15.11.2021
Відразу зазначимо: у цій ситуації замовнику не варто розраховувати на укладання додаткової угоди до договору, укладеного за результатами спрощеної закупівлі. Пояснимо причини.
Головна причина полягає в тому, що договір, укладений за результатами спрощеної процедури закупівлі, є договором про закупівлю в розумінні Закону № 922. А це означає, що на такий договір в повній мірі поширюються вимоги ст. 41 цього Закону.
Тобто внести зміни до договору, укладеного за результатами спрощеної закупівлі, сторони можуть лише у разі зміни його істотних умов. Перелік причин, коли Закон № 922 дозволяє змінювати істотні умови договору та укладати додаткову угоду, наведено в ч. 5 ст. 41 цього документа. Але жодна з підстав для внесення змін до договору закупівлі не стосується ситуації нашого читача.
Таким чином, у замовника немає шансів закупити додаткові роботи чи послуги з поточного ремонту шляхом укладання додаткової угоди до раніше укладеного договору про спрощену закупівлю.
Але не все так погано, як здається. Річ у тому, що в разі виникнення додаткової потреби в роботах чи послугах, яку замовник не міг передбачити, необхідно керуватися загальними нормами Закону № 922. Зокрема, при виборі процедури закупівлі необхідно орієнтуватись на очікувану вартість наявної потреби в закупівлі зазначеного предмета закупівлі.
Так, цей Закон застосовується до замовників, які здійснюють спрощені закупівлі, тобто придбавають товари, роботи і послуги вартістю понад 50 тис. грн, але менше 200 тис. грн для товарів та послуг і менше1,5 млн грн — для робіт.
ВАЖЛИВО!
Додаткові роботи або послуги → новий предмет закупівлі
Усі сумніви з цього питання Мінекономіки розвіяв ще у минулому році.
Про основні аргументи можна дізнатись із його листа «Щодо планування закупівель» від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06.
Але не радимо в такій ситуації замовнику поспішати розпочинати спрощену закупівлю додаткових робіт або послуг з поточного ремонту. Оскільки Закон № 922 містить винятки для застосування спрощених закупівель.
Перелік таких випадків наведено в ч. 7 ст. 3 цього Закону. Розглянемо один із таких випадків, який якраз стосується нашої ситуації.
Для того щоб закупити додаткові роботи або послуги без проведення спрощеної закупівлі замовнику, варто пам’ятати й дотримуватись таких вимог (п. 5 ч. 7 ст. 3 Закону № 922):
1) мати підтвердження того, що необхідність закупівлі додаткових аналогічних робіт (послуг) виникла після укладення договору про закупівлю;
2) підтвердити, що такі додаткові роботи (послуги) є аналогічними. Тобто ця умова стосується робіт (послуг), які є тотожними видам робіт та послуг, що передбачені в основному договорі про закупівлю;
3) здійснювати закупівлю додаткових аналогічних робіт чи послуг тільки в того самого учасника, з яким було укладено первісний договір про закупівлю;
4) провести закупівлю додаткових аналогічних робіт чи послуг протягом трьох років після укладення договору про закупівлю;
5) загальна вартість додаткових робіт чи послуг не повинна перевищувати 50 % від ціни основного договору про закупівлю;
6) основний договір про закупівлю має бути укладено за результатами проведення тендера (спрощеної закупівлі).
Тож радимо спочатку зважити всі «за» і «проти» та перевірите, чи всі вищезазначені вимоги будуть виконані безпосередньо у вашому випадку.
Якщо все ОК, тоді швидше погоджуйте перелік та вартість необхідних додаткових робіт (послуг) зі своїм контрагентом та укладайте саме прямий договір.
УВАГА!
Закон № 922 дозволяє закупити додаткові роботи або послуги без спрощеної закупівлі за умови виконання певних вимог
При закупівлі додаткових робіт чи послуг з поточного ремонту не забудьте:
• по-перше, мати обґрунтоване та документальне підтвердження того, що таку додаткову потребу в роботах чи послугах замовник не міг передбачити (тобто на момент укладання основного договору).
Ця вимога пов’язана з тим, що замовники не мають права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів (спрощених закупівель);
• по-друге, додати таку нову закупівлю до річного плану закупівель. Зміни до плану необхідно оприлюднити через електронну систему Prozorro протягом п’яти робочих днів з дня затвердження змін до річного плану. Такі вимоги передбачено ч. 1 ст. 4 Закону № 922;
• по-третє, така закупівля є новим предметом договору і новим предметом закупівель. Тому визначення такого предмета закупівлі необхідно здійснювати з урахуванням вимог Порядку № 7081;
1 Порядок визначення предмета закупівлі, затверджений наказом Мінекономрозвитку від 15.04.2020 № 708.
• оприлюднити звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. Про необхідність оприлюднення такого звіту наголосив і Мінекономіки у листі «Щодо спрощених закупівель» від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 (ср. ).
Майте на увазі: строк публікації такого звіту — три робочих дні з дня укладання прямого договору. А ось оприлюднювати сам договір замовник не зобов’язаний. Закон № 922 такої вимоги щодо прямих договорів не містить.