплексу самообслуговування;
3) примірник супровідної відомості до сумки з готівковою виручкою (готівкою), засвідчений підписом та відбитком печатки інкасатора-збирача;
4) чек платіжного термінала в разі проведення інкасації коштів у режимі реального часу з використанням платіжних терміналів.
По-п’яте, оновлена редакція п. 52 Положення № 148, який стосується порядку встановлення ліміту каси розпорядниками бюджетних коштів. По суті, ця норма приведена у відповідність з раніше діючими правилами встановлення ліміту каси бюджетними установами. Як і раніше, бюджетні установи самостійно визначають порядок установленні ліміту каси.
Але пам’ятайте, що бюджетні установи, які мають справу з готівкою, повинні:
— самостійно розробити порядок розрахунку ліміту каси установи на підставі Положення № 148 з урахуванням особливостей своєї роботи і затвердити внутрішнім документом (наказом, розпорядженням);
— затвердити відповідним внутрішнім документом (наказом, розпорядженням) розмір ліміту каси, розрахований на підставі порядку розрахунку ліміту;
— розробити та затвердити внутрішнім документом порядок оприбуткування готівки;
— при визначенні строків здавання готівки, яка надійшла до каси бюджетної установи, керуватися вимогами, зазначеними в п. 48 Положення № 148.
Також пам’ятайте: якщо установа не затвердила ліміт каси (незалежно від причин такого невстановлення), то він вважається нульовим. У такому разі вся готівка, що перебуває в касі установи на кінець робочого дня і не здана до банку, вважається понадлімітною.
Вікторія МАТВЄЄВА, економіст-аналітик