09.09.2019
Нова редакція затверджена наказом Мінсоцполітики від 06.05.2019 р. № 683 та набрала чинності з дня офіційного опублікування — 03.09.2019 р. (Офіційний вісник України, 2019, № 67).
Що ж нового в Типовому положенні?
По-перше, норму щодо нарахування місячної та квартальної премії змінили та перенесли до розділу ІІІ Типового положення. Далі у порівняльній таблиці наведені попереднє і нове формулювання цієї норми.
| Попередня редакція | Нова редакція (п. 4 розд. ІІІ Типового положення) |
| За періоди відпусток (основної, додаткової та інших, передбачених законодавством), тимчасової непрацездатності та в інших випадках, коли згідно із законодавством виплати проводяться з розрахунку середньої заробітної плати, місячна або квартальна премія державним службовцям не нараховується | У місяці, в якому державний службовець перебуває у відпустці (основній, додатковій та інших, передбачених законодавством), за період тимчасової непрацездатності та в інших випадках, коли згідно із законодавством виплати проводяться із розрахунку середньої заробітної плати, місячна або квартальна премія нараховується за фактично відпрацьований час |
Висновок: формулювання та «місце проживання» норми змінились, а суть — залишилась. Тож, як і раніше, місячну або квартальну премію держслужбовцям виплачують за фактично відпрацьований час.
Зауважимо: таке обмеження не стосується премії за результатами щорічного оцінювання*. Для цієї виплати в абз. 3 п. 4 розд. ІІ нової редакції Типового положення зазначено, що премія нараховується незалежно від фактично відпрацьованого часу у місяці, в якому вона виплачується.
* Про оновлений порядок оцінювання результатів службової діяльності держслужбовців ви можете дізнатись із журналу «Бюджетна бухгалтерія», 2019, № 33, с. 4.
По-друге, розділ ІІІ Типового положення доповнили нормою, згідно з якою преміювання працівників, які звільняються, проводиться:
• у місяці звільнення;
• за фактично відпрацьований час;
• за пропозицією безпосереднього керівника.
По-третє, у п. 3 розд. ІІ Типового положення зазначили, що держслужбовцям, які займають посади держслужби категорії «Б» та здійснюють повноваження керівників держслужби в держорганах, юрисдикція яких поширюється на територію однієї або кількох областей, міст Києва або Севастополя, одного або кількох районів, міст обласного значення, місячна або квартальна премія встановлюється керівником держслужби у державному органі за погодженням із суб’єктом призначення.
Але, крім нових норм, є й ті, що виключили з Типового положення.
Відтепер у ньому відсутня норма, згідно з якою за виконання обов’язків тимчасово відсутнього державного секретаря або за вакантною посадою державного секретаря міністерства одним із керівників самостійних структурних підрозділів апарату міністерства виплачувалась премія у розмірі 50 % посадового окладу державного секретаря за фактично відпрацьований час з урахуванням мінімального розміру надбавки за виконання особливо важливої роботи, що встановлюється державним службовцям, посади яких належать до першої групи посад фахівців з питань реформ, визначених Концепцією запровадження посад фахівців з питань реформ, схваленою розпорядженням КМУ від 11.11.2016 р. № 905 (ср. ).
Нагадаємо, що абз. 3 п. 5 ст. 52 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. № 889-VIII встановлено, що кожний державний орган має розробити й затвердити власне Положення про преміювання, спираючись на норми Типового положення, і погодити його з профспілкою (за наявності).
У зв’язку з тим, що Типове положення викладено у новій редакції, то кожному державному органу слід затвердити нову редакцію свого «преміального» положення.