10.06.2019
Особливості надання. Згідно зі ст. 57 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. № 889-VIII державним службовцям надається щорічна основна оплачувана відпустка тривалістю 30 календарних днів, якщо законом не передбачено більш тривалої відпустки, з виплатою грошової допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати.
Що ж зрозуміло з цієї норми?
По-перше, це те, що для держслужбовців грошову допомогу обов’язково надають до щорічної основної відпустки. Тобто подією, у зв’язку з якою призначається «оздоровча» допомога, є щорічна основна відпустка. Це означає, що у разі виходу держслужбовця, скажімо, у додаткову відпустку у зв’язку з навчанням чи у відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку таку допомогу йому не виплачують.
По-друге, виплата грошової допомоги належить держслужбовцям за наявності розпорядження саме про надання щорічної основної відпустки як підтвердження того, що держслужбовець скористається днями такої відпустки. Тому при виплаті грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки «оздоровча» допомога не надається.
По-третє, грошову допомогу до щорічної основної відпустки виплачують держслужбовцям у розмірі середньомісячної зарплати. Таку допомогу не можна ділити на частини, а тому вона виплачується однією сумою (див. лист Мінсоцполітики від 19.09.2017 р. № 2416/0/101-17).
Також варто відзначити, що грошова допомога виплачується держслужбовцям раз на рік. Тому у випадку переведення держслужбовця із одного держоргану до іншого він має право на отримання оздоровчої допомоги лише один раз (див. лист Мінсоцполітики від 23.12.2016 р. № 1791/0/101-16/281). У свою чергу, для вирішення питання про виплату грошової допомоги до щорічної відпустки на новому місці роботи треба отримати довідку (довільної форми) про те, отримував держслужбовець протягом року на попередньому місці роботи таку грошову допомогу чи ні.
Тонкощі розрахунку. Як ми вже зазначили, «оздоровчу» допомогу надають у розмірі середньомісячної зарплати. Для її розрахунку використовують Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100 (далі — Порядок № 100).
У загальному випадку розрахунок здійснюють виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата (абз. 3 п. 2 Порядку № 100).
Зауважимо, що в бухгалтерів держорганів досить часто виникає запитання: що є подією для визначення розрахункового періоду: дата початку відпустки або дата наказу (розпорядження) керівника держоргану про виплату «оздоровчої» допомоги?
Відповімо: подія, з якою пов’язано виплату грошової допомоги, є щорічна основна відпустка. Це означає, що розрахунковим періодом для визначення суми оздоровчої допомоги є 2 календарні місяці, що передують місяцю виходу у відпустку (див. лист Мінпраці від 04.08.2006 р. № 771/13/84-06.)
Отже, наприклад, якщо держслужбовець йде у щорічну відпустку з 01.07.2019 р., а наказ керівника держоргану про надання такої відпустки датовано 14.06.2019 р., то розрахунковим періодом для визначення суми «оздоровчої» допомоги буде травень — червень 2019 року (тобто 2 місяці, що передують відпустці з 01.07.2019 р.).
Для працівників, які нещодавно прийняті до установи, закладу і які не мають двомісячного розрахункового періоду (працювали менше двох календарних місяців), середня зарплата розраховується виходячи із виплат за фактично відпрацьований час (абз. 3 п. 2 Порядку № 100).
Виплати, що включаються до розрахунку середньої зарплати для виплати «оздоровчої» допомоги, наведено у п. 3 Порядку № 100. Зазначимо, що всі виплати включаються до розрахунку в тому розмірі, у якому вони нараховані. У разі якщо кількість робочих днів відпрацьовано не повністю, премії, винагороди, інші заохочувальні виплати враховують пропорційно відпрацьованому часу. Не включають до сумарного заробітку при розрахунку «середньої» виплати, які наведено у п. 4 Порядку № 100.
У разі якщо працівник не працював протягом двох останніх місяців, то середню зарплату розраховують виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо ж працівник не працював останні 4 місяці, то середній заробіток розраховуються виходячи із встановленого у трудовому договорі посадового окладу (абз. 4 п. 2, абз. 3 п. 4 Порядку № 100).
Саме про такий випадок йде мова у запитанні, що розглядається. Розглянемо на прикладі, як розрахувати суму грошової допомоги.
Приклад. Держслужбовцю з 10 червня 2019 року надано щорічну відпустку з виплатою грошової допомоги в розмірі середньомісячної зарплати. З 01.02.2019 р. по 05.06.2019 р. працівник перебував на лікарняному. Йому встановлено посадовий оклад у розмірі 4900 грн.
У наведеному прикладі у працівника немає заробітку. Середню зарплату в цьому випадку розраховують виходячи з окладу, установленого працівнику. При цьому розмір грошової допомоги визначають множенням середньоденної зарплати на середньомісячну кількість робочих днів.
Розрахунок буде таким:
(4900 + 4900) : (20квітень + 22травень*) х ((20квітень + 22травень) : 2) = 4900 грн.
* У держоргані дотримуються рекомендацій Уряду щодо перенесення робочих днів у квітні-травні 2019 року. Детальніше про це див. у журналі «Бюджетна бухгалтерія», 2019, № 4, с. 3. — Прим. ред.
Отже, як бачимо, у ситуації, коли в розрахунковому періоді немає заробітку для обчислення середньої зарплати, сума грошової допомоги дорівнюватиме посадовому окладу.