20.12.2021
Часто-густо під час інвентаризації виявляємо об’єкти ОЗ, які цілком придатні для подальшого використання, але мають 100-відсотковий знос. Тобто первісна вартість таких ОЗ є тотожною сумі нарахованої амортизації. Відповідно їх залишкова (балансова) вартість дорівнює нулю.
Як правильно вчинити з такими об’єктами? Шукаємо підказки в НП(С)БО 121.
Повний знос об’єкта ОЗ — це ще не привід для його списання. Адже ОЗ списують з балансу в певних випадках, а саме: ліквідація, продаж, безоплатна передача, невідповідність критеріям визнання активом.
А ось вимоги до обов’язкового списання об’єкта, коли його строк експлуатації добігає кінця і балансова вартість сягає нульового значення, у НП(С)БО 121 немає. Ба більше, у п. 10 розд. V Методрекомендацій ОЗ1 чорним по білому написано: 100-відсоткова амортизація на ОЗ, придатні для подальшої експлуатації, — не підстава для їх списання.Тому якщо повністю замортизований об’єкт ще може стати у пригоді, продовжуємо його використовувати й надалі.
1 Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку для суб’єктів державного сектору, затверджені наказом Мінфіну від 23.01.2015 № 11.
Зазвичай інформацію про такі об’єкти збирає інвентаризаційна комісія та передає їх керівнику установи. Вказівку на це містить п.п. 1.4 розд. III Положення № 8792. Відповідно подальшу долю таких об’єктів вирішує безпосередньо керівник. Хоча добре розуміємо, що в цьому питанні ініціатором виступає бухгалтер.
2 Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затверджене наказом Мінфіну від 02.09.2014 № 879.
Звісно, замортизований об’єкт ОЗ можна переоцінити. Переоцінка ОЗ зі 100-відсотковим зносом (із нульовою залишковою вартістю) полягає в дооцінці такого об’єкта до рівня його справедливої вартості. Визначають таку вартість за результатами незалежної оцінки. У свою чергу, проводить таку оцінку суб’єкт оціночної діяльності. А далі в гру вступає бухгалтер. Так, маючи в руках висновок про справедливу вартість об’єкта, приступаємо безпосередньо до його переоцінки.
Переоцінену залишкову вартість таких ОЗ визначаємо так:
справедлива вартість + первісна (переоцінена) вартість.
При цьому суму нарахованої амортизації не чіпаємо. У результаті залишкова вартість такого об’єкта дорівнює його справедливій вартості.
ВАЖЛИВО!
Переоцінка ОЗ — це право, а не обов’язок установи
Знайте: чинне законодавство не вимагає проводити переоцінку об’єктів ОЗ у обов’язковому порядку. Свого часу це підтвердив і Мінфін у листі від 07.04.2015 № 31-11420-07-5/12145. Тож фактично проведення переоцінки ОЗ — це справа добровільна.
Найпростіший варіант — установити для об’єктів, які продовжують використовуватися, ліквідаційну вартість. Такий варіант стане у пригоді тим установам, які не можуть дозволити собі переоцінити всі ОЗ із нульовою залишковою вартістю.
Майте на увазі: встановлення ліквідаційної вартості для таких об’єктів ОЗ є обов’язковою вимогою як НП(С)БО 121, так і Методрекомендацій ОЗ.
Таким чином, маючи на балансі ОЗ із нульовою залишковою вартістю, придатні для подальшої експлуатації, доведеться обрати один із варіантів: або провести переоцінку, або встановити для такого об’єкта ліквідаційну вартість.
УВАГА!
На ліквідаційну вартість амортизацію не нараховують
Але будьте уважними: встановлення ліквідаційної вартості та переоцінка ОЗ — це абсолютно різні процедури. Порядок відображення їх результатів в обліку також суттєво відрізняється. Детальніше про це читайте в матеріалі «Залишкова вартість ОЗ = 0 грн: алгоритм дій» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2021, № 30, с. 14).
Якщо продовжуєте використовувати замортизований об’єкт, ви можете продовжити його строк служби. Але ключове слово тут «можете». Так, Методрекомендації ОП3 дозволяють установам установлювати самостійно строки корисного використання для об’єктів ОЗ. У такому разі, звісно, доведеться обґрунтувати правомірність установлення нових строків.
3 Методичні рекомендації щодо облікової політики суб’єкта державного сектору, затверджені наказом Мінфіну від 23.01.2015 № 11.
Рішення про перегляд строку експлуатації конкретного об’єкта оформлюйте окремим розпорядчим документом.
Радимо насамперед у наказі про облікову політику установи визначити всі випадки, коли можна переглядати строи корисного використання об’єктів ОЗ. І вже потім починаючи з місяця, наступного за місяцем зміни строку експлуатації відповідного об’єкта, нараховуйте амортизацію виходячи з нової первісної (переоціненої) вартості об’єкта та нового (переглянутого) строку використання.
Вартість поліпшення впливає (збільшує) первісну вартість поліпшеного об’єкта ОЗ. Такі правила зміни первісної вартості передбачено п. 1 розд. III НП(С)БО 121. При цьому є певні особливості нарахування амортизації на поліпшені ОЗ.
Зокрема, слід пам’ятати про такі нюанси:
1) нараховувати амортизацію на об’єкт протягом виконання відповідних робіт з поліпшення не потрібно. Адже нарахування амортизації призупиняється на період реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації (п. 3 розд. IV НП(С)БО 121);
2) припиняємо нараховувати амортизацію починаючи з місяця, наступного за місяцем передачі відповідного об’єкта на реконструкцію, модернізацію, добудову чи дообладнання. А починаючи з місяця, наступного за місяцем уведення об’єкта в експлуатацію після поліпшення нарахування амортизації, відновлюємо (п. 9 розд. V Методрекомендацій ОЗ);
3) щоб не заплутатися з кількістю повних місяців експлуатації ОЗ, необхідно подбати про правильне документальне оформлення таких операцій. Так, підтвердженням призупинення і поновлення експлуатації об’єкта ОЗ будуть такі документи:
• Акт передачі на ремонт, реконструкцію та модернізацію ОЗ;
• Акт приймання відремонтованих, реконструйованих та модернізованих ОЗ.
Одночасно таку інформацію слід продублювати в Інвентарній картці обліку об’єкта ОЗ.
Також не завадить вести Відомості обліку руху ОЗ (форма — довільна). Це значно спростить розрахунок суми зносу поліпшеного об’єкта;
4) після поліпшення об’єктів, які були у вжитку, можна встановити для них новий строк експлуатації. Звісно, це робити доцільно лише, якщо для цього відповідні підстави. А от доцільність та обґрунтованість подовження строку служби об’єкта ОЗ після поліпшення може встановити інвентаризаційна комісія або постійно діюча комісія зі списання майна. У разі перегляду строку експлуатації відповідного об’єкта, звісно, доведеться нараховувати амортизацію виходячи вже з нового строку служби та нової амортизаційної вартості.
Пояснимо, як здійснити такий розрахунок у разі нарахування амортизації раз на рік. Для цього слід кількість місяців експлуатації такого об’єкта розбити на два періоди: до його поліпшення та після. При визначенні суми амортизації за місяці, які передували поліпшенню, за основу беремо «початкову» первісну вартість об’єкта ОЗ.
А ось за місяці, наступні за місяцем введення об’єкта в експлуатацію після поліпшення, нараховуємо амортизацію вже на нову, збільшену первісну вартість.
Закріпимо вищесказане на прикладі.
Приклад 1. У квітні 2021 року бюджетна установа придбала газобалонне обладнання (ГБО) для установлення на службовий легковий автомобіль. Вартість ГБО — 16200 грн. Установку проведено сторонньою організацією у травні 2021 року. Вартість послуг з установки та налаштування ГБО — 4000 грн.
Первісна вартість автомобіля до дообладнання становила 380000 грн. Керівником установи прийнято рішення про збільшення вартості автомобіля у зв’язку з його дообладнанням на суму 20200 грн (16200 грн + 4000 грн). При цьому очікуваний строк експлуатації авто не переглядався.
Згідно з наказом керівника установи експлуатацію автомобіля було призупинено у зв’язку з дообладнанням на період з 04.05.2021 по 21.05.2021.
Факт призупинення експлуатації транспортного засобу зафіксовано у Відомості обліку руху ОЗ, а також в Інвентарній картці обліку об’єкта ОЗ.
Розрахунок амортизації службового авто за 2021 рік покажемо в таблиці.
Показник | Порядок розрахунку | Результат |
Вартість автомобіля, що амортизується, грн: | ||
січень — квітень | 380000 грн | |
червень — грудень | 380000 грн + 20200 грн | 400200 грн |
Місячна сума амортизації за період: | ||
січень — квітень | 380000 грн : 7 р. : 12 міс. | 4523,81 грн |
червень — грудень | 400200 грн : 7 р. : 12 міс. | 4764,29 грн |
Сума амортизації: | ||
січень — квітень | 4523,81 грн х 4 міс. | 18095,24 грн |
червень — грудень | 4764,29 грн х 7 міс. | 33350,03 грн |
Річна сума амортизації | 18095,24 грн + 33350,03 грн | 51445,27 грн |
На жаль, від помилок ніхто не застрахований. Та головне — правильно та швиденько виправити виявлену помилку. І впоратись з амортизаційними помилками зовсім не складно. Ось загальні правила виправлення таких помилок:
1) минулорічні помилки виправляємо способом «сторно» (п. 4.3. Положення № 884);
4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Мінфіну від 24.05.95 № 88.
2) складаємо бухгалтерську довідку. Її форму затверджено наказом № 7555. У довідці зазначаємо причину виникнення помилки;
5 Наказ Мінфіну «Про затвердження типових форм меморіальних ордерів, інших облікових регістрів суб’єктів державного сектору та порядку їх складання» від 08.09.2017 № 755.
3) інформація про коригування накопиченого фінансового результату обов’язково має знайти своє відображення у річній фінзвітності. Зокрема, у Звіті про власний капітал (ф. № 4-дс) за кодом рядка 4020 «Виправлення помилок» у графі 5 «Фінансовий результат» слід навести суму коригування фінрезультату (суму, на яку збільшено/зменшено фінрезультат).
4) причини зміни накопиченого фінансового результату треба розкрити в Пояснювальній записці (додаток 10 до Порядку № 44) до бюджетної звітності того періоду, в якому було проведено його коригування.
Розглянемо, як виглядає виправлення помилки в розрахунку минулорічної амортизації.
Приклад 2. При введенні в експлуатацію нежитлової будівлі було неправильно визначено строк корисного використання: 25 років замість 20 років.
Первісна вартість будівлі — 3800000 грн. Відповідно, на зазначений об’єкт було нараховано амортизацію у сумі 152000 грн замість 190000 грн. На момент виявлення помилки будівля знаходилась в експлуатації один рік.
Помилку виявлено у грудні 2021 року та виправлено на підставі бухгалтерської довідки.