09.11.2020
Стисло нагадаємо механізм розрахунку середньоденної зарплати.
Він прописаний у Порядку № 12661. Згідно з цим документом при обчисленні середньоденної зарплати (ЗПсер) слід керуватися такою формулою:
1 Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266.
ЗПсер = ЗП : Кд,
де ЗП — нарахована в розрахунковому періоді сума заробітної плати;
Кд — кількість календарних днів у розрахунковому періоді.
Враховуйте, що у розрахунку «середньої» беруть участь нараховані в розрахунковому періоді виплати, що увійшли до бази справляння ЄСВ у складі заробітної плати (основна зарплата, доплати, премії, надбавки, відпускні, інші заохочувальні та компенсаційні виплати).
Виплати, які не входять до фонду оплати праці (лікарняні, декретні), у розрахунку лікарняних участі не беруть.
Взагалі Порядок № 1266 рекомендує при визначенні виплат, які беруть участь у розрахунку лікарняних, керуватися відомостями, відображеними у ЄСВ-звітах (у таблицях 6).
Проте тут слід врахувати декілька нюансів.
1. За загальним правилом, при розрахунку «середньої» усі виплати «прив’язуємо» до того місяця, в якому вони були фактично нараховані і відображені у ЄСВ-звіті.
Саме тому суми коригувань зарплати (донарахування або сторнування) враховуємо в тих місяцях, в яких вони проведені та потрапили до бази нарахування ЄСВ (див. лист Мінсоцполітики від 07.04.2016 р. № 101/18/99-16).
Виняток — відпускні. Їх суми відносимо до тих місяців, за які вони нараховані (див. лист ФСС з ТВП від 03.09.2015 р. № 5.2-32-1422).
2. Зарплатні виплати, що були нараховані в місяцях, повністю невідпрацьованих з поважних причин, виключаємо із загальної суми зарплати, що бере участь у розрахунку «середньої» (повний перелік таких причин наведено у статті «Один день відпрацював і захворів: як визначити розрахунковий період?» цього номера).
3. Якщо в розрахунковому періоді працівник з поважних причин не відпрацював жодного дня або страховий випадок настав у перший день роботи, то середньоденну зарплату знаходимо так. Оклад (тарифну ставку) або його частину (якщо особа працює в режимі неповного робочого часу), встановлену працівникові на день настання страхового випадку, ділимо на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).
Як ми вже зазначили, середньоденну зарплату для розрахунку лікарняних визначаємо в календарних днях.
Тож не має значення, на яких умовах зайнятості (повна чи неповна) працює працівник. Механізм розрахунку середньої зарплати і лікарняних у кожному з випадків буде однаковим.
ВАЖЛИВО !
Чинне законодавство не зобов’язує роботодавця враховувати зайнятість працівника при розрахунку обмежуючих показників як загальних, так і спеціальних.
Розглянемо приклад за умовами запитання.
Приклад. Працівника прийнято на роботу з 27.07.2020 р. З вересня йому встановлено неповний робочий час. З 02.11.2020 р. по 06.11.2020 р. він хворів (5 к. дн.). Загальний страховий стаж працівника — 7 років і 3 місяці. Страховий стаж за останні 12 місяців перед настанням непрацездатності — менше 6 місяців. Розрахунковий період: серпень — жовтень 2020 року. Припустимо, що сума зарплати, нарахованої в розрахунковому періоді, становить 19500 грн.
1. Розрахуємо середньоденну зарплату:
19500 : 92 = 211,96 грн,
де 92 — кількість календарних днів у розрахунковому періоді.
2. Визначимо розмір денної виплати:
211,96 х 70 % = 148,37 грн.
Загальний страховий стаж працівника — 7 років 3 місяці. Тому денна виплата з урахуванням норм ст. 24 Закону № 11052 дорівнює 70 % середньоденної зарплати
2 Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105-XIV.
3. Розрахуємо обмежуючий показник.
Страховий стаж працівника за останні 12 місяців — менше 6 місяців. Тому сума лікарняних працівника не може перевищувати розміру лікарняних, обчислених з мінзарплати, встановленої на момент настання страхового випадку.
5000 : 30,44 = 164,26 грн,
де 5000 — сума мінзарплати у листопаді (у місяці початку тимчасової непрацездатності згідно з лікарняний листом). Зайнятість працівника тут не важлива;
30,44 — середньомісячна кількість календарних днів.
Денна виплата (148,37 грн) нижча за обмежуючий показник (164,26 грн).
Тому лікарняні розраховуємо виходячи з денної виплати.
4. Сума оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності становить:
148,37 х 5 = 741,85 грн.