Відразу зачначимо: можна. Адже екоподаток необхідно сплачувати незалежно від того, чи проведені розрахунки спеціалізованими організаціями або підприємством самостійно. Ну а тепер детальніше.
Спочатку нагадаємо: для того, щоб визначити розмір екоподатку, необхідно помножити обсяг викидів (скидів або розміщення) забруднюючих речовин на ставку податку та, за необхідності, на відповідний коефіцієнт (детально методику нарахування екоподатку розглянуто у «БТ», 2014, № 24, с. 33).
При цьому суми екоподатку, що стягується за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, обчислюються платниками податків самостійно щокварталу, виходячи з фактичних обсягів викидів і ставок податку за формулою, наведеною у п. 249.3 ПКУ.
А як визначити цей самий «обсяг викидів забруднюючих речовин»? Відповідь проста: з дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферу стаціонарними джерелами.
Згідно з вимогами ст. 11 Закону № 2707* такий дозвіл необхідно отримати до того, як підприємство почне використовувати джерело забруднення.
* Закон України «Про охорону атмосферного повітря» від 16.10.92 р. № 2707-XII.
Однак це не так легко, як здається. Усе починається з подання до територіального органу Мінприроди та установи державної санітарно-епідеміологічної служби заяви та пакета документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин.
А ось самостійно підготувати такі документи вам навряд чи вдасться. Тому часто підприємства залучають сторонні організації, яким Мінприроди надало право на розробку такого роду документів. І, як ви розумієте, коштують такі послуги не дешево. Що ж робити?
Забувати про те, що для стаціонарних джерел забруднення необхідно оформити дозвіл звичайно не можна (за таке порушення посадовим особам загрожує штраф від 85 до 136 грн. + відшкодування збитку, завданого державі в результаті викидів без дозволу).
Але для податківців це не є катастрофічним (категорія 120.03 ЗІР ДФСУ). Вони неодноразово зазначали: у разі неотримання дозволу на викиди забруднюючих речовин суб’єкти господарювання повинні нарахувати та сплатити до бюджету екоподаток, виходячи з фактичних обсягів викидів, які підприємство визначає самостійно (категорія 120.03 ЗІР ДФСУ; «ВПСУ», 2013, № 17 — 18, с. 26).
У цьому випадку, можна дотримуватися п. 3.6 Методики № 639** і провести розрахунок обсягу викидів забруднюючих речовини в атмосферне повітря, у такі способи:
• за параметрами джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб’єкта господарювання (питомі викиди (показники емісії), дані державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря);
• за методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела. Наприклад, за Галузевою методикою розрахунку шкідливих викидів, які надходять від теплогенеруючих установок комунальної теплоенергетики України, затверджена наказом Мінбуду від 16.03.06 р. № 67 (детальніше у «БТ», 2013, № 31, с. 12).
** Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затверджена наказом Мінприроди від 10.12.08 р. № 639.
Таким чином ви досягнете своєї мети — визначите розмір екоподатку. Податківці можуть або «повірити вам на слово», або звернутися до екологів, щоб перевірити ваші розрахунки (п. 250.12 ПКУ).
