15.11.2021
На час проходження працівником військової служби за контрактом, укладеним під час дії особливого періоду, роботодавець зобов’язаний зберігати за ним місце роботи / посаду та середній заробіток1. Це передбачено ч. 3 ст. 119 КЗпП та ч. 2 ст. 39 Закону № 22322.
1 Детальніше про такі гарантії читайте у журналі «Бюджетна бухгалтерія», 2021, № 23-24, с. 23 — 25.
2 Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.92 № 2232-XII.
Як довго за «солдатом установи» зберігати зазначені гарантії? До закінчення особливого періоду або до фактичного звільнення з військової служби (у т. ч. у зв’язку із закінченням строку дії контракту).
На сьогодні все ще діє особливий період (див. листи Міноборони від 18.10.2016 № 322/2/6917 і від 20.10.2016 № 316/1/906). Такої ж думки і Верховний Суд України (постанови ВСУ від 20.06.2018 у справі № 631/1919/16-ц, від 20.06.2018 у справі № 323/1252/17, лист ВСУ від 13.07.2018 № 60-1543/0/2-18). Так, особливий період закінчується з прийняттям Президентом відповідного рішення про переведення усіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу. Наразі рішень про закінчення такого періоду Президент не приймав.
У зв’язку з цим у роботодавця немає підстав для звільнення працівника, що вступив на військову службу за контрактом, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 36 КЗпП. Адже на нього поширюються вимоги ч. 3 ст. 119 КЗпП щодо збереження місця роботи, посади, середнього заробітку.
Середній заробіток для оплати робочих днів, протягом яких працівника увільнено від роботи у зв’язку із вступом на військову службу за контрактом, рахуємо відповідно до Порядку № 100. Тобто середньоденну зарплату визначаємо виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю початку військової служби.
Якщо інспектори праці під час перевірки виявлять в установі факти недотримання гарантій, установлених ч. 3 ст. 119 КЗпП, то винесуть:
1) припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю;
2) протокол про адміністративне правопорушення.
За результатами розгляду справи в суді посадовим особам роботодавця загрожуватиме адмінштраф у розмірі від 850 до 1700 грн (ч. 7 ст. 41 КпАП).
Якщо припис буде виконано у встановлені в ньому строки і порушення будуть усунуті, то санкції, передбачені абз. 6 ч. 2 ст. 265 КЗпП, до роботодавця не повинні застосовуватися. Інакше:
• роботодавець отримає штраф у розмірі 4 МЗП (на сьогодні — 24000 грн) за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення;
• посадові особи роботодавця — ще один адмінштраф від 850 до 1700 грн, але уже на підставі ст. 1886 КпАП.