Проводимо переоцінку
Коли проводимо переоцінку ОЗ?
Головна мета переоцінки — приведення залишкової вартості об’єкта ОЗ до його справедливої вартості на річну дату балансу. І як результат — отримання достовірних даних про вартість активів, що перебувають на обліку, та відображення достовірної інформації у фінзвітності.
Тож, якщо ви помітили в обліку об’єкти ОЗ із нульовою залишковою вартістю, вочевидь, що це привід замислись щодо проведення переоцінки. Звісно, у цьому питанні ініціатором виступає бухгалтер. Але остаточне рішення з цього приводу приймає керівник установи. Знайте: чинне законодавство не вимагає проводити переоцінку об’єктів ОЗ у обов’язковому порядку.
ВАЖЛИВО!
Переоцінка ОЗ — це право, а не обов’язок установи
Інакше кажучи, якщо керівник не наполягає на переоцінці — це робити не обов’язково. Де таке написано? Свого часу таку позицію висловив Мінфін у листі від 07.04.2015 р. № 31-11420-07-5/12145. Тож фактично це лише право бюджетної установи. А от скористатися ним чи ні — вирішувати тільки вам.
До того ж бюджетні установи можуть переоцінювати об’єкт ОЗ, якщо його залишкова вартість суттєво відрізняється від справедливої вартості на річну дату балансу. При цьому порогом суттєвості є 10-відсоткове відхилення залишкової вартості від справедливої вартості відповідного об’єкта.
Врешті-решт, для того, щоб визначити, чи варто проводити переоцінку ОЗ, порівняйте залишкову вартість (первісна вартість за вирахуванням амортизації) об’єкта ОЗ із його справедливою вартістю та отримаєте суттєвість такого відхилення.
Поріг суттєвості визначаємо так:
справедлива вартість активу : залишкова вартість активу х 100 %.
Отже, якщо такий показник перевищує 10 %, установа має право провести переоцінку ОЗ.
З ким погоджувати переоцінку?
Рішення щодо проведення переоцінки приймає керівник установи. Але перш ніж ставати безпосередньо до переоцінки ОЗ, це питання необхідно погодити із органом, уповноваженим управляти об’єктами державної (комунальної) власності. Цього вимагає абз. 4 п. 3 розд. ІІІ НП(С)БО 121. Таким чином, установи нижчого рівня обов’язково мають погодити рішення щодо проведення переоцінки з установою вищого рівня за відомчою підпорядкованістю. А ось бюджетні установи подвійного підпорядкування зобов’язані погоджувати рішення з приводу переоцінки з установою вищого рівня, яка затверджує кошторис (п. 1 розд. VII Методрекомендацій1). У будь-якому разі на переоцінку ОЗ наважується не кожна установа. Адже для цього потрібно мати відповідні бюджетні асигнування у кошторисі. Тож погоджуючи з установою вищого рівня можливість проведення переоцінки, не забудьте узгодити й це питання. За відсутності асигнувань на таку процедуру обґрунтуйте потребу у коштах та оформіть унесення змін до кошторису.
1 Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів суб’єктів державного сектору, затверджені наказом Мінфіну від 23.01.2015 р. № 11.
Хто проводить переоцінку ОЗ?
Після того як отримали «добро» від уповноваженого органу, саме час розпочати підготовчу роботу. Але майте на увазі: провести переоцінку ОЗ власними силами установи не вийде.
Річ у тому, що для оцінки таких активів доведеться звернутися до професійного оцінювача. Саме його звіт про оцінку майна (акт оцінки майна) буде підставою для визначення справедливої вартості таких об’єктів.
Як визначити результати переоцінки?
Результати переоцінки ОЗ визначає комісія установи на підставі звіту про оцінку майна та оформлює Актом переоцінки ОЗ. Такий документ складаємо за типовою формою, затвердженою наказом № 8182.
2 Наказ Мінфіну «Про затвердження типових форм з обліку та списання основних засобів суб’єктами державного сектору та порядку їх складання» від 13.09.2016 р. № 818.
Для визначення результатів переоцінки обчислюємо певні показники. Як їх розраховувати, покажемо у таблиці нижче.
Показник | Порядок розрахунку |
Індекс переоцінки | Іп = Вс : Вз, де Вс — справедлива вартість об’єкта; Вз — залишкова вартість об’єкта на звітну дату* |
Переоцінена первісна вартість | Первісна вартість х Іп |
Переоцінена сума зносу | Сума нарахованого зносу х Іп |
* Для визначення індексу переоцінки необхідно мати залишкову вартість на кінець звітного періоду. Тому до моменту нарахування амортизації за підсумками звітного року визначити індекс переоцінки неможливо. |
Як переоцінити ОЗ зі 100-відсотковим зносом?
Повністю замортизовані об’єкти ОЗ (на них нараховано знос у розмірі 100 % їх первісної вартості) цілком можуть використовуватися й надалі. Адже сам собою факт нарахування амортизації у повному обсязі та завершення їх очікуваного (первісно визначеного) строку експлуатації не є підставою для списання з балансу. Про це чітко зазначено в п. 10 розд. V Методрекомендацій.
Алгоритм переоцінки ОЗ зі 100-відсотковим зносом (нульовою залишковою вартістю відрізняється від звичайного розрахунку. Це пов’язано з тим, що для таких об’єктів не потрібно визначати індекс переоцінки. Так, переоцінену залишкову вартість таких ОЗ визначають так:
справедлива вартість + первісна (переоцінена) вартість.
При цьому суму нарахованої амортизації не чіпаємо. Вона залишається незмінною. У результаті залишкова вартість такого об’єкта дорівнюватиме його справедливій вартості
Для об’єктів ОЗ зі 100-відсотковим зносом, які продовжують використовуватися, обов’язково потрібно встановити ліквідаційну вартість. Як це зробити правильно, ми розповімо дещо згодом.
Ще один важливий момент. Після переоцінки потрібно встановити новий строк експлуатації для кожного об’єкта ОЗ з урахуванням їх технічного стану та ступеня зношеності. Хто може це зробити? Цим питанням займається комісія установи (інвентаризаційна або комісія зі списання майна). Надалі нараховувати амортизацію на відповідний об’єкт ОЗ будемо виходячи вже з нового строку служби та амортизаційної вартості.
Чимало цікавої інформації та практичних порад щодо переоцінки ОЗ ви знайдете у статті «Шпаргалка з переоцінки ОЗ: що, коли та як» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2019, № 8).
Як показати в бухобліку?
На підставі Акта переоцінки ОЗ результати першої переоцінки (об’єкт раніше не переоцінювався) відображаємо так:
1) дооцінка ОЗ:
• на суму дооцінки первісної вартості: Дт 10 — Кт 5311;
• на суму коригування зносу: Дт 5311 — Кт 1411 (1414);
2) уцінка ОЗ:
• на суму коригування зносу: Дт 1411 (1414) — Кт 10;
• на різницю залишкової вартості: Дт 8411 — Кт 10.
Дані про переоцінку обов’язково зазначаємо у регістрах аналітичного обліку ОЗ. Зокрема, інформацію про зміну первісної вартості та суму нарахованого зносу заносимо до Інвентарної картки обліку об’єкта ОЗ.
Приклад 1. На балансі установи обліковується будівля. На дату балансу її залишкова вартість дорівнює нулю (нараховано 100 % амортизації).
У зв’язку з цим керівник установи прийняв рішення про переоцінку будівлі. Рішення погодження з вищою за рівнем установою. Для проведення переоцінки установа звернулася до професійного оцінювача. Висновок оцінювача щодо справедливої вартості будівлі відображено у звіті про оцінку майна.
Після переоцінки комісія установи встановила новий строк експлуатації будівлі з урахуванням ступеня його зношеності та технічного стану — 25 років. Рішення комісії щодо установлення нового строку експлуатації оформлено актом довільної форми. За фактом переоцінки будівлі оформлено Акт переоцінки ОЗ за типовою формою. Водночас результат переоцінки відповідного об’єкта та встановлення нового строку його корисного використання зафіксовано в Інвентарній картці обліку об’єкта ОЗ.
Для визначення суми переоцінки (дооцінки) об’єкта ОЗ та результату її проведення використано такі показники:
Показник | Сума, грн |
Первісна вартість | 250858 |
Сума нарахованої амортизації | 250858 |
Справедлива вартість згідно зі звітом про оцінку | 183000 |
Залишкова вартість | 250858 - 250858 = 0 |
Переоцінена залишкова вартість | 183000 + 250858 = 433858 |
Сума дооцінки первісної вартості | 183000 |
Сума дооцінки зносу | 250858 - 250858 = 0 |
№ з/п | Зміст господарської операції | Кореспонденція субрахунків | Сума, грн | № м/о | |
дебет | кредит | ||||
1 | Відображено результат переоцінки (дооцінки) первісної вартості | 1015 | 5311 | 183000* | 17 |
* Надалі нарахування амортизації здійснюємо виходячи з амортизаційної вартості будівля, визначеної на рівні її справедливої вартості, — 18300 грн. |
Де показати у фінзвіності?
Результати переоцінки ОЗ із нульовою залишковою вартістю відображаємо у таких формах фінансової звітності, як:
1) Баланс (ф. № 1-дс):
• ряд. 1001 гр. 4 — сальдо субрахунків рахунків 10, 11 з урахуванням суми дооцінки;
• ряд. 1400 гр. 4 — сальдо субрахунку 5111 (без урахування суми дооцінки). Тобто після переоцінки ряд. 1001 ≠ ряд. 1400;
• ряд. 1410 гр. 4 — сальдо субрахунку 5311;
2) Звіт про власний капітал (ф. № 4-дс) — ряд. 4100 гр. 4 — оборот за дебетом субрахунку 10 та кредитом субрахунку 5311;
3) Примітки до річної фінансової звітності (ф. № 5-дс) — розділ I гр. 5 — сума донарахованої первісної (переоціненої) вартості за видами ОЗ.
Майте на увазі: загальна сума за цією графою (ряд. 180) повинна дорівнювати даним гр. 10 Акта переоцінки ОЗ.
Установлюємо ліквідаційну вартість
Хто та як визначає ліквідаційну вартість?
Не завжди установа має достатньо коштів, аби дозволити собі провести переоцінку ОЗ із нульовою залишковою вартістю. У такому разі є ще один варіант — установити для об’єктів, які продовжують використовуватися, ліквідаційну вартість.
Однак, на відміну від переоцінки, встановлення ліквідаційної вартості для таких об’єктів ОЗ є обов’язковою вимогою НП(С)БО 121 та Методрекомендацій.
До речі, визначення ліквідаційної вартості та переоцінка ОЗ відрізняються як процедурою проведення, так і порядком відображення в бухобліку.
Отже, ліквідаційну вартість доведеться визначати у таких випадках:
• або при введенні в експлуатацію;
• або у разі, коли залишкова вартість об’єкта дорівнює нулю, але об’єкт ще придатний до експлуатації.
Ліквідаційну вартість визначає комісія установи, створена за наказом керівника. Цю функцію цілком може виконувати інвентаризаційна комісія чи постійно діюча комісія зі списання майна.
Конкретний порядок визначення ліквідаційної вартості об’єктів ОЗ на законодавчому рівні не прописано.
Здебільшого ліквідаційну вартість визначають виходячи із можливої (орієнтовної) вартості матеріалів і цінностей, які будуть вилучені після ліквідації (демонтажу) відповідного об’єкта. Це може бути вартість запчастин, деталей, матеріалів, вторинної сировини (металобрухту, макулатури, деревини тощо).
При цьому доцільно враховувати ціни спеціалізованих переробних підприємств конкретного регіону, району, міста.
Існують випадки, коли установа не може достовірно визначити суму, яку очікує отримати від реалізації (ліквідації) ОЗ після закінчення строку їх служби. У такому разі Мінфін дозволяє встановити ліквідаційну вартість, що дорівнює нулю. Таку можливість передбачено в абз. 4 п. 1 розд. V Методрекомендацій.
Як оформити документально?
Факт установлення ліквідаційної вартості для відповідних об’єктів ОЗ комісія оформлює Актом встановлення ліквідаційної вартості ОЗ. Типової форми цього документа не існує. Тому кожна бюджетна установа має розробити її самостійно. При цьому за основу можна взяти форму Акта оцінки3.
3 Завантажити форму Акта оцінки можна за посиланням: buhgalter.com.ua/articles/partnerski-publikatsiyi/nakazi-pro-oblikovu-politiku-ta-organizatsiyu-buhobliku/.
Можна оформити такий акт окремо на кожен об’єкт ОЗ або загальний на групу однотипних об’єктів ОЗ. Після затвердження акта керівником установи його передають на опрацювання до бухгалтерської служби.
У свою чергу, бухгалтер перевіряє дані, зазначені в акті, та робить відмітку про відображення в регістрах бухобліку. На підставі цього акта бухгалтер має відобразити суму встановленої ліквідаційної вартості в Інвентарній картці відповідного об’єкта ОЗ.
Як показати в бухобліку?
Установлення ліквідаційної вартості показуємо в обліку одним записом: збільшуємо первісну вартість та суму внесеного капіталу (Дт 10 — Кт 5111). Після встановлення ліквідаційної вартості для об’єктів з нульовою залишковою вартістю, які продовжують використовуватися, вартість, що амортизується, дорівнює нулю. Це означає, що на ліквідаційну вартість нараховувати амортизацію не потрібно.
Приклад 2. Бюджетна установа безоплатно отримала від іншої бюджетної установи багатофункціональний пристрій.
Передача об’єкта здійснена на підставі рішення головного розпорядника та оформлена Актом приймання-передачі ОЗ за типовою формою.
На підставі даних бухобліку в Акті зазначено:
• первісна вартість — 4250 грн;
• залишкова вартість — 0 грн;
• нарахований знос — 4250 грн.
Комісія установи прийняла рішення про необхідність установлення ліквідаційної вартості на таке обладнання. Згідно з висновком комісії ліквідаційну вартість установлено на рівні 350 грн.
За результатами роботи комісії було складено Акт про встановлення ліквідаційної вартості ОЗ та зроблено відповідний запис до Інвентарної картки об’єкта ОЗ.
№ з/п | Зміст господарської операції | Кореспонденція субрахунків | Сума, грн | № м/о | |
дебет | кредит | ||||
1 | Відображено вартість безоплатно отриманого ОЗ | 1014 | 5111 | 4250 | 17 |
2 | Відображено знос, нарахований у минулих роках | 5512 | 1411 | 4250 | 17 |
3 | Збільшено первісну вартість на суму ліквідаційної вартості | 1014 | 5111 | 350 | 17 |
Де показати у фінзвітності?
Збільшення первісної вартості ОЗ на суму встановленої ліквідаційної вартості має знайти своє відображення у таких формах фінансової звітності, як:
1) Баланс (ф. № 1-дс):
• ряд. 1001 гр. 4 — сальдо субрахунків рахунка 10 з урахування ліквідаційної вартості;
• ряд. 1400 гр. 4 — сальдо субрахунку 5111 з урахуванням встановленої ліквідаційної вартості. Тобто ряд. 1001 = ряд. 1400;
2) Примітки до річної фінансової звітності (ф. № 5-дс) розд. I гр. 13 — збільшення первісної вартості на суму ліквідаційної вартості.
Отже, маючи на балансі ОЗ із нульовою залишковою вартістю, придатні для подальшої експлуатації, слід обрати один із варіантів: або провести переоцінку, або просто установили ліквідаційну вартість для такого об’єкта.
Врешті-решт, незалежно від обраного варіанта, балансова вартість об’єкта вже не дорівнюватиме нулю.