Про те, що податківці хочуть змусити осіб, які експлуатують бензинові та дизельні генератори або електростанції (далі — ДЕС), сплачувати екологічний податок (далі — екоподаток) за викиди стаціонарними джерелами забруднення, відомо давно. Ця ідея у них виникла ще за «докодексних» часів, коли «правив балом» збір за забруднення навколишнього природного середовища (попередник екоподатку).
У ті часи збір сплачувався і за викиди пересувними джерелами забруднення. При цьому об’єктом оподаткування був обсяг спаленого палива при роботі такого агрегату.
З набранням чинності ПКУ, здавалося, що усі проблеми зникнуть. Річ у тім, що екоподаток за викиди пересувними джерелами забруднення до 01.01.15 р. сплачували тільки виробники палива та імпортери. Тобто екоподаток за паливо, що використовувалося у ДЕС, сплачували ще при його реалізації.
Такі перестановки давали право суб’єктам господарювання стверджувати, що екоподаток при роботі ДЕС був сплачений ще при придбанні палива. А тому, якщо ДЕС було віднесено до стаціонарних джерел забруднення (про те, що працівники Мінприроди інколи визнають такі об’єкти стаціонарними джерелами забруднення, читайте у «БТ», 2014, № 43, с. 14), сплачувати екоподаток не слід. Аргументуємо це тим, що повторно об’єкт для сплати екоподатку виникати в такому разі не повинен, інакше це суперечило б принципу усунення подвійного оподаткування. Такий розвиток подій дещо остудив пил податківців. І вони на деякий час припинили тероризувати суб’єктів господарювання з цього приводу.
Водночас з 01.01.15 р. ситуація змінилася. Як ви знаєте, екоподаток за викиди пересувними джерелами зник з податкового небосхилу. За задумом законодавців, які ініціювали податкову реформу, він став складовою роздрібного акцизу.
Це змінило розстановку сил. Роздрібний акциз хоч і сплачується за тим же принципом, що й екоподаток, який відійшов у небуття, та все ж не вважається складовою екоподатку. А це, як ви розумієте, дає привід податківцям повернутись до своїх фіскальних роз’яснень. Тим більше, що у категорії 120.09 ЗІР ДФСУ і досі красується фіскальне роз’яснення з приводу сплати екоподатку за викиди стаціонарними джерелами в атмосферу при спаленні палива.
І податківці свій шанс не упустили. Так, у листі, що коментується, вони знову завели свою пісню: ДЕС є одним із видів стаціонарних джерел забруднення, а тому особа, яка його експлуатує, має сплачувати екоподаток.
Крім того, як видно із свіжого роз’яснення екологів (лист Мінприроди від 25.12.14 р. № 7/3692-14), усі ДЕС вони вважають стаціонарними джерелами забруднення. Тому для їх експлуатації вам слід отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин. А це «грає на руку» контролерам і дає ще один козир проти вас.
Тому, якщо ви не бажаєте сперечатися з контролерами, вам доведеться сплачувати екоподаток при експлуатації ДЕС. Сміливці ж можуть спробувати поборотися з контролерами. Річ у тім, що не всі ДЕС є стаціонарними джерелами забруднення. Більша частина з них за формальними ознаками (здатністю змінювати місце свого використання) не належать до стаціонарних джерел викидів відповідно до Закону України «Про охорону атмосферного повітря» у редакції від 21.06.01 р. № 2556-III.
Тому якщо вашу ДЕС можна переміщувати, то є шанс уникнути сплати екоподатку. Хоча доводити свою правоту, напевно, доведеться в суді.
Увага! Якщо ви змирилися із своєю «гіркою долею», то пам’ятайте, що платити податок має саме особа, яка отримала дозвіл на викиди. Такий дозвіл є основою для нарахування податку. Якщо такого дозволу немає, то, як видно з листа, що коментується, податківці налаштовані змусити сплачувати податок особу, яка експлуатує ДЕС (при оренді це буде орендар). А розраховувати податок без дозволу вам, напевно, доведеться навмання, як це рекомендують робити контролери (див. «БТ», 2014, № 42, с. 43).